Сповідь…
Зриваючи свій голос до небес,
Я Богові висповідаю душу:
«Скажи мені, Всесильний,ну чому
Я за кохання воювати мушу?
Чому у прагненні щасливого життя,
Наштовхуюсь на щит нерозуміння,
Чому паскудні правила буття
Знімають з мене стружку-потрясіння?
Так, заздрю, Господи. Я грішний. Ти прости.
Гріхи свої спокутувать я вмію.
Але ж чому навколо всі вони
В коханні ніжаться, а я в самотні гнию?»
12.06.2010 р. Б.
Кіровоград
In vino veritos (сповідь закоханого алкоголіка)
Напиваючись до безтями,
У жагучі хвилини болю.
Я іду собі, тупо п`яний…
І розп`ята душа… тобою.
Невимовна, шалена туга
заливається алкоголем.
І здається, о тобі й диво,
Віддає та горілка болем.
Не вино, не солодкий херес,
Подарує душевний спокій.
А гірка як полин…
І присмак… спопеляючої любові…
І в туманних світанках, зп`яна,
Обніматиму чиєсь тіло…
І кричатиму, тихо-тихо:
«Ну невже ти цього хотіла?»
І болітиме розуміння,
Що в горілці немає правди…
Бо горілка не зовсім «vino»…
Та і секс не завжди кохання…
12.06.2010 р. Б.
Кіровоград.
Я не критик та не знавець поезії, але мені сподобалося.
Костя, хто є р.Б.? Це ти свою спробу оприлюднив, чи ні?
р. Б. це «року Божого» 🙂
Так, спроба моя :mail:
Стихи оба хорошие…но мне первый больше понравился… :mail:
:good:
Спасибі, Олександре. 🙂
:good: Не останавливайтесь!
Константин , мне кажеться стихи хорошие.
Юхиме Леонідовичу, однозначно час вже відкривати літературну сторінку. :yes:
Костя, зверни увагу — твоя творчість об’єднує різних за політичними переконаннями блогерів! :good:
Інтимна лірика близька кожному, незалежно від політичних переконань…
Значит нужно закрытую страничку посвещенную лирике блогеров. Что бы не испачкали политическими лапами !!!
Понравилось. :good:
литературную однозначно надо. это будет стимулировать таланты…
может, и я тряхну стариной…
И не только политических взглядов,но и возраста,пола,вероисповедания. Ты-умница,Костя! Если молодые люди могут так писать,значит- не все потеряно в этой многострадальной стране. А на сборник -хватит?Может издадим?
Людмило Володимирівно, на невеличку збірку я думаю вистачить. Що правда, не всі вони такої якості. Я б, якщо чесно, з радістю.
зробити літературну сторінку і видати краще з того, що нададуть блоггери. це моя ідея.
під кожним віршем зробити голосування.
видавати не найкраще — це мінус для автора. він підросте і без захвату буде читати те, що колись надав для обсягу.
але що стимулювати таланти треба — це факт.
Спасибо, Костик, тронуло очень, не ожидала. Вот так, казалось бы, знаешь человека… :scratch: