Итоги прямого эфира с Сергеем Лариным для блоггеров.

Итак, несмотря на ограниченное количество времени удалось задать следующие вопросы от блоггеров:

1. От Илючека.

Как идет подготовка спортсменов нашей области к Олимпийским и Паралимпийским играм? И знает ли губернатор, что на Олимпиаде в Лондоне впервые за время независимости Украины может не быть ни одного представителя Кировоградщины?

Губернатор ответил, что отбор еще не закончен. А по подготовке  и кроссу пообещал спросить сегодня с Колодяжного.

По поводу баскетбола губернатор будет бороться за проведение группового этапа у нас, но при условии, что построим спортивный мультиплекс на 5700 зрительских мест  и нескольких гостиниц высокого класса. Но думаю, что личное знакомство и дружба с Волковым может помочь в вопросе.

2. От Сергея Запорожана

Яка доля пропозицій до гуманітарного блоку програми «ЦР-2015″, озвучених частково і переданих Вам і Шаталову у письмовій формі головою облорганізації УНП Олександром Ратушняком на останній Вашій зустрічі із керівниками обласних організацій політичних партій.

Конкретно по подпунктам:

Предложения Ратушняка рассматриваются в рабочем порядке.

По театру — ок.

По улицам — после детального рассмотрения вопроса. Ларин — приверженец возвращения улицам исторических названий, если уж менять названия.  Но, если народ захочет — без проблем.

Памятник Голодомору — на Валы, но устанавливать за счет меценатов, как памятник Пашутину. Это касается любого памятника.

 По поводу Жовны. Вопрос к меценатам. Они кого хотят того и спонсируют. Тратились не бюджетные деньги.  Например, кроме Жовны, еще на Корепанова и хрестоматию для детей. Но надо четкое предложение от группы творческой интеллигенции  — кому и на что нужны деньги.

Встреча с группой творческой интеллигенции — только за. По датам надо согласовать.

По топонимической комиссии тоже за. И за то, чтобы все было прозрачно.

3. От задова. По поводу областной больницы.

Губернатор встречался с Шевчуком. Результаты проверки готовы. Вопрос к рассмотрению на сессии областного совета.

 Особо выделил историю с томографом, который не работал 13 месяцев, хотя деньги в благотворительном фонде на его ремонт были. Мое личное ощущение — у областной больницы будет новый руководитель.

4. Частично из блогов можно назвать вопросы по театру и радиации. Французы займутся исследованиями на Кировоградщине — есть ли взаимосвязь между ураном (особенно, радоном) и уровнем онкозаболеваний. По театру — нужен новый менеджмент, уровень предыдущего неудовлетворительный. Директор театра должен был со своей стороны контролировать реконструкцию здания театра, однако, этого не произошло. Вопросы отсутствия проектной документации, бракованных батарей и масса других нарушений директоратом проигнорированы.

Остальные вопросы структуризирую и передам в блог Сергея Ларина. Так договорились.

Наш ночной поход:

Итак. Для того, чтобы понять почему мы с супругой всю ночь бродили по городу и клеили дурацкие объявления, посмотрите СЮДА! А вот по ЭТОЙ ССЫЛКЕ, не жмите ни в коем случае. Если нажмёте, то вам тоже придётся сделать какую нибудь глупость:)))

Прочитали? А теперь смотрите фоты. И скажите — вам что слабо тоже сделать что нибудь креативное и интересное, тем самым чуточку улучшив наш с вами город???

Пы сы:) Клеить объявы где попало нельзя. Мы в курсе. И да простят нас хозяева магазина, на двери которого мы наклеили мотиваторы:))))

Кировоград — креативный город. Позитив по Кировоградски:

Как я и обещал, сегодня, в качестве эксперимента мы с женой распечатали н-ное количество позитивных объявлений и расклеили их у себя на районе. Цель — поднять настроение жителям микрорайона. Сейчас почти пять часов утра, и я хочу объяснить, зачем мы угробили всю ночь на брожение по нашему спальному району:

Суть вот в чём:

Мне в руки, наконец-то попала книга Чарльза Лендри — «Креативный город». По мере её чтения, я почерпнул для себя немало важных вещей. В частности, я усвоил то, что благополучие города в большей степени зависит не от режима правления, будь то демократия или социализм, не от чиновников, а от настроения жителей города. А значит, необходимо создать условия для этого самого, хорошего настроения.

