Месяц: Май 2013

Первую запись в блоге я сделал о гаражах. И потом еще не раз о них писал. Было обидно, что кто-то с чужого дальнего дома пришел, забрал себе кусок земли под домом, спилил молодые деревья — такие редкие на этом участке — и внаглую выстроил гараж. Документы владелец двойного гаража никому не показывал, а только материл всех вокруг и продолжал строить.

Обращения в специнспекцию, в разные инстанции ничего не дали.

И после постройки гаража я писал в блоге — тишина. Обратился к Дануце, он пообещал помочь и… замолчал. Только Шаталов написал, что земля где-то под моим домом выделена в аренду. Но никаких подтверждений не было.

Позже Л.В. Шубина сказала, что может попытаться помочь, но нужно написать заявление с подписями всех или большинства жильцов.

И вот недавно дело сдвинулось — Павлу Топчию на свой запрос удалось раздобыть копии документов о том участке земли.

И вот само решение 9 июля 2009 года о передаче земельного участка Приймак Людмиле Ильиничне:

И это при том, что много лет до этого управдом узнавала о возможности на том участке или поставить гаражи для жителей дома, или построить детскую площадку. Но в горисполкоме ничего не разрешали, объясняя, что на этом участке что-то запланировано еще в 90-х годах. И когда деньги появятся, то то запланированное и построится. А тут, бац! И землю отдают чужому человеку.

К разрешению причастны 2 фамилии: Табалов С. и Пузаков В. И они же, я так понимаю, в том же 2009 году с другой стороны дома отдали огромный участок земли, на котором сейчас свалка. У меня о них сложилось свое мнение, а вы сами решите, кто из них *удак, а кто *андон.

А вот какой этот участок (где построили гараж) был раньше:

Мораль: бабло побеждает все. Но будем стараться доказать, что не все. Битва не окончена.

Не одними антифашистами міцний Кіровоград. Є у нас ще і міський виконавчий комітет, який денно і ношно дбає про нас, кіровоградців. Так от і прийняли вони, добродії наші, рішення про збільшення проїзду в автобусах загального користування, до 2-х гривень. Рішення було прийнято за поданням автобусного парку, який, вже традиційно посилається на нерентабельність перевезень. Їх, автоперевізників, підтримали і Заступник начальника управління — начальник відділу транспорту, промисловості та енергетики Віктор Зубченко і Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ігор Василенко.

Тож з червня 2013 року, відправляючись в дорогу, треба готувати зайві 50 копійок…

Цієї весни опозиція проїхалась Україною із закликом «вставати». Опозиційний тріумвірат Батьківщини, Свободи та УДАРу відвідав Вінницю, Ужгород, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Житомир, Київ, Луцьк, Рівне, Харків, Полтава, Черкаси, Чернігів, Суми.

Як видно з переліку, «повстання» чомусь виявилось дуже вибірковим. Опозиціонери повністю проігнорували Південь, Схід, і навіть частину Центральної України (Кіровоград і Хмельницький), що традиційно підтримувала опозиційні партії… До фінальної акції у Києві (18.05.2013) ця ситуація вже не зміниться.

Чим же викликана така вибірковість? Може, опозиціонери вважають, що «несвідомий електорат» не варто закликати до повстань і в чомусь переконувати? Чи, може, навпаки, області, до яких не завітали «повстанці», не потребують жодних закликів, і повстануть без жодних умовлянь? Щось не віриться…

На справді ж, причин може бути одразу декілька. По-перше, опозиція виявляє свою організаційну неспроможність. На прикладі Кіровограда ми можемо спостерігати за повністю деморалізованою опозицією:

