Сьогодні на засіданні Молодіжної ради команда Інформаційно-ресурсного центру провела презентацію конкурсу міні-грантів в рамках проекту  «Єлисаветград – креативне місто» ініційованого Олександром Шаталовим.

Проект «Єлисаветград – креативне місто» – це пошук нових шляхів та підходів до системи управління та прийняття рішень в обласному центрі, шляхом реалізації інноваційних технологій та творчих ініціатив. Він передбачає підтримку якісних нестандартних та, головне, соціально важливих ідей, спрямованих на покращення життєдіяльності міста та створення комфортних умов для його населення.

Як відомо, Міні-гранти надаються за наступними напрямками:

— Єлисаветград – місто креативного комфорту;

— Єлисаветград – місто креативної освіти;

— Єлисаветград – місто креативних подій та заходів;

— Єлисаветград – місто креативного довкілля.

На зборах молоді були представники не лише найбільших вищих навчальних закладів нашого міста, а й технікумів та коледжів.

Молоді люди були активними, задавали багато питань , уточнювали нюанси подачі  заявок, цікавилися консультаціями, щодо правильного їх оформлення. Уже попередньо домовлено, що подібні презентації будуть проводитися в навчальних закладах міста, щоб кожен бажаючий міг озвучити свою ідею та отримати шанс на її реалізацію.

Отже, чекаємо нових ідей та успішної їх реалізації!

Популярность Елисаветградского книговорота растет. Причем не только, так сказать, в живом формате, но и виртуальном. Благодаря интернет-возможностям слава о нашем буккроссинге дошла уже востока страны.

На днях нам пришло письмо от Валентины из села Сухие Ялы (Донецкая область). Цитируем: «Здравствуйте Елисаветградский книговорот. Я сталкивалась с этим (свободным обменом книгами) в Дании. Там прямо в лесу (там всё облагорожено), стоят стенды, где можно взять книгу почитать, а взамен положить другую. Причём всё открыто. Мне очень понравилась эта идея! Могу я выслать вам свою книгу? Можно без обмена».

Конечно, уважаемая Валентина, мы будем рады получить вашу книгу, прочесть ее и поделиться с другими кировоградцами.

А вот еще одно послание. Его автор — Андрей из Кировограда. Он пишет: «Здравствуйте! Мой дедушка, Иван Олифиренко, был писателем. Последняя его книга — «Там де Ятрань круто в’ється» — описывает жизнь и быт людей из его родного села. Хочу поделиться этой книгой. Возможно, читателям будет интересно. Как это можно сделать?»

Андрей, это можно сделать очень легко – оставьте книгу на одной из наших полочек. Уверены, горожане с удовольствием ее прочтут.

Друзья, пишите нам, делитесь своими соображениями и идеями, а также участвуйте в обмене книгами.

 На 13-ій звітно-виборній конференції обласної журналістської організації, яка відбулася наприкінці січня, чимало списів було зламано навколо питання недостатньої активності голови і правління облорганізації НСЖУ у справі захисту журналістських колективів і окремих журналістів від переслідувань і тиску з боку влади, силових структур за критику і різкі оціночні судження.

    Останнім часом не з кращого боку  демонструють своє «усєрдіє» міський голова Олександрії Степан Цапюк і його заступник Людмила Давиденко. С.Цапюк ще минулого року відзначився погрозами на адресу низки ЗМІ, які помилково сплутали його і селищного Олександрівського голову, висунувши обвинувачення в отриманні хабара. І хоч за пару годин помилку в інформаційних стрічках було виправлено, Степан Кирилович відчув себе настільки ображеним, що обіцяв усіх засадити до буцегарні… Вже нинішнього року Цапюк судиться з 1+1 і журналістом Олегом Дейнекою, які розповіли у програмі «Гроші» про деякі факти діяльності цього посадовця.

 І ось вже рідна Олександрія! Де ж, як не тут, показати журналістам, хто в домі хазяїн? Не відстає від шефа і його перша заступниця.

