Не збираюся тут доводити важливість існування української мови. Якщо хтось збирався знову побачити «срач» на мовному підґрунті — можна розслабитися. Я просто почув думку журналіста російської радіо-станції про бійку у ВР взагалі та про ці мовні проблеми зокрема. Чи навпаки: про мовні проблеми взагалі, а… Ну, втім не важливо. Мені здалася його думка цікавою і трохи розумнішою за істеричні воплі, які часто лунають у нас. Якщо є бажання — можна слухати ТУТ.
Знову про мовне питання…: 16 комментариев
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.
класссссссс :good: :good: :good:
надо же как лаконично и просто.. :yahoo:
Это просто наша элита розминаються перед выборами!!! Так что веселуха нам еще предстоит…
😥 веселуха…то еще слово.. 😥
Українську мову паплюжать! Мені подобається цикл передач http://www.youtube.com/watch?v=FiRi2xZVrPk&feature=relmfu . Справжня українська! :good:
Цикл передач — дійсно супер. Стосовно паплюження — думаю, що в таких випадках не не навмисний акт, а звичайна безграмотність. Якої вистачає як серед україномовних, так і серед російськомовних. Підозрюю, що в інших мовних групах — також цього вистачає.
За певними причинами — українську в нашій країні дійсно знають дуже слабо. І я також. Але, в мене є певні надії, щодо підвищення свого рівня. 🙂
Юля, Несторе — Ви маєте рацію. Але в мене тліє скромна надія, що ми колись зможемо бути розумнішими за наших … політиків.
Дивно беззлобно, як для російського радіо
«…Вона одна у нас така,
Як вірна шабля у Сірка,
І як надія у Богдана,
Як віри праведна рука…
І серця, і небес дістане.
Одна вона у нас така —
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча,
Хоч без … лаврового вінка.
…Не одцурайсь моєї мови
Ні в тихі дні,
ні в дні відступно мовчазні,
коли стоїш на крутизні
Один,
чолом сягнувши птаха,
Й холодний вітер попід пахви
Бере і забиває дих,
Щоб ти скорився і притих.
«Не одцурайсь, мій сину, мови,
У тебе іншої нема.
Ти плоть і дух — одне-єдине
Зі словом батьківським — Людина,
Без нього — просто плоть німа,
Без мови в світі нас нема».
Импрессионистский взгляд на украинскую проблему.На какие вопросы ответил журналист?Что оригинального сказал?Я думаю,туристическая поездка ему мало что подсказала.Вот если бы он услышал в вдогонку:»Дивно беззлобно, як для російського радіо»,наверное,червячок сомнения обнаружил бы себя.А так,»потемкинские деревни «для «Франца Иосифа».
Це просто радіостанція «Эхо Москвы». Там менше чорно-білого, більше поваги до різних думок. І взагалі більше різних думок. В порівнянні з тим, що ще існує. Тому така беззлобність мене не здивувала.
:good: :good: :good:
На свій сором — не знаю, хто автор. :scratch:
Тут я також не здивований. Журналіст висловив свою точку зору. Мені вона здається цікавою. Вам вона цікавою бути не може. Все нормально. Все так, як має бути.
А для мене немає завдання ставити питання, на які відповідав журналіст. При бажанні — можна було б, але не в тому сенс. У Вас завдання — нищівна критика, згідно з яким Ви самі придумуєте, що мав сказати журналіст та критикуєте його за невідповідність Вашим вимогам.
Ваше припущення, що Антон Орєх (журналіст), почувши фразу «дивно беззлобно…» відразу проникся б ненавистю до України — мені здається неправильним. Він чудово розуміє, як створюється образ ворога з України, з українського народу — в інших ЗМІ. Тому, я просто впевнений, не образиться ані трохи, почувши можливо не зовсім справедливу, але правду. В мене передчуття, що у Антона інтелекту розібратися вистачить.
Вам вона цікавою бути не може.-А знаете почему?Потому что ничего нового я не услышал,во-вторых решил,что автор плохо знаком с сутью дела и рассуждает банально,вроде в Украине проблема с языком обстоит так,а вот в России эдак.Такой прием -популисткой,поскольку ситуация в каждой стране разная.
То,что автор поверхностно знает тему я подчеркнул в фразе:
«Вот если бы он услышал в вдогонку:»Дивно беззлобно, як для російського радіо»,наверное,червячок сомнения обнаружил бы себя.»-Червячка сомнения никак нельзя расценить как»відразу проникся б ненавистю до України –»-Это Вы придумали. Вообще Вы не внимательно читаете текст и приписываете мне черты,которыми обычно в печати укр.наци наделяют своих оппонентов.
В самом деле,где это у меня-«нищівна критика, згідно з яким Ви самі придумуєте, що мав сказати журналіст та критикуєте його за невідповідність Вашим вимогам.»?Я просто удивлен вниманию банальному тексту,вот и все.Поэтому мой пост короткий и а вот его пересказ Вами-больше.То есть даже визуально заметно что Вы приписываете мне то,что я не говорил.Читайте внимательно тексты.Я прилагаю усилия для логического изложения мыслей,не надеясь на»передчуття».Значит,и читатель тоже должен приложить усилие,чтобы меня понять.
Не вигадав, а розгорнув трохи, Алексе. Я не маю Вас точно цитувати. Є таке поняття, як гіпербола. І годі вже «виховувати» опонента. Це не дуже красиво і ввічливо. Стосовно нищівної критики — в свою чергу перечитайте мій комент більш уважно — я писав, що у Вас це (на мою думку) — завдання таке. Через це завдання і решта Ваших стислих слів в першому коменті. Без сенсу, але прискіпалися. Майже вдало.
Тезис:»Не вигадав, а розгорнувТРОХИ, Алексе.»
Далее:»Я не маю Вас точно цитувати. Є таке поняття, як ГІПЕРБОЛА. »
Так Вы все-таки определитесь,ка Вы пишете(добавлено после смеха)
Ну, якщо я Вам додав сміху, це добре. Сміх, кажуть, життя подовжує. Причина його мені не дуже зрозуміла, втім, це не так важливо. Головне, щоб вона була зрозуміла Вам. 😉