Юрiй Костенко: «Лише ми – справжня права сила»

Кіровоградщину відвідав відомий політик, один з найдосвідченіших в Україні, другий номер у списку політичної партії «Наша Україна» Юрій Костенко. Він представив загалу кандидатів у народні депутати України від своєї політичної сили по мажоритарних округах Кіровоградщини – це Олександр Ратушняк, що йде по округу №99, та Валерій Порубай – по 100-му округу. А ще відповів на питання журналістів.

– На вибори 2012 року Українська народна партія, КУН та «Наша Україна» йдуть об’єднаною командою патріотичних сил «Наша Украї­на». Чому саме такий формат?

– На сьогоднішній день це єдина політична команда, яка об’єднана правою ідеологією, природною для Костенка та УНП. Ця українська команда бере свої витоки з 90-х років, а її політичний кістяк та ідеологія – з Народного руху України за перебудову. Найвищою цінністю в політиці ми вважаємо державний суверенітет і національні інтереси. Ми сповідуємо праву ідеологію – підтримку національного виробника, зменшення перешкод для становлення господаря, який є основою середнього класу в будь-якій демократичній країні. Ми ставимо за мету захист української мови та культури, національної економіки, українських героїв. Чому у ВРУ за 21 рік незалежності поки так і не перемогла українська більшість з українськими цінностями? Суть наших проблем в тому, що на чергових виборах українці орієнтуються здебільшого на «піар», – гарні обличчя, гасла чи обіцянки «сильного кулака». Тоді як, приміром, виборці в країнах ЄС шукають найкращу програму, яка дозволить стати міцним власником і почуватися комфортно у власній національній державі. Ідеї захисту НАЦІОНАЛЬНОГО інтересу, УКРАЇНСЬКОГО виробника, МАЛОГО та СЕРЕДНЬОГО підприємця, ФЕРМЕРА проб’ють собі дорогу лише тоді, коли український виборець нарешті зрозуміє – не чергові вожді виведуть Україну з радянських манівців, а потужна права команда в 226 голосів, здатна ухвалювати відповідні закони у ВР та реалізувати праву програму.

– Чому ви не об’єднуєтеся з «Фронтом Змін», БЮТ або «УДАРом» на виборах?

– Державність, українська мова, інтеграція в ЄС та НАТО, створення Єдиної помісної православної церкви не є головним політичним пріоритетом для ліво-центристського БЮТу Тимошенко, ліберального «Фронту Змін» Яценюка, «УДАРу» Кличка, інших. З 90-х років національно-демократична опозиція вела запеклі бої з комуністами у парламенті, невпинно нарощуючи суверенітет. Нинішні «вожді» України, політична кар’єра яких у 90-ті роки ще навіть не починалася, тепер здають ці базові цінності! Лише одні газові угоди Тимошенко, якими встановлено найвищі в світі ціни на газ для України, – це суттєве посилення газової гегемонії Кремля.

В той же час об’єднання в єдину команду на виборах має відбуватися на європейських принципах, на основі спільної ідеології – лівої, правої чи ліберальної. Приміром, коаліція «Сила народу», яка об’єднала начебто всю опозицію під проводом Ющенка, не добилася системних змін в державній політиці в силу того, що не було ідеологічної єдності та спільної програми дій. Демократична більшість, яку «помаранчеві» створили у ВРУ 2007 року, з тих же причин не здійснила демонтаж посткомуністичного, тоталітарного законодавства. Поки українська політика залишатиметься «вождістською», як за комуністичної доби, а не ідеологічною, принципових змін на краще не буде. Партії мають гуртуватися не навколо лідера, яким би гарним він не був, а навколо системної програми дій. УНП, «Наша Україна» та КУН об’єдналися навколо правої програми економічного націоналізму (патріотизму) — «Роби, купуй, захищай українське!», – яка спроможна вивести Україну з кризи протягом 3-5 років.

– Що є пріоритетом вашої програми?

– В основі нашої програми – ідеї економічного націоналізму (патріотизму). Розкріпачення українського виробника, малого та середнього бізнесу за прикладом посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи – це наше ключове завдання. Україна потребує докорінної зміни структури економіки з радянського типу, де на 80% переважають підприємства важких сировинних галузей промисловості, до демократичного європейського, де 60-70% – це малі та середні підприємства. Щоб звільнити приватну ініціативу, ми вимагаємо зняти ганебний дозвільний принцип виробничої діяльності та запровадити європейський реєстраційний, коли підприємець ставить чиновника до відома про початок виробничої діяльності, а не уклінно просить дозвіл. Програма УНП, «Нашої України» та КУНу передбачає, що малий та середній підприємець, який увійшов у бізнес, не платитиме податків на час становлення бізнесу. Крім того, будуть уніфіковані вимоги, а також скасовані комуністичні атавізми, які найбільше руйнують приватну ініціативу, – численні чиновницькі та податкові перевірки тощо.

Другим нашим пріоритетом є переведення ПЕК на власні енергетичні ресурси, без чого Україна не відбудеться як потужна суверенна держава. Це – українське вугілля, якого вистачить на 300-400 років, ядерне паливо для АЕС, різке збільшення видобутку нафти та газу, включно зі сланцевим, розвиток альтернативних джерел. Нині енергетична залежність від Росії обертається руйнацією українського життя. Російський газ – це політична залежність, галопуюче підвищення комунальних тарифів та споживчих цін, небезпека соціального вибуху.

Третім нашим пріоритетом є пришвидшена розбудова тих стратегічних галузей економіки, які спроможні забезпечити економічний прорив в найкоротші терміни, забезпечити українців мільйонами робочих місць та високими доходами. Для України це АПК, транзитний потенціал, включно з розбудовою доріг, туризм. Це перевірені часом праві рецепти, які дозволили відродити з комуністичної руїни країни Центральної та Східної Європи.

– Україна – це країна з колосальним аграрним потенціалом. Разом із тим ми бачимо, що український селянин з давніх-давен так і не має того благополуччя, що може дати земля. Як наповнити українське село життям? Для аграрної Кіровоградщини це одне з найважливіших питань.

– Україна потребує повноцінної земельної реформи за прикладом країн ЄС на користь фермера і селянина-одноосібника, а не великого капіталу. Така земельна реформа майже 20 років блокувалася в Україні спочатку комуністами, а тепер – олігархами. Українська влада має сприяти концентрації земель у рентабельні фермерські господарства на базі оренди, бо більшість селян при розпаюванні колгоспної землі отримали «неприбуткові» за обсягами земельні ділянки – по 2-4 га. Щоб село почало оживати, уряд має розробити сучасне законодавство щодо оренди, яке б заохочувало працювати саме фермера. За інших умов Україна успадкує одну з найгірших, латиноамериканських моделей творення латифундій, яку засудила церква через збіднення селянина та занепад села. Сьогодні уряд підтримує не фермера, а величезні агрохолдинги, які обробляють по 200-500 тис. га землі, заробляючи мільярди на експорті. Однак українське село з цього не має ні доріг, ні податків, ні мінімальних соціальних стандартів. Крім того, держава має запровадити потужну дотаційну політику для підтримки фермера та наповнення внутрішнього ринку українською сільгосппродукцією, а не іноземним низькоякісним товаром. Приміром, 1,5 млн з 1,9 млн сімейних ферм у США не могли б існувати, якби не державні субсидії. У США в 1999 році лише прямі дотації фермерам становили 23 млрд доларів, в країнах ЄС – 130 млрд доларів.

Геннадій Рибченков, «УЦ».