Это решит массу проблем. Например, если человек, стоя на остановке прочтёт объявление типа: «Не забудь сказать водителю спасибо» и действительно скажет «спасибо», то и водители со временем станут более вежливыми. Или, например,  согласитесь, что гораздо приятнее будет идти на работу, прочитав утром в лифте перед зеркалом надпись «улыбни улыбальник»:))))

Конечно, такие объявления будут рвать, жечь и т.д… Вандалов хватает. Но это не повод вообще ничего не делать. Это вообще-то касается не только расклейки объявлений…

Итак. Что я ещё почерпнул из книги:

Не нужно думать, что «это не в моих силах» или «это не моя компетенция». Если есть какая нибудь идея, пусть даже малюсенькая, её надо реализовывать, а не толкать идеи — авось кто то сделает… (Живой пример — социальные такси и т.д.. Главная ошибка Ларина, на мой взгляд, в том, что он ждёт энтузиазма от чиновников. И сам же говорит, что не находит поддержки с их стороны… Сергей Николаевич! И не найдёте Вы там поддержки. Но если конкретно Вы, не как губернатор, а как горожанин, считаете социальные службы целесообразным и нужным проектом, то Вам и карты в руки. Не надейтесь на других чиновников. Действуте сами. А «помощнички», они всегда успеют поддтянуться. Особенно перед выборами.)

Идём дальше:

Каким мы хотим видеть подрастающее поколение?

Самое главное для нас, избавить от наследия 90х годов, и вырастить НОРМАЛЬНЫХ молодых людей, которым не страшно будет отдать в руки управление государством. Поэтому, наша цель, на своём примере показывать, что гораздо интереснее, и полезнее для общества своими руками сделать объявление и наклеить его на доске объявлений, чем на ней же написать маркером слово х.й…, что гораздо интересней выйти на площадь Кирова и раздавать всем девушкам картонные сердечки «просто так», чем тратить деньги по кабакам на каких то сомнительных «королев»…, что гораздо интересней, на спор, с друзьями разделиться на команды и устроить конкурс: «Кто соберёт больше банок из под пива за час», а потом залить видео на ютуб, чем на спор, устроить конкурс — «кто больше банок пива выпьет»….

Примеры можно приводить до бесконечности, но боюсь чем больше я пишу, тем менее понятной становится моя мысль…

Так вот. Каждый из нас, просто обязан до конца года, сделать какую нибудь приятную мелочь для Кировограда. Таков указ имени меня! Подписано мной:) Сделайте какое нибудь полезное, или позитивное дело и отчитайтесь в блоге. Не поленитесь. Ведь будет интересно:))))

Ну а теперь вернёмся к нашим стульям:

Раз уж я тут сижу и умничаю, то и начинать будем с меня. В подтверждение своих слов, публикую фотоснимки нашего сегодняшнего ночного похода. Жмите  ВОТ НА ЭТУ ССЫЛКУ, и комментируйте фоты!

У медиків на Новий рік також свято.

Не зважаючи на те, що більшість мед. працівників працюють на жалюгідну зарплатню, не зважаючи на те, що їм доводиться вислуховувати та видивлятися про себе, часто не впізнаючи себе із спотвореної картинки… Не зважаючи на те, що у самій роботі буває різне — і радощі, і гордість, за виконану роботу, і розпач, і копання у собі «чи все я зробив, що міг», коли у війні за здоров’я та життя людини переміг не ти, не медичний працівник…

Не зважаючи на все це, святкувати ми вміємо. І однією з ілюстрацій цьому буде святковий новорічний концерт, який відбудеться в клубі Кіровоградської обласної лікарні у вівторок, 27 грудня 2011 року. Початок заплановано о 14-й годині. Якщо плани не зіпсуються, я також планую взяти в ньому участь. Якщо є люди, яким цікаво на медичних працівників глянути з іншого боку — приходьте. Плату за відвідування концертів обласна лікарня раніше не брала, навряд буде брати й зараз.

