Месяц: Январь 2012

Эгоизм характеризуется  преобладанием личных интересов над интересами других людей вокруг. Обычно в нашем коллективистском  обществе само понятие эгоизм преподносится как явление сугубо негативное. Но врятли большинство людей задумывается над реальным значением этого явления. Ведь на самом то деле все мы эгоисты! У каждого человека свои вкусы, о которых, как говорится, не спорят. Задумайтесь, ведь мы все думаем о том, что хорошо и что плохо. Опять таки, всё что происходит вокруг мы в первую очередь воспринимаем через призму личной пользы – опять таки эгоизм! Мы боремся за выживание амурских тигров, или к примеру, панд. В тоже время не проявляем никакой   гуманности к бактериям гриппа или, например, к комарам. В общем-то, весь гуманизм заканчивается там, где мы по тем или иным мотивам перестаём видеть в этом целесообразность.   Даже когда мы жертвуем чем-то из самых альтруистических побуждений – делаем это для удовлетворения своего собственного «эго»!  Эгоизм – это важный фактор развития. Мы создаём свою картину ценностей и яро её защищаем. Ведь, на самом деле, эгоизм – многоуровневое явление. Патриотизм – это тоже эгоизм, только на более высоком уровне. Мы любим, а любовь – это самое яркое эгоистичное чувство!

17 января 2006-го в Украине стартовал проект, в реализации которого я принимал непосредственное участие. Работа была очень интересной и добавила опыта. На тот момент это был первый для меня проект такого масштаба. http://ru.wikipedia.org/wiki/Украинский_SMS-референдум_«За_русский_язык»

«Що це тут за арочка, та нащо мені ця бащенка» (с) Сергей Притула

По всему городу их десятки. Безликие, иногда ненадолго новенькие, иногда затертые, собранные левой задней рукой пьяного «дяди Васи» из подручных материалов, блистательно оформленные «креативщиком» очередного рекламного агентства, такие милые, ну просто до тошноты, торговые ларьки. Без элементарных удобств как клиента так и продавца. Сами же продавцы не редко гадят за собственный ларек.

Разнообразие форм, размеров, «стилей оформления» достойны целого каталога с названием «Кунсткамера Кировоградского бизнеса». Конструктивную составляющую опустим, дизайнерскую (уж очень меня задевающую, авт.) оставим на потом.

Вспомним начало эры рыночной экономики в Кировограде. Тогда автор был еще мал, но память бережно хранит картинку голубого ларька на углу  улицы Беляева и Проспекта Правды, в котором продавали вкуснючее (авт.) мороженное, соки и  прочие очень «нужные» продукты для растущего организма =) Потом рядом с домом автора появился красный ларек «Сoca-Cola»…  Были так же поодинокие ларьки почтамта, часовщиков… Это был 92-93 год.

Время шло, так как промышленность у нас благополучно накрылась хризантемами в начале независимости Украины, и не блещет до сих пор, многие жители нашего славного города кинулись доставлять другой половине оного дары потребления. Попросту кинулись торговать. Кто по проворнее обзавелся своим магазином, но подавляющее большинство «недожуравлей» но уже «переворобьев» кинулись строить свой ларек. Воробьи так и остались на рынках в выносных лотках… А их проворные собраться начали гнездиться и гнездятся до сих пор…

И теперь «гнезд» великое множество.  Крытый рынок, старый автовокзал, ул. Попова, босфор, спальник на Кропивницкого. Едешь, идешь мимо и стараешься не замечать эти прогрессивные маразмы.

Регулярно проезжая перекресток у старого автовокзала, автор не мог не отметить с какой быстротой очередные Равшан и Джамшут, за соответствующую мзду, возвели еще одно общественное «благо». Речь идет о торговых павильонах расположенных у кафе «Червона Рута».

Помянем. Помянем очередной палисадник умерший «во благо» народного потребления.

Помним, любим, скорбим.

