Не можу не поділитися. Ось таку листівку я отримав від Вілена Яковича Очаківського, автор — Ірена Кац, власний кореспондент ПростоПравди з Ізраїлю. Як на мене красиво, без штучної помпезності, яка властива нам, без стрічок… Але так, що примушує задуматися та викликає «мурашки по шкірі»…
P.S. Клацніть на листівці, тут анімація не працює, але якщо завантажити малюнок окремо — побачите все.
Чудова листівка.
да.. и радость, и слезы, и боль, и смелость, потер, и ценность каждого слова долгожданного письма…..Боже, что пережили люди.. 🙁
*и потери*
Пане Валерію, пані Юліє, дякую за те, що ви помітили цю листівку. Вона решті виявилася нецікавою, видимо. Мені дуже приємно бачити, що не всіх вона залишила байдужими.
Заметили, думаю, все…
непросто об этом говорить..нам легче сейчас обсуждать нынешнее наше печальное положение.
Но, глядя сегодня на этих пожилых людей, я думала лишь о том, что многим из них пришлось пережить за эти годы…все их будущее уже воспринималось дальше в разрезе этих лет..ценности жизненные тоже сформировались иные, как до и после.. Они ведь каждый год ждут этого дня, готовятся к нему…и их все меньше..
большая благодарность им зато, что пережили и выстояли все то, что выпало на их долю :rose:
Андрію, ще не всі просто побачили. Багато хто в цей день просто п»є…….
Листівка супер !
Шикарна листівка! Андрію дякую!!!
Лучшее,что видел на тему….