Відпочинок на цвинтарі

Центр Кіровограда. Народ відпочиває.

Хтось п’є пиво на Набережній – під пам’ятником загиблим чорнобильцям.

Хтось гуляє площею – під пам’ятником давно мертвому Кірову, який до Кіровограда мав таке ж відношення, як я до штату Пенсильванія.

Можна ще пройтися до не закінченого й досі Меморіалу Голодомору.

За торговельним центром «Плазма» (зупинка «Друкарня») – пам’ятник співробітникам правоохоронних органів, які загинули при виконанні своїх обов’язків.

Фортечні вали.

Ленін у Ковалівському парку.

Загиблі солдати, мертві вожді. Прогулянка цвинтарем. Акуратно минайте могилки, не зачіпайте оградки.

Чи не забагато трауру? Чи не пора розбавити його чимось веселішим?

(Для розумників, які понаписують щось на зразок «автор не шанує пам’ять, без історії немає майбутнього». Я шаную пам’ять і вважаю, що без історії немає майбутнього. Просто хочеться, крім траурних вінків, бачити і букети живих квітів.)

Відпочинок на цвинтарі: 10 комментариев

  1. Просто хочеться, крім траурних вінків, бачити і букети живих квітів
    ===========================
    :good: :good: :good:

  2. Памятник Кировоградскому дворнику мы уже посмотрели. Жаль, жлобство в городе безгранично — убрали…Хозяин, вишь, не дозволил…

  6. Андрей, по-моему, ты все смешал в одну кучу. На Валах-это, действительно, воинское кладбище, а статуи по городу-это, просто, архитектурные формы. Надо очень притянуть за уши фантазию, чтобы ассоциировать площадь Кирова и прочие упомянутые тобой места с кладбищем. Может, просто, настроение не то?

  7. Хорошая идея! но если ещё учесть, что в советское время целые жилые масивы строили на бывших кладбищах…

  8. …да, да… И район типографии, там где 1-я поликлиника…глубже фуршета…

  9. Віталію, хочу спеціально для вас пояснити, що «траурні вінки» і «букети живих квітів», про які пишу наприкінці свого посту, — також метафора. Як і цвинтар.

  10. Это такой
    стиль рассуждения:что-то декларируя,утверждая,нужно при этом другое в землю втоптать,пусть даже метафорично.Преодолеем баррикадное мышление-веселее будем на мир смотреть,а там,глядишь,соответствующие монументы наставим.Скажем,Остапу Бендеру.И не важно,что он не был в нашем
    городе:
    кировоградцы и сегодня
    смеются над его приключениями(это к вопросу о буквальном понимании функции памятников-раз поставлен кому-то ,значит,был здесь.Это примитивно.)

Добавить комментарий