    Переобраний голова обласної організації НСЖУ Юрій Сердюченко і нове правління облорганізації НСЖУ на своєму засіданні обговорили ситуацію, яка склалася в Олександрії у стосунках влади і ЗМІ, і прийняли Звернення до керівників області, де обґрунтовують необхідність їхнього втручання у обставини.

   Пікантність ситуації полягає у тому, що і обласне керівництво, і олександрійське керівництво є представниками однієї партії – правлячої Партії Регіонів. Тобто, якщо Ларін, як державний службовець, напряму не може вплинути на орган місцевого самоврядування, яким є міський голова і міськвиконком Олександрії, то як партійний начальник пістонів може вставити по саме нікуди… Питання: чи потрібен Ларіну напередодні виборів конфлікт зі ЗМІ у регіоні?

Нижче подаю офіційний документ, і хочу запитати колег-журналістів, редакторів, чиновників, депутатів, усіх небайдужих до теми стосунків влади і ЗМІ: « А що б ВИ робили на місці Ларіна? Яку пораду ВИ дали б йому, щоб цивілізовано вирішити конфлікт і подати зразок іншим для наслідування?»

                                             

                                                           Звернення

 

                  до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації

                 Ларіна С.М. та голови Кіровоградської обласної ради Ковальчука М.М.

                   Шановні Сергію Миколайовичу та Миколо Михайловичу!

     Правління обласної організації Національної спілки журналістів України серйозно занепокоєне станом свободи слова в місті Олександрії. Вже тривалий час тут з боку чиновників чиниться тиск на окремі засоби масової інформації, лунають відверті погрози на адресу журналістів. Ось і нещодавно на прес-конференції та засіданні  виконкому міської ради представники влади в черговий раз залякували та ображали журналістів, вимагали припинити критику їхньої діяльності. Особливою активністю в цій справі, як завжди, відзначилася перший заступник міського голови Людмила Давиденко, в якої є підстави бути невдоволеною принциповою позицією місцевих ЗМІ, адже вони разом з громадськістю завадили їй прибрати до рук службову квартиру.

Журналісти знають, що Давиденко та її колеги даремно слів на вітер не кидають, що їхні погрози переходять в конкретні дії. Наприклад, улітку минулого року силами комунального підприємства «Житлогосп», яке підпорядковується міськвиконкому, було припинено трансляцію телевізійних каналів абонентам приватної кабельної мережі ТРК «Контакт-ЛТД». Звичною практикою в місті стало відключення телевізійників від електроживлення, заборона доступу в приміщення, де знаходиться обладнання, та інше.

        Нова хвиля тиску на олександрійські ЗМІ, в тому числі й шляхом втручання в їхню господарську діяльність, викликана серією критичних публікацій та телерепортажів про не зовсім привабливий бік діяльності Л.Давиденко. Так, завдяки журналістам громадськість дізналася, що конкурс на оренду міського комунального ринку виграло приватне підприємство, де одним із засновників є її дочка, а сам конкурс проходив під головуванням Л.Давиденко. Факт незаконності дій з передачі ринку в оренду вже визнано судом першої інстанції, але замість того, щоб визнати свою провину й виправити ситуацію, влада ополчилася проти журналістів. 30 січня нинішнього року ТОВ «ТРК «Контакт-ЛТД» та ТОВ «ТРК «Інтелкон» отримали листи за підписом міського голови С.Цапюка з вимогою демонтувати кабельну мережу провайдерів-мовників у багатоповерхових будинках до 1 лютого, тобто протягом одного дня. Аргумент: нібито прокладання кабельних мереж здійснювалося самовільно, без узгодження з владними структурами. В той же час товариства мають угоди з власниками квартир і допоміжних приміщень на прокладання кабелю і розміщення обладнання, а також з КП «Житлогосп», на балансі якого перебувають багатоповерхівки.

        Такі дії керівників міста Олександрії, зокрема першого заступника міського голови Л.Давиденко, правління обласної організації НСЖУ розцінює як грубе порушення службовими особами Конституції та чинного законодавства у сфері інформації та діяльності засобів масової інформації, як реальне обмеження свободи слова, як спробу взяти під контроль ЗМІ, незалежно від їх форм власності, напередодні парламентських виборів. Враховуючи запевнення Президента України В.Януковича про те, що він жорстко реагуватиме на подібні дії, ми звертаємося до Вас, його представника в області, з проханням невідкладно розглянути ситуацію, що виникла навколо діяльності олександрійських ЗМІ, та забезпечити дотримання законності олександрійськими чиновниками. Гадаємо, зробити це Вам буде не важко, адже керівники міста Олександрії  є членами Партії регіонів, обласну організацію якої Ви очолюєте.

