Чим ближче до виборів, тим креативнішими стають витвори високопосадовців у спробі підкупити чи у інший спосіб „сподобатись” виборцю. На жаль, в результаті виникають виключно додаткові проблеми як для виконавчої влади на місцях, так і для галузей економіки. Не є виключенням і сільське господарство. Тому вирішив розпочати цикл матеріалів про креатив з боку урядовців, де буду коментувати, в межах власного звичайно, розуміння, їх „потужні, непересічні ініціативи” J отже
Креатив чи невігластво? Ч.1 Як підставити ветеринарну службу.
4 травня багато ЗМІ розтиражували, що „для підтримки стабільного виробництва у сегменті тваринництва урядом прийнято постанову щодо виділення протягом року 1 млрд грн на стимулювання приватних господарств населення утримувати велику рогату худобу”. Міністр Присяжнюк при цьому заявив, що „цього року підготовчі роботи щодо впровадження дотаційного механізму розпочнуться у травні, протягом якого ветеринарна служба безкоштовно проведе повну ідентифікацію ВРХ. А з 1 червня розпочнеться виплата дотацій”.
І ось тут Міністр зробив величезну „підставу”, як своєму керівництву, бо послався на відповідне доручення Прем’єра, так і всій системі ветеринарної медицини.
Чому? Ідентифікація – це процес ототожнення тварини, та подальшого відстеження обставин її життя та господарського використання. Для цього їй присвоюється відповідний номер, ведеться реєстр, існують обмеження і вимоги щодо переміщення, забою і т.д.
Ідентифікація здійснюється у відповідності до Закону України „Про ідентифікацію та реєстрацію тварин”. Згідно його норм, Мінагрополітики затверджує порядок проведення ідентифікації.
Прем’єр міг не знати, за посадою, але Міністр зобов’язаний бути в курсі, що існує юстований документ, наказ, підписаний одним з його попередників ще у 2003 році №342 „Про запровадження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби”. За цим наказом було створено і досі існує Державне підприємство „Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин”. І саме його агенти або власник тварини самостійно (замовивши і проплативши необхідні матеріали) здійснюють ідентифікацію.
І ось тут черговий „вибрик” псевдореформування. Всупереч закону про ветеринарну медицину та вже згаданому закону про ідентифікацію, в указі Президента, яким затверджено положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України виникла норма про те, що ця служба має одночасно проводити в установленому порядку ідентифікацію та реєстрацію тварин, а також здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин.
Саме тут криється неможливість, без порушення законодавства, виконати заявлене Присяжнюком „доручення Прем’єра”.
По-перше. Закони і наказ про порядок ідентифікації визначають, що ця процедура відбувається через Агентство, його посадових осіб та агентів за угодами. Тобто співробітник ветеринарної служби не може займатися ідентифікацією якщо тільки не піде працювати в Агентство.
По-друге. Якщо служба здійснить саму ідентифікацію посилаючись на указ і доручення, вона одночасно повинна буде і проконтролювати цей процес. Згідно нинішнього законодавства про корупцію це називається „конфлікт інтересів”. Посадова особа у якої виникає такий „конфлікт” повинна повідомити своє керівництво і необхідно буде терміново вчиняти якіїсь дії, бо наслідком стане загроза карної справи проти кожного ветеринарного лікаря, якого змусять ідентифікувати, а потім контролювати самого себе.
По-третє. Безкоштовно, означає лише, що за цю роботу треба буде проплатити з бюджету. Наприклад, тільки бірки та документи коштують мінімально 60 гривень. Множимо на заявлену міністром кількість поголів’я молодняка на відгодівлю 770 тисяч, отримуємо 46,2 млн. грн, яких в бюджеті ветслужби не існує. Тому наступна можлива справа – за порушення бюджетної дисципліни та нецільове використання коштів.
Отакі ідентифікації.