На межі старого і нового року заведено підводити певні підсумки роботи, проведеної за рік. От і в Кіровоградській області влада вирішила відзвітувати про результати своїх програм.
Назва нашої програми, відповідно до корпоративного стилю синьої влади, «Центральний регіон 2015″. Тож чи вдалося владі виконати свою програму, і що говорять з цього приводу її представники?
Перш за все варто відзначити, що дії «молодої команди» очільника області Сергія Ларіна суттєво відрізняються не тільки від кроків його попередників, але і від роботи губернаторів інших областей. Головною відмінністю виявилась інформаційна політика обласного керівництва.
Гасло «хліба і видовищ!» наша влада зрозуміла дуже буквально. Тому, не маючи вдосталь хліба, видовищ нам дають з лихвою. Для цього використовуються не лише державні та комунальні ЗМІ (фінансування яких значно збільшилось), а абсолютно всі наявні.
Контроль над мас-медіа регіону став першочерговою задачею нової влади. І засоби, на відміну від національного рівня, були обрані переважно гуманні – «пряники». Комусь дали гроші, комусь – посади, когось просто тихенько «пішли». Незалежних ЗМІ в регіоні майже не залишилось.
«Я тоже магу гаваріть о цифрах і називать разниє дакумєнти, но я етава дєлать нє буду!» – заявив представник обласної влади Олександр Шаталов під час запису ток-шоу «МИ» на місцевому телеканалі.
Навіщо ж? У мові цифр влада слабка, натомість має шанс перемогти на словах. Адже, якщо гарно організувати пропаганду, будь-яку поразку можна подати як перемогу.
Проблема висвітлюється, дискусія відбувається, опозиція запрошується, чути альтернативні думки, дарма, що ведучий кожним своїм коментарем відверто підводить до необхідного висновку.
Відбувається безпрецендентна імітація відкритості. Саме імітація. Адже справжні рішення приймаються кулуарно, як і раніше. А корупційні схеми нікуди не зникли, однак вони відбуваються менш помітно для загалу.
«Павєсьтє адін фанарь – і ви тоже пріблізітєсь к рєалізаціі праграми!» – заявив вже згаданий Шаталов опозиційній депутатці райради.
І в цій фразі захований ще один «успіх» нової команди. Він полягає у впорядкуванні та налагодженні процесу збору «данини» з місцевого бізнесу. Сьогодні це відбувається через певні фонди, на які кожен повинен добровільно-примусово здати свою частку.
Ось так і виходить, що ми платимо податки, віддаючи більшу частину свого доходу державі, а на решту – вирішуйте свої проблеми самі – чіпляйте ліхтарі… ось така логіка нинішньої влади.
Хоча, будучи в опозиції, вони її чомусь не дотримувались… Та ж навіщо тоді платити гроші державному «посереднику», якщо проблеми доведеться все одно вирішувати самим?
Отже, «фандрейзингова кампанія» партії влади відбувається доволі успішно. Гроші на вибори вже зібрали. І про успіхи встигли відзвітувати. Але чим звітувати?
Програма складається з понад тисячі проектів. Модним словом «проекти» названо і відкриття туалету, і ремонт конкретного ліфта, і будівництво заводів. Тобто те, чим мали би займатись або комунальні господарства, або підприємства.
Стратегії як не було, так і немає. Роздуті бюджети, завищені показники – все як завжди. Але інколи доходить до абсурду – відкривають туалет у сільській школі, яку завтра мають закрити…
Та найгучніші проекти влади, без сумніву, відомі кожному кіровоградцю. Їх також варто було би проаналізувати.
Танцювальне шоу «Майданс». Кіровоград здобув звання танцювальної столиці. Молодіжка регіонів – політичні дивіденди. А влада випробувала застосування на практиці технології впливу на свідомість мас. Навіть моя мама, яка ніколи не брала участі у жодних шоу і в жодних смс-голосуваннях, відправила 10 смсок за Кіровоград.
Танцювальна тема була головною і чи не єдиною темою для розмов у всьому місті. Владній пропаганді вдалось мобілізувати і маніпулювати діями і думками електорату.
Програма «Купуй кіровоградське». Благими намірами вистелена дорога до пекла. Бажаючи показати громаді турботу про власного виробника, влада створила передумови для позаконкурентної боротьби.
В той же час проблеми – низьку конкурентноздатність товарів місцевих виробників – ніхто не вирішив. І законно вирішити її на місцевому рівні неможливо. Однак обласній владі важливим є не вирішення проблеми, а створення відповідної громадської думки.
