«Купите себе велосипед. Не пожалеете, если останетесь живы.»

Очень хотелось бы пополнить ряды кировоградских камикадзе- велосипедистов! Просто для удовольствия. Но, сомневаюсь.

Во-первых, отсутствие вело-дорожек на улицах. Экстрим — дело веселое, но желательно, чтоб и шансы уцелеть тоже были.И у велосипедиста — если  по дороге ехать, и у пешехода, если  по тротуару. Кстати, тротуары в нашем городе тоже не везде есть, но это отдельная тема.

Во вторых ……где его припарковать на улице???

А ведь есть, есть в мире рай для велокрутов! А значит, есть к чему стремиться!

Например, Тель-Авив.Казалось бы, у них там проблем, не в пример нашим. А велосипедиста любят, холят и лелеют…

Во-первых, отдельные полосы на дороге для велосипедистов: Во-вторых, вело-парковки. ОНИ везде!!!

Они возле пляжей, они возле магазинов-банков-парков. Везде, где могут понадобиться.

Все для блага велокрута, все для его удобства! Например, вот такой стульчик, для пассажира. Усадил пассажира и в путь 🙂 :А еще там можно взять велик напрокат! Не нужно идти в специальное место, к специальным людям… они во многих местах, под рукой, и все совершенно аутоматычно! Стоят на улицах турникеты с пристегнутыми велосипедами.

Прокатные велики особого цвета и конструкции (чтобы кто-то случайно не перепутал со своим ;-)). И у каждого свой парковочный номер.

А рядом банкомат-касса (или как оно там называется), где можно с помощью карточки оплатить услугу. С её же помощью отстегнуть велик от турникета.Там же и время фиксируется, до минуты. Судя по количеству людей (снимал в будний день) , услуга востребована, и пожалуй, удобна.

Вот, почти пусто, разъехались:

Велосипед, море, девушки и барабан… что еще нужно для счастья?! 😉 … и от такого благодушия и благолепия, даже хипстеры здесь ходят по правилам, исключительно по «зебре»!А нам — слабо??? 😉

PS>Я не жду всего и сразу. Я понимаю, что не все так просто…

Но может, как-то по-этапно? Для начала, вообще, определиться, где собсна в нашем городе можно проложить (или выделить) вело-дорожки. Я, если честно, попытался сходу придумать, но призадумался… Где?

Второе, как уговорить (заставить) водителей уважать право велосипедистов на безопасное движение? Чтобы не давили велосипедистов хотя бы на вело-дорожках, а те, в благодарность, перестали бы вышивать у них перед капотом на  дорогах и трассах.

Пока, ни у первых, ни у вторых, нет ни выхода, ни выбора…

Сколько жизней и нервов удалось бы спасти!

А там, и с вело-прокатом что-нибудь придумаем. Чтоб, и удобно и выгодно и  полезно!И весело!


с креативом к детям..

Слово креатив, как по мне, одно из самых популярных сейчас на блоге, да и вообще в городе.

Детский сад, в который  ходит мой ребенок, тоже не лишен проявлений того самого креатива.

Конечно, думаю не стоит и говорить о том, что наши дети заслуживают других площадок для прогулок, но вот каким образом выходят из положения в детских садах. Летом это выглядело очень ярко и весело. Не заю, есть ли такой креатив  в других дошкольных учреждениях, но у нас так.

Смотрите сами!

Сергій Каменєв. Кіровоград: «травля опозиційних вовків»

Смешной материал нашел на одном из сайтов вбив в гугл сегодня свое имя и фамилию…

Вот что написано было 10 октября 2012 года и набрало аж 26 просмотров! смешно ребятки.

Вот линк http://wikileaks-news.do.am/publ/1-1-0-201

А ВОТ САМ ТЕКСТ:

Кіровоград: «травля опозиційних вовків»

