Ніхто не проти Кропивницького

Маю друзів у багатьох містах України, адже професійна діяльність художника вимагає активного спілкування. Під час різноманітних творчих заходів неодноразово доводиться чути запитання на кшталт: «Що у вас за місто таке цікаве — Кіровоград, котре й досі носить ім’я одного з ватажків комуністичного режиму?»

Я розводжу руками, виправдовуючи моїх земляків, мовляв, не всі вони свідомі та обізнані в достовірності історичних фактів, не всім притаманні шовіністичне мислення й імперські погляди. Адже вважаю, що серед кіровоградців багато тих, які мають патріотичні погляди, люблять своє місто, але не за те, що вперше його було названо Єлисаветградом на честь доньки Петра І, блудницею Катериною ІІ, яка зруйнувала Запорізьку Січ, посилила кріпацьке гноблення, знищуючи національну свідомість громадян, їхню культуру й мову. Серед сучасних мешканців Кіровограда дійсно є культурні, освічені люди, які плекають пам’ять про діячів науки й культури, котрі народилися або чий життєвий шлях пройшов тут, збираючи по крихтах бодай-які відомості про їхнє життя й творчі здобутки, відтираючи ці імена від імперської пилюки та комуністичної крові.

«Ви знаєте, — кажу я під час таких розмов, — що мій край, моє місто — це місто геніїв, більшість яких були змушені залишити його, не вбачаючи тут перспектив для реалізації своїх талантів і здібностей». Так було до революції, ця ганебна тенденція збереглася й до сьогодні. Ми втратили багатьох. Зокрема художників Ігоря Похітонова, Олександра Осмьоркіна, Петра Оссовського; музикантів Юліуса Мейтуса, Кароля Шимановського, Густава та Генріха Нейгаузів, батька й сина, ученицею першого була моя мати, котра любов до музики пронесла через усе життя, пропрацювавши 45 років концертмейстером театру ім. Марка Кропивницького.

А завдяки діяльності блискучої плеяди майстрів української сцени, серед яких Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, про наше місто дізналися далеко за його межами. За словами Костянтина Станіславського, «такі українські актори… увійшли золотими літерами на скрижалі світового мистецтва». Сила й роль корифеїв у тому, що, створюючи театральний репертуар, вони формували по-справжньому народний національний театр. Про це писав й Іван Франко задовго до висновків визначного російського режисера.

Окрім цього, наш край подарував світові легендарного актора та художнього керівника театру ім. Франка Гната Юру, якому не так давно встановлено пам’ятник на Театральній площі у Києві, педагогів Михайла Завадського й Василя Сухомлинського, науковців Дмитра Чижевського (енциклопедиста, філософа, літературознавця), Ігоря Тамма (нобелівського лауреата у галузі фізики), Миколу Квашу (видатного конструктора з озброєння, автоматики та електроніки, який брав участь у проектуванні та створенні численних підводних апаратів). Ми пишаємося тим, що в нашому місті народилися відомі поети й письменники Юрій Яновський, Юрій Олеша, Арсеній Тарковський, Володимир Винниченко та інші видатні особистості.

Розповідаючи про це, я постійно переконувався, що найбільшою гордістю нашого міста є його люди — занадто вже воно уряснене смарагдами видатних імен, бодай одним із яких міг би пишатися будь-який регіон. Тож якщо перейменовувати його (про це давно точаться дискусії), в основі має бути постать людини, котра своєю діяльністю уславила край, котра створювала і створює його імідж. На тлі розмаїття імен відразу ж вирізняється ім’я Марка Кропивницького, засновника українського театру.

Велич генія засвідчена у безлічі наукових праць, монографій, виданих різними мовами. Йому встановлено пам’ятники й меморіальні дошки. На його честь видані поштові марки й конверти, листівки, значки та медалі. Все життя М. Кропивницького покладене було на вівтар розвитку рідного народу, пробудження його самосвідомості, покращення долі. Численні митці сцени, виховані ним, понесли далі високі заповіти громадянськості, правди і добра. Того, що встиг зробити за своє життя Марко Кропивницький як драматург, актор, режисер, антрепренер і композитор, цілком досить, щоб ім’я його назав­жди збереглося в пам’яті українського народу і в історії світового мистецтва.

