З багаточисельної різноманітності класифікацій можна виділити класифікацію Макса Гайдмана (1921), якого Л. Снайдер називає «політологом» (political scientist), визначає такі типи націоналізму:
1) Націоналізм пригноблених народів (євреї, ірландці, поляки в Німеччині та Росії XIX ст., греки і вірмени в Оттоманській імперії).
2) Іредентистський націоналізм народів, які прагнуть відокремлення, визволення з-під влади імперій, іноземних завойовників (румуни, серби, болгари, італійці в XIX ст.).
3) Запобіжний націоналізм. Цей тип націоналізму є породженням конкуренції між модерними національними державами. Одна з його домінантних рис — ототожнення економічних інтересів певної держави (які проголошуються життєвими інтересами нації) з національною безпекою. Цей тип націоналізму часто збігається з імперіалізмом. Цілком очевидно, що його поява призвела до глобальних світових конфліктів, результатом яких стали світові війни.
4) Престижницький націоналізм — в основі його системи цінностей — культ славетного минулого, на основі якого наголошується і культивується винятковість певної нації в порівнянні з іншими. Найяскравіші приклади цього типу націоналізму — Action Francaise, рух британських фашистів на чолі з О. Мослі.
В основу класифікації, яка фактично була взагалі однією з перших типологій, закладений функціоналістський принцип — тип націоналізму визначається за його функціональними можливостями і виявами у політичній практиці . Оскільки типологія припадає на часи, коли виникла Версальська система і було проголошено право націй на самовизначення (визнане провідними державами, принаймні, формально) — автор велику увагу приділив впливові націоналізмів на міжнародні відносини. Можливо, типологія М. Гайдмана була взагалі однією з перших спроб наукової класифікації націоналізмів.
А також географічну класифікацію:
Учені, які досліджують націоналізм у рамках політичної географії, цікавляться, передусім, такими аспектами: територіальні питання, як складова націоналістичного світогляду і політики, проблеми нерівномірного розвитку та їх вплив на еволюцію націоналізму, структурні передумови виникнення націоналізму, екологічні проблеми розвитку націй тощо.
Зрозуміло, що будь-які типології націоналізму так чи інакше пов’язані з питанням території, яка є однією з суттєвих ознак нації, тому географи не можуть уникнути повторень інших типологій. Наприклад, Е. Орідж та К. Вільямс запропонували поділ націоналізмів на державний, уніфікаційний, іредентистський, автономістський та сепаратистський. Така типологія загалом уже відома з праць представників інших дисциплін.
Джеймс Андерсон, повторюючи аргументацію своїх колег, деталізує підхід до проблеми і класифікує націоналізм, виходячи з наявності двох ситуацій:
1 — коли національну територію (кордони) делімітовано. У цьому випадку існують націоналізми автохтонів (Англія, Франція, Іспанія); європейських переселенців (Канада, бури, Венесуела); позаєвропейські реформаторські (Японія, Туреччина, Китай); фашистські (міжвоєнна Німеччина, Італія, Румунія); анти- чи постколоніальні (Лівія, В’єтнам, Замбія);
2 — коли потрібна чи бажана територіальна реорганізація. У цій ситуації націоналізми можна поділити на історично сепаратистські (Ірландія, Бельгія, Норвегія у XIX —XX ст.); уніфікаційні (Італія, Німеччина, Польща у XIX — XX ст.); постколоніальні сепаратистські та уніфікаційні (Бангладеш, Сомалі у XX ст.); старі державно-сепаратистські (Шотландія, Каталонія, Квебек — XIX — XX ст.) .
Такі класифікації, на мій погяд, є найбільш актуальними в наш час та відбивають ті процеси, що відбуваються на межі XX-XXI ст.ст.
Донцов Д. «Национализм»
Впервые эта работа вышла в свет в 1926 г. в Жолкве. — «третє видання, справлене автором», напечатанное в 1966 г. «Українською видавничою спілкою» в Лондоне. В предисловии к этому изданию Донцов указывает: «Основні ідеї «Націоналізму» були передусім антитези драгоманівському «малоросіянству». Трактованню України як провінції Росії, що претендувала лише на деякі «полегші» культурного й соціяльного характеру, «Націоналізм» протиставляв ідею політичної нації: нації, ідеалом і метою якої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росією, а культурно — повне протиставлення цілому духовому комплексові Московщини; під оглядом соціяльним — негація соціялізму. Це була повна антитеза «гермафродитському» світоглядові тодішнього демо-соціялістичного українського провідництва» (с. 3).
