Отже, побувавши на програмі ток-шоу «Ми», де ми обговорювали вступ в дію закону, який вводить нове ліцензування на ліки іноземного виробництва, я отримав заспокійливу інформацію. Виявляється, що зникнути ліки не мають, що ліцензування буде за спрощеною схемою. Що навпаки, цим підвищиться контроль за якістю препаратів, які ввозяться до нас. Бо, на відміну від багатьох людей, які користуються ліками взагалі та немалої кількості лікарів-практиків, у представників влади немає сумніву у якості препаратів вітчизняного виробництва (і слава Богу, звісно, якщо це відповідає дійсності). Сумніви є тільки до європейських та американських ліків (ну, і ще декількох країн). Отже, буде налагоджено суворий контроль за транспортуванням, зберіганням та якістю таких ліків. Введенням нової ліцензії. Подумав… Таки правильна дія.
Але довіра до кроків, які застосовує керівництво нашої держави, далека від ідеальної. Ні, ну тут на блозі в нашій правлячій партії майже ніхто не сумнівається. Однак, є ще маленька біда, один нюансик… Є ще народ. А народ інколи дозволяє собі сумніватися. І не завжди про це напише на блозі. Тим більше, це не завжди з’явиться в друкованих та електронних ЗМІ. І чомусь ці сумніви і в мене викликають певне розуміння…
Моє питання, куди звертатися, якщо трапиться неможливе, та іноземні життєво необхідні ліки таки зникнуть, — так і залишилося без відповіді. Отже, думаю, що пацієнтам, просто небайдужим людям, благодійним організаціям слід приготуватися на всякий випадок. Якщо все з ліками нормально та уряд сказав правду — все нормально і не треба буде нічого робити, тільки пильно слідкувати. Але, як тільки йде зникнення ліків — одразу треба щось робити, бо часу тоді, боюся, буде дуже мало. І вихід на вулицю знову 10 людей тільки насмішить критиків, як це вже було (на ефірі Ми була яскрава ілюстрація цього). А питання це вже не мови чи перебування в країні іноземного флоту, не того, чи вважати Бандеру героєм чи злочинцем, це вже питання фізичного існування, життя багатьох людей.
Тому, всім, хто займався до цього даним питанням, є сенс брати контакти людей, які в разі необхідності готові відстоювати свої права. Консолідуватися. Розробляти максимально ефективні методи. І готуватися у всеукраїнському масштабі. Може з’явитися необхідність відстоювати своє право жити.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА
З ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Поки що хочу надати інформацію про Державну службу з лікарських засобів у Кіровоградській області. Начальник цієї служби — Панфілова Лілія Валентинівна брала участь у програмі та пояснила те, що все буде добре з ліками, а українські ліки — це вже точно гарантовано якісні. Адреса служби у Кіровограді:
вулиця Районна, 1, м. Кіровоград, 25014.
Телефон: (0522) 56 98 19
Саме сюди, я так розумію, слід звертатися, якщо або щось не так з наявністю медичних препаратів, або чомусь з’являються сумніви в їхньої якості. Інформація ця взята з офіц. сайту служби, тому не є прихованою чи розкриттям якоїсь військової таємниці. Однак, в мене є прохання: якщо ці рядки читають небайдужі люди, надайте телефон всім своїм знайомим, які вимушені користуватися ліками. Ми маємо знати, що є місце, куди можна звертатися в разі проблем по цьому питанню. Якщо є дійсні проблеми, тільки МАСОВІ звернення зможуть звернути на себе увагу!
Центр у Державної служби України з лікарських засобів має таку адресу:
03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 120 email: diklz@diklz.gov.ua
Голова: Соловйов Олексій Станіславович
450-21-67
Перший заступник Голови Державної служби України з лікарських засобів
Демченко Інна Борисівна
450-21-67
Заступник Голови Державної служби України з лікарських засобів
Захараш Андрій Дмитрович
450-12-66
Адреса та телефони управління охорони здоров’я Кіровоградської ОДА є на офіційному сайті: http://health.kr.ua/kont.php
Бажаю всім, щоб необхідність приймати якісь ліки виникала якнайрідше, але якщо вже виникла така необхідність, щоб ліки були найвищої якості. Міцного здоров’я всім!
Я не погоджуюся з тим, що повинна чекати, поки закінчаться ліки. В моєму випадку, а також для тих людей, у кого лікування має бути БЕЗПЕРЕВНИМ, це не підходить.
Про це можуть говорити тільки ті люди, які ніколи не мали проблем зі здоров’ям, і лікуються симптоматично.
Ні, ну тут на блозі в нашій правлячій партії майже ніхто не сумнівається.
—————
Андрію, тебе викрали інопланетяни? :scratch:
Чи я не так зрозуміла?
«Любое хорошее начинание можно загубить дурным исполнением»(с).
А что делать тем людим которым лекарства нужны уже сейчас, а изза ажиотажа нужного препарата нет. В «запасе» осталось не много, заменить нельзя…а без него могут быть очень плачевные последствия! :scratch: 🙁
В том то и вопрос. Некоторые лекарства исчезли уже сейчас. И связано ли это с началом действия закона — пока неизвестно. Инициаторы , имхо, руководствовались логикой «чтобы стало лучше». Но, вот как именно лучше? судя по всему, пока не знают и они.