Але цікаво, що ні у кого не виникло думки назвати наше місто, до якого він мав безпосереднє відношення (на відміну від Єлизавети Петрівни, Кірова), його ім’ям. Чому? Адже ніхто не проти Кропивницького.

Дійсно, не проти, але ж хто за?

Проімперські, проросійські погляди деяких наших керівників, котрі діяли за різних часів, не дозволяли належним чином оцінити велич та значимість цієї особистості як для міста, так і України в цілому.

Зараз інші часи… Рік тому реконструйовано приміщення музично-драматичного театру, що носить його ім’я, сьогодні облаштовується територія, розташована навколо цього закладу культури. Дійсно, святий обов’язок влади піклуватися про майбутні покоління, їхній духов­ний та інтелектуальний розвиток. Дуже хочеться вірити, що минає час лизогубів, хапуг, покидьків, перевертнів імперського, прорадянського типу, проти яких виступав у своїх творах Кропивницький. І тоді, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за словами Тараса Шевченка, ім’я нашого міста — Кропивницький, стане кращою візитною карткою для країн європейського співтовариства, увійти до числа яких намагається наша держава.

На жаль, існують чутки, що питання з перейменуванням Кіровограда вже вирішене. Взято шалений темп на повернення йому імперської назви — Єлисаветград, а області — Центральноукраїнської. Я вважаю, що ці дії керівників міста й області були б актуальні 22 роки тому, коли національна свідомість наших співгромадян лише прокидалася, і вони бажали таким чином звільнитися від присмаку комуністичної ідеології.

Зараз же подібні ідеї лише загострять протистояння лівих і правих, патріотів і космополітів. Я вважаю, що ім’я Марка Кропивницького не лише покладе край набридлим розмовам щодо походження назви обласного центру, а й підвищить зацікавленість людей з інших регіонів України відвідувати наш край, дізнаватися більше про його історію та культуру, а також вклонитися пам’яті українського драматурга, актора, режисера, засновника українського професійного театру, генія української нації.

Ігор Смичек, член Національної спілки художників України.

Автор

Админ

Site admin

Ніхто не проти Кропивницького: 89 комментариев

  2. А как будет звучать название?
    Кропивницкий, Кропивницк?
    Или Кропивницкоград, Кропивницкий-на-Ингуле?

  4. а також вклонитися пам’яті українського драматурга
    ————————————————-
    Вклоняються пам»яті на могилі, а вона у Харкові.

  5. Кропивницкий-на-Ингуле?
    ————————————————
    Ну а що, гарна ідея! :good:
    Ми вже є танцювальною столицею, а ще є шанс стати столецею маразму. :yahoo:

  7. На жаль, існують чутки, що питання з перейменуванням Кіровограда вже вирішене. Взято шалений темп на повернення йому імперської назви – Єлисаветград, а області – Центральноукраїнської.
    Закон Украины о географических названиях:
    » Стаття 5. Встановлення географічних назв
    Встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об’єктів
    «Перейменування географічних об’єктів можливе, як виняток, у таких випадках:
    повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;
    необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв;
    суттєвої зміни функції або призначення географічного об’єкта.
    Перейменування географічних об’єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, відповідно до закону про референдуми.»
    То есть вохращение исторически первого наименования города соответствует действующему законодательству Украины.

  9. » але не за те, що вперше його було названо Єлисаветградом на честь доньки Петра І, блудницею Катериною ІІ, яка зруйнувала Запорізьку Січ, посилила кріпацьке гноблення, знищуючи національну свідомість громадян, їхню культуру й мову «-Автор не знает истории Украины и России.

