Месяц: Июнь 2012

Какова цель рекламы?

Большинство обывателей считают, что цель рекламы заключается в том, чтоб человек что-то купил в магазине.

Помню пару лет назад на одном из тренингов «Школы молодого политика» Игорь Вьюн говорил о рекламе. Тогда я запомнил одну истину: Цель рекламы заключается не в том, чтоб человек купил товар, а в том,  чтоб покупатель пришёл в магазин за товаром. Купит ли он товар – зависит от продавца! Покупателя могут обидеть, нагрубив или нахамив (типично для Кировоградских псевдобутиков) В конце — концов, человек может просто поскользнутся на ступеньке и ему будет уже не до покупок. И это касается не только торговли, а и сферы обслуживания.

Так что уважаемые предприниматели следите за сервисом в своих заведениях!

22 червня 2012 року о 08.00 на Фортечних валах в рамках Всеукраїнської Молитви пам’яті за загиблими у Другій світовій війні, відбулись урочисті заходи а саме спільна молитва за загиблими героями і жертвами тієї страшної війни. В Молитві пам’яті, об’єднались всі присутні – адже захід не мав політичного забарвлення, а був спрямованим виключно на вшанування пам’яті жертв тієї найстрашнішої в історії людства війни.

Багатьох з нас турбує питання громадської безпеки, особливо у вечірній час. В нашому місті традиційно існують місця з підвищеною криміногенною обстановкою.

Чи можна викорінити злочинність, як соціальне явище? Мабуть ні. Зате, використовуючи новітні технології можна значно зменшити рівень злочиннсті і пришвидшити процес розкриття злочинів.

Нещодавно прочитав, що в нашому місті буде реалізовуватися програма охорони громадського порядку  «Безпечне місто».

http://novosti.kr.ua/index.php/news/events/13593-voseny-kirovohrad-povynen-staty-shche-bezpechnishym

В план реалізації програми входить встановлення відеокамер зовнішнього спостереження в найбільш криміногенно-небеспечних куточках обласного центру.

Цікаво, що подібний проект мали намір реалізувати свого часу районні ради, навіть виграли гранд. Але потім нічого з цього не вийшло і грандові кошти лишилися не освоїним.

Тепер, коли цією справою займатимуться професіонали, тому, є надія, що наше місто стане безпечнішим.  Особисто мені сподобалась ідея встановлення пристроїв автоматичного розпізнавання номерів автомобілів, водії яких порушують правила дорожнього руху а також облич злочинців. Крім того отримавши навігаційніпристрої правоохоронці зможуть швидше діставатися ло місця, де відеокамери зафіксували злочинні дії.

Тож маю надію, що отримавши нову техніку Кіровоградські правоохоронці будуть працювати ефективніше, а Кіровоград перетворится на беспечне місто!

Кальченко не знає, коли його однопартієць віддасть борги олександрійським гірникам.

Як вже повідомляв сайт «весь Кіровоград» сьогодні відбулась прес-конференція лідерів місцевої об’єднаної опозиції щодо не підписання ними меморандуму «Про чесні вибори».

Так, зокрема, в процесі прес-конференції Валерію Кальченку було задано запитання щодо того, коли будуть повернуті борги Олександрійським гірникам власником ЗАТ «Енерговугілля» Костянтином Жеваго, що є народним депутатом та членом партії «Батьківщина».

Валерій Михайлович відповів, що не знає, коли це буде зроблено і перевів розмову на тему заяв губернатора Ларіна про прихід в Олександрійський буро-вугільний басейн китайських інвесторів.

Нагадаємо, що ЗАТ «Енерговугілля» орендувала Костянтинівський розріз в межах Олександрійського буро-вугільного басейну з 2004 по 2009 рік. З того часу підприємство має більше 100 млн. грн. боргів. Зокрема, біля 30 млн. заробітної платні та 45 млн. платежів в бюджети різних рівнів.

Власником підприємства ЗАТ «Енерговугілля» є український мільярдер, народний депутат України, член фракції «Батьківщина» Костянтин Жеваго. До структури його власності також входять: потужний металургійний концерн «Ferrехpo», банк «Фінанси та кредит» та футбольний клуб «Ворскла» (Полтава).

Свого часу, на одній із нарад в Кабінеті Міністрів з цього питання, віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв дорікнув, присутньому на засіданні Костянтину Жеваго, що «йому вирішити питання боргів його підприємства в Олександрії, що пил з взуття струсити».

Незаметно пропали с центральной Украины отделения банка «Финансы и Кредит», постепенно разваливается ФК «Ворскла». Неужели когда-то успешный бизнес не может существовать без доступа к власти и лобби со стороны экс-премьера Юлии Тимошенко?! :unsure:

За матеріалами сайту Весь Кіровоград.

http://www.kirovograd.net/shortly/2012/6/22/kalchenko_ne_znaye_koli_iogo_odnopartiyec_viddast_borgi_oleksandriiskim_girnikam.htm

Сегодня утром ездили с Павлом Павловичем Фещенко в Бобринец на перезахоронение останков солдата-уроженца этого города, погибшего в мае 1942 года под Керчью.

Подъезжаем к зданию РГА. Часов 9 утра, а жара уже неимоверная. Павел Павлович, естественно, собирается припарковаться в тени (свободных мест под деревьями уже не оставалось) и попросил водителя «Мерседеса» с белорусскими номерами немного «подвинуться» в сторону, чтобы втиснулся еще один автомобиль. Мужчина в тельняшке добродушно откликнулся на просьбу. И так, в шутку, обронил – аккуратно паркуйтесь, а то у нас, если выехал на зеленую зону, сразу штраф 250 долларов. Ну как после такого не расспросить белоруса об основных принципах работы их аналога нашей ГАИ?..

По его словам (верить или нет – ваше личное дело), договориться с инспекторами на месте – не реально. За нарушение ПДД выписывают протокол на месте, обжаловать его через суд можно, но малоперспективно – все-таки штрафуют за реальные нарушения. Для выявления нарушителей ГАИ использует супер-современные радары с фотофиксацией. В объектив аппарата попадает номер машины и лицо водителя – не отвертишься, что не ты находился за рулем. За превышение скорости до 10 км/час свыше норматива (в Украине допускается погрешность 20 км/час) – штраф 5 долларов; свыше 20 км/час – ЛИШЕНИЕ права управлять автомобилем на полгода.

Выбросил из окна машины окурок – штраф 50 долларов.

С нашими гаишниками белорусский водитель неоднократно имел опыт общения. Знает, что можно решить возникшую проблему на месте.

На днях остановил его патруль ГАИ, спрашивали, что везет с собой? А вез он колбасу. Не могу, говорит, есть вашу, потому что привык питаться качественными продуктами. В Белоруссии колбасу производят еще по советским ГОСТам 1976, 1982 годов. Если положено содержание столько-то процентов мяса, то в колбасе будет именно мясо, а не то, что у нас преподносят народу под видом колбасы…

Бацька? Отношение к нему разное, но даже те, кто его критикует, в глубине души понимают: не было бы Бацьки – было бы в Белоруссии, как у вас… Уточнять, что именно, «как у нас» не стал, потому, что спешили и времени не хватило бы для продолжительной беседы. Лишь пару моментов. Бацька никому не дает воровать МНОГО. Карающий меч правоохранительных органов сечет головы и министров, и рядовых чиновников, и директоров – если проворовался, не спасут ни деньги, ни связи (точно, не так, как у нас). Каждого кандидата в депутаты любого уровня КГБ проверяет до седьмого колена, так что лица даже с мизерным криминальным прошлом в депутаты не пройдут (и снова не так, как у нас).

В общем, кое-чему нам у белорусов точно не помешает поучиться…

Восени в Україні мають пройти чергові парламентські вибори. Очікувано, що перед стартом передвиборчих перегонів, як гриби після дощу, почали з’являтися нові й не зовсім нові політичні партії, у партій з’явилися нові лідери. Нарешті з’явилися керівники хоча б обласних осередків «партій-парламенток».

