Украина Центр

Стратегія економічного та соціального звільнення міста Кіровограда від «хабарних шоколадок» на період до 2020 року, а там хто знає як буде…

Розроблений за пропозицією пані Комсомолки, з виключно прикладною метою (поуправлятись в написанні не реалістичних проектів, які за змістом своїм не відстають від тих «творінь» які в страшних муках творіння «народжують» деякі з всенародних обранців…)

ВСТУП

В основу «Стратегії економічного звільнення міста Кіровограда від «хабарних шоколадок» на період до 2020 року, а там хто знає як буде…» (далі — Стратегія) покладені ключові напрямки Програм і Законопроектів, що невтомно розробляються депутатами Верховної ради України, не зважаючи ні їх фантастичність і не реалістичність… А також багатьох місцевих, галузевих програм, написаних посадовцями з однією метою (а поржати), які не несуть в собі жодного логічного чи економічного навантаження!

Стратегія визначає стратегічні орієнтири місцевого розвитку адекватного рівня і складності завдань та викликів, що сьогодні стоять перед містом і особливо перед жіночою частиною населення, якій ми беремось довести, що «хабарні шоколадки» не тільки можуть викликати карієс, наганяти надмірну вагу, підтримувати не кіровоградського товаровиробника (сировина імпортується), а і спричинити деякі проблеми з правоохоронними органами України, які можуть класифікувати цей вчинок як карний злочин, що підпадає під дію Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».

БАЧЕННЯ — Кіровоград економічно сильне сучасне європейське місто, в якому ніхто не їсть шоколад!

МІСІЯ — створення сприятливих умов для прискореного розвитку наукоємних виробництв, просування конкурентоспроможної продукції місцевих товаровиробників на всі регіональні ринки та за межі України, поліпшення архітектурного та естетичного вигляду (побудова в міській межі ферм для розведення свиней), інвестиційної й туристсько-екскурсійної привабливості Кіровограда (як міста, яке повністю відмовилось від шоколаду), що дасть можливість залучити інвестиції та здійснити економічний прорив в майбутнє.

«Сказка лож, да в ней намек, добрым молодцам урок!»

P.S. Всі збіги з реально існуючими проектами випадкові і не являються навмисними… До внесення змін і доповнень можуть долучитись всі бажаючі. Головна умова присутність гумору і здорового глузду!

Прочитала замечательную новость — http://korrespondent.net/business/economics/1482584-v-pr-hotyat-zapretit-supermarkety-v-gorodah

Кому лень читать, вкратце — хотят принять законопроект, который запретит строить продуктовые супермаркеты и шоппинг-моллы свыше 300 м.кв. в черте города, а существующие — перенесут куда-то в поле за 5 км. от населенного пункта. И ограничат время их работы (воскресенье-выходной, по будням, с 9.00 до 20.00). Якобы, это создаст условия для работы мелких предпринимателей, которые теряют свой бизнес по причине неконкурентоспособности (большой супермаркет демпингует, там все свежее и больше выбор и т.д.).

Ясное дело, что такой законопроект не пройдет, слишком фантасмагорический для нонешних времен. Но просто ваше мнение — готовы ли поступиться собственным удобством ради некой подпитки мелкого и среднего бизнеса?

Поддержите ли такой закон?

В Новосибирске юбилей А.Покрышкина «ЕР» отметит фестивалем шансона

» «Музыкальный жанр шансон воспитывает в своих слушателях чувство гражданственности, понимание и почитание таких понятий, как «родина», «честь», «мать», «друг», — подчеркнули в партии. Мэрия Новосибирска и правительство области одобрили проведение мероприятия.»

В Новосибирске 24 февраля состоится фестиваль шансона (типа, ко дню 100 летия выдающегося советского пилота-асса Покрышкина).

А 16 января убили ведущего криминального авторитета — Деда Хасана в Москве. Значит, 24-го аккурат 40 дней  будет. Скорбит страна… бедный Покрышкин.
В общем…Герои 90х.  Они и справедливость восстановят, они и обиженного защитят, они и плохиша накажут.  Они могли бы быть еще лучше… «да менты, блин, руки крутят».

Но их времена проходят:

Напомним — в июле 2012 года в Кировограде, бандиты, по заказу сотрудников ГАИ, совершили нападение на граждан и журналистов.

