Ну, раз Редактор чекає, варто поділитися таки враженнями. 🙂
Але, насправді, є чим поділитися. Чесно скажу, я трохи сумнівався, чи йти на концерт, де буде трибьют гурту Dire Straits. Сумнівався через вокаліста. Але одразу приношу свої вибачення. З іншого боку, з часу, коли почув роботу Олексія Харченко «Milling Time», де брав участь гітаріст Дмитро Дорош, мені дуже цікаво було ще почути Дмитра. А музику «дайрів» я не те, щоб дуже добре знаю, але таки люблю. Вона дуже стильна…
Отже, я таки прийшов… І з жахом думав, що я міг пропустити такий концерт. І вокаліст був на висоті, маю сказати, браво, Тоха! Ну а стосовно музики. Я просто в культурному шоці. І мені дуже подобається, що сама атмосфера у Вікторії така, що можна дивитися, як гітаристи творять дива. Ти бачиш пальці, з-під яких виривається неймовірне… Словом, вражень купа. Ну, ударник в цьому гурті ульотний, я це знаю ще з благодійного концерту, який був більше року тому.
А раз вже я розпочав ділитися враженнями від концерту, то скажу, що в залі цього разу були й VIP-гості. 🙂 Я чесно скажу, думав, що один з гостей зайшов просто про щось поговорити з Редактором, та вшиється… До честі цього гостя, він таки був на концерті, слухав. Отже, знає тепер, що у нас тут можна почути у Вікторії. 🙂
Ну а докладніше про слухачів на концерті, я думаю, все ж таки розповість Редактор. 🙂
Хоча, маю сказати, що VIP на цьому концерті були саме музиканти. Їх довго не хотіли відпускати. І я розумів, чому. Вчора таки було свято живої музики.
P.S. Маю сказати, що останнім часом достатньо багато глядачів на концертах у Вікторії. Не можу не радіти з того приводу. Бачу багато й своїх знайомих. Чимало моїх колег з обласної лікарні також було… Словом, у Вікторії стали збиратися люди, щоб послухати якісну музику. Це здорово. Браво, Едуарде!!!
P.P.S (от Редактора) Попробую добавить немного фото (как умею — поэтому прямо в пост)
Тот самый Дима Дорош
Потрясающий Руслан Федосеев
Аншлаг в «Виктории»
Тоха Антоненко — человек-блюз
До сих пор губернаторы на рок-концерты не ходили.
До речі, пане Редактор, розумію, чому я ще підсвідомо не поспішав ділитися враженнями. Через відчуття, які в мене були в наслідок «обговорення» замітки про молодіжний театр «Резонанс». Я, мабуть, трохи засумнівався, чи це потрібно нашим блогерам, чи цікаво.
Фото Елены Папарацци, «УЦ».)
Пир во время чумы.
Просто хороший концерт.
Редактор — дякую за фото.
Віталіє, ти настільки неправий… Скільки людей, що прийшли на концерт, які тільки тим і рятуються, щоб з катушок не злетіти…
Ну, можливо, ти в жалобній паранжі завжди ходиш, я не знаю. Але, як легко засуджувати всіх навколо…
Музика, якщо вона справжня — вона завжди антивоєнна. І вона необхідна. Навіть в окопах були концерти. Тут — не окопи (слава Богу). Але ось є таке нахабство у людей — прийти на концерт…
Звісно, в першу чергу дякую за фото Олені. Але я мав на увазі, дякую за те, що вставили сюди.
Мне мама рассказывала: в 42-43 г.г. в эвакуации в Омске концерты местных и приезжих артистов были почти каждый день. Зимой в лютый мороз детей кутали, как капусту, и на санках возили в филармонию и театр.
Завтра хоронят нашего солдата, молодого парня, который отдал жизнь за Украину, идет война и каждый день гибнут наши люди. У меня совсем другие эмоции.
Емоції стосовно загибель — у кожної адекватної людини однакові. Але чи можеш ти дорікати? Чи треба всім поглинути у вічну жалобу? Я не бачу це правильним напрямком дій. Зовсім не бачу.
+ згоден повністю з Редактор говорит:
06.06.2014 в 22:34
я думаю, что завтра многие, кто вчера был в Виктории придут проститься с парнем — кировоградские рокеры очень патриотичная публика. Когда на предыдущем концерте солист выбежал с украинским флагом, — зал просто взревел.
Прошу не обижаться на меня. я вас знаю как вполне нормальных людей. Просто, последнее время захлестывает злость, никогда мне было такой постоянной ненависти этим мерзавцам, прежде всего потому. что я не могу бросить семью и детей и помочь нашим военным.
Трудно возразить против данного морального измерения события.