Юхиме Леонідовичу, для Вас — особисте моє запрошення 😉 — прийдіть, подивіться на медиків іншим зором, побачите їхню творчу складову, побачите реальних живих людей, в яких такі ж самі живі, справжні емоції. Звісно, якщо зможете знайти для цього час.

А я в свою чергу від імені всіх працівників сфери охорони здоров’я візьму на себе сміливість побажати всім міцного здоров’я у майбутньому Новому році, який так скоро настане!

Чтобы помнили

Сегодня грустный юбилей… Сегодня, 24 декабря, исполнилось бы 65 лет (1946) замечательному талантливому актёру и режиссёру, народному артисту России,  Леониду Алексеевичу Филатову.

Кто не помнит его замечательные роли в кинофильмах: «Экипаж», «Забытая мелодия для флейты», «Город Зеро», «Сукины дети» и многие другие. Так же запомнилась  всем сказка в стихах «Про Федота-стрельца, удалого молодца» —  наиболее известное поэтическое произведение Леонида Филатова, написанное им в 1985 году.

В наше неблагодарное время память о людях стремительно улетучивается. Те, кого ещё вчера люди носили на руках, стареют и умирают в безвестности, одиночестве и забвении. Многие из любимцев публики прошлых лет уже умерли, а люди зачастую об этом не подозревают (не смотря на то, что СМИ иногда сообщают об этом). И вообще, талантливые люди не «совпавшие» с официальным временем, живут мало.

Леонид Алексеевич Филатов скончался после  длительной болезни   26 октября 2003 года.

Націоналізм. Ідеологія та практичне застосування.

Зважаючи на неоднозначне ставлення суспільства загалом та інтернет спільноти зокрема до поняття українського націоналізму, тривалий час не наважувався публікувати дану статтю. Тим не менш, зваживши всі за і проти, представляю на ваш суд і до вашого обговорення власні роздуми на тему українського націоналізму.

Безперечно, перш ніж обговорювати тему, слід усвідомити значення самого запропонованого терміну. Безумовно, інтерпретація даної політичної і світоглядної течії кардинально різниться в залежності від особистих політичних та світоглядних переконань кожного окремо взятого члена суспільства. Я ж спробую представити об’єктивну суть проблеми.

Отже, Українська Вікіпедія, у статті «Націоналізм», подає таке тлумачення даного терміну:

«Націоналізм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.

У своїй основі націоналізм проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність і роботу на благо власного народу, об’єднання національної самосвідомості для практичної захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей. Він спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму. Ця ідеологія прагне до об’єднання різних верств суспільства, незважаючи на протилежні класові інтереси. Вона виявилася здатною забезпечити мобілізацію населення заради спільних політичних цілей в період переходу до капіталістичної економіки.»

«Націоналізм виникає як реакція етносу на деструктивні впливи зовнішнього оточення (економічні, соціальні і політичні процеси, іноетнічні впливи).»

В той же час, ресурс ПоискСлов.Com подає наступне визначення націоналізму:

«Национализм [фр. nationalists < лат.]- реакционная, буржуазная или мелкобуржуазная, идеология и политика, состоящие в проповеди национальной исключительности и национального превосходства. национализм выступает как в форме разжигания национальной розни между национальностями и народностями в пределах одной страны, так и в форме натравливания народа одной страны на народ другой. от национализма следует отличать справедливое и исторически-прогрессивное стремление к национальной независимости угнетенных и колониальных народов, борющихся за национальное освобождение и самоопределение. коммунистические партии ведут борьбу с буржуазным национализмом, воспитывая трудящиеся массы в духе дружбы народов, пролетарского интернационализма.» (Збережено мову та орфографію джерела).

