Янукович vs Ющенко

К двухлетнему юбилею пребывания у власти Януковича просмотрел его предвыборную программу. Долго смеялся. Почти ничего не выполнено.  Налоговые каникулы для малого бизнеса на 5 лет… 75% бюджетных мест в вузах…переход на контрактную армию с 2011 года…восстановлю дружеские отношения с Российской федерацией… и прочий треп.

из выполненного нашел одно:  Вже з 2011 року при народженні першої дитини українська родина отримає 25 тис. грн. — ну не с 2011-го, хоть с 1 января этого года на ребенка положено 26 тысяч.

Блин, Ющенко и тот больше сделал в первые годы из своей программы! 1. Вывод украинских войск из Ирака. 2. Сократил срок службы в армии до 1 года. 3. выплаты деткам ввел-то именно он — 12,5 тысяч, до того при Кучме вообще несколько сотен гривен давали.

Внимание вопрос ценителям творчества Януковича В.Ф. Хоть что-то еще он выполнил?  Имеется в виду не лирика типа «Вірю в те, що народ України дасть свою категоричну оцінку всій помаранчевій владі, цим бездарним політиканам, через вибори ОЧИСТИТЬ УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ ВІД ПОПУЛІСТІВ, ПОЛІТИЧНИХ АВАНТЮРИСТІВ ТА КОРУПЦІОНЕРІВ.»

Смотрите на могилы с номерами, и на свой путь очерченный прямой

Что будет с человеком если ему всё дано от рождения? Деньги? Пожалуйста, известность? да легко… Хорошо жить когда всё есть… правда???  Не хочется говорить о детях нуворишей, малолетних мажорах, что получают всё, лишь бы не мешали родителям жить, дети знаменитостей? не факт что они продолжат славные традиции семьи, а не промотают состояние просто так… многие состоятельные родители доверяют свои финансы трастовым фондам, составляют договор, и наследники получают часть наследства, по наступлению совершеннолетия, или каждый год понемногу.Это хорошо… но вот есть в мире люди которым очень прям сильно везет, и невозможно не задуматься когда же это везение закончиться… Родился, вырос, отучился, нашел хорошую работу, любимая жена, детки и все такое, а тут раз и не прёт, и работа не ладиться, и жена изменяет, детки хулиганят… как же дальше жить, если родители давали деньги , а и х нету уже, учился плохо, преподаватели сами ставили… жена  любила сильно да вот разлюбила??? Оказалось, что всё было по блату, а сейчас вроде и делать ничего не умеем, и детей воспитывать, и даже покушать , кроме яиц вареных, жареных , сырых- ничего… А вот в этом и есть суть, удача должна быть постепенной , и жизнь это не зебра, а прямая , на ее обочине лежит золотой песок, ветер судьбы и ногда завевает песочек на дорогу , вот и повезло… Если человеку все будет даваться на блюдечке с голубой каёмочкой, то станет он быдлом… вот пишу и думаю… кчему это все? А кто его знает …. мало ли…  :mail:

И кто бы сомневался!

Скандал недели – Забзалюкогейт. Подробнее (аудио, стенограмма) – http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2012/02/8/6958353/

Слезы наворачиваются. Больно и обидно. НЕ ВЕРЮ, что подобные бля..ско-падонческие процессы могут протекать в законодательном органе нашего родного государства. Ладно бы, речь шла о какой-либо банановой или Ананасовой республике третьего мира, где:

Режим правления – еще не диктатура, но уже крепкий авторитаризм;

Процветает и даже с жиру бесится тотальная коррупция;

Живет и здравствует цензура;

Подавляется инакомыслие, суды запрещают, и полиция разгоняет акции протеста;

Парламент существует в качестве мебели, а когда этот стульчак все же выполняет кое-какие функции – то с попранием норм Конституции (например, голосование карточек депутатов, а не сами депутатов);

Чиновников на должности назначают не с учетом их уровня знаний, образования, морально-этических качеств, а по лояльности правящей партии, лично правящей Фамилии или наместникам Фамилии в регионах;

Силовики всесильны и ненаказуемы в любых случаях;

И прочая, и прочая, и прочая…

В такой стране политическая коррупция, граничащая с обычной проституцией, наверное, была бы в порядке вещей. Но НЕ в Украине же, демократическом европейском государстве!!!

