ПОЕЗІЯ СТЕПОВОЇ ЕЛАДИ

в

Ось такі, на мій погляд, досить симпатичні книжечки було видано нашим видавництвом в березні цього року.

«НЕПИСАНИЙ ЗАКОН ЗОРІ« — збірка ліричних поезій і поетичних перекладів відомої кіровоградської поетеси  Антоніни Корінь. Антоніна Михайлівна — автор півтора десятка книг, керівник літературно — мистецького клубу «Євшан», лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка.

Старайся ти яскраво жить,

старайся хоч комусь зоріть.

Не тлій, палай, аби когось зігріть.

І завжди пам’ятай

неписаний закон зорі:

вона, й згораючи,

іще віки зорить…

Чийсь шлях освічуючи

у світання чи в смеркання,

дарує Всесвіту

палкий закон згорання.

Бо ж, гаснучи навік,

виконує чиєсь земне бажання.

А ти? А ви? А ми?…

Легкими мріями — зими.

На жаль, я не великий прихильник поезіі і іі знавець, тим більше поезіі ліричноі, жіночоі. Але мені сподобався вірш про материнську мудрість і любов, яким поетеса відкриває свою збірку:

А знаєте, чому ми матерів

назвали в пісні «мамо, сива ластівко»?

Бо ластівка в гніздечку до пори

прив’язує пташат своіх до лапоньки,

щоб, не дай Бог, не випали з гнізда,

ще поки кволі та й літать не вміють.

…Ой мамо, мамо, вічно молода,

лише тепер я врешті розумію,

чому Ви й нас тримали у гнізді:

бо ж рано нам було іще летіти.

А «лапки» аж тоді Ви відв’язали,

коли вже діти на крилечко стали.

…На ластівку в польоті задивлюсь

й тихенько шепочу: «Матусенько, матусь…»

«ТЕКЛЯ ЗОРІВНИЦЯ» /5 жовтня — Теклі Зорівниці. Запрядальна. В давнину говорили, що в цей день зірки на небі стають багряними… Дівчата починали прясти собі придане/.

Молода, але теж відома поетеса Тетяна Андрушко присвятила цю збірку поезій пам’яті свого чоловіка Володимира Костенко.

Багряні зорі Теклі Зорівниці

Наворожили віщого тебе.

В глибинах одинокоі криниці

Холоне моє небо голубе.

На брукові троянда усихає —

Усе на світі опада на брук…

Я від життя скарбів не вимагаю,

А просто щастя — без журби й розлук.

Хай нас минають біди й колоброди

І хоч нова зима розгін бере.

Та квітне і червоним сонцем родить

Посаджений тобою айдаред…

І третя книжка — збірка віршів для дітей «ПРОЛІСКОВІ ДЗВОНИ«, що написана Антоніною Царук. Антоніна Петрівна активно досліджує літературу ХХ століття як літературний критик, але все життя пише вірші для дітей. Ось і нову іі книгу склали переспівана-заримована п’єса-казка на сюжет відомого прозаіка Віктора Близнеця «Земля Світлячків».

Ну і звичайно не можу не згадати, що всі три книжки видано за сприяння і підтримки Кіровоградського обласного благодійного фонду «Розвиток Кіровоградщини«.