Не знаю як вам, а мені їх спів до души. В часи,коли музика довкола нас це суцільна російська попса, яка лине на голову звідусіль, хіба що лише не з унітазу.
«Божичі», це як ковток свіжого повітря. Слухаючі їх мандруєш у думках в ті часи, коли воду з Інгулу можно було пити пригоршнею з берега, коли вірили, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом, коли гусячі шийки були символом сонця, а не свастикою, та багато що було колись…