Як уже зазначалося вище, усвідомлення даного терміну залежить від особистих світоглядних принців кожного з нас. Але, безперечно, на сприйняття даної ідеології впливають і загальнодержавні тенденції та органи державного управління  свідомістю мас. Так, наприклад, в радянському суспільстві наполегливо нав’язувалося виключно негативне сприйняття як, загалом, терміну «націоналізм», так і окремих носіїв зазначеної ідеології.

Безперечно, однією з основних проблем об’єктивного сприйняття даного терміну, є наближеність його до таких термінів як «нацизм» та «фашизм». Протягом тривалого часу українському суспільству нав’язувалося ототожнення термінів «націоналізм» та «фашизм»,»нацизм», що, беззаперечно, в силу відомих історичних подій, викликало негативне ставлення більшої частини суспільства до націоналізму як політичної течії.

Тим не менш, протягом останніх років, українське суспільство все більше схиляється до підтримки політичних партій ідеологія яких ґрунтується на засадах націоналізму. Слід відзначити, що, сьогодні, в українській політиці відсутні політичні сили, які би несли у своїх програмах суспільству ідеологію сучасного націоналізму.

На жаль, український націоналізм зупинився у своєму розвитку, як політична та світоглядна течія, в 50-х — 60-х роках ХХ століття.

Особливістю націоналізму середини минулого сторіччя є необхідність збройної оборони права нації на самовизначення та побудову власної національної держави.

На початку ХХІ сторіччя, суть націоналізму, як державницької ідеології, мала би містити в собі дещо інші пріоритети.

Історично, українська нація, наприкінці ХХ століття, здобула право на існування власної національної держави. В даних історичних умовах суть українського націоналізму мала би зміститися до розбудови економічно сильної та культурно свідомої нації і держави.

Отже основними засадами українського націоналізму в сучасних умовах можна визначити:

1. Економічний націоналізм. Ідеологія економічного націоналізму мала би проявлятися, в першу чергу, в підтримці власного, внутрішнього товаровиробника всіма можливими засобами. Такими засобами моли б бути:

а) скасування податку на додану вартість, як такого, що безпідставно збільшує кінцеву вартість продукту (тільки для виробників);

б) встановлення зменшеної ставки податку на прибуток для підприємств, які забезпечують «повний цикл» обробки і виготовлення продукції;

в) встановлення підвищених ставок ввізного мита для товарів широкого вжитку виробництво яких існує в Україні та забезпечує потреби внутрішнього споживача;

2. Зовнішньополітичний націоналізм. Формування позитивного зовнішньополітичного іміджу держави у взаємовідносинах з іншими державами та міжнародними організаціями. Позиціювання держави в геополітичному просторі, я суб’єкта світової політики (Натомість, на разі, маємо Україну як об’єкт геополітичного спротиву між Сходом та Заходом).

3. Культурний націоналізм. Забезпечення рівноцінного представлення україномовного продукту в радіо-, теле-, кінопросторі (не менше 50%). Підтримка україномовного книгодрукування (див. розділ економічний націоналізм). Організація об’єктивного вивчення української та світової історії. Організація державно та національно орієнтованого навчального процесу в середніх, середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах.

P. S. Я не космополіт 🙂

Щиро Ваш, з вірою в світле майбутнє Держави і Нації,

Костянтин Поляков.