1. ВО «Батьківщина», на додачу до «зрадника кіровоградців» Валерія Кальченка (який у 2006 році відмовився від посади міського голови на користь депутатства у ВРУ), отримала аж 2-х «тушок-Табалових». Вона вже майже повністю втратила джерела фінансування і, внаслідок внутрішньопартійних конфліктів – людський ресурс. Партія не бере участі в масових заходах, адже може забезпечити участь у них виключно своїх штатних співробітників.
2. ПП «УДАР Віталія Кличка», на додачу до постійних внутрішньопартійних конфліктів (там чи не щотижня когось виключають з партії або знімають з посад), отримала репутацію партії «кидал». Майже всі, хто працював на партію під час парламентських виборів 2012, в один голос заявляють про відсутність розрахунку з ними за жовтень (в окремих випадках мова йде і про всі інші місяці виборчої і передвиборчої кампанії). До фінансових зловживань додаються обґрунтовані звинувачення у зливі кампанії та діях на користь Партії регіонів. Партійну організацію лихорадить від постійних протестів колишніх співробітників і війни компроматів.
3. ВО «Свобода», хоч і не має видимих внутрішніх проблем і скандалів, завдяки чому почувається найбільш впевненою у мобілізаційному плані і не припиняє своєї активності, але має ряд інших негараздів. Партія хоч і стала парламентською, але на місцевому рівні продовжує бути маргінальною. Вона єдина з поміж опозиції, хто може у будь-який момент вивести на вулицю від 30 до 50 своїх відданих прихильників. Однак на цьому її людський ресурс обмежується. Вона має відверто слабких місцевих очільників і не має стабільного фінансування.

Отже, кого зможе зібрати опозиційна трійка на свій мітинг у Кіровограді? 50-60 чоловік? Мабуть, замало…

Чи прийдуть звичайні люди поспілкуватись з опозиційними лідерами? Думаю, що так. Але не для того, щоб висловити їм свою підтримку, а щоб поставити незручні питання, або і взагалі роздерти на шматки… коротше, малоприємна перспектива.

По-друге, з переліку вже відвіданих міст видно, що опозиціонери підіймають виключно свій традиційний електорат (Харків став виключенням лише через розташування Качанівської колонії). І не лізуть у вотчину регіоналів. Ба більше – вони свідомо здають позиції (Кіровоградську і Хмельницьку області). Це може свідчити про існування певних домовленостей із владою.

І, на решті, по-третє — не зовсім зрозумілі самі мотиви і цілі цієї акції. Підготовка справжнього повстання? У це не вірять навіть самі «винуватці урочистостей». Мобілізація електорату? Вибори ще не скоро. Спроба злякати владу? У ПР до такого вже виробився імунітет. Спосіб «випустити пару»? Можливо, але вірять їм все менше, тому і ефективність механізму падає…

Опозиції (якби вона дійсно прагнула домогтися змін у державі) варто було бити на сполох, використати всі можливі засоби масової інформації, щоб виставити більшість в ролі заколотників, котрі наплювали на Конституцію. Переходити від звинувачень до дій. В багатьох українців залишились негативні асоціації зі словом Путч, на чому опозиція змогла б вигідно зіграти. Втім, ПР і КПУ знали про абсолютну неготовність своїх суперників до радикального перебігу подій, тому повели себе нахабно і відчуття безкарності остаточно розв’яже їм руки. В опозиції лише два непродуктивних інструменти: грізний погляд і рішучі заяви. Рухатися далі вони бояться, певно є що втрачати, тому і переходять від радикальної риторики, до… радикальної риторики.

Для мене міф про «Повстань, Україно!» остаточно розвіявся коли переляканий Сєня почав торочити про покарання власних же активістів за славнозвісні сніжки.

Але між злом і боягузами обирати не доводиться. Якщо ситуація із псевдо повстанням продовжуватиметься, для мене їх прапори будуть однаково ворожі з регіоналівськими. Далі тягнути нікуди. Або з народом, або не заважайте.

Бездіяльність — зрада!

Дмитро Сінченко

Португальская «Бенфика» вот уже пятьдесят лет не может избавиться от  проклятия Белы Гутмана.

Венгерский тренер Бела Гутман известен как создатель классической схемы 4-2-4, которую впервые применил, возглавляя бразильский «Сан-Паулу». Схему у него перенял Висенте Феола, под руководством которого в 1958-м Бразилия стала чемпионом мира. У «Бенфики» с Гутманом связаны самые радостные и самые печальные моменты. Он руководил лиссабонцами, когда те прервали гегемонию мадридского «Реала» в Кубке европейских чемпионов, завоевав его по итогам сезонов 1960/61 и 1961/62.

