Олександра Чорноіваненка після всіх буремних подій у країні було обрано головою Кіровоградської обласної ради. Тиждень він також по суті керував областю — проводив наради, вирішував питання по финансуванню бюджетних галузей, у Києві залагоджував поточні питання. Здається, впорався. Журналістів «УЦ» до себе у кабінет пустив без черги. Ми спілкувалися ще до призначення новим головою Кіровоградської ОДА Олександра Петика.
— Олександре Анатолійовичу, до вас з ранку до ночі стоїть у черзі багато людей. Випрошують посади?
— Ситуація потребує оперативного вирішення багатьох поточних проблем. Люди роками не могли вирішити багато важливих питань, вони очікують, що нарешті будуть почуті. І вірять, що тепер буде по справедливості.
Рівень вимогливості зараз дуже високий, і я це підтримую, вважаю, що народ заслуговує на це. Як голова обласної ради, я в першу чергу намагаюсь виправдати довіру людей. І відчуваю, що вимоги до всіх політиків і державних мужів сьогодні надвисокі, — ми найняті їми, і їхні потреби, клопоти, проблеми ми маємо вирішувати насамперед, а не займатися бюрократичними речами й водити їх по колу.
А посад в мене не випрошують. Знаєте чому? Бо я не маю такого тісного кола друзів, яких нібито міг би працевлаштувати. Я приїхав до Кіровограда тільки у 1999 році з Новомиргородщини. Я сам не бізнесмен, в мене немає друзів бізнесменів, хоча по своїй політичній та громадській діяльності я маю багато контактів. Я працював заступником міського голови у 2006-2007 роках, депутат обласної ради вже вдруге, маю комунікацію з багатьма. Але скажу — за посадами до мене не приходять. Може, знають, що сам цього я не вирішую та не буду вирішувати.
І ми хочемо, щоб усе було прозоро. Щоб і посади отримували з залученням тих, хто був на Майдані, з урахуванням думки громадськості. Я звертаюсь до всіх — є пропозиції, думки,є кандидатури активістів, яким ви довіряєте, приходьте, пропонуйте до органів влади. (Сьогодні, до речі, як ніколи, будь-хто може спокійно заходити до ОДА й безперешкодно прийти до кабінету Чорноіваненка та записатися на прийом. — Авт.)
Я на нашому Майдані в Кіровограді бачив чимало людей, які можуть допомогти нам. Хочеться молоді бачити більше. Ситуація непроста, але ми можемо її змінити за допомоги креативної молоді — тільки з нею ми швидше вийдемо з тих руїн, що нам залишили. Усі кандидатури маємо обговорювати з громадою. Я не хочу особисто брати відповідальність, призначати кума, свата, брата кудись. Безумовно, є ті, з ким ти йшов, кому довіряєш, але без думки людей нікого нікуди призначати не будемо.
— Яка ситуація в області?
— Безумовно, контрольована, керована. Усі органи влади працюють у робочому режимі. Немає якихось збуджень, як у деяких інших регіонах.
Що стосується соціальних виплат, мабуть, зараз це найважливіше. Пенсія, це 341 мільйон гривень, виплачена. Сформовані списки на березень, аккумулюємо кошти. (У цей час до кабінету вриваються звуки ревучих автомобільних сигналів — зазвичай так водії висловлюють підтримку або непідтримку мітингам на плоші. Але це було весілля. — Авт.)
Аванси бюджетним установам ми закрили ще у середу. Завершуємо формування фонду по зарплатні. Сьогодні (п`ятниця. — Авт.) надійшли 20 мільйонів гривень, учора — 55 мільйонів через казначейство. Все буде своєчасно.
-Увесь владний механізм працює, як завжди?
— Жодних збоїв. Усі службовці працюють, як завжди. У кадрові питання ми не ліземо, не до цього зараз, головне — справа.
— Спілкуєтесь з керівництвом країни? Їх цікавить, що відбувається на Кіровоградщині?
— Є постійний контакт. З нашими народними депутатами, які обрані від Кіровоградщини, постійно на зв’язку. Спілкувалися з головою фракції нашої партії Сергієм Соболєвим. Що стосується вищого керівництва, ви розумієте, у якому режимі зараз працює Олександр Валентинович Турчинов. Поточні питання всі вирішуються, перший заступник голови ОДА Віктор Серпокрилов на постійному зв’язку з міністерством фінансів, з казначейством, все працює.
Заборгованість по казначейству давня, вона є, але сьогодні навіть зменшується. Хоча залишається в межах 128 мільйонів гривень на цей час. Але у минулому році вона сягала іноді 170 мільйонів.
Наша область дотаційна. Власних надходжень в нас десь відсотків тридцять, усе інше — дотації та субвенції. Все по наших фінансах вирішує Київ.
Ми працюємо. Зараз створена комісія за участі прокуратури, яка працює у нашому відділенні земельного відомства. Там проблем накопичилося… І саме земля могла й має бути джерелом додаткових надходжень до бюджету. Проблеми там шалені! За минулої влади нічого не можна було оформити, все затягувалося на роки. Що казати — навіть на один гектар землі в селі дозвіл можна було отримати тільки через Київ. І вимагалися дуже серйозні суми за кожний гектар. Поки не заплатиш — нічого не отримаєш. Ситуація вкрай серйозна. А зараз же посівна кампанія починається, а люди сіяти на спорній, проблемній землі не хочуть. Тому ми зараз активно працюємо у цьому напрямку — треба ж сіяти.
— Багатьох непокоїть майбутнє великих проектів в області за нової влади — таких, як завод з виробництва ядерного палива у Смоліному.
— Я думаю, що з цим заводом э політична складова, яка найближчим часом буде вирішена. Вважаю, що проект відбудеться, пристрасті заспокоються. Росія зацікавлена у цьому виробництві.
Більш проблемним мені здається Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат у Долинській. Бо там вже «Смарт-груп» заходить, ведуть до остаточного банкрутства це підприємство, аби за безцінь заволодіти. Я піднімаю це питання нагорі. Сподіваюсь, що новий прокурор області зупинить негативні процеси на цьому стратегічному для області об’єкті.
— Слідкуєте за ситуацією в місті Кіровограді?
— Слідкую, але втручатися не збираюся. Бо будуть звинувачувати за тиск. Хай місто саме вирішує.
— Ваша думка — хто чи що має бути на місці пам’ятника Кірову?
— Треба вивчити громадську думку. Як громада вирішить — так і має бути. Я нав’язувати свою думку не маю права.
— Ви маєте свій блог на сайті нашої газети. Будете й надалі дописувати?
— Знаєте, я зараз такий зайнятий, що інколи немає часу зайти в Інтернет. Я зранку проїжджаю містом, дивлюся, як справи. З половини дев’ятого ранку до дев’ятої-десятої вечора. Трошки стану розвантаженим — обов’язково буду. Для мене це важливо. Це — зовнішня сторона нашої діяльності. Звертаюсь через вашу газету — я готовий до спілкування, до діалогу, пишіть мені, не тільки зі скаргами, але й пропонуйте своє.
Геннадій Рибченков, «УЦ».