Пока они будут решать, что же делать дальше и что лучше, может случиться непоправимое! 😥
Вот только люди нуждающиеся в припаратах которые на даный момент отсутствуют не в чем не виноваты!…
Аліно, я тобі не ворог. Так, я не потребую постійного лікування, але не можна казати, що мені байдужа ця проблема. Я тільки думаю, яка має бути акція, щоб на неї звернули належну увагу… Навіть 100 людей — мало. Тому я написав замітку, де виклав думку, що треба готуватися зараз. Інформувати хворих, брати їх контакти… По суті закона у мене будуть до тебе запитання. Але це пізніше поштою…
А іронічного тону зовсім не помітно? Там ще продовження було…
Дім, так легше за все перекласти відповідальність на тих людей, які на сполох забили. Мені здається, що якби не було жвавого обговорення, то дійсно тишком нишком (як у нас не рідко робиться) могли бути зроблені такі дії, що мало б не показалося.
А стосовно ажіотажу. Дивно. На програмі Лілія Валентинівна стверджувала, що на складах дуже великі запаси, яких вистачить на півроку… Якось не співпадає це з інформацією, що українці з переляку все скупили та все зникло… :unsure:
Погоджуся, Андрію, що у даному випадку громадське збурення доцільне і навіть необхідне.
Щодо Закону. Аксіома: чим більше контролю за якістю, тим краще якість. Думаю, ти не будеш це заперечувати. Інша справа, щоб не робилося хороше діло пер ректум.
:good:
Згоден з обома абзацами. :yes:
Дякую, Сергію.
На пол года!? ха! Почему тогда люди не могут купить необходимый им препарат уже сейчас? Где же делись «все запасы» аптек!??? :scratch:
От і я не можу зрозуміти… :unsure:
Заодно і питання: чи можна довіряти решті слів, які чуємо від влади з цього питання? І якось неспокійно на душі…
Андрей — сила нашего народа в том, что как раз и скупают:-). Могут и аптекари скупить в ожидании торговли «из-под полы»…
В данном случае и я не понимаю, зачем ограничивать ввоз импортных лекарств, хотя отчетливо понимаю, что никто из серьезных фармкомпаний рынок Украины так не оставит и все должно быть гуд
Такие же «люди, имеющие право купить сейчас» и скупили.. сейчас 🙂
Український народ настільки звик до абсурдних дій влади, що панічно реагує на будь-яку звістку про її, влади, активність. Тільки я не можу за це засуджувати людей. Я по цій темі згадую анекдот, який гуляв в часи «кінця світу»:
«Коли всі казали про кінець світу, то я не вірив та сміявся над цим, а от коли почув заспокійливі виступи нашого уряду про кінець світу — тоді я по-справжньому злякався». 🙂
Просто є такі ліки, перебої з якими на місяць-два можуть викликати не один десяток, а боюся і не одну сотню смертей… Саме тому серйозність питання така. Навіть, якщо через декілька місяців все владнається: хто хотів заробити на цьому, заробить своє… А от людей, які загинуть, не вернеш…
Хочеться тільки сказати: якщо влада не організує безперебійне постачання життєво необхідних ліків, якщо помре в наслідок цих дій бодай одна людина, можна буде казати, що це було сплановане вбивство, яке організувала влада. Як на мене, в таких питаннях треба бути дуже, дуже, дуже обережним. Та вводити всі зміни дуже виважено.
В мене ще є те, що я не можу зрозуміти. Мені здається, що та поза, в яку став уряд країни із законотворцями — зовсім нерозумна. Навіть коментарі з Міністерства охорони здоров’я кажуть, що цей закон прийнято без відповідної підготовки та введено бездумно…
Як я розумію адекватні дії уряду? Є збурення людей, є паніка. Збирається Рада. Призупиняється дія закону. Проводиться аналіз, чи все готово для того, щоб закон вступив в дію. Проводиться роз’яснювальна робота. І для звичайних людей по телевізору. І для ВСІХ медичних працівників — через управління охорони здоров’я областей. В КОЖНОМУ лікувальному закладі мають відбутися конференції, де чітко всім будуть пояснені дії влади та заходи по запобіганню перебоям з будь-яким важливим препаратам.
А у нас пробують в чергове переламати народ через коліно. Можливо, в черговий раз вийде. А можливо, це спровокує вибух.
согласна…более того,многим, в частности и мне,было бы легко смотреть со стороны,воспринимая эту всю историю,как очередную нелепость, сотворенную людьми «немудрыми»..да и не привыкать нам к этому..но, если к примеру, вопрос о «государственном языке»-это лишь моральный удар по многим, то вопрос о медикаментах-это уже перебор. Знаю лично много людей, кому каждый день приема препарата-это возможность жить. Потому, смешно читать,как многие пишут о светлых намерениях чиновников, улучшить качества и бла-бла-бла… Поставив себя на место людей, которые зависят от препаратов,я прекрасно понимаю,что их, совсем не тешит перспектива играться в догадки, все ли будет хорошо, спокойно сидеть и ждать, надеяться и верить..они забили в колокола..и правильно!
Андрій, про що ти говориш? Не шукай здорового глузду там де його немає. Ніхто нікому не збирається нічого пояснювати і ні з ким радитись чи слухати. Чи це перший раз? Думаю, за прикладами далеко ходити не треба.
🙁 :yes:
Інша мова, чи довго можна так?..