После двойного успеха Бела справедливо рассчитывал на повышение зарплаты. Не дождавшись, покинул клуб. А когда руководство обвинило его в рвачестве, заявил: «Без меня «Бенфика» больше ничего в Европе не выиграет!» С тех пор лиссабонцы пять раз проигрывали в финалах Кубка чемпионов и один раз – в финале Кубка УЕФА.

В 1990-м перед финальным матчем «Бенфика» — «Милан», проходившем в Вене, где Гутман умер и был похоронен,  легендарный Эйсебио приходил на могилу своего великого наставника молиться, чтобы тот снял своё проклятие. Но это не помогло ни тогда, когда Райкаард принёс «Милану» победу — 1:0, ни сегодня, когда проклятие сработало в очередной раз.

Кстати, свой последний европейский трофей «Бенфика» завоевала в Амстердаме и была надежда, что здесь злополучное предсказание обиженного Гутмана, наконец-то, не сбудется. Но и сегодня «орлы» оказались не на высоте.

Вы скажете, что «Челси» опять повезло, как в прошлогоднем финале Лиги чемпионов.  Но это были разные матчи. На «Алянс-Арене» лондонцы в игре с «Баварией» действительно отскочили. А сейчас «Челси» был фаворитом.

И как опытный и мастеровитый боксер лондонцы терпеливо выносили достаточно опасные выпады настырного соперника и ждали пока зарвавшийся конкурент окончательно потеряет бдительность. И ведь дождались. От первого нокдауна визави отошли и заставили нарушить «аристократов» правила, а вот второй нокаутирующий выпад пришелся на последние секунды, когда времени подняться у «орлов» уже практически не осталось.

А вообще финал получился классным и футбол мы увидели потрясающий, где соперники были достойны друг друга, но опыт «Челси» взял верх над чрезмерным желанием  победить «Бенфики».

Да, португальцы нагнетали, шли вперед, заставляли работать на полную мощь защитников и хавбеков «Челси», но ударов-то по воротам было раз, два и обчелся. Вспомните, сколько раз Петер Чех реально выручал команду? Навскидку вспоминается только удар Кардозу во втором тайме и это все !!! Вся беда команды Жозе Жезуша в том, что они никак не могли поставить решающую точку. А реальных голевых моментов у подопечных замечательного тренера-победителя Рафы Бенитеса было, как это ни странно выглядит по такой игре, БОЛЬШЕ.  Удар Лемпарда в первом тайме, который чудом отбил голкипер, два гола и выстрел Лемпарда в перекладину еще до победной точки Бранислава Ивановича. Если вы насчитаете больше возможностей у португальцев — пожалуйста.

Может, «Бенфика» выглядела и симпатичнее, действовала первым номером, но для победы этого оказалось недостаточно. В футболе  главное — забитые мячи, а их «Челси» забил целых два, а Кардосо и партнеры ответили одним точным выстрелом, да и то с пенальти. Гол Торреса — это образец действий центрофорварда, а удар Ивановича — это высший класс исполнения при полной расхлябанности защитников на последних секундах. Такие матчи не терпят потери концентрации и требуют бережного отношения к голевым возможностям. В этом плане класс футболистов «Челси» оказался на несколько порядков выше и поэтому их победа абсолютно заслуженная.

В итоге, «аристократы» стали первыми, кто выиграл вначале Лигу чемпионов, а следом и Лигу Европу, а также четвертыми, вслед за «Аяксом», «Ювентусом» и «Баварией», кто стал обладателем всех трех европейских клубных трофеев(Кубка чемпионов, Кубка УЕФА и уже несуществующего Кубка обладателей кубков).

Шёл сегодня с работы домой  и проходя мимо площади попал на митинг, организованный, я так понимаю, Партией регионов.

Скажу сразу – коммунистов не люблю давно, но думаю,  вопрос, поднятый на митинге вполне назрел.