  10. Ну, у националистов своя история.
    Но несмотря на национализм автора статьи, идея мне нравится.
    По-моему, самое красивое название на карте Украины — Хмельницкий. А у нас будет — Кропивницкий. Почему бы и нет. Уж точно лучше, чем Елисаветград.

  11. Я не случайно привел выдержки из Закона Украины.
    » Перейменування географічних об’єктів можливе, як виняток, у таких випадках:
    повторення назв однорідних географічних об’єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;
    необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв;
    суттєвої зміни функції або призначення географічного об’єкта. «

  12. бред…при всем уважении к персоне и творчеству Кропивницкого, но личность Хмельницкого более значима для Украины, в первую очередь как для Державы….да и Кропивницкое у нас уже есть

  13. Автор спрашивает:
    » Але цікаво, що ні у кого не виникло думки назвати наше місто, до якого він мав безпосереднє відношення (на відміну від Єлизавети Петрівни, Кірова), його ім’ям. Чому? Адже ніхто не проти Кропивницького. »
    Я ему отвечаю:
    » Долго начинали строить крепость, но могли и не достроить. Дело в том, что она произвела большое впечатление на Порту, которая восприняла это событие как недружественный акт со стороны Петербурга. Крепость находилась в тридцати часах езды от турецкой границы и потому, с точки зрения султана, ее строительство было нарушением русско-турецкого договора. За поддержкой он обратился к английскому и австрийскому правительствам. Обстановка накалилась настолько, что русский посол Обрезков начал опасаться, как-бы крепость св. Елисаветы не стало причиной разрыва и возможно, войны с Турцией. На это вице – канцлер Воронцов ответил: «…построение крепости св. Елисаветы будет для переду великим авантажем [выгодой, преимуществом-А. Л.] России и турков в узде содержать «. В результате, начатое дело было продолжено. Российская империя приняла самостоятельное решение, не произведя ни единого выстрела. Перефразируя известный персонаж, она сказала крепости: я тебя породила, я тебя и защищу! »
    Таким образом,по воле императрицы Елизаветы Петровны,была сохранена жизнь населенному пункту,из которого вырос город.Достаточная причина,чтобы ему вернули имя Елисаветград.

  15. «Уж точно лучше, чем Елисаветград.» — Чем лучше? Тем, что — не Елисаветград?

  17. А що, власне, обговорювати, якщо будь-які перейменування, крім повернення до історичної назви, лежать поза межами правового поля? З іншого боку, хіба у нас є звичка ходити по правовому полю?

  19. Алекс! Впервые я хочу сказать Вам : » Браво ! «

  21. Чем лучше? Посмотрите на карту: Елисаветград, Знаменка, Бобринец, Компаниевка.
    Это выглядит типа как Николь Васильевна Петренко. Улавливаете?

  22. Ага, бред. А вы пишете не бред. Ивано-Франковск можно, а Кропивницкий нельзя. Получается, личность Ивана Франка более значима, чем Кропивницкого, а личность Кропивницкого менее значима чем Кирова.

  23. С Законом вы конечно правы, я и не спорю. Но закон может делать исключения.

  24. я уже становлюсь против даже возвращения исторического названия (то есть, сердцем я — за, а умом — уже почти против) Потому что это становится только поводом для спекуляций.

    не верю я, что член союза художников не знает, почему город был так назван. Не верю, что не понимает разницы между возвращением исторического названия и переименованием в город имени кого-попало. Я не о бесценном Марке Лукиче. Но почему тогда не Винниченко? Не Тарковский? не все перечисленные в заметке художники и музыканты?

    никто не против Кропивницкого в целом. Но если говорить о названии города, то это только очередной повод померяться масштабами разных личностей в горячих спорах, ну и поговорить про про: «Проімперські, проросійські погляди деяких наших керівників»

  25. Я не о бесценном Марке Лукиче. Но почему тогда не Винниченко? Не Тарковский? не все перечисленные в заметке художники и музыканты?
    ——————————————-
    Тоді оптимально Корихвейськ.)