Агресивні передвиборчі кампанії для Кіровограда не новина. Виборчій бруд здавна став політичним кольором міста. Брудні листівки, фальшиві анонімні газетки доповнилися судовою тяганиною та відвертою травлею окремих кандидатів, особливо багатіїв. Богаті ніби за попередні роки, які наповнили «прихватизаційні трюки» того варті. Та от останній місяць розпочався масованою атакою на представників опозиції. Слабких і кволих на гроші, таких, як Сергій Короб, Максим Кідрук, Олександр Ратушняк та їм подібних тихих і малошкідливих у політиці ніхто не чіпає, Правда дехто з інших кандидатів відверто намагається провокативно гратися з іншими, а це Віктор Іванов, Олександр Дануца та Ярослав Турчин. Але основний об’єкт цькування «єдиний кандидат опозиції» в мажоритарному виборчому окрузі № 99 Андрій Табалов. Крім газет, де негласно почали забороняти його піарити (маються на увазі ті, що тільки взяті під контроль) затято почалися атаки на інтернет-сайті «весь Кіровоград», яким володіє і який контролює інший кандидат-опозиціонер Олександр Дануца. І пішла в Кіровограді опозиція на опозицію на догоду владі… Ще місяць тому, при появі на бігбордах Олександра Дануци гасла: «Тільки він зупинить Шаталова»(кандидата від «єдиної команди влади») вже дехто говорив, що це гасло правильно читається «Тільки він зупинить Табалова». На початку ж жовтня це дуже проявилося. Найстарший з пятірки наймолодших Дануца продовжив агресію проти опозиції. Закиди та зачіпки до Табалових доповнилися викидом в мережу Інтернет відео про репетицію Андрієм Табаловим зутрічі Арсенія Яценюка, де він виглядає непривабливо та вяло. Місцеві аналітики та журналісти запідозрили і витоці інформації до журналіста Ігоря Вьюна та інших недоброзичливців членів команди Андрія Табалова — Зою Лебідь та Оксану Якуніну… А як було насправді? Можливо і не вони, а ті що крутяться поруч та краще «шифруються». Але версія, що не буває команд без «кротів» та «засланих козачків» знову підтвердилися. А що породило це явище? Чи не жадібність в оплаті послуг тих, хто повинен займатися PR? А можливо послаблення пильності при підборі кандидатур до команди. А про частину кандидатів і мало чути, бо діє правило, що всее залежить від кількості грошей та адмінресурсу. То ж не всі його мають, і не всі підграють владі, але підіграють все одно на відтягуванні голосів та підігруванню кому треба на рівні дільничних комісій та потрібних спостерігачів. Серед «потрібних» для влади кандидатів багато цікавих, що «детально займаються» колегами опозиціонерами. Наприклад. Наймолодший ярослав Турчин «наклепав» листівку проти Андрія Табалова, а потім «виграв» суд за позовом опонента. Зрозуміло що «безробітному неробі» ( а не робив він ніде і ніколи, якщо не рахувати «подноску снарядів владодержцям») потрібні аргументи, і серед них на своєму блозі він виклав головний – знання державної мови. Ігордо написав про Андрія Табалова : «З величезною напругою кандидат говорить українською, важко вимовляє рідні для нас слова, плутається з вимовою. Це й недивно, бо від Андрія Табалова частіше можна почути саме щиру російську мову, яка йому явно рідніша й зручніша, ніж українська. Проте, з виступу чуємо – «Ми захистимо українську мову”. До речі, на реальному виступі перед своїм лідером Яценюком Табалов таки виступив не українською, яку так довго тренував, а все-таки російською! Отже, навіть після вишколу кандидат не опанував свій спіч українською, яку він так «захищає»!» Цікава і інша фраза пана Турчина про Андрія Табалова, що може стосуватися і розрекламованого на кожному кроці Олександра Шаталова: «Чи гідний бути обраним кандидат, який замість живого діалогу й зближення з людьми, наймає політтехнологів й інших спеціалістів з «окозамилювання”, витрачає величезні гроші на рекламу, однак забуває про маленьку людину, подвиг якої величний, бо ж 21 рік незалежності був не найкращим часом для населення молодої незалежної держави?!» Мабуть сказав чи переписав неподумавши, що ця кинута «розумна фраза» повернеться бумерангом до його напутників. Іншими об’єктами «травлі вовків опозиції» стали кандидати-списочники з прохідної частини: Табалов-страший та Валерій Кальченко та низка інших мілкіших, яким з телеекрана «колять у очі» тим, що вони спвають пишуть книжки та займають хто викладанням вузах чи ще чимсь «непарламентським». Здається, що це лише початок «травлі вовків опозиції», загону на «червоні прапорці», що ведуть у тушки, тобто та у разі «невдалого вибору» електоратом — підготовка «капканів на тушки», про що вже зараз розпочали говорити та оголошувати «прогноз». Та чого тільки не буває в слабо моральному суспільстві… Не буває лише надто позитивних див, а передвоборчих див з маркою «кіровоградське» і довго очікувати не треба – занесуть «у кожну хату» в конверті від Олександра Шаталова ( чесного російськомовного за натяками його колеги Ярослава Турчина) кожному конкретному адресату.