Мне кажется, достаточно уже топтаться по знамени Победы. Сколько можно  плевать в душу ветеранам и бесконечно пытаться переписывать историю? Лично я, уважаю Праздник Победы и считаю его святым праздником для народа.

І вже не пройде! Ну в Кіровограді, точно не пройде! Спеціально подивився випуск новин на КОДТРК. Ведуча сказала, що в Кіровограді зібралось близько 5000 антифашистів з усієї області (вільний переказ). Тож можемо спати спокійно, коли наш мирний сон пильнує така кількість не працюючих антифашистів, ворог не зможе і кроку ступити. А чому не працюючих? Тому що мітинг розпочався о 16.00, тобто всі працюючі були на роботах! Дякую вам, свідомі і безкорисливі антифашисти, які добровільно вийшли на площу імені Кірова!

З нетерпінням чекатиму на випуск новин о 22.00. Адже обіцяли показати відео з заходу.

Источник: http://blogs.pravda.com.ua/authors/yusov/51936f7b66a91/

Усі діти люблять бавитися. Дякуючи іграм вони пізнають світ. Для своїх дітей вдома ми намагаємося створити всі умови, купуємо різні іграшки, облаштовуємо ігрові кімнати, або водимо їх до ігрових центрів.

Інша справа — діти, які знаходяться на стаціонарному лікуванні по декілька місяців, наприклад, лікуються від туберкульозу. Вони обмежені палатами та прогулянками надвір. Ще, правда, у їдальні є телевізор та ДВД, де можна подивитися мультфільми.

У квітні ми збирали канцтовари та кошти для дитячого відділення обласного протитуберкульозного диспансеру. Небайдужі громадяни відгукнулися та надали для потреб закладу 2550 гривень. На них ми закупили бойлер на 80 л та 5 дитячих стільчиків, та разом з канцтоварами передали все на відділення (прочитати можна тут http://old.uc.kr.ua/24-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F/ і тут http://gre4ka.info/blog/entry/pryiemni-novyny-abo-do-ditei-z-podarunkamy). Залишилося ще 250 гривень на рахунку, і ми, після спілкування з головним лікарем закладу, Юрієм Вікторовичем Покалюхіним, вирішили спробувати назбирати коштів ще й на ремонт ігрової кімнати. А правильніше — на її створення.

У дитячому відділенні є кабінет, у якому зараз розміщується ординаторська. Її планують поєднати з кабінетом дитячого прийому — все одно один і той же лікар задіяний. А у колишній ординаторській вирішено зробити ігрову кімнату. В бюджеті закладу на це коштів не передбачено, тож будемо робити власними силами. Головне — назбирати необхідну кількість коштів, чи то матеріалів. Шукаємо також волонтерів, які розуміються на внутрішніх ремонтних роботах 🙂

Найближчими днями я надам кошторис на витратні матеріали, а поки що від сьогодні починаємо збір коштів. Ціна питання: 14 тисяч гривень.

Можна зробити безготівкове перерахування за наступними реквізитами:

р/р 26005378371, МФО 380805, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, отримувач платежу КОБО «Відкрите серце», код ЄДРПОУ 34548149, призначення платежу “Благодійне пожертвування на потреби дитячого відділення Кіровоградського обласного протитуберкульозного диспансеру”.

Також передати кошти можна особисто, завітавши до нашої благодійної організації “Відкрите серце”, за адресою: вул. Преображенська, 2, пов. 6, оф. 10 (це колишній Будинок побуту на площі Б. Хмельницького). Бажано перед візитом зателефонувати мені (Аліна) 099-759-68-69, або Вікторії — 066-352-04-40. Це для того, щоб ми точно були на місці.

Про всі надходження коштів чи матеріалів, а також про витрати на ремонт передбачено публічне звітування.

Вирішив поділитися з Вами своїм досвідом в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, так званого закордонного паспорта.

Щодо місцезнаходження, часу роботи управління державної міграційної служби у Кіровоградській області Ви можете ознайомитись на їхньому сайті http://kr.dmsu.gov.ua/.