Вибори, час нехитрих бажань політологів, соціологів, партійних та громадських функціонерів. І бажання такі. У замовників — потрапити до парламенту, у виконавців політичних пасьянсів — кажучи просто — «наварити» грошей на виборах!

Дехто з цих «ідейних» повадирів опозиційних сил перевершили усі очікування.

Нещодавно блукав по веб-мережі та натрапив на пару цікавих речей.

Як відомо згідно чинного законодавства людина одночасно може бути лише членом однієї політичної партії.

Ні для кого не секрет, що у декого з опозиціонерів завжди на схові є пару іноземних паспортів, а також пару партійних квитків різних політ.сил.

Не став виключенням, як виявилось, і один із молодих та амбітних лідерів місцевої партії «УДАР» Дмитро Сінченко.

У 2004-2010 рр. цей юнак був очільником молодіжного крила Народного руху України в Кіровоградській області. А у 2012 вирішив врятувати своєю працею усю опозицію разом! :yes:

Як виявилось, він настільки працелюбний та універсальний, що встигає одночасно очолювати виконком Кіровоградської обласної організації Політичної партії «УДАР» Віталія Кличка», а крім цього допомагати Олегу Ляшку, будучи одним із очильників Житомирської регіональної організації Української Радикально-Демократичної Партії. Ну і звісно, маючи членський квиток обох партій. Бо ж хто пройде в парламент не відомо, а потім при певних розкладах — місце післявиборчої роботи можна обрати! :yes:

Думаю оригінально б виглядало оголошення на сайтах працевлаштування:

Терміново необхідна робота. Досвід роботи в громадській діяльності, політиці, на керівних посадах у політичних силах. Очолю й приведу до перемоги Вашу політичну силу, очолю обласний виборчий штаб, виконком партії. Політична платформа та завдання партії значення не мають. Не дорого. Дмитро, дзвонити за номером… ********

Ось так непогано було б зрівняти партійні бази даних колись, хто є хто в Україні…. хто все життя у одній партії, а хто присвятив себе одночасно 2, 5, 10 і більше політичним силам, тим хто не жаліє ні свого часу, ні своєї праці, ні своєї молодості во благо української політики! :yahoo: :yahoo: :yahoo:

І кожен раз згадую золоті слова вибиті на скрижалях Майдану у 2004/2005 рр. «Закон один для всіх!». А тому демократичні сили день у день доводять цю прописну істину — Закон один для всіх. Але вони не всі, вони «обрані», «свідомі борці», які мають рятувати країну! :yahoo: :yahoo: :yahoo:

Кіровоград — степова столиця. От тільки зарплати у нашому місті зовсім не столичні. В порівнянні з іншими містами в нас самі найнижчі зарплати по Україні. Проте ми славимося тим, що наше місто має найвищі ціни по країні на товари першого вжитку: продуктів, одягу, взуттю і інших товарів. Молодому спеціалісту із зарплатнею у півтори тисячі прожити нереально. от виходить, що наша молодь виживає. Подивимось на цю проблему очима молодого спеціаліста.  Отримавши  зарплату ми летимо на крилах на ринок або в магазин.  Та прийшовши туди ми опускаємо руки бачучи ціни. В тебе зарплата середньостатистична, але ти відчуваєш яка вона мізерна.

Гості нашого міста, які приїжджають з столиці або з міст міліонерів дивуються нашим цінам. На одяг і взуття в нас вони вищі втричі.

Та в нас є позитивні зрушення. Всі знаємо про відкриття Соціального магазину. Тож є надія що зрушення в даному напрямку будуть і надалі і на цьому вони не припиняться.

В возрасте 55 лет в Тбилиси скончался легендарный грузинский футболист Рамаз Шенгелия, сообщает портал Грузия Online. Шенгелия — мастер спорта международного класса (1980), заслуженный мастер спорта СССР (1981).

В чемпионатах СССР Шенгелия провёл 283 матча, забил 120 голов. Чемпион СССР 1978, обладатель Кубка СССР 1979, победитель Кубка кубков 1981. Лучший бомбардир чемпионата СССР 1981 (23 гола). Лучший футболист СССР 1978 и 1981. За сборную СССР в 1979-1983 провёл 26 матчей, забил 10 голов.