«Статський радник». Телевізійний проект мав на меті показати відкритість обласної влади до нових ідей та прозорість її кадрової політики. Натомість назва проекту не відповідала її суті, адже в Російській імперії даний чин відповідав посаді віце-губернатора (відповідно – заступника голови ОДА). В той час як переможцю проекту пропонувалась лише посада радника.
Та навіть на таку незначну посаду Ларін так і не зміг знайти достойника. Отже, цей проект можна сміливо називати невдалим.
Реставрація театру корифеїв. З цим питанням у влади взагалі не склалось. Театр імені Кропивницького реставрують вже десяток років, і ніяк не можуть завершити. У новому році на ремонт має надійти чергова субвенція. Її навряд чи вистачить на повне завершення ремонтних робіт, однак це все одно чимала сума, яку треба вміло «освоїти», тобто розділити між «своїми».
З цим пов’язаний і останній конфлікт, який виник довкола усунення з посади багаторічного керівника театру – Ілляшенка.
«Єлисаветградський книговорот». Цю без сумніву корисну ініціативу спробував «приватизувати» заступник голови обласної ради Олександр Шаталов, який у своєму блозі заявив про те, що він «вперше» ініціює буккросинг у Кіровограді.
Але чомусь місцеві регіонали не дослідили «історію питання», поспішивши назвати себе першопроходцями. Насправді ж вперше появу буккросингу в місті ініціювали активісти організації «Не Будь Байдужим!».
Проект «Єлисаветград». Це багатоходова комбінація влади, яка включає в себе як перейменування кіровоградських вулиць, опитування громадської думки, збір підписів за перейменування міста на Єлисаветград, так і інші ініціативи (зокрема вже згадані).
Кінцевою метою має стати перейменування самого міста. Ця подія, якщо вона відбудеться, може стати в один ряд зі встановленням пам’ятників цариці Катерині 2-й, Сталіну, переписуванням історії, здачею Севастополя російському флоту та іншими проявами проросійської політики державної влади.
Головний успіх – інформаційна політика та грамотний піар. Головне не те, що зроблено, а як це подано. Пріоритет форми над якістю.
Які причини феномену кіровоградської влади? Все просто.
По-перше, бажання фінансово закріпитись в області. За інформацією з різних джерел, особами, наближеними до кіровоградського губернатора, взято під контроль левову частку місцевого бізнесу.
По-друге, наближаються вибори, і партії влади необхідно показати гарний результат – обрати потрібних кандидатів від всіх округів (ну і, звісно, забезпечити потрібний відсоток для самої партії).
По-третє, схоже на те, що Ларін має великі амбіції на загальноукраїнському рівні, тож намагається показати гарні результати своєї роботи самому президенту.
Однак невідомо, чи стане його успіх у цій справі успіхом всієї країни…
Дмитро Сінченко, голова виконкому Кіровоградської облорганізації політичної партії «УДАР», для інтернет-видання «Українська Правда»
«Я тоже магу гаваріть о цифрах і називать разниє дакумєнти, но я етава дєлать нє буду!»
Это вы столь ярко и толерантно демонстрируете свое отношение к русскому языку или к Шаталову?
З одним тезисом точно погодитися не можу. Повернення місту його історичної назви та імені святої праведної Єлисавети (матері Іоана Хрестителя та тітки Ісуса Христа) прирівнювати до встановлення пам’ятника Сталіну я б не став.
О как….
Какова анлитика!!!
Целевая аудитория кто, коллега?
Про «нэбайдужих» — понятно.
А Елисаветград-то причем???
А про лампочки и туалеты — это ты хватил. Ты часто путешествуешь по селам? Так вот, там один построенный школьный туалет поважнее «дэмократычных цинностей» и «эвропэйського вибыира» Нэньки будет.
Если по форме написанного — красиво, но нихера не убедительно…
УДАР — это Анатолия Дмитриевича структура?
С новыми троллями, господа блогеры.
Теперячи у нас тут будет уйма «мнений». Думал, что одним Игнатовым обойдемся. Не обошлось
Дима, а что в Житомире не сиделось-то?
А че автор по жизни сделал??? Так, вначале пути. Своими ручками нишиша не делал, так давай от чужого костерка грется. Пусть хоть один мелкий проект запустит — тогда и лает в сторону каравана….
