«Другі руки», або «Second Hand». Така назва була сьогоднішньої вистави.
Я давно хотів побачити вживу вистави театру «Резонанс». Очікував, що сподобається, в мережі «В контакті» я бачив відео однієї з їхніх вистав, бачив уривки вистав під час «Ночі музеїв» в Кіровоградському обласному художньому музеї. До речі, я знайомий з одним з акторів театру — Валерієм Ланецьким. Нас познайомила праця в Кіровоградській обл. лікарні.
Сказати, що мене переповнюють враження — це нічого не сказати. Як це можна взагалі зробити в залі Кіровоградського педагогічного університету — я взагалі уявити собі не можу. Я не впізнавав Валерія. Я зовсім не очікував, що я взагалі забуватиму, що я його знаю. Я реально був в захваті від сьогоднішньої вистави, перебуваю в цьому захваті і зараз.
Я просто пишаюсь, що у нас є таке. Я дуже сподіваюсь, що всі дізнаватимуться про подальші вистави. Що, бодай, ті, кому цікаво — можуть про це дізнатися, матимуть змогу бути присутніми там.
Я не очікую багато коментарів тут. Звісно, це ж не так цікаво, я не пропоную тут облити брудом когось з політиків, не пропоную якогось скандалу. Я просто ділюся своїми враженнями. І просто кажу, що ми зобов’язані підтримувати таких творчих людей. Ті, кому не байдуже, що буде з нашим містом.
Підтримувати таких, як Едуард Гева з концертами живої музики, як люди з молодіжного театру «Резонанс». Ну, принаймні, так я думаю…
