Нарештi вдала «осiнь», а може, й «весна»?

Чи, можливо, це наша чергова iлюзiя? Хоча, на що ми сподiвались протягом останнiх рокiв? Адже ми бачили наш справжнiй рiвень. На нього нам вказували i «Манчестер» в Києвi, i «Мiлан» в Донецьку. А чемпiони свiту, iталiйцi, ще у вiдборi до ЧЄ-2008 показали збiрнiй, як можна вигравати на простих, але фатальних помилках суперника. Тепер нам необхiдно зрозумiти, що ЄВРО-2012 — це аванс, виданий Європою, про який вона вже починає жалкувати, а вихiд нашої збiрної до ЧС-2006 — звичайнiсiнький фарт, збiг обставин… Але то iнша тема.

Повернемось до чергової єврокубкової осенi. Я не думаю, що щось кардинально змiниться порiвняно з останнiми сезонами. Погляньте на «Днiпро»! Команда купує дiйсно нормальних футболiстiв, але знову не може пробитися навiть до групової стадiї КУЄФА! Чому? На шляху трапляються суперкоманди? Футбольний свiт не вважає «Беллiнцону» такою. Невже вона сильнiше за «Шахтар», з яким «Днiпро» досить часто грає в чемпiонатi? А можливо, справа в психологiї?

Можливо, «Днiпро» ще не вийшов на той рiвень, коли вдалi виступи на мiжнароднiй аренi цiнуються вище, нiж черговий вiдiбраний у «Шахтаря» чи «Динамо» пункт! В такому разi кому вони що доводять? Може, «Динамо», яке кожну осiнь встановлює новий антирекорд у Європi? А може, просто «банально» винний тренер, який не змiг злiпити команду з, пiдкреслюю, дiйсно нормальних гравцiв? Може, й так.

Озирнемось на «Динамо». Команда, яка почала деградувати ще пiсля 1:2 вiд «Трабзонспору», нарештi починає показувати досить пристойну гру! (Про це можна сказати по матчах iз «Спартаком», росiйський чемпiонат в нас вважають дуже «сильним», а «Спартак» там другий). Але це тепер, при Сьомiнi… А як було ранiше?

Добре, що хоч зараз в «Динамо» починають розумiти, що на славнозвiсному «динамовском духе» далеко не поїдеш. А ми намагалися, ще з того моменту, коли команду прийняв Михайличенко. Це не «радянський»(в хорошому сенсi цього вислову) час, коли одинадцять хлопцiв виходять «битися» не тiльки за велику лiтеру «Д», а й за всю свою країну, патрiотизм у гравцiв був високий… А за що б’ються нашi теперiшнi легiонери? Це питання стосується не тiльки «Динамо», а й iнших українських клубiв! В Європi є вагома альтернатива любовi до клубу — ГРОШI! Так в нас, здається, теж немало платять… Мабуть, на Заходi є щось таке, чого поки немає у нас. Враховуючи це все, мабуть, все ж кiстяк команди мають складати українськi гравцi. Приклад ефективностi такої стратегiї — «Зенiт». Саме тому Сьомiна можна поважати хоча б за те, що він змiг вiдшукати у командi нових лiдерiв: Мiлевського, Алiєва, з авансом Богуша. Адже молодих не можна весь час називати перспективними, їх потрiбно ставити, їм потрiбно довiряти! Я не проти легiонерiв, але вони мають бути рiвня Бангури, Юссуфа, Фернандiньо. Дуже хочеться, аби на цих принципах стояли «Металiст», «Днiпро», зрештою всi нашi клуби!

Зробивши об’єктивний прогноз, можна уявити таке: «Днiпро» вже пролетiв, «Металiст» — на 70% пролетить (боюся, знову не вистачить досвiду), «Динамо» вiдчайдушно боротиметься за КУЄФА, бо цiй дiйсно новiй командi потрiбно звикнути до самої себе. Що стосується «Шахтаря», то, незважаючи на вдалу групу, вiн навряд чи вийде в плей-офф. Звичайно знайдуться причини на зразок фатальних помилок арбiтрiв, браку досвiду та славетної реалiзацiї, точнiше нереалiзацiї.

А як вболiвальнику менi дуже хочеться повiрити… Повiрити в наш футбол, повiрити в Україну…