Сьогоднішнє свято провів на фестивалі «Дика Груша». Дякую організаторам, дякую Павлові Федчишину, що запросив мене на це свято! Вражень — море. До виступу ні про що, окрім сторю гітари думати не міг. По-перше, я дізнався скільки серйозних музикантів запрошено, та став елементарно комплексувати, бо знаю, що я не є професійним музикантом. По-друге, із самого ранку в мене луснула 1-ша струна на гітарі при першій спробі підстроїти гітару… Тож, довелося ставити нову (дякую Ларисі Володимирівні Гайдай — знаю, що треба мати на всякий випадок комплект струн із собою). А нова струна дуже швидко втрачає строй…
Багато знайомих, приємних облич. Вразила серйозність та порядність Ігоря Вьюна ось в якому питанні — з пляшки пива відідрав етикетку, щоб не робити рекламу дітям. РЕСПЕКТ. Я б не здогадався. Таке серйозне ставлення до цього питання від Ігоря — мене здивувало. Приємно здивувало. :good:
На фесті було заборонено використовувати партійну символіку, але якісь бабульки оберемками витягали маленькі прапорці партії регіонів та давали їх маленьким дітям. А ті — раді старатися — хто в руках носив, хто у волосся встромляв… З одного боку — ось, чого варте слово ПР (саме від їхньої партії С. Березкін, якій допомагав влаштовувати фест — і було ж прийняте рішення, що без агітації та без партійності)… З іншого боку — яка, в принципі, різниця? Хай собі з’їжджають з глузду, якщо їм це так цікаво. )))
Під час виступу дуже приємно було чути на «Слава Україні» — «Героям слава!». Відповідь було чути, дякую за неї. Дякую звукооператорові (В’ячеславові Івановичу) — майстер своєї справи. :good: :good: :good:
Після виступу отримав можливість вільно рухатися та скористався фотоапаратом. Там були набагато кращі за мене фотографи, тому, знаю, що кращі фотографії будуть ще оприлюднені тут. А я оприлюдню те, що побачив я через фотооб’єктив вже після 15-ї години. Знайомих облич (окрім Павла Федчишина) ви не побачите, бо мені здається, що всі наші блогери, які там були — вже вшилися з фесту. А я дочекався виступу гурту «ТОРЪ«. З вокалісткою групи — Тетяною Пастух я мав честь працювати в одній лікарні (в обласній). Знаю та поважаю її вокал. І отримав величезне задоволення від виступу гурту.
Потім була дорога в автобусі додому, де я розбив в кров пальці об струни гітари, ледь не зірвав голос та отримав шалене задоволення від того, як всім автобусом ми співали пісень (гітара ходила по руках, грали ми по черзі). Цієї невимушеності та хуліганистості — трохи бракувало на фесті. )))
А першою я поставлю фото ударника гурту «Людській фактор». «ВСЯ ВЛАДА — ФЕСТИВАЛЯМ!!!» — це дуже слушне гасло для такого фесту! Хай менше буде політики, хай більше буде драйву та свята. Ми всі зібралися відсвяткувати День Народження нашої країни, яку ми всі дуже любимо та бажаємо їй щасливого життя. І бажання такі найщиріші, бо від цього залежить і щасливість нашого життя! 😉
Всім гідного життя в гідній країні! СЛАВА УКРАЇНІ!!!
