Украина Центр

Такі вони сучасні погляди….. В мене слів нема  лише емоції….

Информационное сообщение №106: «Иуды памяти народной …»

В пятницу 1-го февраля 2013 года на канале «Интер», вечером транслировалось ток-шоу — «Справедливость». Особенно «эффектно» старалась выглядеть в глазах телезрителей, нардеп от «опозиции» — Кужель.

Словесная эмоциональная «мощь», подкреплялась системной мимикой «абсолютной истины» в свое «правое дело». С какой «жадностью» она делилась с народом истинами, которые открылись ей, когда она взошла на «трон» трибуна всея Украины!

И Н.Королевская «грозилась и посылала молнии» в сторону Президента … и получила пост министра!

Судя по интенсивности душевного излияния агрессивно — обиженной души, здесь запросы значительно выше и соответственно на порядок возрастает «цена вопроса»!

Символично, что нашу «бедную Юлю» посетило трио «жутко скорбящих» мам-Терез!

Это трехголовое трансформерное чудо проливало «слёзы сострадания», после того как ощутили «ласки» мужских рук, которые прикоснулись к их «прекрасным прелестям»!

А ведь они за этими ощущениями  …. и шли!

В состоянии краш-синдромного состояния, они с «теплотой» демонстрировали свои части «прелестного тела», с синими пятнами того технологического процесса! Для примера: один молодой отрок спрашивает своего мудрого папу : «Папа, что такое экстаз?» Папа подумал и выдал такой оригинальный вариант ответа: «Сынок, представь, что ты пошел в «дом терпимости», заходишь к женщине в комнату и ложишь  на грудь 100 долларов — и ты в экстазе! Но когда ты закончил свое «святое дело», забираешь назад эти 100 долларов — женщина в экстазе»!

Эти события сформировали букет словесов в такой форме (цитата из песни в виде названия).

«И снится — нам не рокот космодрома».

1) Стрела «огня» на небе синем

Чертит каскад словесных душ

Сжигает с треском тех «ленивых»

И «скальпель сути» режет ум.

2) Химера мудрости — в сознаньи

Гордыню тянет — к высоте,

Что раздувает — от бессилья

Грохочет трауром в узде!

3) В глубинах душ «рокочет лава»

Кальдера «жажды» зреет в нас

Кто мудр, тот — свернет направо

А «глупый» разумом — ждет смерть.

Нардеп Кужель призывала людей к революционным действиям. А революция — это всегда жестокость, и происходит она из-за повышенной гордыни. А гордыня — это неприятие травмирующей ситуации и проявляется в агрессии к внешнему миру.

А агрессия к внешнему миру превращается в самоуничтожение!

Таким образом она призывает нас в команды «камикадзе», которые они готовы посылать в бой «легким движением руки», чтобы воевать за власть до последнего «фанатично» верящего украинца!

И эти «Горгоны» знают, к чему это приведет, но поют как сирены, привлекая к себе «пушечное мясо». Они снова вытащили «знамя оранжевой революции» 2004 года.

А ведь революцию задумывают — «романтики», реализуют —«фанатики», а пользуются — «негодяи»!

И все это знают, но с упорством маньяков ……….

06.02.2013 г.                   С боевым приветом Гладиатор.

Никакой политики. Ни капельки. Потому что в этом вопросе уж точно все политики себя проявили одинаково хреново. В чем новость? А сошел снег, дорогие друзья. После этой фразы можно ставить троеточие, которое символизирует вздох и трехэтажный мат одновременно.

Кто у нас в Украине дороги делает? Люди без мозгов или без рук? Или те и другие одновременно? На блогах «УЦ» уже неоднократно говорили о дорогах в самом городе Кировограде, но что делается за городом!!! «Посчастливилось» поехать в Киев автобусом. Трасса до Александровки дала «течь». На ровной поверхности аккуратные, как-будто вырезанные ямы. Не выдержала дорога… не выдержала…Но огорчение прошло, как только мы въехали в Черкасскую область! Так я вам скажу, — на Кировоградщине автобаны, а не дороги! Такого ужаса там не было давно. Хотя нет, кое-где все по-прежнему.«Косарский» участок, как был всю жизнь в заднице, так и есть. Как была Смела без дороги, так и осталась. Но ЧЕРКАССЫ!!! Но ДАМБА!!! Да и потом до Софиевки – чистый авиационный налет и артобстрел. Полегчало чуть в Киевской области. Там тоже все не так гладко в прямом смысле слова. Там тоже есть ямы, ямки и «волны». Но в целом прямая дорога и не первый год. Мои оценки: Кировоградщина – 3, Черкащина-2, а местами 1, Киевщина -4.

