Продовжу тему, яку розпочав в запису «Закон в медицині«.
Тепер хочу написати про те, що пацієнти мають право знати свій діагноз, а ми майже в кожному випадку зобов’язані надати пацієнтові повну інформацію про нього та дати можливість почитати історію хвороби та амбулаторну картку. Не віддати на руки, звертаю вашу увагу, а дати можливість ознайомитися з ними.
Це не просто дає мені право повідомляти хворому про те, що в нього діагностовано (в тому числі) рак такої то стадії з таким-то ймовірним прогнозом та таким-то можливим лікуванням, а просто зобов’язує це робити. Саме тому, я в 90% випадків (можливо більше) стараюся надати повну та достовірну інформацію своєму пацієнтові. Періодично дискутую з деякими колегами (навіть із батьками) з цього приводу.
Тож, що каже на цю тему Закон України в статті 39:
_______________________________________________________
Обов’язок надання медичної інформації
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання
достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому
числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що
стосуються його здоров’я.
Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на
отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.
Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній
формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення
запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого
розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і
здоров’я.
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його
здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених
частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування,
медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан
здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими
медичними документами.
У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені
ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні
причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин
смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
_______________________________________________________
В певних випадках, при дискусіях, я чув, що абзаци цієї статті протирічать один одному. Але я не згоден з цим. Так, мед. працівнику в певних обставинах надається право не надавати повну інформацію, але саме право, а не зобов’язання. Виходить, що своє право не повідомляти певному хворому про діагноз раку я ще маю довести, чи то скоріше обґрунтувати. А повідомити — зобов’язаний.
Звісно, повідомляти таку інформацію треба тактовно та обережно, щоб не нашкодити пацієнтові. І все ж таки, зважувати, кому така інформація на користь, а кому дуже зашкодить. Для мене, коли я ще не працював в онкологічному диспансері, питання, повідомляти хворому про діагноз раку чи ні, було дуже гострим та важким. З часом, я знайшов на нього відповідь.
