Переворот моєї уяви

Переворот моєї уяви

Кілька днів тому я майже випадково стала гостею обласного онкологічного диспансеру. Прийшла у справах до доброго знайомого, товариша і нашого співбложника А.Л. Гардашнікова. Ще їдучи в маршрутці я відчувала якийсь непереборний страх і в уяві малювала чесно кажучи моторошні картини та атмосферу цього закладу. Мені завжди здавалось,що це місце з важким повітрям, сірими стінами і невимовною тугою в очах пацієнтів. Першим, що покращило мій внутрішній стан була невимовної краси капличка на вході, виконана з дерева.Я була в такому захваті, що перехоплювало дихання. Далі був великий світлий холл з різноманіттям кімнатних квітів, що іще більше здивувало та підняло настрій.  Дружня бесіда за чашкою смачнющого чаю, приємне знайомство з дружиною Андрія Леонідовича, Світланою Андріїївної ,що з кожною хвилиною позитивно змінювали мою уяву про заклад в якому я знаходжусь. Час летів невпинно, розуміючи зайнятість моїх друзів я квапилась піти і не забирати в них часу, але пропозиція Андрія глянути одним оком на відділення хіміотерапії та стаціонару денного перебування була для мене справжнім сюрпризом. Першим,що кинулося в очі була гарно прикрашена новорічна ялинка прямо в відділенні, моєму позитиву не було краю. Пост чергової медичної сестри обладнаний пунктом відеоспостереження за палатами важко хворих, що означає повний цілодобовий нагляд і надання невідкладної допомоги вразі потреби.Великі світлі палати зі зручними ліжками та ідеальною чистотою, доброзичливі обличчя медичних сестер і лікарів, які ввічливо вітали з наступаючим і взагалі вся атмосфера, мене просто вражали. Тут мене і захопила гордість за існування такого закладу на території нашої області. Потім Андрій Леонідович захоплено розповідав про плани на майбутнє  в сфері покращення умов для пацієнтів, що знаходяться на лікуванні в стаціонарі денного перебування, а саме обладнання куточка відпочинку з кріслами, для пацієнтів які можуть не займати ліжко-місце після процедур, про нагальну потребу ремонту коридору для здійснення якого потрібні кошти і багато іншого. Уважно слухаючи співрозмовника я розуміла, що це не просто людина на робочому місці, а лікар якому не байдуже! А такі люди нажаль рідкість в нашому заклопотаному суспільстві, але на щастя такі є. Користуючись нагодою хотіла би звернутись до всіх працівників цього закладу і подякувати їм за їхню людяність та небайдужість,  до людей і їх проблем і особисто Андрію Леонідовичу і Світлані Андріївні  за переворот моєї уяви про цей лікувальний заклад.

Переворот моєї уяви: 15 комментариев

  1. Такий собі подарунок на Новий рік. 🙂

    За що мені ще трохи ніяково, це за те, що там по імені та по-батькові.))) Ксюш, дякую за таку оцінку, за приємні слова.

    Маю сказати, що в мене є немало привидів для дискусії з Володимиром Яринічем, і не все так гладко та однозначно в наших стосунках, але от стосовно вигляду ООД та алеї до входу в нього — я відчуваю дійсно шану до цієї людини. Тут я з тобою легко погоджуюсь, бо моєї заслуги в цьому жодної. І це не є підхалимаж, бо ми дискутуємо інколи достатньо жорстко, я навіть одного часу ледь через ці дискусії не позбувся місця роботи. Але що є, то є. А в лікуванні хворих, тим більше нашого профілю — це не дрібниця.

    Не стану писати про Костянтина Яриніча — точно трактуватимуть, як підлабузництво.

    Ну а в решті — багато на що вплинуло те, що ми з тобою знайомі, та наша зустріч не могла тобі бути неприємною.

    Знаєш, що найважливіше? Що ти зараз допомагаєш руйнувати стереотипи. Багато людей вважають онкологічний диспансер жахливим та трагічним місцем. І це зовсім неправильно. І ти описала, наскільки такі враження відрізняються від того, що є насправді.

    І тому за твою замітку я вдячний вдвічі. Ні, вдесятеро… Ну, не стану точно вимірювати. Дякую тобі! :rose:

  2. Андрюш, по-перше: ім»я та по-батькові я вказувала суто для читача бо ми з тобою давно на «ти» і я вдячна долі за те,що в мене є такі друзі! По-друге: я рада,що ламаю стереотип трагічного місця бо це насправді поганий стереотип. Я сподіваюсь,що люди яких спіткала хвроба вашого профілю колись прочитають цю замітку і повірять в те,що страшний діагноз це не вирок, а віра в краще і позитивні емоції, які ви даєте своїм пацієнтам зіграють свою роль в одужанні кожного. Щиро вітаю ваш колектив з прийдешніми святами і бажаю вам безмежної наснаги в вашій благородній справі! Голов.лікарю окрема вдячність за таку чудову атмосферу в такому моторошному на перший погляд місці. Ну а ви зі Світланою в мене просто суперові і все,що хочу вам побажати скажу особисто за наступною чашкою того смачнющого чаю:) :yes: 😉 :good:

  4. У меня было похожее ощущение, когда я к Андрею первый раз на работу ехал.
    И тоже, был приятно удивлен.
    Андрея со Светланой, а так же всех работников диспансера, — с праздником!

  5. Мой визит в качестве гостя ещё впереди,но жена от визита к АЛГ в восторге,если можно так сказать.Это ,согласитесь,редкость!Всего Вам,Леонидович,наилучшего!

  6. Коли Ксюша мені розповідала я не думала, що вражень аж так багато. І це я вам скажу велика рідкість, коли так говорять про лікарню. Це щось та й означає)

  14. Ага, і один мій знайомий лікар каже — в качестве профилактики любой болезни замечательно иметь друга врача, во-первых у него всегда есть чудо-эликсир от всех болезней «Спирт» ….. (закінчення фрази в л.с)

Добавить комментарий