Так и с чем вы не согласны Алекс?
Для начала-социал-демократические идеи,о которых идет речь в книге Донцова,реализованы в Европе,прежде всего,в Северной.
Критикуя Драгоманова:«Найстрашніше для них було, коли «рівний і спокійний» націоналізм ставав «бурливим і пристрасним», бо тоді ставав «явно небезпечним». «Проти цих небезпечних (для кого?) сторін націоналізму, проти його виключності і егоїзму, — казали — треба поставити ідею справедливости, ідею загальнолюдських ідеалів і етичних норм (цілий асортимент помадкових провансальських «ідей»!), які цілком слушно М. Драгоманів, ідейний провідник українства, ставив вище всіх націоналістичних претенсій поодиноких народів» (с. 126).
«Це не був націоналізм нації, чисто релігійна ідеологія, з волею будувати, з завойовницьким інстинктом, з жадобою панування й влади, — то був вузько ограничений націоналізм провінції, сантиментальна ідеологія, яка стреміла лише «визволити» особу від усяких пут і забезпечити їй незакаламучене спокійне життя під чиїмибудь опікунчими крилами. Свій патріотизм вони принизили до любови, до «рідної сторононьки», до її звичаїв, до «регіоналізму» .
«Мораль сильних — розвивати всі свої сили, розкошувати щастям свого — це було недопустиме для тих, для кого заповіддю було не здобування, а гармонія, не здобуття, а симпатія і солідарність»
«Розумові «ідеї» кастратів, що дбають лише про «просвіту» і злагіднення пристрастей, що прикручують полум’я почування, де воно за ясно бухає, — є толерантні до інших, бо вони мерці, що живуть мозком, але не серцем, бо логіка річ угодова. Натомість, чуттєві ідеї «фанатиків» не знають толеранції, бо спір про догмати віри рішається не полюбовним судом, лише ордаліями »
____________________________________
Ордалии (лат. ordalium — приговор, суд) — так называемый Божий суд, который применялся в Средневековье (по разным источникам — до XIV или XVII в.) для установления виновности или невиновности обвиняемого; решение принималось по результатам поединка между спорящими сторонами или жестоких испытаний огнем, водой и т. п.
болтать про любовь к нации и про то, какая нация лучше, легко. вот вместо болтовни родить и воспитать пятеро детей — труднее. зато для нации однозначно полезнее.
всем националистам — «план до двору». и их сразу станет несравнимо меньше.
Так я все таки и не понял с кем вы Алекс больше не согласны? Вы иногда осмысливайте тексты перед тем как его копипастить.
Выбор текста-уже осмысливание.Но не могу я Вас вести шаг за шагом-становитесь на ноги сами!Из предложенных Вам фрагментов можно понять:интегральный национализм против социал-демократизма.Второе-Для Донцова,социал -демократы,такие как Драгоманов,-«Розумові «ідеї» кастратів,»-комментировать? А вот «истинные наци,как полагает Донцов,имеют право на НАСИЛИЕ
» Натомість, чуттєві ідеї «фанатиків» не знають толеранції, бо спір про догмати віри рішається не полюбовним судом, лише ордаліями » «.Характерно,к ордалиям призывают и нынешние свободовцы иветераны УПА.Помню,в интенрвью ИНТЕРУ,ветеран -упивец сказал,что борьба за свободу Украины еще не завершена,еще прольется кровь и он готов ее пролить.Вообще-то,лучше всю книгу прочитать,если интересно.Ну а так-sapienti sat.
Алекс, украинский национализм это закономерная реакция украинского этноса на национальные притеснение со стороны российского, польского и прочих этносов имевших национальные привелигии на терртории Украины,которые не имели украинцы.