      Вважаємо також необхідним, з метою запобігання проявам порушення свободи слова в інших районах і містах області та забезпечення нормальних умов для виконання журналістами своїх обов’язків, розглянути на колегії обласної державної адміністрації питання про виконання закону про державну підтримку ЗМІ, залучивши до його підготовки незалежних експертів, членів правління обласної організації НСЖУ. Підсумком його має стати вироблення конкретних заходів та рекомендацій, спрямованих на забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ.

             Прийнято на засіданні правління Кіровоградської обласної організації НСЖУ

             3   лютого 2012 року

Не принято как-то у нас разговаривать о текущих зарплатах. То ли зависти боимся, то ли сглаза… Или боимся показаться в чьих-то глазах ниже/выше заслуженного. Но давайте поговорим о своих первых зарплатах после учебы. Это же не секрет? Вот написали статью «Зачем учились, или Молодые специалисты делают выбор«. Да, студентам сложно определиться с работой. Но все хотят сразу высоких зарплат. Студенты назвали 4 тыс. грн. в месяц и выше свою желаемую первую зарплату.

А им бы стоило знать, что первые работы — это не зарплата, а опыт. И деньги хоть и играют роль, но не самую важную на первых порах.

Напишите в комментариях свои первые работы и зарплаты, кто не скрывает. Пусть студенты посмотрят.

Начну я себя:

1. Журналист — работал около года на 2-3 курсе. З/п около 70-100 грн. Это было еще в 2001-2002 годах.
2. Инженер-электронщик в ВУЗе — работал год. З/п около 90 грн. за полдня. Примерно 2004-2005 гг.
3. Веб-дизайнер у провайдера — работал год. З/п — 500 грн. 2005-2006 гг.
4. Веб-программист в частной фирме — около 1-2 лет. 2006-2007 гг. З/п — 1500-2000 грн.

Ну а дальше с теперешней работой уже точных цифр нету. Все очень размыто и запутанно.

А что у вас? Присоединяйтесь!

По — перше, я вважаю, що у громадян повинно бути право на вибір робити щеплення чи ні.

Цього нажаль у нас зараз немає, оскільки на законодавчому рівні закріплено обов’язковість проведення щеплень від туберкульозу, поліомієліту,  дифтерії,  кашлюку,  правця  та  кору.

Також в Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб» міститься на мою думку дискримінаційна та неконституційна норма стосовно заборони відвідування дитячих закладів дітьми, які не отримали профілактичних щеплень.

Я, як молодий татусь зробив свій вибір і ми робимо щеплення своєму сину. Але право вибору повинно бути у кожного.

По – друге, у мене є застереження з приводу порядку проведення щеплень.

Так я вважаю за доцільне перед проведенням щеплень проводити в обов’язковому порядку  діагностичне обстеження дитини, щоб відповісти на питання чи можливо робити щеплення конкретній дитині.

У батьків повинно бути право відмовитись від щеплення, якщо їх дитина не пройшла обстеження.

Повинно бути встановлений чіткий механізм виплати грошової компенсації за нанесену щепленням шкоду здоров’ю дитині чи дорослого.

Після таких кроків я вважаю, що питань щодо доцільності проведення щеплення буде значно менше.

     Голова ОДА С.М.Ларін підписав доручення керівникам органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування за підсумками зустрічі із активом громадсько-політичного клубу «Перевесло». На мій погляд, це результат цілком конкретної розмови і розуміння зі сторони очільника області важливості порушених при зустрічі питань. Це перша спроба вести конструктивний діалог в інтересах суспільства сил, які багато хто у місті вважає опонентами. Як показує документ, точок прикладання спільних зусиль вистачає. І це головне, а політичні протиріччя нехай розсудить виборець восени.