Но, согласитесь, прямо гордость распирает за нашего дорогого земляка Станислава Семеновича Березкина! Знал, куда переходить из фракции в фракцию! Не захотел, наверное, марать свой имидж и не стал связываться с фракцией, оказавшейся сейчас в эпицентре скандала. А сразу перешел в самую добропорядочную фракцию — ПР.

З.Ы. Отдельно в аудиозаписях впечатлило описание тактики провластных кандидатов в депутаты на выборах 2012 года. Цитата: «…Мажоритарку отдадим под них. Всю власть, которая есть: область, губернатор, главы администраций, СБУ, прокуратура – все будет под него. Весь админресурс. Так жестко, что они оху..ют. Но нужно, чтобы процентов хотябы на 50 он сам начинал. 50 мы дадим админресурсом, а 50 – должен быть он. Не какой-то Вася Иванов, который не непроходной».

Ну вот. А то тут кое-кто с пеной у рта убеждал – нынешняя власть не такая, она админресурс использовать не планирует и не будет. Угу, щаз. Кто бы сомневался!

Всем, кто взял почитать «Креативный город» Чарльза Лендри!

Всем, кто взять книгу Чарльза Лендри «Креативный город»  верните, пожалуйста, обратно до конца недели, у нас уже собралась целая очередь желающих  их почитать!

Отдать книгу можете по адресу ул. Дзержинского 53а, «Информационно-ресурсный центр».

Генерация идей!«Мозговой Штурм. Версия ОК»

«Мозговой Штурм. Версия ОК»

Очень интересный вариант генерации новых идей! :good: :yes: :good:

http://konogonka.com/archives/category/ability

Активна молодь за креативне місто!

Сьогодні на засіданні Молодіжної ради команда Інформаційно-ресурсного центру провела презентацію конкурсу міні-грантів в рамках проекту  «Єлисаветград – креативне місто» ініційованого Олександром Шаталовим.

Проект «Єлисаветград – креативне місто» – це пошук нових шляхів та підходів до системи управління та прийняття рішень в обласному центрі, шляхом реалізації інноваційних технологій та творчих ініціатив. Він передбачає підтримку якісних нестандартних та, головне, соціально важливих ідей, спрямованих на покращення життєдіяльності міста та створення комфортних умов для його населення.

Як відомо, Міні-гранти надаються за наступними напрямками:

— Єлисаветград – місто креативного комфорту;

— Єлисаветград – місто креативної освіти;

— Єлисаветград – місто креативних подій та заходів;

— Єлисаветград – місто креативного довкілля.

На зборах молоді були представники не лише найбільших вищих навчальних закладів нашого міста, а й технікумів та коледжів.

Молоді люди були активними, задавали багато питань , уточнювали нюанси подачі  заявок, цікавилися консультаціями, щодо правильного їх оформлення. Уже попередньо домовлено, що подібні презентації будуть проводитися в навчальних закладах міста, щоб кожен бажаючий міг озвучити свою ідею та отримати шанс на її реалізацію.

Отже, чекаємо нових ідей та успішної їх реалізації!

Нам пишут!

Популярность Елисаветградского книговорота растет. Причем не только, так сказать, в живом формате, но и виртуальном. Благодаря интернет-возможностям слава о нашем буккроссинге дошла уже востока страны.

На днях нам пришло письмо от Валентины из села Сухие Ялы (Донецкая область). Цитируем: «Здравствуйте Елисаветградский книговорот. Я сталкивалась с этим (свободным обменом книгами) в Дании. Там прямо в лесу (там всё облагорожено), стоят стенды, где можно взять книгу почитать, а взамен положить другую. Причём всё открыто. Мне очень понравилась эта идея! Могу я выслать вам свою книгу? Можно без обмена».

Конечно, уважаемая Валентина, мы будем рады получить вашу книгу, прочесть ее и поделиться с другими кировоградцами.

А вот еще одно послание. Его автор — Андрей из Кировограда. Он пишет: «Здравствуйте! Мой дедушка, Иван Олифиренко, был писателем. Последняя его книга — «Там де Ятрань круто в’ється» — описывает жизнь и быт людей из его родного села. Хочу поделиться этой книгой. Возможно, читателям будет интересно. Как это можно сделать?»