Тогда слова Донцова были актуальны,теперь просто история борьбы украинского народа за свою независимость. И мерять ее нынешними мерками просто лицемерие.
В пример могу привести вам известные слова Ильи Эренбурга «Убей немца»
«Мы поняли: немцы не люди. Отныне слово «немец» для нас самое страшное проклятье. Отныне слово «немец» разряжает ружьё. Не будем говорить. Не будем возмущаться. Будем убивать. Если ты не убил за день хотя бы одного немца, твой день пропал. Если ты думаешь, что за тебя немца убьёт твой сосед, ты не понял угрозы. Если ты не убьёшь немца, немец убьёт тебя. Он возьмёт твоих [близких] и будет мучить их в своей окаянной Германии. Если ты не можешь убить немца пулей, убей немца штыком. Если на твоём участке затишье, если ты ждёшь боя, убей немца до боя. Если ты оставишь немца жить, немец повесит русского человека и опозорит русскую женщину. Если ты убил одного немца, убей другого — нет для нас ничего веселее немецких трупов. Не считай дней. Не считай вёрст. Считай одно: убитых тобою немцев. Убей немца! — это просит старуха-мать. Убей немца! — это молит тебя дитя. Убей немца! — это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Убей!»
Что это если не национализм?
И был он актуален тогда,но не сейчас.
И никому не приходит в голову вытаскивать его на свет Божий и устраивать вакханалии,это прошлое.
И тем более называть Эренбурга германофобом и клеймить кровожадными штампами.
Это был бы полный бред. Такой-же, каким занимаетесь вы и устраиваете украинофобные фаершоу. Обвиняя украинцев в национализме.
Без национализма никогда-бы Минин и Пожарский не освободили бы Москву от Поляков.
Без национализма никогда бы небыло Куликовской битвы, без национализма вся Юго Восточная Европа до сих пор находилась бы под властью турков и т.д, и т.п.
Но вас волнует и колбасит только украинский национализм, может проблема в вас,Алекс?
Вы уходите от анализа текстов.Забудьте про того,кто их Вам предоставил и думайте об их смысле.Пока эта работа не будет проделана,дальше идти не стоит.
Для Свободы Д.Донцов,Сциборский,ОУН-УПА-прошлое? Но Свобода-факт 2012года.Тогда о каком прошлом мы говорим?Вы уходите от анализа текстов не потому ,что они в прошлом,а потому,что они разоблачают национализм.
Вы пишете-«украинский национализм это закономерная реакция украинского этноса на национальные притеснение со стороны российского, польского и прочих этносов имевших национальные привелигии на терртории Украины,которые не имели украинцы.»-Но это неправда! Этносы угнетали государства!
Интегральный национализм оперирует понятием не «народ»,а «нация»! Это большая разница,поскольку народ Украины-многонациональный,что и зафиксировано в Декларация о гос.суверенитете Украины 1991.
Интегральный национализм признает приоритет ГОСУДАРСТВА НАД личностью,а это дорога в тоталитаризм.
Еще раз-интегральый национализм-идеологическая составляющая партии Свободы и оранжевых.Именно в период президества Ющенко идеология,практика националистов стала пропагандироваться ,из нее стали формировать идеологические ориентиры присваивая звания героя Бандере,Шухевичу,вводя в учебники апологетику национализма,строя памятники.Утверждать,что интегральный национализм-прошлое Украины-значит забыть ее оранжевый и современный период истории.
Конечно,национализм как идеология развивается.Но значит ли это,что его базовые положения современными наци отвергнуты? Думаю,нет.Иначе зачем реанимация потребовалась?
Націоналізм був і буде… Особливо гостро він постане під час кризи в Європі… Як це було в 20-30 рр минулого століття… І Гітлер новий можливо буде… Якщо ні, то Європу очікує занепад, руйнація, варвари її знесуть як знесли Рим в V ст. B-) А все решта це балаканина, тріскотня між комуністами і націоналістами хто козел… це зайве… От чого дійсно вже не буде так це комунізму бо це утопія… Бо національна солідарність вища, вона кровна, ніж класова B-) B-)
По-моему, сюда с форума РКС поперли тинейджеры. Админу не придется скучать)