Публікую цей документ тому, щоб цей факт став ще одним елементом контролю громадськості за діями влади: чи робиться те, що написано?

                                           ДОРУЧЕННЯ

за результатами зустрічі голови обласної державної адміністрації з активом громадсько-політичного клубу «Перевесло»

23 січня 2012 року

Зелінському С.Е.

 

1. Забезпечити підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та інших осіб, які забезпечують виконання функцій держави щодо поліпшення знань з української мови

Термін виконання —	протягом 2012 року

Кондратьєва Т.В. – контроль. Зелінськоий С.Е. – надання інформації про стан виконання доручення голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.

Вишневській В.Ю.

 

2. Започаткувати при «Інформаційно-ресурсному центрі» інститутів громадянського суспільства області курси з української мови із залученням активістів громадсько-політичного клубу «Перевесло» до викладання основ української мови на громадських засадах.

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

3. Запрошувати активістів громадсько-політичного клубу «Перевесло» до участі в роботі комісій, засіданнях Громадської ради та громадської гуманітарної ради при облдержадміністрації та враховувати їх пропозиції під час формування планів роботи даних консультативно-дорадчих органів.

Термін виконання —

постійно

 

До пунктів 2-3: Кондратьєва Т.В. – контроль. Вишневська В.Ю. – надання інформації з даного питання голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.

 

Животовській В.Г.

 

4. Розробити обласну програму розвитку театрального мистецтва Кіровоградщини на 2012-2015 роки.

Термін виконання —

до 2 липня 2012 року

 

5. Розробити грунтовний обласний план заходів з нагоди відзначення
130-ї річниці з дня заснування Кіровоградського акедемічного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького.

Термін виконання —

до 1 березня 2012 року

 

6. Забезпечити здійснення кадрової політики у підпорядкованих закладах культури відповідно до чинного законодавства та у спосіб, який не породжуватиме конфліктних ситуацій.

Термін виконання —

постійно

 

7. Залучати до постановок театральних вистав, фестивалів, святкових концертів та інших мистецьких заходів режисерів, які народились на Кіровоградщині.

Термін виконання —

постійно

 

До пунктів 4-7: Пастух Г.В. – контроль. Животовська В.Г. – надання інформації із зазначених питань голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.

Лещенко Е.В.,

головам райдержадміністрацій, міським головам

 

         8. Вжити заходи щодо збільшення у загальноосвітніх навчальних закладах кількості навчально-комп’ютерних комплексів, які оснащені українізованими версіями програмного забезпечення.

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

         9. Забезпечити бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів збірниками творів письменників рідного краю «Блакитні вежі».

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

         10. Створити належні умови для проведення в області відповідних етапів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, конкурсів та турнірів з української мови.

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

         11. Вжити заходи щодо розширення мережі профільних класів з української філології, класів допрофільної підготовки з української мови у загальноосвітніх навчальних закладах області.

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

         12. Організувати проведення навчальними закладами спільно з громадськими організаціями, які займаються популяризацією української мови, конференцій, засідань «за круглим столом», інших тематичних заходів, присвячених питанням розвитку української мови.

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

         13. Посилити контроль за організацією навчально-виховного процесу українською мовою у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, які розташовані у містах обласного значення.

Термін виконання —

протягом 2012 року

 

До пунктів 8-13: Пастух Г.В. – контроль. Голови райдержадміністрацій, міські голови – надання інформації про стан виконання доручення управлінню освіти і науки облдержадміністрації до 30 листопада 2012 року. Лещенко Е.В. – узагальнену інформацію надати голові облдержадміністрації до 17 грудня 2012 року.

Саінсусу О.Д.

 

14. Вивчити питання щодо можливості включення науковців, спеціалістів з краєзнавства, географії та історії рідного краю до складу міської топонімічної комісії при виконкомі Кіровоградської міської ради.

Термін виконання —

І квартал 2012 року

 

Пастух Г.В. – контроль. Саінсус О.Д. – надання інформації про стан виконання доручення управлінню культури та туризму облдержадміністрації до 5 квітня 2012 року.
Животовська В.Г. – надання узагальненої інформації голові облдержадміністрації до
10 квітня 2012 року. 