Автор статьи — некто неизвестный Сергій Каменєв.

Интересно, кто нынче у Табалова творит под псевдонимом «Пастернак»… вернее «Каменєв», «Троцький», ну те, що Кальченко творить під ніком «Бухарін» відомо всім.

Тепер до супер-грамотних піарщиків Табалова. ПАНІ ІРИНО МАЛИК, може вже слід професійно займатися своєю справою, а не так халтурно, як Ви це робите. Спочатку відео, тепер знов такий ляп! Не підставляйте свого кандидата… у нього і так доволі кволий політичний і електоральний вигляд як для кандидата! :negative:

Із усього хорошого, що є в Андрії Табалові — це дружина! Та й то, заслуга не його, а батькових грошей… :yes: 🙁

Футболпрогноз-3

Завтра , прежде всего,  внимание болельщиков Кировоградщины будет приковано к дерби, в котором в 16.00 на КСК «Ника» встретятся ПФК «Александрия» и кировоградская «Зирка». Кстати, интернет-трансляцию этого поединка вы сможете посмотреть на официальном сайте ПФЛ Украина и сайте «Александрии».

Учитывая принципиальный характер дерби, этот матч в нашем конкурсе будет носить бонусный статус. Итак, за верный итог этого противостояния

«Александрия» — «Зирка»

вы получите 3 балла, а если угадаете счет, то получите 5 баллов. За каждого автора гола при угаданном итоге — 2 балла, а при верном счете — 4 балла. На этих же условиях мы предлагаем вам предсказывать результаты украинской и итальянской мега-дуэлей

Ювентус — Наполи(прогноз до 19.00).

Динамо К — Металлист(19.30)

На обычных условиях вам предлагаются  матчи :,

Тоттенхэм — Челси (14.45),

ПСЖ — Реймс(18.00)

Реал М — Сельта(19.00), 

Боруссия Д — Шальке 04(19.00).

Напоминаю, что тур не будет считаться сыгранным, если количество участников будет меньше 7-ми. Но, учитывая сражения в минувшем туре, надеюсь, что конкуренция еще больше возрастет, а проблем с желающими победить у нас не будет. Всем удачи и пусть повезет сильнейшим.


Металобрухт також може бути туристично привабливим!

Продовжую друкувати посилання на блоги людей, які пишуть про Кіровоградщину. Цього разу — про Олександрійській вугільний розріз. Фото — вражають. 

А що якщо…?

Багато хто знає про той аномальний торговельний майданчик, який розташувався на вулиці Пашутінській, навпроти АТБ, акурат на проїзній частині. Я зараз маю на увазі не бабок-перекупниць, а тих пару десятків так званих «ракушок», які притулилися до паркану Центрального ринку, але чомусь із зовнішнього його боку. Причому я наполягаю на тому, що торгівля ведется безпосередньо з проїзної частини, тому що ніякого тротуару з тієї сторони Пашутінської не передбачено. Говорити, що це є грубими порушенням Правил дорожнього руху навіть якось незручно, настільки все очевидно. Але зараз не про це.

На щастя чи на біду, але протягом останього тижня саме на тому місці, де стояли ракушки, чи то прокладають, чи то ремонтують електричний кабель.  У зв»язку з цим ракушки виперли на середину дороги, ще більше ускладнивши проїзд.

Чесно, не знаю, чи мають торгівці дозвіл на торгівлю саме на цьому місці. Якщо так, то хотілося б запитати тих, кого слід: така ситуація буде вічною і дозволи будуть лонгуватися постійно? Сумно, якщо так.

Але сьогодні мені чомусь хочеться радикальних кроків. Чому б не прийняти принципове рішення і не дозволити повертати «ракушки» на попереднє місце? Тим більше, що стояти їм доведеться саме на кабелі. От просто взяти, проявити волю і не дозволити!

А хто що думає про це?

«Не заплатиш — не поїдиш?»