Андрей, это можно сделать очень легко – оставьте книгу на одной из наших полочек. Уверены, горожане с удовольствием ее прочтут.

Друзья, пишите нам, делитесь своими соображениями и идеями, а также участвуйте в обмене книгами.

Журналісти проти Цапюка. Суддею буде С. Ларін?

 На 13-ій звітно-виборній конференції обласної журналістської організації, яка відбулася наприкінці січня, чимало списів було зламано навколо питання недостатньої активності голови і правління облорганізації НСЖУ у справі захисту журналістських колективів і окремих журналістів від переслідувань і тиску з боку влади, силових структур за критику і різкі оціночні судження.

    Останнім часом не з кращого боку  демонструють своє «усєрдіє» міський голова Олександрії Степан Цапюк і його заступник Людмила Давиденко. С.Цапюк ще минулого року відзначився погрозами на адресу низки ЗМІ, які помилково сплутали його і селищного Олександрівського голову, висунувши обвинувачення в отриманні хабара. І хоч за пару годин помилку в інформаційних стрічках було виправлено, Степан Кирилович відчув себе настільки ображеним, що обіцяв усіх засадити до буцегарні… Вже нинішнього року Цапюк судиться з 1+1 і журналістом Олегом Дейнекою, які розповіли у програмі «Гроші» про деякі факти діяльності цього посадовця.

 І ось вже рідна Олександрія! Де ж, як не тут, показати журналістам, хто в домі хазяїн? Не відстає від шефа і його перша заступниця.

    Переобраний голова обласної організації НСЖУ Юрій Сердюченко і нове правління облорганізації НСЖУ на своєму засіданні обговорили ситуацію, яка склалася в Олександрії у стосунках влади і ЗМІ, і прийняли Звернення до керівників області, де обґрунтовують необхідність їхнього втручання у обставини.

   Пікантність ситуації полягає у тому, що і обласне керівництво, і олександрійське керівництво є представниками однієї партії – правлячої Партії Регіонів. Тобто, якщо Ларін, як державний службовець, напряму не може вплинути на орган місцевого самоврядування, яким є міський голова і міськвиконком Олександрії, то як партійний начальник пістонів може вставити по саме нікуди… Питання: чи потрібен Ларіну напередодні виборів конфлікт зі ЗМІ у регіоні?

Нижче подаю офіційний документ, і хочу запитати колег-журналістів, редакторів, чиновників, депутатів, усіх небайдужих до теми стосунків влади і ЗМІ: « А що б ВИ робили на місці Ларіна? Яку пораду ВИ дали б йому, щоб цивілізовано вирішити конфлікт і подати зразок іншим для наслідування?»

                                             

                                                           Звернення

 

                  до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації

                 Ларіна С.М. та голови Кіровоградської обласної ради Ковальчука М.М.

                   Шановні Сергію Миколайовичу та Миколо Михайловичу!

     Правління обласної організації Національної спілки журналістів України серйозно занепокоєне станом свободи слова в місті Олександрії. Вже тривалий час тут з боку чиновників чиниться тиск на окремі засоби масової інформації, лунають відверті погрози на адресу журналістів. Ось і нещодавно на прес-конференції та засіданні  виконкому міської ради представники влади в черговий раз залякували та ображали журналістів, вимагали припинити критику їхньої діяльності. Особливою активністю в цій справі, як завжди, відзначилася перший заступник міського голови Людмила Давиденко, в якої є підстави бути невдоволеною принциповою позицією місцевих ЗМІ, адже вони разом з громадськістю завадили їй прибрати до рук службову квартиру.

Журналісти знають, що Давиденко та її колеги даремно слів на вітер не кидають, що їхні погрози переходять в конкретні дії. Наприклад, улітку минулого року силами комунального підприємства «Житлогосп», яке підпорядковується міськвиконкому, було припинено трансляцію телевізійних каналів абонентам приватної кабельної мережі ТРК «Контакт-ЛТД». Звичною практикою в місті стало відключення телевізійників від електроживлення, заборона доступу в приміщення, де знаходиться обладнання, та інше.