  26. Но закон может делать исключения.
    ———————————————-
    Вибачте, а це як? Чи мається на увазі просто покласти на нього?

  28. подавай заявку на Кропивницкий….можно…..все можно :wacko:

  29. А вот местные жители и округа по-прежнему называют Ивано-Франковск — Станислав.

  30. Оптимално — Тамм! Коротко и внушительно. Да и подтекст можно уловить.

  31. Женя говорит:
    02.10.2013 в 19:50

    :yahoo: :yahoo: :yahoo: закон вообще-то выполняют…..хотя у нас его уже давно «делают»…а исключения бывают из правил….
    в принципе и ЗДЕСЬ бывают ИСКЛЮЧЕНИЯ

  32. Це більше для Естооонії назва.

  33. Конечно…конечно….ну вот же оно….есть же Томск а у нас будет Таммск

    «Один господин Андриан, другой Мариан. А у меня Мандриан. А у меня Мандриан…»

  38. Гулять так гулять:
    г. Саинсус-после-Пузаковск.
    г. Надураношахтск.
    г. Стопрадоновск.
    г. Осяянозолотомсценовск.
    г. Забитоканализациевск.
    г. Известнолюдоуежаевск.
    г. Межбобринцезнаменск.
    г. Дерибановск.
    г. Ильиноколлекциевск.
    г. Многосупермакетовск.

    Каждое название со смыслом, отражающим наш город. Какое лучшее?

  40. Нет, Юра, Кропивницкий-на-Ингуле лучше всех.)))

  41. Капздецгорск добавьте.
    Дурня какая-то: хай гірше,аби інше? То, что Елизавета основала крепость,на месте которой стоит город, не аргумент? Они не при делах?

  43. СаВЕТдаЛЮБОВСК…учитывая, что у нас самые красивые девушки

  44. иногда художникам все-таки лучше рисовать, а не рассуждать об исторических процессах и нести бред на всю Украину в стиле Уколова ал «какая-то там царица назвала именем своей предшественницы Елисаветы наш город…»
    :wacko: ну уже ведь 300 раз и слушанья были при Пузакове, и историки давали заключение… ну сколько же можно…
    таки действительно город маразма…
    мей би назовемся — Маразмоград? :unsure: 🙁

  45. с формальной точки зрения, действительно Алекс, Вы правы — есть только два варианта — либо мы Кировоград, либо Елисаветград. Третьего закон не дает.
    а новое название? — только в случае изменения целевого назначения города.. ну например если мы сделаем город-бардель (хотя как думают жители города уже так и есть, и с сексом «бардельность» города не связана…).
    Я тоже люблю наш театр, даже имел неосторожность там «поработать», но думаю с города уже достаточно пафоса… т.к. и Театр у нас не первый, и Корифеев история не так чиста, как большинство думают… все время труппы сопровождали скандалы, склоки, каверзы… ну хотя в искусстве по-другому и не бывает увы.. красиво снаружи, гнило изнутри… 🙁

  46. Руслане Валерійовичу, як це як… якщо надо у нас же опозиція законів не бачить.. хто перший ввів право політичної доцільності і наплювання на Закон? чи не Ющенко і його свора демократизаторів-майданщиків? B-)

  47. Хахаха и еще раз ха… Вот уже вижу как ради Кировограда взяли и поменяли Закон.
    А не обнаглели ли в этом городе, спросят большинство депутатов… и правильно спросят :yes:

  51. такие же самые красивые девушки, как и самый первый театр… еще одна легенда (брехня)… да простят меня кировоградочки :rose:

  52. Я почему не по географическим названиям районов города? Лелековск, Черемушкинск, Поповск,НовоНиколаевск,БольшеБалкинск, Балашовск… Но лучше всего по названию Злодейской Балки! ЗЛОДЕЙСК!!! :yahoo: Звучит и красиво, и угрожающе!!! 😥

