Месяц: Июль 2013

Предлагаю потратить несколько минут Вашего драгоценного времени на просмотр социальной рекламы

Останови пьяного! Сохрани жизнь

. Достаточно было сегодня посмотреть на лицо Рината Ахметова, чтобы понять, что  фиаско в Объединенном турнире больно ударило по репутации неизменного чемпиона Украины последних лет. Никто не мог и представить, что «Шахтер» в этой компании мало того, что будет явным аутсайдером, так еще и забьет всего-то 1 мяч. Все это следствие, пускай и почетного, побега из «золотой клетки» ведущих игроков «горняков», а также — неубедительных бразильских приобретений, которые ничуть не лучше, тех, что уже есть в наличии. На этом фоне потерялся и Тайсон, которому может  грозит ь участь Девича. Благо, «Металлист», который сегодня же разгромно(1:4) уступил московскому «Локомотиву», теперь клуб для «Шахтера» родственный. Только не говорите, что для команды Луческу этот турнир не был важен. Все можно понять, но не последнее место и практически безголевую игру команды, которая считается остроатакующей.

Если же говорить о сегодняшнем матче, то в первом тайме «Шахтер, во многом благодаря Антону Каниболоцкому, откровенно» отскочил, а во второй половине выглядел предпочтительней и временами просто «возил» гостей. Но нужно отдать должное питерцам, которые, как и во второй игре с «Динамо», отбились и дождались своего шанса. Ну, а гол Быстрова был вознаграждением за все промахи в первой половине. Да и не заслужил «Зенит» своей игрой закончить этот турнир без единой победы. А как приятно было Анатолию Тимощуку, который сегодня больше бился, чем играл, приехать в родные пенаты, увидеть и победить на глазах обескураженных донецких любителей футбола, которые пришли поболеть не по указке,  а из-за истинной любви к «Шахтеру».

В очередной раз не могу не отметить откровенное хамство и паскудство Срны, врезавшегося в соперника после пропущенного мяча, а затем бросившего играть и отправившегося в раздевалку. Может хоть этот эпизод заставит взглянуть на этого, так называемого «лидера» и капитана команды по другому.

Не стану сейчас утверждать, что это начало заката «Шахтера». Тем более, что в чемпионате Украины проблем у команды Луческу, по известным всем причинам, практически не предвидится. А вот в Лиге чемпионов с такой игрой и такими огромными проблемами во всех линиях «непобедимый и легендарный» может потерпеть грандиозное фиаско. Впрочем, поживем-увидим…

А победитель турнира определится завтра в классическом советском противостоянии «Динамо» — «Спартак». Причем, москвичам обязательно нужно в Киеве побеждать. Кто бы мог подумать, что относительные неудачники своих чемпионатов оставят позади тех, кто затеял и оплатил эти соревнования.

Р.S. К сожалению, по объективным причинам мне не удастся посетить импровизированный финал. А ведь такая возможность была. А вот на второй игре киевского «Динамо» и «Зенита» на НСК «Олимпийском» побывать посчастливилось. И обо всех наблюдениях и впечатлениях от этого противостояния вы сможете прочитать в ближайшем номере «УЦ»

1. Лучший плакат!

Начну с того, что всю ночь я провел в Мариуполе, сопровождая рейд «Дорожного контроля», домой попал в 6 утра. Рейд с участием активистов из Донецка, Мариуполя, Докучаевска и Константиновки был запланирован давно, поэтому с митингом совпал случайно, но некоторые ребята все равно приняли участие в акции против произвола ментов и в поддержку жителей Врадиевки, хотя и сильно устали за ночь.

Нас было около 30 человек, на шести машинах. Подробно рассказывать времени нет, гонялись за гайцами, заставляли их извиняться перед водителями за беспричинные остановки. Сейчас гаишники активизировались в Приазовье, куда приезжают туристы из России, которых проще развести на взятку.

2. Выглядело все примерно так:

3. Общая атмосфера рейда традиционна, все на своих местах — гайцы отчитываются в своих действиях перед гражданами Украины, а не наоборот. Хотя бы ради этой атмосферы стоит кататься с ДК.