        Нова хвиля тиску на олександрійські ЗМІ, в тому числі й шляхом втручання в їхню господарську діяльність, викликана серією критичних публікацій та телерепортажів про не зовсім привабливий бік діяльності Л.Давиденко. Так, завдяки журналістам громадськість дізналася, що конкурс на оренду міського комунального ринку виграло приватне підприємство, де одним із засновників є її дочка, а сам конкурс проходив під головуванням Л.Давиденко. Факт незаконності дій з передачі ринку в оренду вже визнано судом першої інстанції, але замість того, щоб визнати свою провину й виправити ситуацію, влада ополчилася проти журналістів. 30 січня нинішнього року ТОВ «ТРК «Контакт-ЛТД» та ТОВ «ТРК «Інтелкон» отримали листи за підписом міського голови С.Цапюка з вимогою демонтувати кабельну мережу провайдерів-мовників у багатоповерхових будинках до 1 лютого, тобто протягом одного дня. Аргумент: нібито прокладання кабельних мереж здійснювалося самовільно, без узгодження з владними структурами. В той же час товариства мають угоди з власниками квартир і допоміжних приміщень на прокладання кабелю і розміщення обладнання, а також з КП «Житлогосп», на балансі якого перебувають багатоповерхівки.

        Такі дії керівників міста Олександрії, зокрема першого заступника міського голови Л.Давиденко, правління обласної організації НСЖУ розцінює як грубе порушення службовими особами Конституції та чинного законодавства у сфері інформації та діяльності засобів масової інформації, як реальне обмеження свободи слова, як спробу взяти під контроль ЗМІ, незалежно від їх форм власності, напередодні парламентських виборів. Враховуючи запевнення Президента України В.Януковича про те, що він жорстко реагуватиме на подібні дії, ми звертаємося до Вас, його представника в області, з проханням невідкладно розглянути ситуацію, що виникла навколо діяльності олександрійських ЗМІ, та забезпечити дотримання законності олександрійськими чиновниками. Гадаємо, зробити це Вам буде не важко, адже керівники міста Олександрії  є членами Партії регіонів, обласну організацію якої Ви очолюєте.

      Вважаємо також необхідним, з метою запобігання проявам порушення свободи слова в інших районах і містах області та забезпечення нормальних умов для виконання журналістами своїх обов’язків, розглянути на колегії обласної державної адміністрації питання про виконання закону про державну підтримку ЗМІ, залучивши до його підготовки незалежних експертів, членів правління обласної організації НСЖУ. Підсумком його має стати вироблення конкретних заходів та рекомендацій, спрямованих на забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ.

             Прийнято на засіданні правління Кіровоградської обласної організації НСЖУ

             3   лютого 2012 року

Первые работы — первые зарплаты.

Не принято как-то у нас разговаривать о текущих зарплатах. То ли зависти боимся, то ли сглаза… Или боимся показаться в чьих-то глазах ниже/выше заслуженного. Но давайте поговорим о своих первых зарплатах после учебы. Это же не секрет? Вот написали статью «Зачем учились, или Молодые специалисты делают выбор«. Да, студентам сложно определиться с работой. Но все хотят сразу высоких зарплат. Студенты назвали 4 тыс. грн. в месяц и выше свою желаемую первую зарплату.

А им бы стоило знать, что первые работы — это не зарплата, а опыт. И деньги хоть и играют роль, но не самую важную на первых порах.

Напишите в комментариях свои первые работы и зарплаты, кто не скрывает. Пусть студенты посмотрят.

Начну я себя:

1. Журналист — работал около года на 2-3 курсе. З/п около 70-100 грн. Это было еще в 2001-2002 годах.
2. Инженер-электронщик в ВУЗе — работал год. З/п около 90 грн. за полдня. Примерно 2004-2005 гг.
3. Веб-дизайнер у провайдера — работал год. З/п — 500 грн. 2005-2006 гг.
4. Веб-программист в частной фирме — около 1-2 лет. 2006-2007 гг. З/п — 1500-2000 грн.

Ну а дальше с теперешней работой уже точных цифр нету. Все очень размыто и запутанно.

А что у вас? Присоединяйтесь!