Школа радости: утопия или реальная возможность?

Хотелось бы узнать мнения блоггеров

Школа радости: утопия или реальная возможность?: 15 комментариев

  4. Название очень заманчивое!
    Но я не пойму — о чем идет речь?
    Это психологи что-то преподавать будут?Взрослым?Или детям?
    Чесслово,интересно!

  5. Виношуючи цю ідею з кінця 50-х років, В. О. Сухомлинський створив у Павлиші «ШКОЛУ РАДОСТІ», у якій одним із перших у країні почав готувати шестирічних дітей. При школі була оранжерея, кролеферма, пасіка, метеостанція, чотири майстерні, фруктовий сад, виноградник і голуб’ятня. З останнім дзвінком коридори завмирали: жоден учитель, жоден учень не мали права навіть на 5 хвилин затримуватися в школі. Додому! Відпочивати! Читати книги! Працювати в саду, готуватися до гуртків, факультативів. Додаткових занять не було, вони були зведені до необов’язкових консультацій до уроків. Наради вчителів проводилися не частіше одного разу на тиждень. Школа живе вільним часом учителів і учнів – одна з думок В. О. Сухомлинського. Щоб учителі добре вчили, а учні добре вчилися в них, повинно бути багато вільного часу; о 5-ій годині вечора починали працювати всі гуртки. В. Сухомлинський настирливо вмовляв своїх учнів не робити уроків після занять у школі. Весь день вільні! Він рекомендував вставати о 6 -ій годині ранку і за дві години зробити уроки краще, ніж за чотири вечірніх. Біля входу в школу встановлено стенд, звернений до матерів: «Мати, пам’ятай, що ти головний педагог, головний вихователь. Від тебе залежить майбутнє суспільство». У школі намагалися оцінити не знання, а успіх, перемогу, подолання труднощів у навчанні. Учителів у своїй школі він виростив сам, жив у кожному з них, кожного робив однодумцем – це були справжні педагоги. Бути вчителем у школі Сухомлинського було нелегко хоча він ніколи не ходив на один урок до вчителя, а лише хвалив, підбадьорював. Сухомлинський говорив: «Учні – збільшуване скло незнання вчителя». Тому відбувався природний відбір і педагоги в «Школі радосі » або йшли з неї, або залишались назавжди працювати.

  6. Методика виховання колективу ґрунтувалася не на «організаційній залежності», а на розвитку духовних багатств особи, потреби в людині, готовності привносити в колектив плоди своєї «індивідуальної духовної діяльності» і збагатити в духовному спілкуванні. Школа в Павлиші завжди була попереду інтересів дітей, бо вони вчилися водити мотоцикл, трактор не в старших класах, а в 3-му, коли дітям усе нове, усе викликає захоплення. Для малечі було спеціально сконструйовано мотоцикл. Усі діти вирощували хліб своїми руками. А ще цікавим було те, що Сухомлинський заперечував виховну роль колективу вважаючи, що в атмосфері щирості, доброзичливості в дітей росте прагнення стати краще не на показ, не для того, щоб тебе похвалили, а з внутрішньої потреби відчувати пошану оточуючих, не упустити в їх очах своєї чесноти.” Хіба це не заслуговує на увагу???

  7. Звичайно заслуговує!
    Нужны энтузиасты…и немного денег.
    Или,хотя бы,чтобы не мешали.
    А идея — замечательная.

  9. Возможность — реальная тем более что есть пример Сухомлинского, который смог это сделать в неблагоприятных условиях Советского Союза. Замечательно, если бы люди проснулись не после того, как такая Школа появится, а до того…

  10. Зараз школу радості створити неможливо. Нажаль. Система відносин і цінностей, яка створена зараз в України, не сприяє радості. Але прагнути можна. Хоча б у мріях…

  11. Дорога Nat !
    Мені сподобався Ваш блог. Проблеми які ви обговорюєте на сьогодні дуже актуальні.

  12. Що стосується школи радості, на мою думку сьогодні її створити набагато складніше, тому, що вихованці Сухомлинського були добрішими, душевними, мали величезний інтересдо науки. Сьогодняшні діти, на жаль, жорстокі, агресивні і в переважній більшості не мають інтереса до навчання.

  13. Шановні дописувачі…. А Ви всі праві…. В кожного є раціональне зерно. Потрібно знайти агронома (як В.Сухомлинський), пару, трйку дощиків (фінансових) і нормальної погоди (мінімум перевірок на років три)….І це зерно може дати такий урожай…(жалко, що всі призи отримає не агроном)

  14. А почему в Советском Союзе были неблагоприятные условия для образования?

  15. Звичайно простіше сказати, що змінились діти. Але хіба ж вони народились, виросли і виховувались самі по собі? А де ж були ми коли вони ставали жорстокими та агресивними? Адже кожен із нас і є частинкою соціуму в якому формуються юні особистості. Так в наших дітей інші інтереси і це частіше за все не навчання. Тому якраз школа такого типу допоможе виховати людину всебічно розвинену та наділену моральними чеснотами.

Добавить комментарий