Нам відремонтували ліфт! Тепер ловимо його, наче маршрутку…

З початку нинішнього року (чи з кінця минулого, вже точно й не скажу) в нашому під’їзді (2-й на Шатіла, 3) не працював ліфт. Натужно зітхнув востаннє, скрипнув дверима і зупинився.

Кілька днів тому біля шахти підйомника і в ній спостерігався якийсь рух. У під’їзді кружляли матюки ремонтників і передчуття чогось радісного.

Вчора мешканці будинку почули знайомий скрегіт. Ліфт пішов!

Вчора ж увечері я повертався додому і наздогнав у під’їзді свою сусідку.

– А він на восьмий, кажуть, не їде, – попередила вона мене, побачивши, як я натискаю на кнопку виклику ліфта.

– Ну, поїдемо на сьомий або дев’ятий, – сказав я, і ми зайшли в кабіну.

Я натиснув на кнопку «7». Ліфт кілька разів смикнувся, загарчав і посунув догори. Зупинився, його трохи потрусило, двері відчинилися – ми були на восьмому поверсі.

Сьогодні вранці я вийшов із квартири, натиснув на кнопку виклику… У шахті щось клацнуло кілька разів. Мигнуло світло. Ліфта не було. Натиснув ще раз – так само.

Спустився на сьомий поверх. Повторив операцію. Знизу почувся гуркіт – ліфт рушив. І приїхав на восьмий. Я знову натиснув на кнопку – аж тоді він зволив спуститися до мене.

Пізніше зателефонувала дружина. Їй так і не вдалося впіймати ліфта. На восьмий поверх він категорично відмовився їхати, на сьомий – також, на шостий – приїхав, але двері не відкрив. Трохи постояв і поповз десь нагору.

…Раніше головною задачею мешканців нашого під’їзду було домогтися, щоб ліфт відремонтували. Тепер основне завдання – вирахувати алгоритм, за яким він катається між поверхами.