Це українська група. Поділилася зі мною блогер з попереднього життя (я колись вів блог на www.i.ua). Я в захваті. Не нав’язую своїх смаків, то така справа. Але, може комусь також буде цікавим. Алекса прошу не турбуватися, я пам’ятаю, що у вас дуже вишуканий смак, і мій вам здається невишуканим. 🙂
Ну а всім іншим — приємного прослуховування.
Якось навіть занадто сучасно звучить: «Все живе — хай живе».
«Не вбивай, якщо можна не вбивати — не вбивай!»…
Ну, ось така музика.
В разі чого, це — Vivienne Mort
:good: :good: :good:
Дякую! Приємно, що не тільки мене зачепило.
не попса — в наше время это уже само по себе не мало.
О вкусах не спорят, но как такую хрень можно слушать?!
Если это украинская группа, зачем иностранное название?!
не хочеться навіть відповідати, хоча і треба.
Ви в першій половині свого речення дали відповідь на питання в другій половині! Ви самі з собою розмовляєте?
Навіть нема чого додати.
Та ну блін, ну любить людина іншу музику — та на здоров’я!(ну окрім шансону!), так ні, треба ще і іншим нагадить!(((
Хантер, я до вас не звертався — відповідати не обов’язково.
Що значить «нагадить»? Я вам, перепрошую, в борщ насрав?
Оприлюднена тема, запропоновано муз.кліп, є модуль «коментарі». Я ПРОКОМЕНТУВАВ СВОЮ ОСОБИСТУ ДУМКУ. У вас вона своя, у мене своя. Що не так?
На моє сприйняття, будь-яка пісня складається з тексту й музики. Текст — повинен, щось «колихати» в моїй уяві, емоціях. Так як і музика — повинна викликати емоцію. І останнє — голос, тембр повинні оголяти «нерв» — викликати емоцію, думки тощо. Тоді мені цікаво слухати.
Пардон, що «поломав вам кайф» від цього музичного твору.
Нічого не поламали, але ж «но как такую хрень можно слушать?!» — це що таке? Яке питання, а воно зачіпало і мене також, тому я і відповів, — така і відповідь!
Якщо не подобається — можна просто сказати — мені не подобається — без цього «таку хрєнь»?
Добре, забули — проїхали… більше відповідати не буду…
Ви не уважні… Питання поставлене як РИТОРИЧНЕ, тому наприкінці речення стоїть «?!», а не до когось, хто в цій темі прокоментував вище.
А щодо «без цього», то вибачте, але я «казати» буду так, як вважаю за потрібне. Навіть, якщо це ображає ваші естетичні смаки.
У кожного, звісно, в наш демократичний час є можливість обісрати чиюсь творчість, чиюсь роботу. Можна висловити критичне ставлення, а можно авторитетно запитати «як можна ту хрєнь слухати». Кожному — свій стиль.
Особисто я висловлююсь тоді, коли мене чіпляє. Коли дійсно у захваті. Але з повагою до роботи мовчу, якщо невисокої думки про творчість. Розумію, що можу помилятися. Розумію, що можу зіпсувати бажання людини рости, бажання творити. Бо не всі та не завжди ідеальні з перших кроків…
Мовчу, або, якщо маю особисте спілкування, інколи, обережно висловлюю свої зауваження в особистому спілкуванні творцю. Часом на мене ображаються. Але я не хочу викликати образу. Тому це роблю рідко. Тому, кому довіряю. Від кого очікую розуміючого ставлення до моєї суб’єктивної критики…
За виключенням відвертої халтури, коли блатняк та під фанєру…
Я не буду пояснювати, чому я просто в захваті від творчості саме цього гурту. Смаки різні. Кожен слухає те, що викликає в нього саме резонанс.
Я просто проти огульного обсирання… Кожен має можливість та право просто пройти повз, своїм шляхом. А має право обісрати. Хоча другий спосіб хіба що ту людину характеризує. Даруйте за нелаконічність…