Сегодня, в украинском футболе произошло знаковое событие. Донецкий «Шахтер», которому большинство украинских команд сдаются еще до игры, с трудом отбился в Луцке. А главного тренера «горняков» Мирчу Луческу журналисты подвергли обструкции на послематчевой пресс-конференции и вынудили обиженным покинуть зал.. И по делом. Ведь никто столько не пенял на арбитров и не плакался по поводу судейского произвола, как румынский тренер донетчан. А в Луцке, в очередной раз, арбитры просто уничтожили хозяев поля и вытащили за уши фаворитов. Сегодня «Шахтер» вышел в финал Кубка страны только благодаря очередным ошибкам в пользу «горняков» судейской бригады во главе с одиозным Годуляном. Неужели клуб, который заявляет о своей грандиозности и мечтает выиграть(мечты, мечты — о ваша сладость…) Лигу чемпионов, не может без судейской помощи обыграть даже «Волынь»?
И правда ведь достали. Достали тем, что играют странные матчи со своими фарм-клубами, что игроки перед поединками с «Шахтером» дружно получают карточки и не выходят на матчи, а еще тем, что арбитры панически боятся обидеть пока еще чемпионов Украины. Понятно, что ненавидимый многими капитан этой команды Срна будет бить в грудь и кричать, что они лучшие. По количеству денег может быть, но в спортивном плане — это лукавство и бахвальство. Вот и сегодня, Годулян настолько испугался, что поставил второй за два сезона пенальти в ворота «Шахтера», как позже быстренько реабилитировался левым пенальти в ворота «Волыни», а в решающий момент после 3-х метрового офсайда хотел добить лучан еще одним пенальти, который был тоже не бесспорным.
Но «Волынь» Анатолия Демьяненко уже показала, что ее просто так не сломать. Лучане сражались и покидали поле под овации собственных болельщиков, проиграв по счету -3:4, но не по силе духа и воле к победе. «Волынь» вышла из этого поражения с высоко поднятой головой, а горе-победители покидали поле под улюлюканье болельщиков и крики «Ганьба».
А журналисты они ведь тоже люди и болельщики, которых сложно провести. Вот и показали они Луческу все, что думают о таких победах и таком подходе к конкуренции. И это только первый шаг. Очень бы хотелось, чтобы второй — сделал 2 мая «Металлист» и подтвердил, что слова их президента не пустой звук, а понятие — честная борьба — еще живо в украинском футболе.
Вот мы недавно дружно ругали за игру в Луцке киевское «Динамо», а оказывается, что это «Волынь» — хороша, а не соперники играют слабо. Демьненко обещал, что его команда будет играть в футбол, а не мучатся и свое слово в прошлом легендарный капитан киевского «Динамо» и достаточно успешный тренер, похоже, сдержал.
Юра, ох, есть чуйка,что металл сдаст игру кротам. Враг то у них один. Да и отмазка будет железная — мы ж дома всегда играем хуже,чем на выезде. Но тогда……ещё ценнее будет наша победа в золотом матче. :yes:
А мне кажется, что будет заруба. Если ошибусь-перестану глорить за металл.
На все вопросы ответит сам матч, но вот это интервью Мирона Маркевича уже заставляет усомниться в честной борьбе в матче в Харькове.
Наставник «Металіста» запевняє, що його команда гратиме в Харкові для вболівальників, однак жертвувати гравцями з ушкодженнями та лягати кістьми на результат харків’яни не будуть.
— Напередодні матча з «Шахтарем» вам як тренеру, команда котрого вирішила всі турнірні завдання, вдається зберігати внутрішній спокій, не слухати те, про що говорять довкола?
— Я, в принципі, не звертаю увагу на цю балаканину. Зрештою, у нашій державі завжди прийнято постійно мусолити теми, які чомусь здаються злободенними. Я просив би журналістів дивитися футбол і говорити лише про нього. Не провокувати й бути розважливішими, бо їм хіба приємно весь час провокувати і домислювати? Та й загалом, у нашому футболі трапляються такі результати, що збагнути, чи було десь там «замовлене слівце» до матчу — завдання неможливе.