4. После Врадиевки с гайцами стали общаться по-другому. Со многими ребятами я раньше знаком не был, они подходили к гаишникам и говорили: «Уходите с дорог, вы носите форму насильников и убийц». Гайцы молчали.

Но вернемся к митингу.

Пожалуй, это первая акция протеста в Донецке, инициированная блогерами. Денис Казанский(frankensstein) позвонил мне и спросил, как я смотрю на митинг в поддержку Врадиевки. Я ответил, что очень положительно смотрю. Мы договорились о времени и месте, запостили анонсы, френды их перепостили, а журналисты также поддержали, в основном на интернет-страницах своих изданий. Подали уведомление в горсовет.

И это все. Остальное — плод усилий всех и каждого. 70 человек (журналистов не считаю) — это очень мало, но, если честно, я думал, что придет меньше.

Наверное, вы поверите, если мы скажем, что не платили по 100 гривен каждому участнику.

Мы предупредили, что протест без политической символики, прийти могут люди разных взглядов. Среди участников акции оказались и активисты политсил, от левых до правых. Они использовали свой опыт подобных мероприятий, сделали плакаты, но партийные флаги оставили дома. Спасибо.

Над головами реяли флаги Украины и «Дорожного контроля». Правда, ближе к концу я заметил, что на флаге Украины, который держал какой-то дед, была выцветшая надпись с именем одного опального политика.

5. За полчаса до начала. Во дворе областного управления ОПГ МВД 15 сотрудников в форме. Заметив камеру, все встают и уходят в здание. Во время митинга ни одного мента в форме рядом я не увидел, хотя штатские терлись. Интересная деталь, ведь на других акциях рядом всегда несколько человек в форме.

6. Участники и журналисты.

7. Наблюдали за нами из окон.

8. Лопата от активиста ДК имела у журналистов успех.

9. Денис отлично вел митинг. Призвал создавать отряды самообороны.

Денис Казанский, после него выступление чернобыльца Владимира Деркача.

10.

11. Чернобылец Владимир Деркач с портретом погибшего в палаточном городке у пенфонда Геннадия Коноплева — http://pauluskp.livejournal.com/148497.html. Менты белыми нитками сшили против Деркача дело — http://pauluskp.com/news/e0a09bddf.

12. Люстрация, чистки. Грузинский вариант. Это дерево нужно выкорчевывать, все равно плоды ядовитые.

13.

14.

15. Андрей из ДК рассказывает о том, как начальник ГАИ Макеевки Шевчук отбирал у него камеру, а судья и прокуроры этого мента покрывают — http://pauluskp.com/news/63ec9d6fa.

16. Насколько знаю, в протесте приняли участие форумчанки http://kroha.dn.ua Возможно, это они или поправьте меня.

17.

18. Инвалиды-чернобыльцы.

19. Эта женщина произнесла лучшую речь.

Стоит послушать.

20.

Организатор донецких пробежек за здоровый образ жизни (Русские пробежки) о том, что менты крышуют наркоторговлю.

21. Оставили им на заборе.

В четверг,в Голованевске произошло событие , которое может повлиять на областную программу развития. Речь о процессе, которое уже назвали актуализацией. Суть в чем – районы просят скорректировать программу в целом и в ее территориальных составляющих. Главное внимание и ресурсы сосредоточить на действительно необходимых СЕЙЧАС, на сегодняшний день объектах. Как пример, гайворонцы просят , я так понимаю, вместо новых объектов, внести в программу  и отремонтировать сгоревший дом культуры. Есть обращения и из других районов.Если уж так, то я согласен с предложением, прозвучавшим на защите «Центрального региона» в Голованевске, — это отремонтировать дороги по области. Все дороги по области. Так, чтобы можно было доехать до любого села. Если такая актуализация поможет, то и остальное может подождать. А в идеале тогда спросить у народа, что конкретно нужно в каждом селе вот срочно на сейчас. И интересно, действительно интересно, что считают важнейшими проектами в рамках такой актуализации оппозиционеры. Потому что реально, со стороны вполне может быть виднее.

