Месяц: Апрель 2013

20 апреля редакция УЦ будет трудиться в Горсаду.  Почему именно там? Во-первых, там реально огромный фронт работ и нужны наши руки. Во-вторых, нельзя пафосно призывать кировоградцев сделать свой город чище, а самим проигнорировать уборку. А в-третьих, мне кажется, мы все, пусть и в разной степени, но должны Горсаду и  тем людям, которые его создали — для себя и для нас. Поэтому мы будем там. От имени редакции я приглашаю всех коллег-журналистов составить нам компанию. Очень прошу поработать вместе с нами всех блогеров и читателей УЦ. Думаю, возможность пообщаться в такой неформальной обстановке доставит всем удовольствие. На Бианке это получилось Давайте встретимся на входе в Горсад в 9.30. Те, кто задержатся, могут выяснить на входе номер участка, выделенный  для редакции и блогеров УЦ, и пройти по указателям. Подтверждайие свое участие прямо здесь — нам надо выбрать участок по силам и дать заявку на инструмент.

Наткнулся в интернете на крутой переводчик онлайн))))

АЗІРІВКА

ПЫ СЫ Теперь мы все сможем говорить на одном языке с нашим премьером))))

Веселый сайт «Гречка», который недавно «убил» кировоградского солдата, решил поискать компромат вокруг субботника в горсаду. Компроматом стало объявление при входе в КОГТРК.  Особенно переживают  ребята за надпись «Явка обязательна». Цитирую:

«Проте, як стало відомо журналістам «Гречки», далеко не всі громадяни у свій законний вихідний гребтимуться у смітті добровільно. За нашими даними, в усіх державних установах складаються списки «добровольців», які радісно відгукнуться та підтримають ініціативу  Андрія Ніколаєнка.»

Так вот, учитывая засранность загрязненность горсада и то, что самим садом не занимались ни при какой власти (привет оппозиции в том числе!), то таки «явка обязательна». И стыдиться, как по мне, такой формулировки руководству государственной ТРК нечего. Тем более, что субботник у КОГТРК  каждый год на телецентре. Надо брать лопату(грабли, мешки и т.д.) в руки и делать. Как показывает опыт проживания в городе Кировограде, добровольно тут разве что «дерибанить» умеют. В том числе и горсад.

P.S. Специально для «Гречки»: для вас явка в горсад не обязательна.

Р.Р.S. Для сотрудников телекомпании: обязательно приходите!

ВОТ КАК БЫВАЕТ:

Депутата Кіровоградської міської ради Любов Виноградову взяли під час спроби отримання хабара сьогодні, 19 квітня.

Про це Новинам Кіровоградщини стало відомо із власних джерел.

Сума хабара — 15 300 грн.

Виноградова працює директором 12-ї регіональної філії ПП «Нива – В. Ш.».

Довідка. ПП «НИВА-В.Ш.» здійснює господарську діяльність по всій території України для чого має 25 філій, створених майже у кожному обласному центрі.

У Статуті ПП сказано, що «підприємство створено з метою організації комерційної, виробничо-господарської, консультативної, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг, виробництво продукції і товарів народного споживання, їх реалізацію, залучення інвестицій в розвиток виробничої сфери та сфери послуг, а також, здійснення зовнішньоекономічної діяльності і одержання прибутку».

ПП «НИВА-В.Ш.» отримало право організовувати і проводити реалізацію арештованого майна у порядку, встановленому законодавством.

Раніше Любов Виноградова увійшла до депутатської групи «Єлисаветград» у міській раді. Групу пов’язують з колишнім регіоналом Миколою Онулом. Депутати Кіровоградської міської ради Любов Виноградова і Людмила Катеринич виключені з фракції Партії регіонів у Кіровоградській міській раді.

Чемпіонат України з бейсболу

Вища ліга, дивізіон «А»

І тур

«КНТУ-Єлисаветград» (Кіровоград) – «АТМА» (Київ)

Субота, 20 квітня – 13.00, 16.00

Неділя, 21 квітня – 10.00

Стадіон «СДЮШОР-Діамант»

(район Олексіївки)

Запрошуємо вболівальників спорту підтримати кіровоградську команду!

З.Ы. Как раз бейсбольный стадион недалеко от Горсада. Неплохо было бы после субботника подойти поболеть за наших бейсболистов)) На открытии соревнований планируется комментирование матчей, так что зрителям будет легче разбираться, что к чему!

«….Він володів винятковим за красою й діапазоном голосом, від баса-профундо до баритона включно, охоплював три октави — від СІ контроктави до СОЛЬ дієз першої октави. При цьому його голос мав дивовижну здатність до найтонших перемін тембру, що надто важливо для яскравого вираження найтонших психологічних переживань відтворюваного образу.Враховуючи все це, М.І.Глінка вибрав його на роль Сусаніна. Саме для його голосу написав музику до опери «Іван Сусанін»(перша назва «Життя за царя»)».
Так писав про «Єлисаветградського Сусаніна» в одній з своїх книг літописець сучасного Театру Корифеїв і дослідник його історії,письменник і мистецтвознавець Володимир Шурапов( з В.Ш.ми плідно співпрацювали над виданням книги «Театр Марка Кропивницького — минуле і сучасне»).  А звали того «Сусаніна» — Осип Опанасович Петров. Між іншим, вперше цей, так би мовити, псевдонім подарували О.О.П. його земляки Р.Турбай і той же В.Шурапов в своїй книзі(«Єлисаветградський Сусанін (Осип Петров: погляд крізь роки)». — Кіровоград,2003.). В передмові до неї письменник і літературознавець Л.Куценко підкреслив:»…автори книги про нашого талановитого земляка повернули співакові батьківщину, а його самого Україні»