Милицыя с народом

Имел сомнительное удовольствие побывать с утра в горотделе. В районе 9 утра, когда все старшие чины выстроились на первом этаже встречать главного, того, который недавно к нам из САМОГО Донбасса переведен на усиление. На офицеров главный вообще внимания не обратил. Зато он увидел преступника, и в глазах его засветилось ЩАСТЬЕ. Преступник — тщедушный паренек, еще пьяноватый, что-то украл масштабное, не Межигорье, а в районе 10-ти гривен. «Шапку сними!» «Руки вынуть из карманов!» — главный вел себя так, как-будто он начальник этого еще не осужденного, хозяин, властелин жизни паренька. «Чё ты там? А? Ты откуда? (из села — выдавил уничтоженный паренек) Ну сейчас тебя проведут к нашим сыщикам, ты там все расскажешь!» Надо было видеть лицо главного. Товарища просто перло от осознания своей власти над каким-то ничтожеством из кировоградского села. Момент истины был в чем-то в его жизни (или жизни паренька). Я был в шоке, в точности всех нюансов передать не могу, но это надо было видеть — это выражение лица…

Такой вот «тренинг» на глазах всех подчиненных провел начальник. Я надеюсь, что дело не в том, что он из Донбасса, да? Просто не те, или мало книг в детстве читал…

Хто і що втратить ?

Виходячи з того , що буде багато різних думок про те, що буде регулювати Кабінет Міністрів України після прийняття закону України » Про Державний бюджет України на 2012 рік » проаналізуємо , наприклад , що чекає таку категорію , як громадяни що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

В прикінцевих положеннях закону » Про Державний бюджет України на 2012 рік » (проект цього закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=41157&pf35401=210362 , бо тексту прийнятого закону на сайті ВР на 23.12.2011 ще не має ) , Кабінет Міністрів буде регулювати виконання вимог статтей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., ) http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=796-12&p=1324663375830967 .

    Що ж ми бачимо :

    Статті 20, 21, 22, 23 Визначають порядок та обсяг надання компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1-4 категорії . Регулювання дії цих статей приведе до можливого скорочення або відміни всіх пільг починаючи від безплатного придбання ліків за рецептами лікарів , закінчуючи безплатним користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) . Що більше всього вдарить по “ чорнобильцям “ так це можлива відміна 50-процентної знижки плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) .

    Регулюватися буде напевно також дія ст. 30, в плані надання пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам, а також допомога потерпілим дітям малозабезпечених сімей, що проживають на території радіоактивного забруднення напевно буде зменшена (ст.31) .

Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, обсяг щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України , що гарантувалося вимогами ст.37 діючого Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» може бути зменшений.

Доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення що гарантуються ст.39, та компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника (ст.48) також будуть регулюватися порядком та розмірами, встановленими Кабінетом Міністрів України 🙂

Додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1-4 (ст.50,51) напевно вже призначатися не будуть.

Щомісячну компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.52) та державну пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника (ст.54)напевно встановлять по мінімальній межі .

Діти війни.

Щодо цих пільговиків , аналогів котрих практично немає в світі , то ця категорія напевно сама найбільша … І для них будуть регулюватися дії статей 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами) http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2195-15&p=1324663375830967 . , а саме : право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників 🙂 ; використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва; безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання; право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання; діти війни, які є інвалідами, мають право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров’я (госпіталях). Госпіталізація проводиться при відповідних показаннях та наявності вільних місць.

Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Військові пенсіонери .

Щодо військових пенсіонерів та т.д. , котрі підпадають під дію Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) то Кабінет Міністрів України зможе регулювати : мінімальний розмір пенсії за вислугу років ( ст.14.) , мінімальні розміри пенсій по інвалідності ( ст.22) , Мінімальні розміри пенсій в разі втрати годувальника ( ст. 37) . Чесно кажучи , втручання урядовців в дію цих статтей буде мінімальним , або можливо його зовсім не буде.

Але дію статті 43. “Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій “ зі 100 % впевненістю будуть коригувати. 🙂 В яку сторону, мабуть вже ясно ….

Що не буде застосовуватися в коригуванні дії статті 22. ( “Соціальний захист працівників міліції”) сказати важко , але в зв”язку з тим , що наша держава все більше перетворюється , за висловами окремих політиків в “ поліцейську”, то напевно всі пільги і т.д. збережуться. Ну, можливо, призупинять надання 50-процентна знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг , що малоймовірно.

