Не існує державних коштів, є гроші платників податків

Інтернет-користувачі полюбляють котиків та цитати великих особистостей. Конкурувати з котиками, звичайно, будь-кому важко, але є одна цитата Маргарет «Залізної леді» Тетчер, яка завоювала в українському сегменті Фейсбуку дуже високу популярність. Це фраза «Не існує державних коштів, є гроші платників податків».
Підтримка цієї тези українцями пояснюється дуже просто: в суспільстві (середовищі платників податків) панує дуже низький рівень довіри до влади: центральної, місцевої – розпорядників коштів платників податків. Службовці, депутати використовують бюджетні кошти, як їм видніше (ледве не написав вигідніше), і не завжди їхнє бачення витрат збігається з очікуваннями суспільства. Ефективність використання коштів платників податків бажає бути набагато кращою. Тому й з’являються такі проекти як реконструкція арки у Ковалівському парку за 1 млн. грн.
Якщо ви, ваші родичі, ваші друзі є платниками податків, чи не логічно, щоб ви мали право розпоряджатися певною частиною видатків, наприклад, бюджету вашого міста? Логічно. Як реалізувати такий механізм контролю над бюджетними витратами? За допомогою принципу «бюджету участі» (партиципаторного бюджету).
«Бюджет участі» передбачає можливість громадян долучатися до розподілу коштів міського бюджету. Методологія партиципаторного бюджетування – коли кожен мешканець населеного пункту має можливість подати власну пропозицію та шляхом голосування вирішити, в який спосіб витрачати частину місцевого бюджету. Україна робить лише перші кроки у напряму партиципаторного бюджетування. Минулого року за підтримки Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ «бюджети участі» вперше в нашій країні з’явились у Чернігові та Полтаві, цього року до проекту долучаться ще чотири міста.
На початку березня партиципаторний бюджет запрацював у Сумах (до речі, мер міста сам звернувся до експертів Фундації ПАУСІ з проханням допомогти впровадити цей механізм). Як зазначалось під час презентації проекту, згідно Положення про громадський (партиципаторний) бюджет міста Суми, пропонується реалізація механізму «бюджету участі» протягом 2017-20 років та визначаються обсяги коштів на виконання проектів громадян: на 2017 рік – 5 млн. грн., 2018 рік – 6 млн. грн., 2019 рік – 7 млн. грн., 2020 рік – 8 млн. гривень. Але головне завдання «бюджету участі» – не перерозподіл певної частини коштів міського бюджету, а питання поліпшення довіри городян до влади, відтак – розвиток суспільства та міста.
Як мешканець Кіровограда та представник політичної партії «Сила Людей» у місті Кіровограді, звертаюсь до Кіровоградського міського голови Андрія Райковича та депутатів міської ради з пропозицією розпочати впровадження у Кіровограді «бюджету участі».
І якщо міський голова та депутати міської ради теж поділяють принципи відкритості та підзвітності міської влади перед громадою міста та готові передати платникам податків право розпоряджатися частиною коштів платників податків, сформувати у Кіровограді «бюджет участі» стане можливо вже в цьому році.
Текст проекту рішення для запровадження бюджету участі можна завантажити тут: https://goo.gl/aDq2ZD
P.S. Висловлюю вдячність Олександр Солонтай, Андрій Осіпов, Ivan Lukerya, Taras Sluchyk за підготовку проектів рішень.

Не існує державних коштів, є гроші платників податків: 6 комментариев

  1. Если речь о выполнении проектов, предложенных гражданами или общественно значимых, чтобы выбрать приоритеты, нормально. Но как? Общественные слушания? Так они уже есть. Будут другие органы распоряжаться? Какие? Да и их обвинят в коррупции. Популизм.

  2. Механізм описаний у проектах рішень. Ніякого популізму.

  3. Этап люстрации пройден теперь этап партипи…партипици…партиципи…партиципата…
    партиципато…партиципаторнации. 🙁

  4. О вашем блоге, еле слово набрал.Просьтите ей-богу.Я не нарошно. :unsure:

  5. Павел Топчий говорит: 11.03.2016 в 14:05
    Механізм описаний у проектах рішень. Ніякого популізму.
    ======================
    Прочитал первый же пункт: «визначених безпосередньо членами територіальної громади». Це хто? За яким принципом вони будуть обиратися? Яким чином вони будуть обиратися?
    Як зрозуміло з подальшого, 26 членів територіальної громади, які ніким не обиралися, а просто їм стукнуло в голову щось таке утнути, будуть мати право наполягати, щоб якась частка бюджетних коштів використовувалась так, як вони хочуть.
    Номінаційний комітет. Далі і читати нічого. Максимум, що він може зробити, запропонувати міській раді підтримати цю пропозицію. І коло замкнулося! Тому що рішення все рівно приймає міська рада. Навіщо усі ці ускладнення, якщо є більш прості, короткі і ефективні шляхи? От я і кажу — популізм.

Добавить комментарий