Вьюн у вас,что чирь на языке? Думаете,что склоняя мою фамилию вам удасться его излечить?
По сабжу есть что сказать?
Подъехали б лично в «Удар» да взяли интервью, заодно распросили за троллей.
Только я не пойму в чем вы находите троллинг?
В том,что невидите персональной информации на блогера?
Ну так троллинг не в этом,троллинг это провокационных сообщений с целью вызвать конфликты между субъектами и взаимные оскорбления.
Так что то, что вы выше навояли, зацепив меня и автора блога именно за личное и есть троллинг.
Вы -тролль Вьюн!
А что вы сделали?
АПВОВНВ? 😉
А вопрос был не ко мне? Я не автор блога.
-Ты кто такой?
-А ты кто такой?
Автор блога — просто автор мнения, с которым вы или соглашаетесь, или не соглашаетесь. Только и всего. Иначе мы в кажбом блоге будем выяснять о заслугах каждого перед родиной…
Це ставлення до ставлення представника влади (Шаталова) до державної мови. Якби він представився мешканцем міста — говорив би собі хоч китайською. А так — будьте ласкаві — державною. Така вже у мене «дивна» точка зору…
По-перше — місто має декілька історичних назв (окрім згаданої — Новокозачин, Зіновєвськ, Кірово, і власне Кіровоград). Чим кращий цей варіант? Він навіть не первинний…
По-друге — не треба приплітати сюди святих (адже місто назване на честь цариці)
Я розумію Ваше бажання ліквідувати залишки «совка», але це варто робити інакше. Змінити Кірова на Єлизавету — все одно, що шило на мило. І так вважаю не лише я.
Точка зрения у вас совсем не «дивна», а нормальная. А вот форма цитирования граничит с оскорбительной — то ли русского языка, то ли Шаталова, то ли себя самого — как автора и потенциально культурного человека. Мне кажется, для того, чтобы объяснить человеку свою точку зрения, совсем необязательно прибегать к таким убогим приемам. ИМХО
Я не ставлю під сумнів необхідність відкриття туалетів.
Є питання стратегії та тактики. Так от, цей документ, за задумом його творців, претендував на стратегічність. А вийшло — вінегрет із «проектів» різного калібру…
І ти правильно говориш про пріоритети на місцях. Але життя показує, що без побудови нормальної системи влади не виходить навіть туалет як слід відкрити… таке…
Якщо ти хочеш чути лише власну думку — якого дідька було читати мою статтю?…:unsure: :scratch:
Це я до Ігоря
По сабжу… «Кто-то видит стакан наполовину пустой, кто-то — наполовину полный»(с). В общем, крайне однобоко и предвзято.
Діма, а коли це була назва Новокозачин? Припиніть вигадувати на пустому місці. А від совка треба позбуватить, однозначно. Місто треба перейментувати і саме в Єлисаветград на честь св.Єлисавети. Свого часу (Руслан може підтвердити) ми (депутати міськради), навіть, формулювали питання в ймовірному бюлетені з цього приводу, зумисне акцентуючи на поверненні історичної назви на честь св.Єлисавети
«Свого часу (Руслан може підтвердити) ми (депутати міськради), навіть, формулювали питання в ймовірному бюлетені з цього приводу»
Підтверджую. Хоча був і є проти перейменування, у формулюванні питань брав не останню участь. У всякому разі пасажі про «святу, праведну» з»явилися саме з моєї подачі.
А щодо Новокозачина… Смішно це. За час існування гомо сапієннс на цих теренах могло бути безліч людських поселень. І козацьких зимівник Новокозачин — не виключення. Але як би ми не ставилися до Єлизавети, до російського царату як такого, важко сперечатися з тим, що поштовхом до виникнення поселення саме у формі МІСТА ми маємо завдячувати виключно указу імператриці.
Я нічого не приплітаю. І не святих, а святу я згадував. А саме святу праведну Єлисавету. Я згоден з Русланом Мишериченком стосовно того, що місто заснувала імператриця Єлизавета, але міста вони тоді називали на честь своїх покровителів-святих. І Православною Церквою свята праведна Єлисавета вважається покровителькою нашого міста, навіть якщо його й прозвали на честь Кострікова.