Але після того, як  Ви зі знаннями, отриманими із сайту,  прийдете до приміщення міграційної служби, то тоді можна Вам сказати: «Welcome to reality»

У приміщення міграційної служби майже завжди людно, а іноді і дуже людно, ну,  принаймні, так було у квітні – травні цього року.  В один і той самий кабінет стоїть кілька черг. Майже всі бажаючі виїхали за кордон знервовані. Розібратись самостійно, в яку чергу Вам ставати, майже не можливо, допомогти – нікому. Тому,  з власного досвіду розповім алгоритм Ваших дій.

Перше, необхідно отримати банківські реквізити для сплати держмита, вартості послуг та вартості бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Для цього Вам необхідно «озброїтись» оригіналом паспорту громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду). Чому необхідний саме оригінали для того, щоб просто  отримати реквізити  для оплати – для мене залишилось таємницею, можливо хтось знає відповідь, то поділіться інформацією. Але факт залишається фактом і без оригінала паспорта і  ідентифікаційного коду Ви ці заповітні реквізити не отримаєте.  Видають же їх у кабінеті під номером 1, в який стоїть три черги, саме тому треба питати, яка з черг  стоїть саме за отриманням реквізитів для проведення оплат.

Друге, не спішить вибігати з приміщення і шукати банківську установу, Вам ще  необхідно отримати реквізити на оплату послуг за видачу довідки про відсутність у Вас судимості. Реквізити видають у кабінеті № 23. Черга загальна. Чому не можна видавати ці реквізити разом з іншими трьома – для мене загадка № 2.

Третє, ставши щасливим власником реквізитів для проведення всіх оплат  Ви повинні знайти де ж ці оплати провести. Найближче відділення банківської установи – відділення «ПриватБанку» у приміщенні ПАТ «Кіровоградобленерго» на розі вул. Тарковського (Володарського) та проспекту Комуністичного. Дещо менша комісія за банківські послуги у відділенні Ощадбанку, але воно і знаходиться трохи далі —  на розі вулиць Велика Перспективна (Карла Маркса) та проспекту Комуністичному.

Чому не встановити сітіпей у приміщенні міграційної служби для мене чергова – третя загадка.

Четверте, після оплати Ви повинні зробити ксерокопії у двох примірниках з паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду  та військового квитка, але це тільки для чоловіків від 18 до 25 років. Зробити ксерокопії можна по вулиці Тарковського (Володарського) у книжковому магазині, якщо підійматись від вулиці Єгорова до проспекту Комуністичного, то він буде зліва від Вас.

Але не забувайте, що оригінали цих документів у Вас повинні бути з Вами.

П’яте, повернувшись у приміщення міграційної служби, Ви повинні стати у чергу до 23 кабінету і залишити там оригінал платіжного документа, що посвідчує оплату такої необхідної для Вас і не передбаченої чинним законодавством довідки про відсутність судимості та ксерокопії паспорту громадянина України і ідентифікаційного коду.

Шосте, після цього Ви займаєте  чергу до  кабінету 1, але питаєте ту чергу, яка стоїть для того, щоб здати документи. Після цього в кабінеті № 1 Ви заповнюєте заяву, віддаєте оригінали платіжних документів по сплаті держмита, вартості послуг та бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, показуєте оригінали та залишаєте копії паспорту, ідентифікаційного коду та, якщо Ви чоловік у розквіті сил (з 18 до 25 років), військовий квиток.

Ще не забудьте взяти, якщо звісно він у Вас є, оригінал паспорту громадянина України для виїзду за кордон, строк дій якого закінчився. Про це ніхто не каже, але його необхідно здавати, інакше заяву у Вас не приймуть.

Там же у першому кабінеті Вас фотографують, фото чорно – білі.

Сьоме, через місяць після здачі документів Ви приходите у вже знайоме приміщення міграційної служби і займаєте чергу у  кабінет 1, але ту, яка стоїть вже за отриманням паспортів.

Ось так: п’ять черг, місяць чекання і Ви щасливий власник закордонного паспорту.

Сподіваюсь, для когось цим записом я заощадив час, який можна використати   приємніші і важливіші справи.