P.S. Автор часто бывает в Одессе. Подобное засилье торговых точек которые торчали как бельмо на глазу наблюдалось там лет 6-7 назад. Сейчас же их количество стремительно уменьшается или переходит на новый уровень — качественного строения.

Креативному городу, за который так боремся, не мешало бы разобраться с малыми архитектурными формами. Любой ценой на мой взгляд.

Работоспособность бывает… Ну просто — бывает! Вот возьмите ёжика — очень работоспособный. И еще целеустремленный и не ищет легких путей. Казалось бы — возьми ты яблоко и кати — круглое же! Нет, этот колючий трудоголик наколет плоды на спину и пыхтит, тащит куда-то. Хотя — кто видел ежика вживую с яблоками на спине? На рисунках — да, в детских книжках, там… А по настоящему? Выходит — миф?

Но про мифы — в другой раз…

Коли йде дискусія, — особливо неконтрольована, — іноді буває так, що доходить до прикрих моментів. Люди принижують себе і інших до того, що не знаходять інших аргументів, аніж «…ви занадто молоді…» та «…у вас немає профільної освіти (журналіста\актора)…». Коли я чую такі речі, мені завжди хочеться сказати, що молодість минає швидко, а диплом не гарантує людині ані розуму, ані інтелігентності.

http://www.telekritika.ua/telebachennya/2012-01-17/68688?cbk=1

Блоггер Борменталь у якості теми дискусії на зустрічі блоггерів пропонував: «Введення добровільного соціального страхування у Кіровоградській області». Але подальшого розвитку ця ідея не отримала, на зустрічі блоггерів не обговорювалась, а тому я вирішив її створити, оскільки вважаю дуже актуальною.

Всім зрозуміло, що сучасний стан системи охорони здоров’я не дозволяє повною мірою забезпечити право громадян на медичну допомогу на рівні, передбаченому міжнародними стандартами та законодавством України, а існуюча система фінансування закладів охорони здоров’я потребує змін. Однією із змін, на думку багатьох фахівців, повинен стати  розвиток системи добровільного медичного страхування. Всі багато говорять, але нічого не роблять. Тож у даній темі, я би хотів щоб ми з вами намітили певні реальні кроки для впровадження добровільного медичного страхування у місті Кіровограді.

Анатолій Ревенко зауважив: «Влада на кожному кроці кричить про свої досягнення та про покращення нашого життя вже сьогодні. Куплені соціальні дослідження показують лише незначне падіння рейтингу влади, телеканали створюють ілюзію щасливого життя. Українцям нічого не залишається, як висловити свій протест в такий спосіб, і це є чесна оцінка діям влади».

Нагадаємо, що за фактами пошкодження бігбордів із зображенням президента Віктора Януковича в Україні вже порушено чотири кримінальні справи.

     У середу, 18 січня, Кіровоградщину відвідає лідер партії ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

Його приїзд пов’язаний із виборами Бобринецького міського голови, які призначені на неділю, 22 січня. Від «Свободи» кандидатом на цю посаду висунуто  голову Бобринецької районної організації ВО «Свобода» Віктора Пасіку.

    Олег Тягнибок і Віктор Пасіка проведуть зустріч із виборцями о 12 годині дня у міському центрі «Дозвілля молоді», що по вулиці Леніна, 47.

Довідка

Пасіка Віктор Миколайович народився 5 травня 1985 року в місті  Бобринець  Бобринецького району Кіровоградської області. Громадянин України.

З 1992 по 2002 рік навчався в Бобринецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1.У 2002 році вступив на навчання до Бобринецького сільськогосподарського технікуму. У 2005 році  здобув спеціальність організатора сільськогосподарського  виробництва.

Трудову діяльність розпочав 2006 року спеціалістом І категорії Бобринецької міської ради, де  працюю нині провідним спеціалістом .

 2008 року закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом  і отримав базову вищу освіту та здобув кваліфікацію менеджера організації. Політичною та громадською роботою займається з 2011 року, член ВО «Свобода» з 2011 року.

Не одружений.  Судимості не має. 

 телефон 050 716-03-54