Ситуация стала развиваться довольно забавным образом. Но обо всем по-порядку.
В ночь с 16 на 17 июня, в г. Кировграде, бандиты, которые были вызваны сотрудниками ГАИ Самарским и Ивашковским, совершили нападение на граждан и журналистов, а потом устроили погоню со стрельбой. Звонок на 102 не помог — ответивший предложил остановиться. Протокол № 069595, который начал заполнять Ивашковский (вписал в него данные водителя) бесследно исчез.
Источник: http://zovzakona.org/content.php?zov=835-gai-kirovograda-banditi#ixzz2IntdXHAo

Только как вариант  экранизации о Григории Распутине можно назвать фильм Жозе Дайана «Распутин»,2011 года…

Депардье в роли Распутина просто ужасен и неестественнен… 🙁   Это мне напомнило роль Шварценеггера — советского капитана милиции Ивана Данко с фразой (с жутчайшим акцентом) — «хулиККаны»… :mail:

Особенно жутко выглядит «постельная сцена» Депардье Распутина с девицами… :wacko:

Когда смотришь фильм не возникает никаких ярких чувств — ни позитивных, ни негативных…

Я никогда НЕ был поклонником таланта Депардье, но он явно огорчил  этой ролью… ИМХО

Но, как вариант экранизации фильм достоин просмотра…

Вот, накопал на личном сайте Олеся Бузины интересную версию введения в советской армии погон, взамен петлиц, которые существовали с времён появления РККА… Довольно интересно изложен материал… Без пафоса и политики… :good: :good: :good:

Наприкінці 2012 року я взяв участь у двох ефірах кіровоградського ток-шоу «МИ» на каналі «Кіровоград». Перша передача присвячувалась закону про обмеження тютюнопаління, друга – життєвій історії мешканців сіл Кіровоградської області, яким їхній роботодавець відмовляється виплачувати зарплату.

Не  зважаючи на різні на перший погляд теми, я дійшов одного загального висновку. Але про все по порядку.

Отже, анти тютюнове законодавство. На державному рівні ми почали його впроваджувати із заборони реклами тютюнових виробів, збільшення акцизів та заборони тютюнопаління в громадських місцях. Останній закон збільшує кількість територій, вільних від тютюнового диму.

Наразі курити повністю заборонено:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;

4) на дитячих майданчиках;

5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

6) у під’їздах житлових будинків;

7) у підземних переходах;

8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Місця для паління створюються тільки:

1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

3) у приміщеннях гуртожитків;

4) в аеропортах та на вокзалах.

Практика інших країн показує, що саме такі кроки є найефективнішими у боротьбі з даною згубною звичкою. А проведені в Україні дослідження підтверджують правильність обраного курсу. Він зменшує кількість курців, одночасно суттєво збільшуючи надходження до бюджету.

Опоненти ж даного закону заявляють, що він… стимулює хабарництво. Корупційна складова, на їхню думку, полягає  у тому, що розміри штрафів прописані нечітко, а отже контролюючі органи зменшуватимуть розмір штрафу лише за відповідну «винагороду». А відсутність спеціально відведених «місць для куріння», на думку «захисників» курців, стимулюватиме куріння у непризначених для цього місцях за відповідний хабар правоохоронцям. А тому закон не працюватиме.

З даною тезою, звісно, можна погодитись. Але, в той же час варто зауважити, що вигідніше буде все ж не курити взагалі. Тоді не потрібно жодних хабарів.

Другою темою стала невиплата заробітних плат неоформленим працівникам невеличкого підприємства у сільській місцевості. Працівники скаржились на свою нелегку долю, на свого роботодавця, якому вони постійно допомагали обдурити контролюючі органи, ховаючись від перевірок в роздягальнях. Представники цих самих органів звинувачували працівників у безвідповідальності. Але дзвінки телеглядачів чомусь звинувачували всю нашу систему державної влади.

Перевірки контролюючих органів чомусь навідувались до нечесного бізнесмена дуже рідко. Натомість до присутньої у студії підприємниці вони заявлялись постійно, не зважаючи на те, що у неї не було жодних порушень. Чому? Це ж очевидно. У нашій країні перевіряють не тих, хто має порушення, а тих, хто не відкупився. Така  система.

Що об’єднує ці дві теми? Висновок. Корупційну складову можна знайти у будь-якому законі. Однак те, чи буде цей закон працювати, залежить виключно від побудованої системи.

Система нашої державної влади і суспільного устрою загалом не сприяє виконанню законів. Закони пишуться і приймаються таким чином, аби підвести громадянина до бажання їх обійти або порушити. Адже виконувати їх невигідно.

Система-паразит не має жодної іншої мети існування, аніж засвоєння ресурсів свого донора. І корупція є її невід’ємною складовою. Тому боротись треба не із законами і навіть не з корупцією. Просто систему треба будувати так, аби корупціонером було б не вигідно бути.

Нам потрібно збудувати систему відкритості та відповідальності.

Дмитро Сінченко, для інтернет-видання «Українська Правда»

Помер легендарний сумоїст українського походження.

Інше тут : http://www.lenta.ru/articles/2013/01/22/taiho/