№14: 7 комментариев

  2. А тут «Елисаветград» где?
    Зато машинка на ножках!

  4. А Єлисаветграда немає в принципі, і бути не може. Бо це назва дореволюційного 40-тисячного містечка , населеного переважно росіянами і євреями. Після 1945 року і кількісно, і за національним складом Кіровоград суттєво змінився. Кількісно він збільшився до 265 тисяч (ріст спостерігався до середини 70-х років 20 ст.), і ці додаткові понад 200 тисяч українців приїхали із сіл і селищ Кіровоградської області, частково переселенці із Західної України, і всього не більше 20 тисяч із Росії та інших республік СРСР. Змінився національний склад населення, змінився й менталітет мешканців міста. Він значною мірою став орієнтованим на українське село. Тому духу Єлисаветграда ви марно шукаєте у Кіровограді нинішньому: його немає і бути не може. Якщо повторювати як мантру — галерея «Єлисаветград», Єлисаветградський буккроссінг… Арбат… інвестфорум — від цього імперського провінціалізму тут не добавиться.Нащадки репаних селян якось прохолодно все це сприймають. Єдине, що їх змусили робити у Кіровограді носітєлі великої єлисаветградської культури, це, приїхавши до міста, почати цвенькати на «апщепанятном язикє». Але нині і ця проблема поступово зникає. Місто все більше переходить на українську у повсякденному спілкуванні.
    Тому — за молодість! але не Єлисаветграда! Хіба може ця чудова дівчинка уособлювати всю убогість «захолустного городишка» царської Росії.

  5. Боже, сколько желчи… тяжело представляю Ваш монитор, ему бедному досталось…:-)

  6. Іване, по факту ви мені нічим не заперечили, бо я ніяких фактів не видумав і не перебрехав.
    Правда занадто прозаїчна, а ви, очевидно, є прихильником романтичного, але неправдоподібного міфу про «маленький Париж». Уміляйтєсь і дальше.

  7. Дуже шкода, що споглядаючи на моніторі це чудове маля, у Вас на душі думки про суєту! Назви міста, політика! Ось що важливо! Діти, наше майбутнє! Те, що робить цей світ краще і сповнює його надією і прагненням до кращого!

Добавить комментарий