Народився Осип Петров Пе на початку XIX століття в Єлисаветграді, а помер в 1878 році в Пітербурзі. Там і похований. На плиті, що стоіть на могилі співака на Митрофаніївському кладовищі,  викарбована дата його народження — 3 листопада 1806 року.  Але дослідник біографіі О.О.П., відомий нам тепер вже, єлисаветградець, історик В.Ястребов знайшов документи, які свідчили про інше. Родина Петрових мешкала поблизу грецької (Володимирівської) церкви, що збереглася й до наших часів. Саме в архівах церкви Ястребов знайшов запис про народження «єлисаветградського Сусаніна«. Проти 2 листопада 1805 року значилось: «Хрестив Ієрей Грецький немовля Осипа, незаконнонародженого вдовою Євдокією, єлисаветградською жителькою».

В усіх російських довідниках значиться дата народження Петрова та, що викарбована на його могилі. І тільки ми, земляки видатного оперного майстра, як те і годиться, знаємо справжню. І завдяки, знову ж таки, іншому нашому видатному землякові.

Дитячі та юнацькі роки Іонка (так звали Осипа в дитинстві) провів у бабусі, де й жила вся його рідня. Будинок Петрових знаходився на розі Великої Биковської та провулку Володимирського (тепер Пушкінський). Звідси він ходив до приватної школи Шахова. В тринадцять років переіхав жити в будинок до свого дядька К.Петрова. Його оселя знаходилася на розі вулиць Петровської (тепер Шевченка) і Невської (тепер Пашутіна).  В.Ястребов у своєму дослідженні зазначав, що на час поселення Костянтина Петрова на цьому місці був пустир і навіть можливо, що Петровська вулиця саме від нього отримала свою назву.

За роки життя в Єлисаветграді майбутня гордість росіян, які називають  Осипа Петрова предтечею національного оперного реалізму і «Щепкіним російськоі опери«, не тільки навчався (і навчився) грати на багатьох музикальних інструментах, але і опановував всі премудрості мистецтва співу. Він брав участь у церковному хорі, співав у  спектаклях аматорських театрів, гастролював з ними по Украіні. Саме під час одних з тих гастролей обдарованого юнака побачив відомий інспектор Петербургзькоі опери М.С.Лебєдєв. І в 1830 році Осип Опанасович у віці 25-ти років опинився в столиці Росіі та ще й в Маріінському оперному,  де і пропрацював усе своє акторське життя  оперним співаком. Про феноменальну успішну кар’єру нашого видатного земляка на імператорській сцені сьогодні можна  легко довідатися з російськоі літератури. Його цінували, ним захоплювалися і Пушкін, і Глінка, і Мусоргський..

Між іншим, останній (М.Мусоргський написав для Петрова оперу «Борис Годунов» і коли актор помер, він  безутішно ридав біля його труни  як дитина) спеціально приіздив до Єлисаветграда по смерті О.Петрова, щоб на власні очі побачити те місто, яке подарувало  Росіі такий! могутній  і неперевершений талант.

В ті часи Осипа Опанасовича пам’ятали і шанували і на батьківщині, бо саме украінська земля породила і виколисала його в пречудовому і багатому на таланти краі. Бо він, безумовно, був і предтечею професійного театру, заснованого в його рідному Єлисаветграді. Бо й сам був великим актором.

Ілюстраціі до посту — портрети (відкриваються) О.Петрова роботи відомих художників:

Левітана — ( О.П. в ролі Сусаніна) 1855р.

Левітана (1861р.)

Маковського (1871р.)

…после исполнения Юрием Зальцманом «Вдоль по Питерской» на концерте «Трёх королей»… Хотелось услышать в его исполнении «Песнь о блохе» М.Мусоргского, которая была написана на слова Гёте в поэме «Фауст» (песня Мефистофеля в погребке Ауэрбаха), как это пел Фёдор Иванович Шаляпин… жаль, что этого нет в его репертуаре…или не прозвучало просто… 🙁

И современное исполнение…

Только дошли руки написать… Пригласил меня вчера коллега (за что я искренне благодарен) на концерт «Трёх королей»: два баритона — Юрий Зальцман (драматический баритон), Давид Гвинианидзе и тенор — Алехандро Олмедо. «Три короля» исполнили произведения классики… Концертмейстер Сергей Семенов — играл великолепно… Мне даже показалось, что он в некоторых моментах затмевал и «королей», хотя их сравнивать некорректно, но всё же… Интересно вот ещё что… Благотворительный фонд творческих инициатив «Таланты мира» под руководством Давида Гвинианидзе считается одной из лучших концертных организаций России. Под его эгидой выступает более сотни исполнителей… Состав во время гастролей разный, так что тем, кто вчера был на концерте в определённой степени повезло… Следующие гастроли в Москве, Хабаровске, Беларуси и т.д.
Теперь я понимаю, какой властью обладал во времена Союза ССР «Госконцерт»… Ну да Бог с ним…

Насколько много дали исполнители положительной энергии присутствующим зрителям, не поддаётся описанию… С душой подошли к делу так можно сказать про вчерашний концерт…

:good: :good: :good:

Новий рекламний екран біля «Копілки». Його встановили на минулому тижні. Вночі він світить так яскраво, що сліпить водіїв, які рухаються від річки. Через екран з машини не розгледіти чи є пішоходи на переході  (між «Копілкою» та готелем «Турист»). Я дивуюсь геніальності нашого міськвиконкому, який в сліпу дає дозволи на встановлення таких об’єктів. Я сподіваюсь, що всі водії будуть вдвічі уважніші на цій ділянці.