Щодня я бачу в якому занедбаному стані перебуває парк Перемоги. І щодня я відчуваю сором, розчарування, жаль і здивування за те, що сталося з історичною пам’яткою та справжньою перлиною Кіровограду. І більш за все мені, як людині, яка виросла і мешкає у цьому мікрорайоні, хочеться змінити таку жахливу ситуацію. Всі роки моєї громадської та депутатської діяльності я так чи інакше весь час повертався до питання відбудови парку, але не знаходив підтримки у міської влади.
В 2011 році, працюючи в тимчасовій депутатській комісії «з питань проблем спорту» я запропонував розробити Програму по створенню на базі парку «Перемоги» спеціалізованого центру для проведення масових фізкультурно-спортивних заходів, воєнно-патріотичних, туристичних зборів та ігор з метою популяризації здорового способу життя. Ця пропозиція була внесена до рекомендацій та висновків роботи депутатської комісії та підтримана сесією міської ради.
Час ішов. До питання розроблення Програми чи відтворення парку іншим шляхом міська влада так і не повернулась. 25 березня цього року мною був поданий проект рішення про створення спеціалізованого центру на базі парку Перемоги, який стане справжньою спортивною меккою та прикрасою міста, дасть новий напрямок розвитку парку (своє бачення по створенню спортивного центру я виклав на плані-схемі, натисніть на малюнок).
Сьогодні, прочитавши про враження голови обласної державної адміністрації Андрія Ніколаєнко, після відвідування парку, я відверто зрадів, що у прагненні навести лад у цьому місці я не одинокий, що проблемами парку Перемоги нарешті перейнялись і органи державної влади.
Дуже сподіваюсь, що тепер запропонований мною проект рішення здобуде підтримку міської ради та очільника області і нарешті почне втілюватися.
Прийшов час повернути парку «Перемоги» його колишню славу та вдихнути нове життя!
Всім небайдужим пропоную підтримати пропозицію Андрія Ніколаєнка і долучитися до участі у суботнику 20 квітня.
Ідея голови ОДА мені відверто подобається. Однак в мене питання. Ви дійсно думаєте, що без Вашої підтримки, ця ідея не змогла б втілитися в життя? :scratch:
Живу неподалік парку і давно облюбував його. Класне, тихе, затишне місце, немов перебуваєш не в обласному центрі, а далеко від цивілізації та міської метушні. Щозими я там накатую не один десяток кілометрів на лижах. Але коли сходить сніг — картина просто жахлива.
Сподіваюся ініціатива Олександра Володимировича Горбунова знайде підтримку обласної влади, а на шляху до цього політика відійде на другий план і не стане каменем спотикання до реалізації гарної справи, що покликана служити громаді міста.
Александр Горбунов, по вашему мнению, возможно ли содержание парка с таким наполнением за счет бюджета города? И где взять денег на создание всех этих спортивных мини-обьектов в принципе? Взять хотя-бы футбольное поле. Его устройство — это 35-40 тыс.$, содержание — ну, предположим, 1500$ в месяц. Можно сдавать в аренду, желающие, думаю, будут, но кто этим будет заниматься, организовывать? Или веревочный парк. Это же целое дело! Будет ли он хотя-бы на самообеспечении, я не говорю об окупаемости. Город не сможет нормально содержать все это хозяйство, парк придется отдать частным лицам для хозяйствования.
Как мне кто-то тут писал, содержать такие парки в нашем городе можно только за счет продажи алкоголя в больших количествах, а значит — пивные палатки, но тогда теряется смысл всего этого действа.
Малацца харашо падлизнул. Хлеб с плесенью ризнокольорвой не забудь прорекламировать
«возможно ли содержание парка с таким наполнением за счет бюджета города? » а может, Горбунов решил стать социально-ответственным бизнесом и сам на зло всем будет финансировать….
Мне идея нравится, с одной стороны, а с другой нет: многие площадки подразумевают вырубку деревьев. Я против.
Северо-восточная сторона — места произрастания редкого дубравного тюльпана (внесен в Красную Книгу Украины, Красную Книгу Кировоградской области). Т.е. это место трогать нельзя.
Еще для некоторых площадок не подходит уклон.
Мне идея нравится, с одной стороны, а с другой нет: многие площадки подразумевают вырубку деревьев.