Так вийшло, що з’явилося в моїй роботі в мене нове випробування та нова відповідальність. Я зараз стану займатися роботою відділення денного перебування. Відділення займається хіміотерапією хворих, яким не потрібно цілодобово знаходитися в лікарні, які можуть ввечері уходити додому.

І тепер в мене з’явилася мрія. З одної з палат зробити палату паліативної медицини. Тобто для тих хворих, якім не можна вже призначити ані операцію, ані променеву терапію, ані хіміотерапію з приводу раку, які потребують тільки симптоматичної або паліативної допомоги — надати таку допомогу в режимі саме денного стаціонару. Це не хоспіс у повному розумінні цього слова, але такі форми паліативної допомоги у вигляді денного стаціонару існують, є хворі, яким необов’язково бути цілодобово у хоспісі, і це був би немалий крок по введенню взагалі паліативної допомоги в нашій області.

А коли (і якщо) на Кіровоградщині з’явиться повноцінний хоспіс, ми б один одному не заважали б, навіть навпаки, могли б допомагати…

І церква вже на території диспансеру є, отже сподіваюсь, що ті, кому потрібна духовна допомога, зможуть її отримати, думаю, батюшка не відмовить.

Але от чухаю репу… Не все так просто. І не зможу один я це питання вирішити.

З одного боку, для здійснення моєї мрії не треба будувати приміщень. І палата достатньо пристойна у відділенні (у порівнянні з новою чергою диспансеру, звісно, не такі гарні умови, однак, у порівнянні зі станом деяких міських лікарень — цілком собі нічого).

Але для палати з таким напрямком допомоги не достатньо бути прийнятною медичною палатою. Там має бути затишок майже на рівні домашнього. Отже там треба здійснити супер-ремонт. А це фінанси. Плюс, недостатньо буде для роботи такої палати тільки медичних співробітників, тільки медичної допомоги. Як я зрозумів, то паліативна допомога здійснюється за допомогою (вибачте за тавтологію) волонтерів, психологів.

Звісно, це не зробиться все дуже оперативно. Ще треба влаштувати можливість призначення наркотичних анальгетиків хворим з больовим синдромом. Отже, декілька місяців роботи необхідно, щоб запустити в роботу таку палату. Вона б могла забезпечити адекватною протибольовою терапією таких хворих, психологічною допомогою та навчити хворих та їхніх родичів тому, як треба доглядати за таким хворим.

Чи реально це зробити? Не знаю. Якщо знайдуться люди, яким це не байдужа тема, якщо буде тісна співпраця благодійників, благодійних організацій — шанси є. Головний лікар схвально поставився до таких моїх планів. Він давно пропонував організацію хоспісу при диспансері в різних варіантах. І для створення такої палати паліативної допомоги організаційних перепон, я думаю, не буде…

Украинец Богдан Бондаренко побил, казалось бы, вечный рекорд Рудольфа Поварницына, который был установлен 28 лет назад. На очередном этапе Бриллиантовой лиги наш высотник взлетел на на 2 метра 41 сантиметр, а затем штурмовал фантастический мировой рекорд кубинца Хавьера Сотомайора — 246 см. Пока рекордная высота осталась непревзойденной, но полет Богдана  выше 240 см. уже возносит его его в категорию суперзвезд и спортивных небожителей. А ведь впереди еще сентябрьский чемпионат мира в Москве, где Бондаренко, наверняка, постарается взлететь еще выше.

О новой яркой звезде украинской легкой атлетики читайте здесь: http://ua.tribuna.com/others/athletics/150874678.html

Статья 366. УК Украины. Служебный подлог1. Служебный подлог, то есть внесение должностнымлицом в официальные документы заведомо ложныхсведении, иная подделка документов, а также составление и выдача заведомо ложных документов наказывается штрафом до пятидесяти не облагаемыхналогом минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок до трех лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.1. Служебный подлог, то есть внесение должностнымлицом в официальные документы заведомо ложных сведении, иная подделка документов, а также составление и выдача заведомо ложных документов наказывается штрафом до пятидесяти не облагаемыхналогом минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок до трех лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.