15. Рекомендувати здійснювати прийняття рішень щодо перейменування вулиць, площ, скверів тощо після попереднього обговорення цих питань на засіданнях «за круглим столом», науково-практичних конференціях, засіданнях Громадської ради при міськвиконкомі тощо, із залученням до участі в них науковців, краєзнавців, географів, істориків та представників громадськості міста.

Термін виконання —

постійно

 

Серпокрилов В.М. – контроль. Саінсус О.Д. – надання інформації з даного питання управлінню культури та туризму облдержадміністрації до 20 грудня 2012 року. Животовська В.Г. – надання узагальненої інформації голові облдержадміністрації до
25 грудня 2012 року.

Шустер Є.М., головам райдержадміністрацій, міським головам

 

16. Організувати роботу із здійснення в регіональних і місцевих засобах масової інформації заходів щодо посилення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на висвітлення питань державотворення та консолідації українського суспільства.

Термін виконання —

постійно

 

Кондратьєва Т.В. – контроль. Голови райдержадміністрацій, міські голови – надання інформації про стан виконання доручення управлінню у справах преси та інформації облдержадміністрації до 20 грудня 2012 року. Шустер Є.М. – надання узагальненої інформації голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.

                                                                                                                                 С.ЛАРІН

 

За конституцією України  Людина, її життя та здоров’я являються найбільшою цінністю для держави.
Аналізуючи сучасні реалії постає справедливе питання: держава для людини, чи людина для держави? Навіщо потрібна держава яка не виконує своїх соціальних функцій? – як інститут насилля над людиною, чи просто атрибут побуту, така-собі традиція?
В кінці 90х років хх століття населення України складало 52 мільйони чоловік. Сьогодні ця  цифра значно меша. Ціною квазі-демократії і поступового самоствердження сучасної української еліти стали мільйони наших співвітчизників.
Як відомо, в  політиці як і в природі, нічого ні звідки не береться і нікуди не зникає. Різниця полягає лише в тому, що коли ми говоримо про політику – розуміються певні соціальні взаємовідносини і комунікація між людьми. Більшість визначень поняття «держава», що ґрунтуються на функціональному потенціалі, наче навмисно не стосуються людей. Складається враження, що «держава» — це якесь  чи то створіння («Левіафан»), чи якась субстанція як живе окремо. А де ж люди? Насправді так само як немає ніякого історичного прогресу, так само немає і тої субстанції яку ми називаємо державою. Є суспільство. Певне коло людей в якому одні створюють правила гри, а інші їм підкорюються. При цьому навряд чи той хто підкорюється повністю усвідомлює смисл цього процесу. Споглядаючи на діяльність вітчизняної «політичної еліти» іноді складається враження, що і ті, хто встановлюють правила гри, не завжди розуміють, що відбувається. Виходить парадокс – держава, де відсутня комунікація між владою і народом. Наче еліта існує окремо, а народ окремо. Дійсно існує управлінський, соціальний і каральний апарат, який в той же час теж складається з людей – з того ж народу. Цей апарат виконує по-суті всі соціальні функції держави. Виходить, що люди управляють людьми. Навіщо, тоді, потрібна політична еліта?  Для зовнішнього представництва?, чи для прийняття доленосних рішень? – а від їхніх рішень залежать наші з вами життя.
Що має бути цінністю для тих, хто стоїть на чолі держави?   Відповідь проста – це державний інтерес. А з огляду на те, що держава складається виключно з людей і без них вона існувати не може – то головною цінністю має бути людина. Отримавши владу політик отримує право розпоряджатися людськими життями. Створюються закони, гуманні, чи не гуманні. Забезпечується життєво-необхідний мінімум фінансування державою кожного людського життя, яке не може, а часто просто не хоче саме себе годувати. Створюються соціальні інститути освіти  медицини, які формально є народними і загально-доступними, але реально перетворені на бізнес. При цьому влада теж є бізнесом, бо бізнес приходить до влади.
Постає справедливе питання, а може сутність політики не у владі а в управлінні? Може керувати державою має не володар, а найманий менеджер. Але менеджеру теж доведеться вирішувати доленосні для країни питання. І у будь-якому випадку рано чи пізно виникне конфлікт між цінностями і цілями.  Бо рано чи пізно навіть здібному і самовідданому управлінцеві доведеться обирати між цінністю людських життів. Злочинна бездіяльність може призвести до трагічних наслідків.
Повертаючись до українських реалій варто зазначити, що питання легітимності влади може залежати від двох речей: від Пі-ару і від соціальної політики. Нажаль доводиться констатувати той факт – що основним стовпом, на якому тримається держава Україна – є агресивна інформаційна війна проти власного народу. Ілюзія демократії і в той же час неможливість реально вирішити нагальні питання. Безправне місцеве самоврядування і централізація бюджетних надходжень. Управління відсунуте на другий план – сутністю політики в Україні є влада і боротьба за владу. Але не слід забувати, що у  будь-якому випадку, ціною політики так чи інакше є людські життя.