——————————————
Згоден. Але ж колись у Горсаду було щось навіть на зразок ВДНХ, працювали напівкапітальні павільони. Десь то вони розміщались?
По правую сторону от главной аллеи. Помню, там ещё были аттракционы, комната кривых зеркал. Сейчас с трудом, но можно найти фундаменты.
Есть несколько площадок по правую сторону, как написал Алексей. По левую есть только одна крупная поляна — бывшее стрельбище.
Сейчас там косят сирень — полян будет побольше, конечно.
Видели бы вы, во что сейчас превратилось ВДНХ…
В прошлом году собирала там в образцовых садах шикарные яблоки и груши — все заброшено, никому нет дела… Стоят все эти ротонды и белокаменные павильоны, гниют потихоньку. Жалко, очень жалко.
А по поводу полян согласна с Юрой — вырубка деревьев в городском САДУ недопустима.
Коли на славнозвісному засіданні сесії Кіровоградської міської ради «деребанілі землю міського саду» УЦ надрукувала статтю в якій розповідала, що під час епідемії чуми у 1770-х/80-х роках
в міському сіді були поховані жителі міста які померли від чуми. Пызныше це місце було засаджене не плодовими деревами. Хтось зна де точно знаходяться. Я ні. Ідея з парком не погана, але я так чомусь думаю, що ті хто будуть займатися спортом в реконструйованому парку бідуть по могилах бігати , чи там на скейтах кататись. Чи може я помиляюсь?
мы видели)) на масленицу — капец)) даже не хочется ругать теперь кого-то за Ковалевский парк или горсад. Жуть, а ведь лет двадцать назад красотища была…
У Пашутина указано место — справа (если правильно помню, но обещаю глянуть еще раз) при въезде, то есть по сути еще не сад, а сбоку от аллеи, по которой мы к нему идем.
да и правду сказать (я поверьте, против эксгумации трупов экскаваторами, где бы мы не находились, мы все равно ходим по чьим-то костям. Те, кто живет на Полтавской, по более свежим, остальные — по более старым. увы…
Чим більше я чую подібних обговорень, тим більше я переконуюсь, що крематорії кращі… Нехай пробачать мене православні батюшки, які дуже вболівають за продовження цієї традиції…
Вибачте, шановне товариство, але скажу таке: людям, які поховані, все одно, що коїться над їхніми кістками… А в нас є вибір: або спочатку перерити все, щоб переконатися, що ніхто ніколи не ховав там людей… Або залишити спокій спочилих їм, і не акцентувати це питання.
Якщо згадувати, коли кого де могли поховати, де можуть бути чиїсь кістки, то за історію людства, мабуть, ніде не можна ані будинки будувати, ані, не дай Боже, якісь розважальні чи спортивні споруди… Думаю, що за час існування людства, кістьми людськими усіяна вся територія…
У Пашутина указано место – справа
———————————————
Часу пройшло більш ніж досить, але якщо є тверде документальне свідчення, то можна було б і позначити той ареал якимось символічним знаком. Не як елемент скорботи, яка там вже скорбота через 250 років, а як історичну зарубку. Все таки чумні епідемії накладали вагомий відбиток на історію людства.
«Кладбище для погребения умерших от чумной эпидемии было отведено вблизи городского (бывшего казенного сада), а именно при въезде в него с левой стороны, на границе земли, принадлежавшей полковнику Красноглазаву. За недостаточный, все таки досмотр со стороны местной полиции, вследствие чего чумная эпидемия была занесена в Елисавтград все чины полиции по распоряжению действительного тайною советника князя Куракина были оштрафованы в размере третьного жалованья, которое по распоряжению губернской администрации было удержано городской думой и отправлено в Херсонскую казенную Палату.»
Во-о-о-т… «Кто о чем, а вшивый о бане» (это я о себе :yes: ). Оффтоп: а есть люди, принципиально воюющие с прививками. Хотят, чтобы пандемии вернулись? :unsure:
Ρουςλάν Μισέριτςενκο говорит:
12.04.2013 в 22:20
________________________
:good:
Згодна, найоптимальніший варіант, виокремити те місце якимось знаком, щоб по тому місцю не бігали, а обходили.
А що до того що на колишніх цвинтарях побудовіні цілі мікрорайони, то кожен сам собі обирає ауру де жити, особисто я в такому мікрорайоні не жила б. А там щей ціни на квартити не самі низькі у місті. :scratch: