Прикладная юриспруденция. Выпуск 1 или Не всё директорам масленица…
Как и обещал ранее, от лица Института исследования проблем законодательного обеспечения, запускаю цикл постов о интересных новациях в действующем законодательстве Украины.
І так. Перший пост стосуватиметься дуже важливих, як на мене, змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», внесений на розгляд Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем.
Зміни набули чинності з 9 червня 2013 року.
Отже, з 10 червня 2013 року діє норма Закону, згідно з якою керівники юридичних осіб (підприємств, установ та організацій), які засновані органами державної влади та місцевого самоврядування, мають подавати декларації про майно, доходи, витрати і забов’язання фінансового характеру за формою, що є додатком до Закону.
Оскільки, відповідно до Конституції України, закони не мають зворотної дії у часі, то перші декларації про доходи, відповідно до наразі діючих норм, керівники комунальних та державних підприємств, установ та організацій незалежно від форми фінансування (!!!) подадуть до 1 квітня 2014 року за 2013 рік.
В чому новація даної норми?
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» заходами, спрямованими на запобігання і протидію корупції є:
- Обмеження щодо використання службового становища.
- Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
- Обмеження щодо одержання дарунків (пожертв).
- Обмеження щодо роботи близьких осіб.
- Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.
- Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
- Фінансовий контроль.
- Кодекси поведінки.
- Урегулювання конфлікту інтересів.
- Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів.
- Вимоги щодо прозорості інформації.
- Заборона на одержання послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Отже, в даному пості нас цікавить саме фінансовий контроль як один із заходів по запобіганню та протидії корупції.
Фінансовий контроль здійснюється шляхом щорічного подання до 1 квітня декларації про майно, доходи, витрати і забов’язання фінансового характеру суб’єктами декларування. (стаття 12 Закону)
Суб’єкти декларування – особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Як ми зрозуміли, декларації про доходи і майно подають особи, визначені в пункті 1, а також підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».
У пункті 1 ч. 1 ст. 4 Закону — згадані посадові особи органів центральної і місцевої влади, місцевого самоврядування, міліції та ін. прирівняні до державних службовців осіб.
Підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону, згадуються саме ті особи, які нас цікавлять в межах сьогоднішньої теми.
Отже, пункт 2 частини 1 статті 4 визначає осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
А підпункт «а» відносить до цих осіб – посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.
Ми прийшли до визначення «юридична особа публічного права».
Чинне законодавство досить чітко визначає цю дефініцію.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Простіше кажучи – це державні та комунальні підприємства, установи та організації.
Хто такі посадові особи, думаю пояснювати не треба. Це особи, що виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції (роз’яснення Міністерства юстиції України від 10.07.2012 р. щодо проблемних питань застосування Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»).
Що ново в порядку, який діє з 9 червня 2013 року в порівнянні з діючими до цього нормами закону?
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» від 14.05.2013 р.
Підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону викладено в новій редакції.
До цього, дія Закону поширювалася на посадових осіб юридичних осіб публічного права, які отримували заробітну плату за рахунок бюджету.
Наразі ж, його дія розповсюджується на всіх посадових осіб юридичних осіб публічного права, незалежно від того чи утримується ця юридична особа за рахунок бюджету, чи за рахунок власних надходжень від господарської діяльності.
ВИСНОВОК.
З квітня 2014 року, органи уповноважені здійснювати контроль за запобіганням та протидією корупції, а також проводити слідчі дії по фактам корупції, мають усі необхідні інструменти для контролю за доходами, видатками й майновим станом відповідних керівників державних, комунальних підприємств, установ та організацій.
А это друзья – директора ЖЭКов, КРЭПов, коммунальных предприятий и заведений, которые формально не платят зарплату руководителям за счет бюджета, а потому раньше «морозились» от предоставления информации о доходах и расходах.
Кроме того, мы как общественность теперь имеем право не доказывать горе-руководителям что они ОБЯЗАНЫ предоставить информацию о своей зарплате, а элементарно сделать запрос в налоговую о предоставлении копий поданных деклараций.
Почему?
А потому что,
Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. (Закон України «Про доступ до публічної інформації»).
Жаль, что ответственность за нарушение Закона и не подание декларации о доходах – наложение административного штрафа аж от 170 до 425 грн (ст. 172-6 КУпАП).
Неплохо бы увеличить в 10 раз штрафы и сделать факт неподачи или недостоверных данных, основанием для прекращения трудовых отношений с таким нарушителем.
+ В то же время, при условии неподания декларации деятеля можно активно начать проверять на предмет наличия нетрудовых материальных благ.
:bye: 😉
Директор Інституту дослідження
проблем законодавчого забезпечення
при ЦСПМП Ярослав Турчин
P.S. Если у кого-то возникают вопросы, предложения и т.д., обращайтесь на э-мейлы:
turchinyaroslav@ukr.net
inprojectscenter@ukr.net