Очень интересная статейка.

http://www.exler.ru/novels/tescha.htm

Нещодавно відбувся об’єднавчий з’їзд об’єднаної (даруйте за тавтологію) опозиції – «Батьківщина». Не зважаючи на те, що об’єднались лише три партії замість задекларованих семи, це все одно досягнення. Під час створення, наприклад, Народного союзу «Наша Україна», новонавернені адепти Ющенка не спроміглись навіть на такий результат.

Перед об’єднанням прогримів скандал з черговим тушкуванням та листом до Юлі. Далі прозвучав заклик Луценка до об’єднаної опозиції позбутися «генератора тушок».

І от «генератора тушок» призначили. Ним виявився Микола Мартиненко. Не заперечую ролі останнього у формуванні списків. Але чому всі одразу забули про те, хто привів самого Мартиненка? Якщо вважати Мартиненка «цапом відбувайлом», то хто буде «генератором «цапів відбувайлів»? Якою стане його політична відповідальність?

Чи достатньо Яценюку нацькувати всіх псів на свого колишнього соратника і умити руки, діставши при цьому посаду керівника об’єднаної Батьківщини? Чи отримав він довіру рядових партійців таким кроком? Чи задоволені «старі» тимошенківці таким поповненням? Сумніваюсь. Тому це можна назвати першим «чудом» з’їзду Батьківщини.

Другим «чудом» з’їзду стало одкровення Яценюка про те, що він не хоче йти у президенти. Опозиціонери одноголосно висунули кандидатом у Президенти Юлію Тимошенко.

Однак, всі розуміють, що Юля буде таким же кандидатом в президенти, як і кандидатом в депутати. Тобто, не буде. Не зважаючи на те, що всі зробили вигляд бурхливої діяльності з метою її звільнення. Навіть якщо це вдасться зробити (а Яценюку це вкрай не вигідно), вона все одно не зможе балотуватись. ЦВК просто не прийме її документи. Отже, заяви з’їзду про «єдиного кандидата» — ніщо інше, ніж блеф. Не для влади, а для самих партійців і прихильників Юлі.

Але це все відбувалось десь далеко – у Києві. Що ж відбулось на місцевому рівні? Регіональні об’єднавчі процеси також призвели до суттєвих змін політичної карти областей.

«Жертвою об’єднання» став і голова Кіровоградської обласної організації Валерій Кальченко. Він не міг фінансувати обласну організацію і змушений був піти у відставку.

На його місце одразу вишикувалась черга бажаючих. Боротьба супроводжувалась інтригами, скандалами, взаємними образами і навіть бійками. Зрештою, Топчій програв Чорноіваненку. Інших кандидатур, не зважаючи на пропозиції з Києва, Кальченко не допустив до голосування. Власне, перемогла його креатура.

Чи буде продовжуватись і надалі політика опозиційного «пенсіонера» Кальченка? Чи буде новий очільник організації таким же «непримиренним»? Чи буде змінено решту керівників організації (зокрема в обласному центрі і районах)?

На ці і на багато інших питань можна відповісти, дізнавшись відповідь на головне питання: «А звідки у Чорноіваненка гроші?» Де є таке місце, в якому Кальченку не давали, а Чорноіваненку дадуть? Чи, може, Кальченко там і не думав просити, маючи на те вагомі причини?

З різних джерел надходить інформація, що головним спонсором новообраного голови може стати колишній регіонал, а нині опальний депутат облради Микола Онул. Чи на довго залишиться колишній регіонал в рядах опозиції? Приклад Табалових показує, що навряд.

Отже з відходом Кальченка і його «старої гвардії» ми отримаємо лише уламки колись найпотужнішої в Україні партійної організації. Хоча, правду кажучи, і деградував місцевий осередок Батьківщини також при Кальченку. І надії на його відновлення немає…

Ще цікавішою є ситуація з «об’єднанням» двох Рухів (третій Рух – Бойка – вже, напевне, пішов у небуття). На всеукраїнському рівні таке злиття не було підтримано Борисом Тарасюком і наближеними до нього «батьківщиноорієнтованими» депутатами. Вони щільними рядами влились у ВО «Батьківщина». На місцевому ж рівні ситуація також доволі неоднорідна.

