Футбольна Європа зараз в інтригах, переговорах, домовленостях, плітках… Надворі лютий, і всі клуби Cтарого Cвіту намагалися не прогавити останнього шансу на трансферному ринку. Інша справа, хто на що спроможний. Умови різні, чемпіонати різні, бюджети різні, та й взагалі – криза.
Але чомусь всіх обурює один клуб, клуб, на який ніякі фінансові кризи не впливають. Ім’я його – «Манчестер Сіті». Тільки й чути, що футбольна команда – не іграшка, гравці – не товар, а арабські шейхи, що купили клуб (фактично зробивши його найбагатшим на планеті), нічогісінько у футболі не тямлять. Кака вважають героєм тільки тому, що він відмовився надіти футболку «лунатиків». Влітку казали, що вчинок Робіньйо межує з дурістю, — мовляв, як можна проміняти «Реал» на якогось англійського середняка! Всі футбольні форуми тільки й висміюють те, що ледве не кожен третій трансфер пов’язують з «Ман Сіті»… А чому, власне? Чим «Реал» краще за МС? Титулованіший та знаменітіший? Ніхто зараз вже й не думає казати щось на кшталт: «Навіщо їм Роналдо і куди вони знову лізуть?» Всі давно звикли, що «Реал» — це «галактікос», королівський клуб. Та чи завжди був «Реал» таким зірковим і багатим?
У далекому 1942 році, після громадянської війни в Іспанії, «Реал» ледь животів, коли його президентом став Сантьяго Бернабеу. Саме він побудував стадіон, що носить тепер його ім’я і на який зараз виходять під оплески численних вболівальників «королівські» футболісти. Бернабеу не був арабським мільярдером, він просто зумів зіграти на народній любові до «Реалу». Іспанський бізнесмен створив фонд і зібрані кошти використав на побудову величезного стадіону. Завдяки прибуткам від продажу квитків «Реал» швидко став найбагатшим клубом країни. У наш час всі знають «Реал» як постійного претендента на чемпіонство, крім цього, мадридський клуб виграв безліч європейських трофеїв. За цим показником він іде на першому місці серед клубів Старого Світу. Отже гарний менеджмент та гроші вирішили все.
Ось ще один, навіть, свіжіший приклад. На горизонті як суперклуб зовсім недавно з’явився «Челсі». Його і досі ненавидять майже всі вболівальники Англії, але… Але то вже інша справа. Коли ти раптом намагаєшся втрутитись у вікові розборки «старих» суперклубів ще й виграєш першість – це завжди комусь буде противно.
«Челсі», як і «Манчестер Сіті», купила фантастично багата людина – Роман Абрамович. Тоді, декілька років тому, теж ходили чутки, що команда стане новою збірною світу. До «Челсі» сватали Пірло, Кака, Роберто Карлоса, Шевченка, Баллака. Кака залишився вірним «Мілану», про Пірло ніхто не згадував, а Роберто Карлос, мабуть, образився, що його купували не як гравця, а як іграшку для сина російського мільярдера. Баллак і Шева таки стали «аристократами», а трансфер українця виявився тоді одним з найдорожчих за всю історію футболу.
З того часу всі англійські команди виходили проти «Челсі» як на останній бій (зрештою в Англії б’ються завжди, але тут було щось особливе). Навіть для лондонського «Арсеналу» «Челсі» став більшим ворогом, ніж «Тоттенхем». Це все було декілька років тому, а згодом всі звикли, що в Англії вже не «велика трійка», а «топ-четвірка», бо «Челсі» виграв чемпіонат і грав у фіналі Ліги чемпіонів, вписавши в свою історію золоті літери перемог.
Та повернемося до «Сіті». Хіба ж не тією самою стежкою вони торують свій шлях? Принаймні, починають вони схоже. Грошей, правда, набагато більше, а от вміння менше, але ж це тільки початок. Хто ставав суперклубом за рік? Мені незрозуміла поведінка Алекса Фергюсона, Арсена Венгера та Райана Гіггза, які піддають «городян» нищівній критиці. Венгер каже, що власники МС не відають про етику. А чи має хтось у сучасному футболі (в тому числі власники «Арсеналу») поняття про етику? Футбол став жорстким бізнесом, і всі знаходяться в цих умовах. Голкіпер «Ювентусу» Буффон, чергова ціль «лунатиків», визнав цей факт.Він навіть дав згоду переїхати до Англії… Звичайно ж, за певну ціну.
«Манчестеру» треба набратись досвіду, навчитися розпоряджатися грошима, пам’ятати, що це їхні гроші, і не дозволяти нікому вказувати, як їх треба витрачати. «Реалу» ж ніхто не вказує, бо звикли. До «Челсі» звикають — і до «Манчестер Сіті» звикнуть. Час усе розставить на свої місця. Я особисто не вірю у вирішальну роль грошей у футболі і погоджуюся зі словами Алекса Фергюсона про те, що можна купити одинадцять Робіньйо, але не виграти жодного трофею.
Склалися певні правила, за ними тепер і доводиться грати тим, хто відчував себе непереможним ще вчора, а сьогодні почуває себе ображеним тільки тому, що хтось краще грає в ту саму гру.