  55. делаю скриншот…..
    ответ депутата Кировоградского городского совета Д.В. Хох оказывается работает на себя…
    а должен бы по идее на громаду Кировограда…
    нет, уважаемый?
    или пропустили момент, когда Вы сложили мандат? :unsure:

  56. Распечатайте и повесьте у себя в кабинете памяточку, чтоб не забывалось…
    «Депутат міської є представником інтересів територіальної громади міста.» (ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад») 😉

  57. «да простят меня кировоградочки»….давно, видать, простили

  58. Елизаветград ничем не лучше Кировограда. Зачем огород городить? Деньги и время тратить на переименование?
    Советская империя наследник Российской империи. Елизавета и Киров равнозначны. С именем Елизаветы связано основание крепости, а с именем Кирова — основание области.

  61. Тут справа навіть не в цьому. Просто у середині 18 ст. форма імені з літерою «з» якщо і застосовувалась, то не у високому стилі. У всякому разі в указі 1752 року імператриця іменує себе ЄлиСаветою.

  63. Я не про це. А про те, що імператриця теж була ЄлиСавета, а не так, як ми її іменуємо на сучасний лад.

  64. » Указом 24 декабря 1751г. [даты источников даны по старому стилю] императрица Елизавета Петровна предписала Сенату принять меры по переселению сербов и строительству, «ради нападения неприятельского», крепости. Имя ее не было названо. Исполняя волю монарха, Сенат 29декабря того же года распорядился строить крепость в следующем году, «которую именовать крепость Святые Елисаветы», для чего предполагалось обратиться к императрице для получения конфирмации [утверждения]. Решение было принято на совещании сенаторов с представителями Военной коллегии. Так, у начала возникновения проекта по имени крепость Святой Елисаветы стояли гражданская и военная власти, определившие ее судьбу и особенность на долгие годы. Можно предположить, что именно они являются авторами ее наименования. Оно законодательно было закреплено Жалованной грамотой генерал-майору Хорвату 11января 1752г.: «…крепость, которую именовать крепостью Святыя Елисаветы».
    Как связано имя святой с именем императрицы? Для ответа на этот вопрос хотелось бы найти прямые указания исторических источников. Но таковые мне не известны. Можно привести в качестве примера или алгоритма ,историю Екатеринбурга. В 1723г. этот завод-крепость нарекли в честь святой Екатерины, покровительницы Екатерины1-жены Петра1.Здесь возможно уточнение: Елизавета Петровна пришла к власти на подъеме патриотических настроений и потому немецкого «орнамента» в наименовании населенного пункта быть не могло. В этом отразилась особенность того времени.
    «

  65. Мойсей 40 років водив євреїв по пустелі щоб видавити в їхній душі рабство.

    А скільки років треба щоб кіровоградці видавили з душі рабство і перестали бути прихвоснями імператриці?

  67. Виктор, вот тебе уже 58…
    «скільки років ще треба», чтобы адекватно воспринимать историю, а не нести ахинею о прихвостнях и рабстве?

  68. Прочитал, все! Тут помню, тут не помню.
    Название города, менять, не менять. Ну, давайте забудем о царях и царицах. В, имени нашего города, будет его уникальность, как мне известно, нет ни одного города которому дано имя Святой Елисаветы, матери Иоанна Крестителя. Кажется нет!? Спорить не буду.
    Называние города, связывать с рекой Ингул, тупо и бессмысленно. Ингул — с тюркского, Ленивый, мутный, гнилой. Как то, один активист предлагал назвать город Ингулоградом- перевод ленивый, гнилой, мутный город. Нет , я против такого названия.
    И ещё, о гербе города. Два аиста, которые стоят на одной ноге, и со сложенными крыльями. На большинстве гербов, поселков и городов Европы, аист летит, разбегается, стоит с расправленными крыльями на двух ногах, шагает, ловит змей и прочих гадов. Значение аиста на гербах, различное и долгое, в большинстве позитивное. Можно прочесть — http://www.symbolarium.ru/index.php/Аист.
    Но, стоящие аисты, на одной ноге. Это не уверенность, вроде и хотим и пытаемся, да не могем –упадем. Не уверенность. Ну, это чисто мое понимание, некогда занимался геральдикой.
    А вот Театроград- думаю есть какой то смысл. Театр был первый.

