Так, я не люблю копіпаст. Але ця думка настільки важлива та твереза, що її треба якнайшвидше розповсюдити, поки вона не загубилася. Можливо, це якомусь йолопу все ж таки збереже життя. Саме тому, я таки її сюди «пастану».
Уважаемые пешеходы! Наступила зима, и, Вам, следует знать, что тормозной путь машины увеличился в три раза. Не надо выпрыгивать перед автомобилем, даже если перед вами зебра. Водитель сядет и выйдет, а вы ляжете и не встанете! Будьте аккуратны!
(с)тирено з соц. мережі «Однокласники»
http://www.odnoklassniki.ru/group52431460827260/topic/62243789884284
А мне вспоминается: «Пешеход, умирая под колесами автомобиля помни — ты был прав!»
Это к тому, как они не глядя выскакивают на дорогу.
Водитель сядет и выйдет, а вы ляжете и не встанете!
=============
Оптимистично звучит… :mail:
Отож. :yes:
Правда є правдою.
не знаю-не знаю. На некоторых зебрах, пока не выйдешь на дорогу, никто вообще не остановится. Выходить да, страшно, особенно сейчас в гололед, но иначе на тротуаре можно пять минут простоять, пока кто-то пропустит.
Згоден, проблема існує. Але як водій знаю, що існує декілька категорій пішоходів, які намагаються перейти дорогу. Одні стоять за півметра-метр до края дороги, жодним чином, ні рухом, ні поглядом не демонструючи своїх намірів, при цьому вважаючи, що їх мають пропускати. Інші ступають на зебру поривчасто, не зважаючи на дорожню ситуацію, немов би зебра сама по собі здатна захистити. Але найбільш адекватні ті, які, стоячі безпосередньо на краю проїздної частини і явно демонструючи свої наміри перейти, намагаються ще метрів за 75-50 встановити візуальний (очі в очі) контакт з водієм. Це єдиний безпечний спосіб переходу.