Прокуратура

Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури ( ст.49. Закону України «Про прокуратуру») напевно не зміниться, бо як кажуть : “від суми та тюрьми не зарікайся “ 🙂 Приклад ЮВТ перед очами …..

Медики

В статті 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників ( Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19 з наступними змінами)стільки всього цікавого, і що придумають наші урядовці , сказати важко . Мабуть буде коригуватися дії тих підпунктів, котрі визначають конкретні пільги . Але про це буде відомо лише з постанов Кабінету міністрів.

Ветерани війни

Вважаю, що ветеранів війни, котрі мають право на пільги, встановленні Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», урядовці залишать в спокої, тим більше , що як патетично це не звучить , останні дійсно ризикували своїм життям.

Але ми живимо в такій “соціальній державі” державі , що дії ст. 12 “Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них “, ст 13. “Пільги інвалідам війни”, Ст. 14. “Пільги для учасників війни “, ст. 15. “Пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону “ та ст.16 “ Пільги для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною” встановленні Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» можуть не виконуватися , або так регулюватися урядом , що від них зоасім нічого не залишиться .

Ветерани праці та інші громадяни похилого віку

Про осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною у відповідності з Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», на яких поширюється дія ст.9 вищевказаного закону, в сучасній Україні важко казати 🙂 Таких людей з кожним роком становиться все менше та менше. Тим більше , що людину праці шанували в тій державі, котрої вже нема більш як 20 років… Тому , напевно залишать пільги для Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави , бо героїв Капіталістичної праці 🙂 ще не придумали .

Наші вогнеборці теж під прицілом урядовців 🙂 І це незважаючи на те , що вони практично кожен день ризикують собою . Соціальний захист працівників державної пожежної охорони ( стаття 22 Закону України «Про пожежну безпеку») є основою того, чому люди йдуть працювати в пожежну охорону. І якщо пільги будуть скасовані , або обмежені, то державі захищатися від пожеж буде напевно проблематично ….

Спеціалісти із захисту рослин, маючи відповідні пільги ( ст.20 Закону України «Про захист рослин» ), теж не будуть спати спокійно. Бо для жителів села , невиконання норм , викладених в вищевказаній статті боляче вдарить по їх бюджету .

Якщо уряд піде на обмеження пільг працівників гірничих підприємств (Ст 43. Права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств . Гірничого закону України), то можливі такі дії шахтарів та інших працівників цієї галузі, що виступи “чорнобильців” та “афганців”, були як кажуть №квіточки” 🙂

Жертви нацистських переслідувань

До всього руки доходять у діючого уряду. Тепер вони вирішили зекономити і на жертвах нацистських переслідувань. Скільки їх ще залишилося на теренах України ? Не так вже і багато, і їх пільги не мають великого впливу на економічне положення держави.

Мабуть тому, пільги колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання (ст.61) , пільги колишнім малолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами ( ст.62), пільги колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання ( ст.63) , пільги дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань ( ст.64) Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» чіпати не треба.

Одна блогерша із Криму написала

ось такі враження від благодійної акції Партії регіонів. Не злорадства ради, а лише заради турботи про психічне, фізичне і моральне здоров’я підростаючого покоління публікую. Сподіваюсь, у наших продвинутих ( без іронії і сарказму!) регіональних лідерів вистачить здорового глузду не знущатись над кіровоградськими дітьми у виборчий 2012 рік.

Борщ в стиральной машине

Дневник подопытной матери 

За гранью

  • 22 Дек 2011  

Два дня думала, писать ли об этом. Во-первых — стыдно. Во-вторых больно. Но увидела, что новости, правдиво описывающие ситуацию, исчезли с новостного сайта, только яндекс успел зафиксировать. Остались лишь бодрые фотографии румяных девушек и довольных политиков с описанием благотворительной акции. А у меня не было фотоаппарата, чтобы в кадр попало то, чего на новостных сайтах никогда не будет. Дело происходило в Симферополе, так что вряд ли эта история кого-то особо заинтересует. Но я уверена, что то же самое будет происходить и в других городах. И не только Украины. Не поленитесь, напишите об этом, информация — это оружие против зла. А в данном случае молчание — зло.