  70. О! Эльвортинск! Это тема! Забудем, царей. Вспомним о градообразующем предприятии.
    Может итальянские инвесторы обратят конкретно внимание.

  71. что до градообразующих предприятий
    есть Нефтеюганск…
    а у нас Центроуранск

  73. А я що — пропонував щось руйнувати?
    Це Ви хочете ліквідувати те що є, і повернути старовинне, зокрема назву, а може й статус міста, побут тих часів?

  75. Я сприймаю історію адекватно, і зараз, і тоді коли мені буде 58.
    Історія є історією. А є сучасне життя, намагаючись щось історичне зробити сучасністю, то не заважало б подумати — а воно того варте? Наскільки воно відповідає вимогам сучасності, наслідки будуть позитивні чи негативні.
    За часів СРСР славили те що, було після 1917 р., а те що було до 1917 р. то було погане — царизм, тюрма народів.
    А зараз для декого навпаки, після 1917 — все погано, а царизм це супер.

  76. ….вот только не надо сюда совать Совковые принципы……комуняками все святое — ВСЕ было попрано….
    и почитайте реальную историю а не учебник для 5 класса прошлого века…..насчет того для кого царизм это было плохо…….

  77. Да назовите город Вася
    Миленько и душевно

  79. Ігоре Володимировичу, твій погляд заслуговує і на увагу, і на пошану.
    Як казав тут колись коментатор Алекс, щоправда з іншого приводу і стосовно висловлень свого(!) співвітчизника — творчі люди тонше відчувають свій народ(не дослівно). Тому, коли будеш читати тут коментарі моіх колег, не ображайся, особливо на молодих за іх «ёрничание» щодо твоєі пропозиціі. Вони ще не награлися в «казаков-разбойников». Пам»ятаєш, ми в дитинстві теж малювали стрілочки на асфальті)) і нам теж було байдуже, чиє ім»я носить рідний град. Та що там в дитинстві… Давай відверто, а чи давно у нас з тобою старина)) прокинулася національна свідомість і почали замислюватися — чиєго роду-племені ми діти. Отож-бо… Цьому не примусиш, ЦЕ повинно визріти(!) в глибинах душі.
    Твій колега по художн.цеху Петро Оссовський, якого згадуєш в листі, теж «прокинувся» і «повернув» собі батьківщину(нехай і дуже «маленьку») лише на глибокому схилі років. Тому давай будемо поблажливими до наших молодих співвітчизників і… сподіватися.

    Щодо власне свого ставлення до назви міста — Кропивницький, думаю запостити окремо в своєму блозі.

  80. «…Вони ще не награлися в «казаков-разбойников». Пам»ятаєш, ми в дитинстві теж малювали стрілочки на асфальті))…»
    Стрелочки???
    запатентовано Визгаловым

  81. Михалыч, ну что Вы пристали к человеку…?
    Действительно интересно, что это сотворили? — Утрудитесь зайти в группу Линий на ФБ и «вкурить», кто сделал, как сделал… и может ли влиять на данные процессы сам Визгалов, хотя очень хотел бы влиять…
    а то Вы, простите, говном человека поливаете… и даже не знаете — имеет он к данному творению причастность или нет.

