Не думав, що в мене буде привід так швидко написати наступну замітку. Дивлюся «День за днем». Так, пане Ігор Вьюн, це особисто Ваша заслуга :). Перший сюжет програми — про медицину. Автор Олена Бринза (я ім’я-прізвище не переплутав, пане Ігоре? Якщо щось підкажіть, я переправлю).
От диво! Я після завірянь пана Ігоря Вьюна почав підозрювати себе в упередженості до КОДТРК. А так же ж хочу бути об’єктивним! І, як на замовлення, от сюжет, проблемний, де є сторони, кожна з яких має свою точку зору, певні люди звинувачують інших. Справа про апарати «штучної нирки», які стоять в Центральній міській лікарні (по пам’яті, якщо помиляюся — вибачайте та кажіть, все поправлю) без застосування. При тому, що людей, які потребують гемодіалізу, в місті дійсно вистачає…
Пані Олена сама за своїх героїв не виказувала, хто насправді правий, не казала за героїв їхні доводи — це герої робили самостійно. Уявляєте, герої сюжетів таки можуть САМІ висловлювати свої думки! Виявляється, для цього не обов’язково кореспонденту говорити за них!
Мені цей сюжет показався об’єктивним. Можливо, так і є?
Лена — хороший журналист. Не смотрел сюжет. Завтра в Ютубе гляну..
А мои сюжеты — это МОИ сюжеты. Буду с ними мучаться 🙂
Ага, поділіться, будь ласка, враженнями. Та менш гостро реагуйте на критику. Мені здається, що шлях росту — це прислухатися до критики, яка лунає навколо. Не виконувати кожне побажання кожного критикуючого, ні! Тут толку не буде. А от вдумливо слухати, читати, аналізувати необхідно. Навіть дилетантів, до яких відношу й себе. Мені здається, цього Вам не вистачає. Це погляд збоку. Хочете, зважайте на це, хочете — ні.
Лекарь! На счёт дилетантства это вы уж чересчур самокритичны… 🙂 🙂 🙂
Извините за прямоту, вы же любите откровенность, но ваш последний пост похож на проповедь пастора… Чего вы добиваетесь? Истины? То это утопия… Замылить нам всем глаза? Сизифов труд…
Мне ваш стиль напоминает одного доктора, боюсь, что мои предположения верны…и от этого ваши посты становятся ещё мрачнее…
Звик хоча б прагнути покращення. Істина — утопія? Можливо. Але прямувати до неї, прагнути її — мені така мета вважається шляхетною.
Про замилювання очей — несправедливо та неправильно. Бажано Вам вибачитись. Це було б порядним.
Стиль? Припущення? Що Вам заважає поділитися своїм припущенням? Вгадаєте — підтверджу. Не вгадаєте — вкажу на це. Втім, як хочете.
Мої пости не є хмурними. Це звичайні думки. Пишу, що думаю. Яку тут похмурість Ви бачите? — це мене дивує. Але кожен бачить своє.
Ой, забув подякувати за комплімент. Я дійсно в журналістиці явно дилетант. Але приємно читати такий схвальний відгук. 😉 🙂
Да конечно…извинятся за то, что очевидно…
Вы прикрываете моралью злоупотребление врачами и их руководителями…
И я должен извиняться за то, что творят беспредел некоторые представители медверхушки? Окститесь… этого ещё не хватало, извиняться за очевидность…
Елисаветградский ликар. Вы явно перебираете с лестью, имейте хоть немного самоуважения.
Вибачитися за слова мені. Стосовно верхівки — якщо їм є за що вибачатися (знову, справа про докази) — за них Вам вибачатися не треба, не перекручуйте. Але я не примушую. Я просто пишу, що було б порядним… Втім, кожен робить такі вчинки, на які здатен, та які може зробити.
Ох скажите спасибо, повторюсь, что при власти находятся интеллигентные и либеральные люди… Нужно так чистить медицину, чтобы клочья летели…
Нужно вообще установить по всем основным лечебницам видеокамеры…ох и насмотримся…
Лестощі? До кого? До пані Олени? Чи до пана Вьюна? Поясніть, будь ласка, щоб я міг зрозуміти. Якщо до пана Ігоря — то це не лестощі, а звичайна ввічливість. Я не бажаю зла людині, але лестити і не думав… Де лестощі, власне?
Ох, нема кому подякувати. Хоча певна частина України певній частині України дякує…
…плохо дякуют…челом бить нужно… 🙂 🙂 🙂
Да если б же только в лечебницах… у нас камеры ВЕЗДЕ ставить нужно… и нужно ли? Не заи… пардон, не устанем ли смотреть?
Та так, є люди, у яких мрія — вся країна — суцільна камера! 🙂
Такое ощущение, что вы напуганы и изо всех сил стараетесь понравиться вашим оппонентами, которые и разговаривают-то с вами крайне пренебрежительно.
Несправедливо. Я ставлю запитання. І в даному випадку висловлюю свої побажання. В чому намагання сподобатися?
До речі, перечитую свій пост. Лестощі Вам здалися там? Там більше іронії… Хоча, Ви дійсно мене збили з пантелику. Бажано конкретніше. Бо починаю сумніватися у своїй або не своїй адекватності. Якщо є звинувачення — давайте стисло, конкретно, по змісту.
Я всего лишь высказал свое впечатление.
Vitalii_, а я прошу висловлюватися конкретніше. Бо я реально не бачу приводу для такого враження. В мене є до себе певні моральні вимоги. Але це не значить, що я комусь намагаюся сподобатися. Тому прошу вказати конкретні цитати, місця. Що Ви маєте на увазі?
Извините, я не люблю занудные разговоры. Я сказал, вы-не поняли. На этом и оставим.
🙂 🙂 🙂
Я тоже смотрел этот сюжет. Работа журналиста приятно приятно отличается от сюжетов про областную больницу. При чем, при внешнем спокойном тоне сюжета, он вызывает бурю эмоций и негодования.
Негодования от бездушия и бездеятельности чиновников мэрии и городского управления здравоохранения. Зная о наличии проблемы, палец о палец не ударить для ее решения…
Почему не вынесли вопрос на облгосадминистрацию, почему не привлекли к решению местный бизнес?
Преступная бездеятельность!!!
А я навпаки, обожнюю саме занудні розмови. 🙂 А от розмови кшталту «Дурак»-«Сам дурак» мені не цікаві.
Погоджуюсь, Олександре. Дійсно, спокійний тон не заважає отримувати емоції та робити свої висновки.