А з ким саме буде асоціюватися назва міста, якщо повернуть його назву історичну (яка офіційна, як у міста, все ж таки першою була саме Єлисаветград, і вік міста ми рахуємо ж з дати, коли був заснований Єлисаветград, правильно?) — це вже залежить від нас. Певну долю шани можна віддати й російській імператриці, яка, хай і не через турботу про Україну, але все ж таки посприяла заснуванню міста. Але присвятити назву міста достойним є саме святій праведній Єлисаветі. Ну, так я думаю.
Є така думка, що кіровоградки красиві, оскільки Єлізавета присилала служити у фортецю еліту. А еліта зі своїми жінками приїжджала. Та й наречені сюди їхали щоб одружитися. :yahoo:
Мне,как и многим,власть не по вкусу.Да разве одному мне?Но вопрос:а при чём здесь обладминистрация?Умышленно не перехожу на личности,потому, что за небольшим исключением,собралась полноценная,профессиональная команда.И что не поддерживается критикантство,так это правильно,но критика воспринимается нормально,посмотрите блог С.Ларина.Но я по другому поводу:почему Вы молчите о «заслугах» облсовета перед избирателем? Догадываетесь о чём я?
Дима, лучше уж «винегрет», чем большое «НИХЕРА», чем балуются многие политсилы. «Украинский прорыв» помнишь? Закончилось «Украинским ПОРЫВОМ».
Знаешь, когда мне на интервью или пресс-конференциях начинают петь про «змины сыстэму» вместо того, чтобы говорить о конкретике: ЧТО нужно сделать, чтобы было ЛУЧШЕ. И туалетушку построить, и попытаться продвинуть местного производителя в АТБ без отката в 20 000 уёв за вход и еще по 3-5 тысяч за позицию на полке. Это реальная работа. А вот «тайское горловое пение» про какие-то там цинности и сыстэмоутрорюючи процэсы — это очковтирательный бред
По сабжу говорю.. Не вам..
Зачем мне «Удар»? Политика — не совсем моя тема.. Мне так… мелочь.. театр, областная больница..
О троллинге читайте на википедИИ. Да, в том числе, что я не вижу паерсональной информации на блогера.
Во-во, провокация — ваше второе имя.
Я хочу слышать (и слышу) твою мысль. И улавливаю в ней говнометательный контекст…
А так все гуд
Просто перед тем, как глубокомысленно анализировать, я в основном выясняю свою осведомленность в предмете.
Я уверен, что Дима тоже это выяснял. И что выяснил? Думаю, что Дима пишет не по темникам..
Поздравляю Анатолия Дмитриевича со столь ценным приобретением, как Дима Синченко. Посмотрим на эффективность этого «сетевого самурая»
Кочин,да вы пьяны?
Тобишь Вьюн,хотя и Кочин наверное тут рядом.
Вместе бухали?
Да ты реальный гавнознавец?
Ignatov, вы бы с желчью поосторожней, а то глядишь и Удар хватит, не дай бог! B-) Потом без вас хоть блогосферу закрывай. :negative:
Я уже достаточно сделал, что бы меня уважали и знали. Я уже довольно опытный руководитель, а не блудливый троль, как некоторые. И мои достижения, г-н Игнатов, можете увидеть приехав ко мне на работу. Адрес — г. Кировоград, ул. Дарвина, 23. :yes: :unsure:
Это не мнение. Это политическая х-ня. И не более. Это линия его партии, а не личное мнение.
Именно так. Абсолютно с Вами согласен. Хотим мы того или нет, но город был основан как РУССКАЯ ВОЕННАЯ КРЕПОСТЬ. И нечего воду мутить.
Нет. И какого созыва — 5 или 6?
Сколько пафоса. Как вас до сих пор не разорвало от собственной значимости?
Интересно,ваши подчененные такого же мнения?
—————————————————
«Я уже достаточно сделал, что бы меня уважали и знали. Я уже довольно опытный руководитель»
—————————————————-
«а не блудливый троль, как некоторые.»
——————————————————
И вы хороши разбираетесь в троллинге?
От куда такие познания? Троля сердцем чуете и региональным подсознанием?
Паша. ти пишаєшся тим, що ти завклуба? Краще поясни, чому ти «довольно опытный руководитель» — в «Статському раднику» так «облажався»?
Вистору. Во-превых, не люблю анонимов. Представься по человечески, если хочешь получить ответ. Второе — где я облажался? Третье — я не завклуба, а директор районного Дома культуры.
Пафоса нет. Результаты работы есть. Сознание — адекватное, а не региональное.