Началось все с того, что моей дочери в качестве поощрительного приза за какое-то достижение на какой-то выставке дали билет на новогоднее представление в цирк. При всей моей нелюбви к цирку и халяве, я не могла отказать дочери в посещении мероприятия. Все-таки это же приз. Как нам сказали.

Начало представления в билете было указано 19 декабря, в 12.30. Я отпросила старшую дочь из школы, взяла под мышку малолетнюю девицу Александру, чтобы выгулять ее по центру города, пока сестра будет развлекаться. В общем, в 12.10 мы были у дверей цирка. Вокруг цирка собралась настоящая толпа — никого не пускали в здание. Здесь были целые группы детей из районных школ с педагогами от 6 до 11 лет, здесь было много родителей с детьми разного возраста. Но примерно 30 процентов детей составляли не совсем обычные дети. Это были дети-инвалиды. Те, которые смогли с родителями доехать из своих домов на бесплатное представление. Кто-то на руках у мамы. Кто-то на костылях. Кто-то озирался с огромнейшим изумлением — некоторые дети впервые видели такое огромное количество народа. Не каждый день детям с синдромом Дауна  дарят билеты на новогоднее представление. То, что представление благотворительное, стало понятным после бесед с некоторыми мамочками в толпе перед закрытыми дверями цирка.
— Ну почему не открывают? — возмущались родители.
— Мама, я в туалет хочу, — подогревали обстановку дети.
— Представление начнется в 13.30, — строго отвечал дядечка в кожаной куртке и галстуке.
— Но почему?! — недоумевали родители.

Ровно в 12.30 вместо обещанного представления в цирке начался настоящий паноптикум на улице перед цирком. Навстречу толпе родителей и детей, стоящей на ступеньках и площади перед зданием,  вышли серьезные дяди в костюмах и пафосных галстуках. Они заговорили по очереди в микрофон:

— Дорогие родители! Сегодня, в день Святителя Николая, когда принято дарить подарки, мы проводим благотворительную акцию для наших детей. И мы будем проводить такие акции до 2015 года, чтобы вы знали, как партия заботится о вас…

В небо взметнулись синие флаги Партии регионов. Дети 14-16 лет размахивали перед телекамерами здоровенными флагами на длинных древках, радуясь возможности согреться. Начал накрапывать дождь и усилился ветер.  Мамы, учителя и дети переминались с ноги на ноги на ступеньках цирка.
— А сейчас перед вами выступит образцовый детский хор музыкальной школы номер один! — провозгласили динамики и девочки в национальных костюмах выползли на портативную  сцену петь песню крымского композитора. Тонкие расшитые национальными узорами блузочки не грели девочек, поющих под холодным декабрьским дождем. Я со своими мелкими выскользнула из толпы и перешла под навес на другую сторону улицы. Мамы, с детьми на костылях остались стоять под дождем на ступеньках цирка — плотная толпа не давала возможности двигаться.
— А сейчас послушайте проповедь отца Такого-то в честь дня Святителя Николая — снова взвыли динамики. Перед сценой поставили огромную икону. Молодой рыжебородый батюшка бодро затараторил что-то о милосердии, крестясь и протирая стекло иконы, от дождя, который все усиливался. Из речи батюшки стало понятно, что боженька благословляет Партию регионов на свершения благородных деяний по вымораживанию детей-инвалидов.

Потом еще кто-то что-то говорил, увещевал, убеждал, слово «милосердие» и «благотворительность» прозвучало не менее 150 раз. Объекты неустанной заботы Партии и Правительства тем временем натурально подвывали от желания сходить в туалет или хотя бы присесть. Хотя в первых рядах перед сценой оказались совсем другие объекты — симпатичные девчушки на плечах у румяных папочек в костюмах. Папочки и девчушки хлопали в ладошки и улыбались в телекамеры. Ни мальчик с ДЦП на изящных костылях, ни девочка с гидроцефалией в яркой, заметной шапочке в кадр упорно не попадали, в виду абсолютного семантического несоответствия своего вида словам  «благотворительность» и «милосердие».