  82. где ж ты слов таких поднабрался ученый юноша? ты явно УТРУДИЛСЯ

  83. ахах…»… как раньше люди жили, как тонко чувствовали… почему же они сейчас ничего не чувствуют?» (с) х/ф «Бедная Саша»
    ну вже звиняйте, шо не можемо узрєть геніальність думок митця… ще й тут осмілюємося не будучи членами Національних спілок, вставлять свої 5 копійок..
    До речі, для мене не в новину, що шановні митці, діячі, заслужені і народні, а також почесні… не обтяжують себе знанням законів, а тому щиро вважають, що закон не дишло, тому можна ввертіть як забажається кожній творчій натурі в угоду своїх геніальних і неповторних ідей.
    Давайте дійсно, спочатку кожен на своєму місці якісно робить свою роботу, а вже потім розмірковувать про визначне і загальне для громади…
    І так, я вважаю, що тема назви міста наразі не на часі, хоча б тому, що не існує чіткої нормативно-правової бази, щоб це було безболісно для тих же підприємств і організацій. В цьому напрямі — хай працюють народні депутати-законодавці.
    А тема зміни назви не має право бути підставою для політичних та передвиборчих спекуляцій.
    Вже вибачте за ІМХО. Яке є. 😉

  84. театр не был первый.
    первым его назначило в советское время руководство обкома КПСС Кировоградской области… а сейчас по глупости да по желанию возвеличиться, традицию первенства продолжают… только вся Украина насчет нашего первенства говорит «ха — ха — ха».

    P.S. Насчет аистов — правильно.. какие аисты, такая и городская власть… як каже українська приказка — летів, летів і крила звісив…

  85. а вот памятник Кирову я бы куда-то убрал… ну смысл с него на площади? да и площадь переименовать… по адресу только одна администрация и обл.рада…

  86. Нет ну правда.. если у Вас к Визгалову притензии — напишите ему лично, а он Вам расскажет и насчет «великих бабок», в получении которых Серг его тут обвинял… и насчет того, что он планировал сделать насчет брендинга, а что в итоге местные чиновники и местные активные «таланты» накреативили…
    А вообще, приходите 17-18 октября на Форум.. пообщаетесь…
    И не обвиняйте человека незаслуженно…

  87. …щиро вважають, що закон не дишло, тому можна ввертіть як забажається кожній творчій натурі в угоду своїх геніальних і неповторних ідей.
    ——————————————————
    Яре, ну по-перше, ти хоч зрозумів, яку дурню написав? Тут одне з двох, або з логікою у тебе не все гаразд, або справді — «ты явно УТРУДИЛСЯ». Сам здогадаєшся в чому абсурд(смислова нестиковка) цієі твоєі фрази?
    І по-друге, кожна творча натура( нетворча теж) має право вільно висловлювати своі думки і погляди.
    Щодо — «А тема зміни назви не має право бути підставою для політичних та передвиборчих спекуляцій», то це вже явна манічка твого ІМХО)). Більш аполітичних людей, ніж наші місцеві художники, І.Смичек не виключення, годі й шукати. Ігор висловив те, що йому болить. А те, що побачив ти, є наслідками твоєі, мабуть вже хворобливоі, заполітизованості(((

  88. А! Депрессия! Да не хрена, не переименуют. Так и помрем в «ингулограде» в прямом смысле! Все, это балочки, о том и сём! Кропивницк, Тарковск. Винниченко. Центроуранск. Сильномикрорентгенск. Безгорячеводск! Короче Кировоград это, на долго! А, мечтать никому не вредно. И деятелям искусств, и простому слесарю из ЖЭКА № 0,976. Давайте просто помечтаем.

  89. Возмущению нет предела. А как бы отнесся автор статьи к предложению переименовать его самого? Из Смычека в Трамбон? Наверное очень хочется таким вот образом оставить о себе память в истории? Пишите картины,занимайтесь своим делом,а не переписывайте историю,уважаемый. Имя дается раз и навсегда как человеку,так и улицам,и городам…другим географическим объектам. Давно пора исправить ошибку,переименовав город не один раз. Весь мир и так » не понимает» нас. Нигде нет такой практики переименований как у нас. Давайте вернем городу его родное имя,не обсуждая в честь кого он был так назван.

Добавить комментарий