Натхненням до написання посту служить диплом магістра з фінансів під 1,5-річним шаром пилу. Скажіть, ви давно намагались знайти роботу? А роботу за спеціальністю, а за покликанням? І щоби ви ще розвивались на ній, покращували свій кадровий та особистий потенціал, вона якимось чином покращувала ваш матеріальний стан і ваш внесок в загальну справу компанії був значимим. В Кіровограді це нереально! Я шукала, ніяк не знайду! Або вона є, але ми не маємо доступу до інформації щодо подібних вакансій.
Для підтвердження цього, надаю результати власного досвіду.
1. Державна служба зайнятості. Потужний посередник між роботодавцем і шукачем роботи. Маса вакансій в районах, усе на мінімальну з/п. Там взагалі марно чогось шукати… Список вакансій за версією ДСЗ дає зрозуміти, що вакансії є лише на фельдшерсько-акушерських пунктах по селах, двірників, а також держслужбовців (!!!) в управліннях соціальної сфери.
2. Рекрутингові сайти. Та ж ДСЗ, тільки в профіль. Профіль у них, правду кажучи, трошки інший — там вільно може розмістити вакансію і резюме будь хто. Часто на такому сайті знаходиш інформацію про компанії, в яких хотілося б працювати, але в Кіровограді роботи немає… Тоді, як це робила я, просто направляєш своє резюме на електронну адресу відділу кадрів цікавої компанії і… і на цьому все, ніхто тобі не відповідає, його мабуть і не читають.. Так, я й сама знаходила там тимчасову, неперспективну роботу, але не більше.
3. Сарафанне радіо та кумівські звязки — найефективніший спосіб пошку роботи, як для роботодавця, так і для шукача роботи, з однієї сторони. З іншої — джерело і причина маніпуляцій з обох сторін. Я сама отримала так свою теперішню роботу — вакансії на моє місце не було в газетах і на сайтах, та й конкурентів не було в мене. На жаль, це місце не забезпечує баагатовідсотковою стабільністю і це чи не єдиний мінус моєї теперішноьої роботи. Начеб-то непогано, але можливо, в процесі відбору, на вакантну посаду виявиться кращий кандидат, та й взалі, цікаво ж проводити співбесіди, мені здається… Таким же чином, я так розумію. можна потрапити на роботу до місквиконкому, казначейства,управління економіки, кіровоградського відділення НБУ (це що стосується держструктур), до крупних підприємницьких структур на пристойні посади. Тому що я, зі своїм досвідом пошуку роботи, ніколи ще не зустрічала вакансій у подібні структури. Але ж там також працюють ЛЮДИ — вони виходять на пенсію, народжують дітей, в решті решт звільняються чи помирають. Хто займає їх місця і де про це інфа?!?!
Я і тепер не перестаю шукати стабільну роботу з кар’єрним ростом, з тим усім, про що писала вище. От якби «сарафанне радіо» видавало свою газету з вакансіями…. Давайте влаштуємо в блогах подібну практику!
Резюме висилаю за запитом 🙂
Колапс, кажете… Я от вже тижні зо два безуспішно найпростішого банківського касира шукаю.. І Хдє? Скоро, напевно, сам сяду… 😥
330.., каждому!
пришёл в службу занятости в поисках работы, ушёл без работы и без настроения
Прошу? 🙂 Трудності перекладу)
Руслан, випускника фіз. мату КДПУ візьмете? До того ж профкомовець (тобто колишній активіст).
Имею небольшой опыт поиска работы. Все 1 и второй метод в нашей стране к сожалению вам не помогут. Если не получается прибегнуть к методу №3, рекомендую вам: 1. Встаньте рано утром. 2. Наведите красоту. 3. Сделайте установку перед зеркалом «Я самая обаятельная и привлекательная…» :-). Распечатайте резюме и сами своими ножками начинайте обходить потенциальных работодателей. Кто стучится, тому откроют.
Руслане, опишіть детальніше умови праці!
якщо що eh_nat@mail.ru