Опиняючись перед проблемою вирішення особистих питань у міській раді, громадяни стають перед вибором: чи займатися цими справами самостійно, чи звернутися до посередників в юридичні фірми. На жаль, багато хто свідомо віддає перевагу саме посередникам, керуючись давнім стереотипом, що в міській раді нічого самостійно не можна вирішити. І, взагалі, без «знайомств» та «грошей» тут неможливо отримати позитивного результату. Як правило, посередники цим і користуються, дезінформуючи громадян про справжній стан справ, розповідаючи «казки» на кшталт «не заплатиш – не поїдиш». Але, повірте, ця думка хибна. Кожен, хто звертається до нас, може вирішувати свої питання без посередників, без так званих «рєшал», самостійно. З цією метою у Кіровоградській міській раді було створено Центр надання адміністративних послуг. Згоден, на сьогодні є ще багато невирішених організаційних питань, але цей проект працює і в процесі роботи вдосконалюються умови надання адміністративних послуг. Багато вже зроблено і постійно вносяться позитивні зміни для покращення обслуговування громадян, які самостійно приходять до Центру для вирішення особистих питань. На стендах холу ми розмістили безкоштовні бланки заяв із зазначеним переліком документів для отримання кожного виду послуги. Ще раз наголошую, що послуги надаються і без участі фірм-посередників. Зрозуміло, що не є виключенням випадки, коли громадяни не мають вільного часу для оформлення всіх необхідних документів та ходіння по кабінетах. Саме тут і виникає питання оплати певної суми коштів за «економію власного часу» посередникам від імені заявника, але нормальним організаціям, які мають нормальну репутацію. Такі організації існують і вони не «деруть» з людей тисячі гривень, а то й доларів, за юридичний супровід документів. Ми робимо також все для того, щоб змінити уявлення про надання дозволів лише за гроші. Самостійно звертайтеся в дозвільний центр і переконайтеся, що можна вирішувати питання більш-менш якісно та не переплачувати при цьому власні кошти тим, хто бажає на вас заробити. А суб’єкти підприємницької діяльності, для отримання певного документу дозвільного характеру, повинні взагалі забути дорогу в дозвільні органи (санітарно-епідеміологічна станція «СЕС», ДАІ, управління навколишнього природного середовища, МНС, управління водних ресурсів, ІДАБК тощо). Саме для цього існує дозвільний центр і в будь-якому випадку вас направлять до нас. Тому не витрачайте власний час та не робіть «зайве коло».

КИРОВОГРАД — СТОЛИЦА ТАНЦА?!

И так. Прошел 3-й сезон Майдан’sа, было разыграно шоу под названием супер-кубок!

Теперь остается анализировать. Кировоград стал первым победителем Майдан’sа и единственным из победителей всех сезонов, который был удостоен звания «Танцевальная столица Украины». Таковы были правила изначально и организаторы не рискнули каждый сезон раздавать звание столицы Танца.

«Майдан`s» — танцевальное шоу на украинском телеканале «Интер», проведенное весной 2011 года в центре столицы Украины при поддержке и совместно с Киевской городской государственной администрацией. Главный приз — звание Танцевальной Столицы Украины и 1 млн. гривень. В упорной борьбе первого сезона «Весна-2011», стартовавшего 19 марта, победила команда города Кировоград. ИЗ ВИКИПЕДИИ.

Кировоград по праву на всю Украину зазвучал как город  — сердце Украины, город танца, город движения, Столица Танца!

Но что дало победить Кировограду в первом сезоне. Что дало Кировограду, как сказал Сергей Лазарев «стать законодателями мод на Майдансе всех последующих сезонов»?! Неужели Кировоград просто так взял и выиграл?! Нет. Заслуга ли в этом Александра Лещенка?! – Несомненно, но не только его! Ведь как бы не был талантлив полководец, без подготовленной армии сражение не выиграть!

А ответ прост. Может мы просто забыли, а может и не забыли, но танцевальная эра в Кировограде началась не с Майдан’sа.

Зародилось искусство, если так можно сказать, со времени деятельности «труппы корифеев украинского театра». Именно Кропивницкий, Саксаганский, Карпенко-Карый, Садовский и другие деятели театра подняли уровень культуры Елисаветграда на тот уровень, благодаря которому Кировоград сейчас с гордостью говорит о нарицательном прозвище «Маленький Париж».

Именно традиции театрального искусства привели к очень интересному явлению, именуемому театр танца. Танец стал не просто ритмичной композицией движений, он получил смысловое наполнение, проявился режиссерский задум. Танец стал представлением, соизмеримым по беззвучности с творениями Чарли Чаплина, но по эмоциональному настрою, той энергии которой переполнен украинский танец превзошел все и всех.

Основателем и фундатором традиций «театра танца» стал известный всем нам Анатолий Михайлович Кривохижа. А первым его творением был заслуженный ансамбль народного танца «Ятрань», считавшийся в УССР вторым по значимости, после ансамбля Вирского!