Но меня удивляет, сколько же можно красть на асфальте и подрядах? Сколько? А денег нет, я так понимаю в бюджете. Тем более, на дороги. Так что, дорогие автолюбители и пассажиры, приготовьте свои мягкие точки к дорожным потрясениям, а автомобили к ремонтам. Из-за дураков и, сделанных  их руками, дорог.

Політичний  радикалізм під сузір’ям лікарів.

Можливо, все почалося у 2004 році, коли Соціал-національна партія України зробила ребрендинг, а першим обличчям політичної сили став лікар  Олег Тягнибок. З тих пір і донині завдяки потужним фінансовим вливанням і активній пропагандистській кампанії ця радикальна партія поступово збільшувала свою електоральну базу.

А можливо, ще раніше, коли у 1995 році була зареєстрована  «Соціал-Національна партія України», першим головою якої став лікар-психіатр Ярослав Андрушків. З самого початку СНПУ протиставляла себе усім без винятку політичним силам і політичній системі України загалом. Були навіть створені своєрідні штурмові загони — «народні охоронні загони», що були одягнені в чорну уніформу. Основною формою політичної діяльності СНПУ стали протестні методи боротьби.

Але так, чи інакше в 2004 році змінилася лише форма, судячи з радикальної демагогії і поведінки активістів партія можна охарактеризувати, як типову радикальною партією, діяльність і пропаганда якої  розрахована в першу чергу на маси. Лідери партії, риторика яких часто носить анти державницький характер з елементами ксенофобії не соромляться радикально висловлюватися а партійні активісти, дуже  часто маргіналізовані особи, постійно виражають свою готовність до ведення боротьби усіма можливими законними і незаконними методами. Характерний для крайніх правих вождізм і соціальна демагогія цілком і повністю відповідають ідейним засадам українських легальних правих радикалів. Так чи інакше свободівці і надалі протиставляють себе суспільству і часто навіть колегам по опозиційному табору. Але головне те, що партія, як і її колеги по радикальному табору, звернула увагу на масси.

Усіх хто причетний до державного апарату і не сповідує свободівську ідеологію лідери партії пропонують люструвати, тож репресії закріплені на рівні ідейних засад. Практично, прояви фільтрації за партійно-ідеологічним принципом проявляються вже сьогодні, коли в деяких навчальних закладах і інших установах регіонів з найбільшим рівнем підтримки ВО «Свобода» до «інакомислячих» вже ставляться упереджено. В соціальних мережах праві активісти періодично влаштовують інформаційне тероризування опонентів, не гребуючи залякуваннями і особистими образами в формі нецензурної  лексики. Агресивні методи виховання дітей використовує одна з віп-спікерів ВОС Ірина Фаріон, мітинги партії з відповідними гаслами і сутички з політичними опонентами та міліцією все більше суперечать здоровому глузду, адже ідеї партії направлені не на загально-національний консенсус,  а на роздмухування конфліктів і посилення соціальної напруженості. Фаріон просвітителька дітлахів

Каменем спотикання націоналізму Свободи та й правих України взагалі з 1991 року є відсутність такого необхідного ідеологічного елементу, як високої цілі – генеральної мети. Відсутність так часто згадуваної ним Hаціональної ідеї. Таким чином політична боротьба перетворюється на самоціль – боротьбу заради боротьби.  Цей недолік піарщики радикалів, як можуть, компенсують перманентним пошуком ворога, як внутрішнього, так і зовнішнього. Тому діяльність здебільшого перетворилась на пошук виключно інформаційних приводів, що слугують матеріалом для загострення суспільних протиріч.

Чи знав психіатр Ярослав Андрушків про те, що його дітище отримає можливість долучитися до законтворчої діяльності, цілком легально, набравши необхідні відсотки на виборах, саме ставши партією маси? Мабуть знав, на те він і лікар-психіатр :bye:

В последнее время мне неоднократно задавали вопрос – будет ли продолжаться конкурс грантов «Елисаветград – креативный город». И тогда, и сейчас я отвечаю, что будет! Поэтому, если рождаются интересные идеи – заполняйте форму и отправляйте на электронную почту областного информационно-ресурсного центра. Будем рассматривать все без исключения инициативы, и оказывать поддержку лучшим из них.

