з водою без води

Вода  — основа життя

Вода – основа життя. З цим важко сперечатися. В посушливих місцях навколо ключа або криниці виростали цілі подення. Кіровоградщина також степовий регіон. Клімат в теплу пору дуже посушливий. Та в нашому краї ніколи не було проблем з водою. Навіть в обласному центрі в приватному секторі дуже часто можна побачити колодязь.  А на Полтавській, Озерній балці і Солдатських ставках б’ють із під землі ключі.   Та й геологи запевняють, що Кіровоград стоїть на підземному прісному морі. Та в нашому рідному місті завжди стояло гостре питання із постачанням води населенню.

Реалії Кіровограда

Більшість мешканців Степової перлини вживають воду з центрального водопроводу. Та рідина з під крану не може похвастатись своєю якістю. До споживача вона фактично доходить технічною. Причиною цьому є застаріли мережі комунікацій, які вже відходили встановлений для них ресурс, і значна ступінь забрудненості дніпровської води. Очисні споруди не достатньо очищають воду. І в цьому випадку причина одна – старе обладнання. і тут застосовується простий метод – чим більше хлорки – тим вода чистіша. При цьому вбиваються не тільки шкідливі, а й корисні бактерії. Вода до громадян доходить мертвою. От і шукають мешканці обласного центру виходу з  ситуації. Хтось встановлює фільтри.   Та засоби фільтрації задоволення не з дешевих.  Ті фільтри які ми купуємо за 100 – 150 гривень очищають воду лише від хлору і осадів бруду. Вони лише на це і розраховані. Від нітратів і інших шкідливих речовин вони не захищають. Фактично ми створюємо ілюзію. Фактично це є та сама мертва вода без хлору. Нормальний же фільтр декількох ступенів очистки, який очищає воду від шкідливих мікроелементів і збагачує її корисними коштує щонайменше від чотирьох тисяч до семи тисяч гривень.  Але його також належно потрібно обслуговувати – міняти мембрани. Вони ж коштують від 400 грн. Періодичність зміни мембран залежить від забрудненості води і фільтру. В кого є власний транспорт той набирає воду в ключах на Полтавській, озерній балці і навіть їде до солдатських ставків. Також там воду беруть ті хто живе поруч.  Інші купують воду в супермаркетах. І добре, якщо ця вода не набрана в сільському колодязі сумнівної якості. Тобто купуючи воду в магазині ми купуємо кота в мішку. Є ще вихід – озонована вода. Та мені колись довелось спілкуватись з людьми, які займались виготовленням озонованої води. Фактично у воду з під крана кидають озон, хімічну речовину. Вона вбиває запах хлору. Так дешево і сердито вони колись заробили значний капітал на цьому бізнесі. Надіюсь вони не образяться за те, що я розкрив секрет їх бізнесу. Не можу сказати, що така сама ситуація і в нашому місті, бо вони з іншого. Та вони дуже переконливо радили мені не купувати її і у нас.  Та коли ми можемо уникнути вживання неякісної води вдома, ми не можемо вберегти наших дітей від цього в шкільних і дошкільних закладах. Та влада пообіцяла вирішити дане питання, тож надіємось, що це не передвиборчі обіцянки-цяцянки. Ті хто користується водою з водопроводу нарікає, мол добре тим, хто має  колодязі добре, вода нормальна. Та санстанція зробила інший висновок. вода у всіх колодязях міста не придатна до вжитку. Та сама ситуація з ключами.

Людська недбалість

Лише на деяких районах в приватному секторі є централізована каналізація. В кожному приватному домоволодіння є зливна яма. Та капітальних, як вимагають санітарні норми, одна з трьох. Звичайна заощадливість наших громадян. Та ця заощадливість призводить до того, що нечистоти потрапляють до підземних ґрунтових вод, які і живлять і ключі, і колодязі. Саме нітрати (тобто сеча), які присутні у воді, і перевищують норму в чотири рази, роблять воду непридатною до вжитку. Людська недбалість призвела до цього. От і виходить, що ми з водою без води.