до питання історичних назв Кіровограда
http://www.kirovograd.net/photo/2012/1/18/doslidzhennja_nacionalnoyi_akademiyi_nauk_shodo_nazvi_yelisavetgrad.htm
Почитайте о результатах так называемого «пилотного проекта» «реформирования медицины», подписанного президентом Януковичем. Результаты, этого реформирования, когда всю помощь будут оказывать участковые терапевты, переименованные в «семейных врачей» уже ощущают на себе жители Днепропетровской и Винницкой области:
http://dnepr.comments.ua/article/2011/09/21/001033.html
Для начала нужно почитать раздел «Підвищення стандартів життя
РЕФОРМА МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ» программы Президента «Заможне суспільство,
конкурентоспроможна економіка,
ефективна держава» ( http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf ). С первых абзацев становится понятно, что этот раздел писал человек (или человекИ) очень и очень далекие от практической медицины. Да и от теоретической тоже. В дальнейшем при прочтении программы это убеждение только укрепляется.
Нельзя что-либо реформировать успешно, выполняя неграмотную (это мягко сказано неграмотную) программу.
Борменталь, не согласен! Раздел писал человек, который как раз очень приближен к практической и бесплатной медицине! Для этого человека отдельной строкой бюджета выделяются деньги на поддержание его здоровья! :yes:
🙂 С этой точки зрения согласен! :yes:
Как вам поликлиники без узких специалистов, в которых всю помощь будут оказывать участковые врачи? Если эта бредовая идея называется «медицинской реформой», то она могла родиться или в чьем-то больном воображениии или у людей никогда этими поликлиниками не пользующимися. Самое худшее, что президент настаивает на скорейшем проведении «реформы», независимо от ее последствий. Интересно, он хоть вникал в ее суть?
Это как раз правильно. Во-первых, узкие специалисты в поликлиниках останутся. Во-вторых, разумно ли из далекого села направлять в ЦРБ больного, например, к ЛОР врачу, чтобы вымыть серную пробку? Или к окулисту удалить инородное тело (я не имею ввиду сложные случаи)? И т.д.
У нас участковые терапевты превратились в диспетчеров. Болит голова — к невропатологу, поясница — туда же, живот — к гастроэнтерологу… Я к примеру, возможны варианты. Лишь бы больного спихнуть. Парадокс: фельдшера на ФАПах, которые заканчивали медучилища еще лет 40 назад, лечат на местах лучше, чем участковые врачи!
Но не это главное в т.н. реформах. Концептуальный подход и цели, да и пути их достижения, просто тупые.
Блін, досвідчений керівник знайшовся 🙂
Я вже думав — може ти бізнес який збудував, заводик там, чи містом якимось керував, чи (не дай боже) міністром був… а тут он воно що — ДИРЕКТОР РАЙОННОГО БК :good:
Я за свій недовгий вік вже встиг покерувати структурами як обласного, так і всеукраїнського рівня, як громадськими, так і політичними, як приватними, так і державними… але куди ж мені до Директора БК… :yahoo:
Лінія моєї партії формується в т.ч. і на основі моєї особистої думки (так воно вийшло, шо це не партія районів…). А мої особисті думки підписуються ще й моїм особистим ім»ям
Інший бік і без мого матеріалу висвітлюється у достатній мірі в т.ч. і на УЦ… Не бачу необхідності у своєму матеріалі (який не відноситься до жанру новини чи журн.розслідування) висвітлювати чужі думки.
Немає нічого гіршого, ніж добре робити те, що взагалі не потрібно робити…
Сашко, навіть за твоїм посиланням є дещо дуже цікаве:
«В так называемом «форштате крепости» или в «мещанской слободе» в 1755 году появился магистрат, а это значит, что поселение получило магдебуржское право, свойственное ГОРОДУ.
Внимание! Вопрос!
Как же называлось это городское поселение с 1755 года по 1775 года? Институт Истории єто почему-то умолчал…»
Сашко, з приводу Новокозачина відомий краєзнавець Ю.Матіос цілу працю написав — зовсім не на порожньому місці. І «святість» назви спростував, адже місто на справді було назване на честь самої цариці. Ти своєю позицією граєш на користь нашого північного сусіда і проти України — це факт. :negative:
Мативос всё пишет…и это прекрасно…Только вот не стоит спешить и воплощать всё в жизнь…
Если бы меня спросили, что если всё-таки переименуют Кировоград то во что…то мне нравится единственный вариант — Елисаветград… То есть у нас два пути: либо Кировоград либо Елисаветград… :bye: