Лифтовой механизм

Сегодня состоялась очередная встреча с руководителями компаний, предоставляющих услуги по обслуживанию лифтов в городе. В данный момент наблюдается тенденция к стабилизации ситуации. Пока в нерабочем состоянии – порядка двух десятков лифтов. Это процесс перманентный: лифты останавливаются постоянно в связи с мелкими поломками, но их оперативно стараются чинить. Благодаря общим усилиям депутатов и обслуживающих компаний, участию тех же жильцов, запуск лифтов происходит не в ручном режиме, как это было ранее, а согласно четко выработанному механизму.

В ближайшее время планируем возобновить работу самых проблемных лифтов, то есть тех, которые еще возможно реанимировать, которые остановились из-за значительных поломок.

Но при всех успехах, проблемы остаются все те же. ЖЭКи и КРЭПы по-прежнему являются основными должниками лифтовых предприятий. Думаю, когда в полной мере запустится реформа ЖКХ, ситуация с расчетами существенно изменится.

Итоги после 6-го и 7-го туров

Еще раз напоминаем, как выглядела наша таблица перед этим туром, а также добавляем очки за последнее сражение и получаем реальную картину без учета сегодняшних матчей, а с учетом 7-го тура положение следующие:

Редактор-33+7=40+10=50.

sergio_62- 26 +5 =31+2=33

anrobo-25+7=32+10=42

Игорь Юрьевич-25+3=28+5=33

Ρουςλάν Μισέριτςενκο-23+7=30+6=36
ReZident-18+5=23+5=28
Paccha-16+1=17+6=23
Кировоградец-13+3=16+5=21
Евгений Салтан-12+2=14+10=24
O_Kucherenko-12+1=13+6=19
Горожанин – 11+7=18+11=29
Rainbow-6+1=7
Cергей Максимов- 5+5=10+13=23
Дмитрий Кобец-4+1=5+11=16

Viktor-4

urasmi-3
Олександр Дануца-3
A_Виноградов-2+1=3
Ярослав Турчин -1.
Alex-1+2=3+1=4
Павел Топчий-0

Бейсбол-Еврокубок-Елисаветград

Только что  закончился матч четвертого тура квалификационного турнира Европейского Кубка, в котором играли наша команда «КНТУ-Елисаветград» и бейсбольный клуб из Словении BK Kranjski Lisjaki. Кировоградцы выиграли 7:2, уступая по ходу поединка 0:1. Первая победная игра на турнире у нашего 16-летнего (!!!) питчера Николая Ляховецкого, подававшего шесть с хвостиком иннигов ( «закрывал» игру питчер Сергей Шандурский).

Теперь завтра наших бейсболистов  ожидает важная игра против бейсбольного клуба «Загреб» из Хорватии. Начало — в 11.00 по киеву. В личной встрече эти команды решат, кто составит пару хозяевам турнира «Ангелам» (Трнава) в субботнем финале.

Промежуточная таблица (матчи всего-выиграно-проиграно)
1 TJ STU Angels Trnava (SVK) 3-3-0
2 B.C. Zagreb (CRO) 4-3-1
3 KNTU Elizavetgrad (UKR) 4-3-1
4 Sporto Vilkai (LTU) 3-1-2
5 BK Kranjski Lisjaki (SLO) 4-1-3
6 MKS Stal Kutno (POL) 4-0-4

Хорваты уступают «КНТУ-Елисаветград» по  разнице набранных-пропущенных игровых очков, но до заключительного тура команды в турнирной таблице  располагаются по алфавиту, в случае равенства очков.

Я люблю Україну

Радісна атмосфера свята,яка охопила всіх після перемоги української збірної над шведською не оминула і мене.

Хочу поділитися своїм настроєм з читачами. На фото ще веселі шведські фани .

А це шведська публіка веселиться.

Після побаченого я ще більше люблю Україну!

Наш Европрогноз -7

Добрый день, уважаемые участники нашего прогноза Евро-2012. Условия игры остаются прежними. Матчи сегодняшнего дня:

19.00 — Италия-Хорватия

21.45 — Испания-Ирландия.

Ставки заканчивают приниматься за 5 минут до начала матчей.

Огненные цветы!

Решил вечером прогуляться по городу и пофотографировать немножечко чернобрывцев. Сразу возникла ассоциация – огненные цветы! Пылают они яркими красками и радуют глаз прохожих!

P.S. А вот такую картинку я снял для своего рабочего стола!

Медичний «ХУДСОВЄТ»

Завтра — концерт. У філармонії. З нагоди Дня медичного працівника. Прийматиму участь. Мене не питали, мене поставили до відома. Втім, нічого не маю проти, мені цікаво зустрітися з гарними людьми.