Шановне товариство, мені дуже шкода, що вимушений писати ці нотатки,тим більше, напередодні піврічного ювілею нашоі блогосфери. В іі невеличкій історіі бувало усякого. Більше (абсолютно більше!) гарного  і доброго, розумного і конструктивного, смішного і дотепного… Але були і прикрощі. Ви  про них теж знаєте. Не буду згадувати.

Але те, що сталося учора, випадок БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ, який взагалі компроментує ідею сайту — ВІЛЬНЕ висловлення своіх думок читачами. Ні, мова йде не про чергове видалення посту господарем блогу на свій розсуд і без попередження, тут, здається, всі крапки над «І» вже розставлені. Справа в іншому. Створено прецедент, котрий може бути вкрай  небезпечним за своіми можливими наслідками для всіх нас блогерів, якщо він надалі буде взятий на озброєння опонентами в дискусіях.

Отже… Не вдаючись в подробиці, в даному випадку, це зовсім не принципово, наведу ФАКТ.

Вчора вранці я опублікував пост в темі блогера Кочіна «Крах империи». Та продивляючи цю тему увечері, я був відверто ошелешений —  МІЙ пост було скориговано автором А.К. (підмінені слова)!!! Після чого він придбав інший зміст.

Але ж ТАКИМ чином під моім ім»ям можна опублікувати, приміром, і заклики  до терористичних дій! В народі кажуть: «добре,коли все добре» , але ж…. До речі, як я розумію, функція сайту дозволяє зловмиснику (господарю блогу) ПОДІБНЕ втручання без залишків жодних слідів з його боку.

Шановний пане Редакторе, я не закликаю давати оцінку діям блогера Кочіна. На жаль, судячі з усього, це дуже далеко поза його сумлінням. Але,щоб не допустити таких речей в майбутньому, напевне, якихось заходів треба вжити ОБОВ»ЯЗКОВО.

Сегодня, 22 июня 2012 года, в 4.00 утра – исполнился ровно 71 год  с начала Великой Отечественной войны. 22 июня 1941 года, в 4.00 утра, войска гитлеровской Германии и её союзников перешли границы  Союза ССР.

22.06.1941 года по радио с обращением к народу от имени советского правительства выступил народный комиссар иностранных дел СССР Вячеслав Молотов.

Легендарной стала фраза: «Наше дело правое, враг будет разбит, победа будет за нами».

За это время выросло много поколений. Часть из них застало в детстве войну, другие знают войну по рассказам бабушек  и дедушек, третьи посредством изучения истории, четвёртые из искажённых источников с ТВ и интернета, а пятые вообще не знают, что такое ВВв (и не хотят знать).

Долгих 1418 дней и ночей продолжалась Великая Отечественная Война.

Победителей – воинов армии и тыла с каждым годом остаётся всё меньше, время берёт своё, законы природы неумолимы. Вот почему сегодня так важно помнить события  мирового масштаба 1941 -1945 годов и любить и уважать  тех кто воевал и кто ещё жив, и чтить память погибших на той войне.

Блогер Виталий написал: «Мне интересно, что было бы с Германией дальше, если бы Гитлер не начал Вторую мировую войну?»… Я ему на это ответил: «Если бы Гитлер не начал войну, то через определённое время – германская военная машина начала бы разрушаться изнутри, и вернулась бы бумерангом по экономике самой Германии…
Именно по этой причине США периодически проводят военные кампании в мире…чтобы сбросить накопившуюся устаревшую мощь…и нарастить новую…». Плюс к этому хочу добавить, что если верить архивным документам, воспоминаниям участников той войны – то ещё неизвестно в какую сторону развернул бы войска Сталин в 1942 году. Если не ошибаюсь, то как писал Виктор Суворов (Резун), что Гитлер ещё до 22 июня 1941 года уже проиграл войну с СССР. Изучив глубже этот вопрос, то выясняется, что с ним трудно не согласиться.

Но, история не терпит сослагательных наклонений. Маємо те, що маємо.