В ноябре грант на реализацию своей идеи получили ученики Кировоградского коллегиума. Их коллективную работу в новогодние праздники имели возможность увидеть многие горожане. Из подручных материалов и макулатуры ребята создали трехметровую елку, которую потом демонстрировали в разных микрорайонах Кировограда. Смысл проекта, который заложили его авторы, – экологический. То есть, доказать людям, что новогоднее настроение можно создавать не причиняя вреда нашим лесам.

Декабрьским победителем признан проект «Город-сад» Натальи Соловьевой. Его суть — озеленить центральные улицы Кировограда, установив возле магазинов, офисов и других заведений вазоны с цветами и декоративными деревьями. Вазоны будут уникальными, разработку дизайна взял на себя местный скульптор Григорий Савченко.

Победителями января стали участники движения «Street Workout». Ребята предложили создать мобильный спортивный уличный комплекс для физических занятий, чтобы они могли его устанавливать в разных районах города и области, организовывать соревнования без привязки к месту и параллельно своим примером привлекать к этому виду уличного спорта других. В целом, сами по себе ребята очень позитивные, пропагандируют здоровый образ жизни. Впервые пообщался с ними на соревнованиях, которые проходили в Кировограде летом. Тогда же мы и договорились, что в городе обязательно должна появиться стационарная площадка «Street Workout». Ее мы установили в конце октября на Набережной. Мобильную же площадку должны изготовить к марту.

Спасибо всем соискателям за проявленную активность. Жду новых, интересных и креативных идей.

Дивно, панове, бачити і читати, як звичайна любов до своєї нації, її культури, традицій деякі «доброзичними» називають страшним словом націоналізм і починають кричати на весь світ. Зараз, коли ми живемо в вільній і суверенній державі, яка виборола своє місце на існування, знаходяться люди які бажають все це перекреслити і повернутись у «малороське» ярмо. Не продати – ні, просто віддати свою державу, яка має багату історію, культуру, традиції, кажучи що такої країни як Україна не було і не є.

Ми мусимо на це відповідати! Наше рішуче і безкомпромісне ні – має бути відповіддю на всі спроби позбавити нас історичних коренів! Спочатку царська, потім радянська пропагандистські машини, а зараз «прокремлівсько» налаштована частина політикуму намагаються нам, українцям, доводити що всіляка боротьба за право називатись і жити «українцем» — є екстремізм і націоналізм в найгірших його проявах. Це не так, панове, то є брехня! Всі поважаючі себе країни пишаються своєю національною ідентичністю! Німці, американці, та ті самі росіяни – з гордістю відстоюють національні позиції і більше того намагаються нав’язати іншим свої цінності і ідеї. Проте, ніхто не кричить на Обаму – націоналіст і не тицяє пальцями. А варто почати розмову про УПА, КУН чи Бандеру, про підняття національної гідності – одразу можна заробити ярлик «націоналіста».

Інше питання, дуже важливе, це мова. Немає мови – немає нації. Це дуже добре розуміють ті, хто весь час намагається позбавити українців їх рідної мови – української! Забудемо мову, все забудемо! Адже саме мова є тією стежкою, яка може провести нас в глиб віків, показати все багатство нашої нації. Тож всі ці заяви про двомовність є спробами знищити цю стежку, відірвати нас від коріння, позбавити національної пам’яті. Того робити не можна! Будь яка розумна людина, при бажанні, може вивчити українську мову – це факт! В Україні немає ніяких переслідувань і дискримінацій за мовною ознакою, люди вільно розмовляють українською і іншими мовами, які їм зручні і зрозумілі. Та єдиною державною мовою, в Україні, має бути українська!

І зараз люди прокидаються, росте нове покоління, яке не зіпсоване «радянсько-пропагандистською отрутою». Подивіться на результати виборів до Верховної Ради в 2012 році – «Свобода» вражає! І ця партія, яка сповідує ідеї національної гідності і любові до своєї Країни, весь час тільки набирає електоральну підтримку. Я вірю, що ми, українці, вибороли своє право на вільне і незалежне життя – тож не віддамо його нікому!

Завершити хочеться рядками, які сказала людина, що в страшні часи війни і концтаборів не боялась освідчитись в коханні своїй Україні, Володимира Сосюри:

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер і трави і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Вот, решила проверить свою кнопку «записи» а то исключат «как не активную», кто то жаловался на пропажу кнопки, я и запереживала,вдруг и мне захочется сказать что-то важное,а 30 днем молчала и «прости -прощай» блохерская жизнь… .Хотя, как там» можете не писать, не пишите» Пока могу, но уже мысли одолевают.