Але в мене як завжди на таких репетиціях, коли очікують великих гостей регіонального масштабу, багато яскравих емоцій. Сьогодні врешті решт вирішили прослухати, хто що збирається співати. Ну попередьте ж ,блін, завчасно, що вам на це дійство треба «весільні пісні» — ум-ца, ум-ца!!! І що не має бути жодного відхилення від теми. А я спочатку заспівав під гітару «Извините» Олександра Розенбаума (ну, як можу, я не копіюю Олександра Яковича). Ступор. «Гарна пісня, але чи є щось інше?». Починаю вже під мінус «Прогулки по воде«. Реакція — та що у вас за філософські пісні всі??? Це ж свято! Так як більше я мінусів, окрім пісні »Костер» Машини Времени не брав, то обрали найкращу з моїх поганих пропозицій. Буде »Костер». І гори воно все синім полум’ям! 🙂 🙂 🙂

Я не проти, що я не вмію для високих гостей обирати репертуар. А ще, не дуже мені личать пісні Вєрки Сердючки та гурту «Руки вверх». Ну так вже сталося… Треба вивчити, звісно репертуар Артура Пірожкова, який зараз, поки набираю замітку, лунає з радіо. Рєвва рулить. Так ось, я не проти, що треба інше. Але я ж попереджав завчасно, що збираюся запропонувати, чому б одразу не сказати, що хочеться?

Втім, справжній цирк був трохи раніше… І це вже вразило. Ми репетирували фінальну пісню, де буде велика купа присутня, і в кінці якої будуть квіти від Голови ОДА, Обл. Ради та Міського Голови. По перше, нам розповіли, де ми маємо почати аплодувати. Прикольно. Потім мене потішили слова : «Вічна пам’ять… Хай живе медицина Кіровоградщини», які лунатимуть, поки нестимуть кошики (корзины) з квітами від очільників області та міста.

Найвеселішою стала суперечка, бо звучатиме текст «Квіти від Голови ОДА, Обл. ради та від Міського Голови», а квіти від очільників області — в одній корзині, а від міста — в іншій. То були серед організаторів, що пропонували окремо оголосити квіти від області, окремо — від міста. Аргументи, що були проти, мене вбили:

ЭТОТ ТЕКСТ УЗГОДЖЕНИЙ З ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЄЮ, ЗАЧЕМ МНЕ НЕПРИЯТНОСТИ???

(Проголошувався цей текст одразу двома мовами, то так і наводжу).

Ну, якщо ми настільки боїмося ОДА, що така дрібниця, як оголошення квітів має з нею узгоджуватися… Якщо розділення його на частини, або заміна одного слова, знаку пунктуації, тощо — в разі змінення можуть дати неприємності людині… Я не застав «ХУДСОВЄТИ» радянської доби, але десь так я їх уявляю. Чи ми ще й перевиконали план? План по «прогибу»? Мені здається, що це принижує нас, тих, хто так боїться обласної ДА. Це принижує ОДА, бо з неї роблять якесь опудало. СТРАХ, панічний страх — це ж не повага, а лише страх. І в разі чого поваги й не стане. А якщо страх зникне — то взагалі ставлення буде дуже негарним…

Сергію Миколайовичу, якщо Ви читаєте цей пост… Якось натякніть начальникам, які трохи поменше — що не варто так боятися та так демонструвати страх. І не треба вже до останнього слова узгоджувати все з ОДА. Чи, може, я помиляюсь?..

А поки що медичних начальників чекає піонерська лінійка концерт, який буде по шаблону, який буде ум-ца, ум-ца… І майже все буде на рівні. Ну, хіба що я своїм виступом та піснею Макаревича трохи зіпсую картинку…

«А я освячу зараз…», або Чому ми не будемо хрестити донечку

Понесли якось новоспечені батьки з одного з сіл Маловисківського району дитину хрестити. Піп усе зробив, як велить їхній попівський закон: помахав кадилом, обніс малого довкола алтаря (чи де там він носить), занурив маля у підігріту воду…

По завершенні ритуалу подружжя й куми запросили священика до себе додому. Підобідаємо, мовляв, на честь з’яви на світ раба божого такого-то.

Вдома сіли за стіл. А ньому – чого тільки немає! М’ясо копчене, смажене, в’ялене, нарізане й ні, кури, поросятко, сальце домашнє, ковбаска на величезній тарілці, риба, салати… Піп кинув оком на розмаїття й авторитетно заявив:

– Сьогодні ж Піст. Не можна цього всього. Треба лише пісні страви.

– Ну добре, – несподівано легко погодився господар. – Жінко, прибирай зі столу і супчику нам постав.

– Е-е-е! Не треба! – злякався священнослужитель, аж руками замахав. – Я зараз усе освячу, і можна буде їсти…

…Це одна з причин, чому ми не будемо хрестити донечку. Підросте, захоче сама – будь ласка. Чи, може, вирішить, що вона – мусульманка. Чи ще хтось, неважливо. Але нести дитину, яка ще нічого не усвідомлює, до товстого мужика в рясі, що клав і на віру, і на всілякі там закони божі з прибором – ні, дякую.

Ну і головна причина – ми не віримо у християнського бога, який закликає до покірності. Рабство – в тому числі й боже – не для нас.

Ми віримо у мудрість Великого Духа Маніту, який направляє наші стопи на шлях істинний.