Усі  звернення до державних служб, прямими обов’язками яких є саме забезпечення захисту і нормального життя її дитини, натикаються на глуху стіну бюрократичної байдужості. Хто допоможе жінці?

Я не очікую на бурхливе обговорення. Просто подивіться і, можливо, саме ви зможете допомогти.

Кампания по подключению наших вузов к wi-fi интернету продолжается. На сегодняшний день успешно пользуются свободным доступом к сети студенты педагогического и технического университетов, летной академии и вот-вот к ним присоединятся учащиеся коммерческого института и педакадемии.

В педагогическом университете установлено 5 точек: на площади перед университетом, в пятиэтажке, в холле старого корпуса и в семиэтажке.

В Национальном техническом университете пока действуют 4 точки: в холле и библиотеке центрального корпуса, на третьем этаже первого и второго корпуса. В ближайшее время будет дополнительно установлена 5-я точка доступа.

В ГЛАУ на данный момент свободно подключиться к интернету можно в 3-х зонах: в центральном корпусе, где установлены две точки wi-fi, а также на факультете менеджмента. 4-я точка будет подключена со дня на день.

В КИКе и Педагогической академии в техническом плане уже все готово. Установлено оборудование, но сами точки пока не подключены. Ответственные за организацию wi-fi-зон специалисты обещают, что дело осталось за малым, и в ближайшие несколько недель студенты данных вузов также будут иметь свободный доступ к интернету.

Дальше на очереди – площадь Кирова и Ковалевский парк. Сейчас решаются организационные вопросы, а именно получается лицензия на «вещание», которая, как оказалось, необходима для раздачи интернет-сигнала на открытых пространствах.

Думаю, к весне мы получим все документы и, с приходом тепла, интернет-активные жители Кировограда смогут беспрепятственно пользоваться благами wi-fi-доступа.

Не знаю, как вас, но меня давно мучает вопрос: почему у нас до сих пор существует презумпция виновности простого человек перед государством? почему куда б мы не обратились мы должны предоставлять кучу справок, копий, справок на справок и каждый раз мы должны доказывать, что мы на что-то имеем право: на субсидию, на пенсию, на медобслуживание, на …, на…, на…  Даже в криминальном процессе человк считается не виновным пока не доказано обратное.. А тут простая жизнь, простого украинца. Сколько нужно оббегать инстанций, что бы собрать нужные справки, получить какую — то услугу! Посмотрите сколько задействовано людей, что бы оказывать нам услуги и сколько, что бы взимать с нас налоги, взносы, отчисления.. Штатное расписание соцобеса и Пенсионного фонда , социально — комунальных служб и налоговой инспекции не сравнимы. Целые небоскребы напичканы кабинетами с чиновниками, которые занимаються взиманием налогов, отчислений и слежкой за тем, что бы мы не дай бог чего-то не утаили. И эту армию содержим мы с вами. Оно нам надо? Почему я не могу выбрать в какой поликлинике ли у какого врача обслуживаться? В какой больнице получить помощь? Почему это за меня решают чиновники? Конечно, можно сказать, что  ты не забывай в какой стране ты живешь. но я не хочу жить в ТАКОЙ стране.. И уезжать тоже не хочу. …