На приклад, не відомо, хто очолить Кіровоградський обласний осередок єдиного Руху. Нехай непублічний, дрібний, але підприємець і депутат кіровоградської міськради Єфременко (НРУ), чи публічний, ідейний але звичайний викладач Ратушняк (УНП)? Думаю, тут все залежить від того, чи зможе знайти перший собі тепле місце в єдиній «Батьківщині» (за списками якої він і потрапив до міськради). Якщо його там не чекатимуть, доведеться йому знову очолювати осередок Руху.

А в тому, що він зможе це організувати, немає жодних сумнівів. Його конкуренту нині не до внутрішньопартійної боротьби. Він займається збором коштів на спорудження пам’ятного знаку жертвам голодомору. Єфременка, звісно, такі «дрібниці» не цікавлять…

Але у будь-якому разі, це єднання є нічим іншим, як лебединою піснею колись легендарної політичної сили В’ячеслава Чорновола. Як би не прикро було б нам це визнавати…

На жаль, маємо констатувати, що наші опозиціонери не змінюються. Їхніми цінностями залишаються брехня, фальш, закритість і повна безвідповідальність… За що ж люди їх мають підтримати?

Дмитро Сінченко

Вчора міська рада підтримала мій депутатський запит «Про звіт КП «Кіровограджитлосервіс».

6 квітня 2012 року для всіх запам’яталось по різному, для мене – виходом «Вечірньої газети» чи не рекордним тиражем спецвипуску у 35 000 примірників. Спецвипуск було присвячено проекту програми реформування сфери обслуговування житлового фонду та прибудинкових територій Кіровограда.

Спецвипуск був насичений гарними схемами і діаграмами, а автори проекту обіцяли мешканцям багатоквартирних будинків закінчення цієї реформи вже у 2012 році.

Але, що відбулось насправді.

24 квітня 2012 року міська рада прийняла рішення «Про затвердження Програми реформування сфери обслуговування житлового фонду та прибудинкових територій», яким  була затверджена відповідна програма.

В цей же день  міською радою було створено комунальне підприємство «Кіровограджитлосервіс».

05 червня 2012 року міська рада прийняла рішення «Про передачу житлового фонду в господарське відання комунального підприємства «Кіровограджитлосервіс» Кіровоградської міської ради № 1706, відповідно до якого було вирішено передати до 1 жовтня 2012 року житловий фонд житлово – експлуатаційних контор № 1, 4, 7, 10, 12, 13, комунальних ремонтно – експлуатаційних підприємств № 3, 6, 9, 11 в господарське відання комунального підприємства «Кіровограджитлосервіс».

Але, наскільки мені відомо, то рішення від 05 червня 2012 року № 1706 до цього часу не виконано і жодного будинку до господарського відання комунального підприємства «Кіровограджитлосервіс» не передано.

Щодо фінансування вказаного комунального підприємства, то за інформацією, що є у мене, у 2012 році з міського бюджету  було виділено 180 тисяч гривень, з  яких витрачено майже 113 тисяч, і у 2013 році виділено таку ж суму у 180 тисяч гривень, з яких станом на 1 червня цього року витрачено 88 тисяч гривень. Тобто за рік існування комунального підприємства «Кіровограджитлосервіс» на його утримання витрачено 200 тисяч гривень, а результат – відсутній.

Керуючись ст. ст. 21, 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», прошу Вас, шановний Олександре Дмитровичу, зобов’язати керівника КП «Кіровограджитлосервіс» підготувати та надати до наступного чергового засідання міської ради звіт про результати діяльності цього підприємства, в якому вказати, чим займались працівники даного підприємства протягом всього часу його існування,  зазначити причини невиконання рішення міської ради від 05 червня 2012 року № 1706 та  назвати посадових осіб, яких було притягнуто до відповідальності за невиконання вказаного рішення, а також вказати кількість працюючих на даному підприємстві  із зазначенням розміру заробітної плати.

Цікаво, що буде у звіті.