При художественном руководстве Анатолия Кривохижи, «Ятрань» стала заслуженным коллективом. А это наивысшее звание для коллективов во времена УССР. Были гастроли по всему миру. Было мировое признание!

К.Барнс, Нью-Йорк Таймс. 23 сентября 1977 года

«Ятрань» это великий ансамбль с изысканными костюмами, которые получены, как кажется, с лучшей сокровищницы танцев Восточной Европы. Вполне понятно, что он должен считаться одним из лучших ансамблей мира. Много лет ансамблем руководит Анатолий Кривохижа – художественный руководитель и главный хореограф. Он умеет определить суть народного танца, его программа идет удивительно ровно, и он понимает необходимость выравнивать  тему и фактуру отдельных номеров… «Ятрань» однозначно и без преувеличения можно сравнить с  ансамблями Моисеева и Вирского, но у «Ятрани» так же ярко выражен и доминирует вкус, но присуща простота и неповторимость, и возможно еще – большая естественность. Даже в привычно блестящем исполнении украинского «Гопака» , где мужчины соревнуются в виртуозности, доходит до границ совершенства.

Похожие отклики получились и в газетах «Вашингтон Стар» от 27 сентября 1977 года, «Сан» от 12 октября 1977 года, «Ванкувер Сан» (Канада) от 31 октября 1977 года, «Истерн Ирвинг ньюс» (Великобритания) от 13 декабря 1977 года и «Дейли Телеграф» от 29 декабря 1977 года.

Именно ансамбль «Ятрань» заработал Кировограду славу одного из лучших танцевальных городов Украины и СССР.

И действительно. В Кировограде в 60-80-е года танец стал модой, появились ансамбли народного, современного, бального танца… из истоков танца выросли такие коллективы как «Конвалия», «Росинка», «Юность», в 1986 появился Театр музыки, песни и танца «Зоряни», созданный Анатолием Кривохижей и воплотившим его творческие задумки в плане режиссуры «театра танца». Танцевать в Кировограде было модно, было престижно! Именно потому в нашем городе искусство движения и танца в крови, не только в танце проявляется эта мобильность и живость восприятия, но и в жизни, в работе!

Вновь вспоминая Майдан’s хочется спросить первое ли это танцевальное шоу зрелищного характера именно с упором на массовость?! Многие бы ответили – ДА! Майдан’s единственен и неповторим в своем роде. Но нет!

Массовые синхронные движения и построение картинок в движении было умело использовано еще в СССР. Стоит только вспомнить Летнюю международную олимпиаду 1980 года в Москве.

Вот видео с выступлением сборных республик, каждая из которых презентует национальный танец. Примечательно что сборную танцоров Украинской ССР из 300 человек готовил к этому выступлению именно наш с Вами земляк, Анатолий Михайлович Кривохижа! Потому что ошибка и провал на мероприятии такого уровня стоила очень дорого, а потому никому иному доверить такую ответственность не могли!

http://www.youtube.com/watch?v=FyPnbmFnMYQ

Выступление Украины с 5 по 7 минуту.

А потому в ответ злорадствующим — Что после 3-го места в Суперкубке Майдан’s Кировоград уже не будет Танцевальной столицей Украины?!

НЕТ! КИРОВОГРАД БЫЛ ГОРОДОМ ТАНЦА, ОН ИМ ЕСТЬ И ОН ИМ БУДЕТ! ПОТОМУ ЧТО ЗВАНИЕ ТАНЦЕВАЛЬНОЙ СТОЛИЦЫ ЗАВОЕВАЛИ НЕ НА МАЙДАН’Sе в КИЕВЕ! ЭТО НАША 40-ЛЕТНЯЯ ИСТОРИЯ ТАНЦА!

Пока есть лицей Короткова, пока есть ансамбль «Пролисок», Академический театр музыки, песни и танца «Зоряни», пока есть Кировоградский академический музыкально-драматический театр им. Кропивницкого, пока жив еще Анатолий Кривохижа и его ученики, КИРОВОГРАД ОСТАЕТСЯ И БУДЕТ ТАНЦЕВАЛЬНЫМ СЕРДЦЕМ УКРАИНЫ! ГОРОДОМ ДРАЙВА, ДВИЖЕНИЯ И ТАНЦА ВО ВСЕХ ЕГО ПРОЯВЛЕНИЯХ!

Главное не опустить поднятое знамя и не втаптывать в грязь то незапятнанное имя, которое дало возможность гордиться тем что мы кировоградцы!

Всегда Ваш
Ярослав Турчин