— Варто розуміти, що нині ви не читаєте спортивну пресу й не дивитеся футбольні передачі, в яких існує багато натяків нна те, що, мовляв, «Металіст» не занадто чинитиме опір чемпіону?..
— Нічого наразі не читаю і не дивлюся. Знаєте, чому? Сплю тоді спокійніше.
— Чи можна вважати футбольним злочином те, що одна команда, припустимо, гратиме в своє задоволення — не більше?
— Злочином? Хто таке взагалі вигадав? Більш того, я можу вже нині відверто вам заявити, що «Металіст» у Харкові не лягатиме кістьми за результат — нам це просто не потрібно. Обіцяю, що валяти дурня не будемо й футболісти вийдуть грати для вболівальників, але я, тренер «Металіста», абсолютно не збираюся ризикувати здоров’ям гравців, які, приміром, мають нині ушкодження. Скажімо, той же Тайсон усе друге коло провів на уколах, і кидати його в бій я не збираюся. Кого випустити, як грати, куди бігти — усе це проблеми суто «Металіста», а не преси чи зацікавлених сторін. Я вже дивлюся в майбутнє.
— Тут ви згадали про тих, «кого ставити». Тож чи виникають у вас кадрові труднощі у зв.язку з дискваліфікацією трьох провідних футболістів команди: Вільягри, Торсіглєрі та Кристальдо? До того ж, ушкодження має Тайсон.
— У нас є ким їх замінити — вийдуть виконавці, які наразі найкраще готові зіграти в красивий і видовищний футбол, порадувати наших прихильників… Технологія проста.
— Ви вже дали зрозуміти, що вам справді набридли балачки довкола футболу. З огляду на це, питання суто про гру: з яким настроєм ви поверталися з Одеси?
— Із прекрасним! Матч був справді видовищним. Переконаний: глядачі, як і я, отримали від його перегляду задоволення. Щоправда, зрозуміло ж, що в Одесі ми не грали у повну силу.
— З іншого боку, «Металіст» не перемагає вже в п.яти матчах чемпіонату поспіль. Згадаєте, коли востаннє з командою траплялося подібне?
— Такого точно не було давно. До речі, я постійно говорю про це подопічним, наголошую, що час уже перервати цю серію.
— Чи можете назвати три основні причини, які пояснюють цей спад?
— Гадаю, головна причина лише одна: несправедливий виліт із Ліги Європи. Він ударив по амбіціях футболістів, вплинув на їхній психологічний стан. Як наслідок — команда, з точки зору морального стану, не в належному тонусі.
— Що скажете про рівень гри та самовіддачі подопічних?
— І до того, і до іншого у мене претензій немає.
— Мироне Богдановичу, зрозуміло, що всю увагу нині сконцентровано на двох останніх турах чемпіонату, та все ж: чи виникають у вас думки про наступний сезон? Зокрема, ви говорили, що команді потрібно попрацювати на трансферному ринку, передусім, стосовно ліміту на легіонерів, і на початку розмови згадали про те, що вже дивитеся в майбутнє?
— Безумовно, я готовий повторитися, що в нинішньому сезоні нам уже, за великим рахунком, нічого не треба, на відміну від того ж «Шахтаря». Тому нехай донеччани приїздять в Харків і б’ються за результат — ми ж хочемо просто показати якісний футбол.
Так, ви правильно зауважили щодо трансферної роботи. Українці — то наш головний біль і основна проблема вже давно. Тому вже нині я придивляюся до ринку, аналізую його й працюю в цьому напрямку. Сподіваюся, нам вдасться влітку підсилитись вітчизняними виконавцями.
«Демьненко обещал, что его команда будет играть в футбол, а»-Он обещал,цитирую,»попить кровь у донетчан».Особено это почувствовал Рац,с которым жестко обошелся игрок волынян.Не случайно,после травмы ,именно с его позиции был забит один из голов.Была борьба,иногда футбол.А Донецку вообще играть не очень-то и хотелось.
Не фан Шахтера.