Про те, що на базі онкологічного диспансеру відбудеться конференція по паліативній медицині я вже писав.
І вона дійсно сьогодні відбулася. Вона тривала більше, ніж було заплановано, бо всім доповідачам дійсно було, що сказати. Я не є прес-секретарем ані головного лікаря, ані обласного фахівця з паліативної медицини, тому поділюся своїми враженнями рядового лікаря. Можливо, це комусь буде цікавим…
Перший доповідач — Брацюнь Леся Петрівна (Голова ліги сприяння паліативної та хоспісної допомоги) поділилася з тими проблемами, які є на законодавчому рівні стосовно організації паліативної та хоспісної допомоги тим, кому неможливо вилікувати хвороби та необхідно зробити максимально гідним завершення їхнього життя. Та з тими маленькими кроками, які вже зроблені в цьому напрямку. Вона ж ствердила мені в думці, що необхідним є правдиве спілкування лікаря з пацієнтом, що брехнею або напівправдою справі допомогти неможливо. Вона сказала, що отримувати паліативну допомогу може тільки та людина, яка знає всю правду… І це ще повторювалося різними словами у різних докладах.
Дуже вразила енергійність головного лікаря Івано-ФранкІвського хоспісу. Така важка робота, а стільки в людині енергії!
Очікувалася присутність обласної влади, навіть в програмі стояли доповіді голови ОДА та начальника управління охорони здоров’я при ОДА, але на жаль, їх не було.
Втім, конференція відбулася. Сподіваюся, що це стане стартом все ж таки для появи в нашому місті хоспісу та ліжок паліативної медицини в лікарнях.