В общем, издевательство закончилось через час. В 13.30 измученные дети попали в здание цирка и там началось представление, ради которого многие ехали из других городов и сел. У многих из этих детей бесплатный билет в цирк — действительно единственная возможность куда-то выйти из дома. Как минимум 70 процентов детей-инвалидов в нашей республике выращивают одинокие матери — отцы не выдерживают нагрузки. Государство выдает им пенсии даже не смешные, потому что смеяться над такими пенсиями — это кощунство. Над этими пенсиями можно только рыдать, чем и занимаются многие мамы детей-инвалидов. Ни о какой реабилитации в нашей стране речь не идет и никогда не шла. У государства НЕТ ДЕНЕГ НА ДЕТЕЙ. Есть деньги только на то, чтобы устроить цирк. И показать этот цирк по телевизору. Но уже не как цирк, а как ниибическую заботу о НАШЕМ БУДУЩЕМ.

Я не хочу, чтобы мои дети были будущим этих нелюдей. Я хочу, чтобы у этих нелюдей, ворующих мои налоги на такой позор, просто не было будущего. Никакого. Никогда. Я не знаю, что можно сделать. Я не знаю. От этого больно. И стыдно. И надо как-то продолжать в этом жить.

Пы.Сы. На другом утреннике, устроенном той же партией, умер Дед Мороз. В тот же день. Эту новость не удалили с сайта — http://crimea.comments.ua/news/2011/12/19/114750.html
Пы. Пы. Сы Все-таки не все новости потерли — о паноптикуме властей — : http://kri.su/2011/1221/6233.html
Пы.Пы.Пы. Сы. — партия, конечно же, отчиталась. Фото с сайта ПР:

Священника, участвовавшего во всем этом великолепии зовут отец Михаил, он настоятель храма Преподобного Лазаря Муромского.

Хор девочек и мальчиков, поющий под дождем при температуре +7 С.

Спикер крымского парламента, первый заместитель председателя КРО ПР Владимир Константинов произносит сакраментальную фразу:»Дети – это лучшее, что у нас есть, поэтому наша первоочередная задача, как органов власти, и наша святая обязанность сделать так, чтобы они ощутили заботу и внимание

государства!

Счастливые лица детей, ощущающих заботу и внимание государства. Их было, по сведениям регионалов, 1400.

Все фото взяты с официального сайта крымской ячейки партии регионов — http://regioncrimea.org/category/news/page/2/

Пы.Пы.Пы.Пы.Пы. Сы.  Оказывается, в симферопольском цирке работает не менее 30 членов партии регионов (артисты или только кассиры-контролеры?). В феврале прошлого года были обилечены сотрудники цирка, о чем Партия Регионов сначала отчиталась на своем сайте, а потом застеснялась, что ли? Сейчас что-то я не нашла этой новости от 21 февраля 2011 года. Но яндекс все помнит. В общем, теперь понятно, куда делись человеческие чувства у сотрудников цирка, закрывших двери и не пускавших взрослых к билетной кассе, а детей — в туалет во время выступления ПР.

Славянские корни.

В эти дни ( 21 — 23 декабря) — Солнцеворот, самые длинные ночи в году и самые короткие дени. Другое название Солнцеворота – Корочун древнеславянское название рождественского поста и солнцеворота.. В Корочун надо отбросить всё старое, отжившее, не нужное, что мешало Вам в этом году, подумать о том, какие трудности и сложности должны уйти, что необходимо преодолеть и оставить в прошлом, уходящем в это время.

День языческого почитания Карачуна (второе имя Чернобога), приходится на день зимнего солнцеворота — самый короткий день в году и один из самых холодных дней зимы.

Всех с праздником солнцеворота или Коловрата (Карачун), когда Коло проворачивается на весну.