«Язык» или «мова» — есть проблема?

Языковой вопрос в последнее десятилетие стал одним из наиболее обсуждаемых в Украине, он активно муссируется представителями всевозможнейших политических партий, нередко переходящих на откровенное хамство и оскорбления. Одни предлагают ограничить в правах всех тех, кто не знает «мови», другие требуют введения «языка» как обязательного способа внутринациональной коммуникации, третьи пропагандируют возвращение к правописанию 1929 года, четвёртые называют это правописание «галицким диалектом», пятые хотят присвоить официальный статус «суржику», шестые, седьмые и восьмые тоже очень хотят отметиться в современном языковедении.

Чтобы выяснить сложившуюся ситуацию в нашем, Кировоградском регионе, мы обратились к трём носителям разных языков и культур с простым вопросом, вынесенным в заглавие статьи.

Замечу, «УЦ» всегда демонстрировала сдержанность в этой горячей теме. Но на сей раз поводом для разговора о двуязычии послужил выход в свет украиноязычной версии газеты. Мы идём навстречу всем тем нашим читателям, кому украинские тексты читать легче и привычнее. Заранее приносим свои извинения за пока ещё не сделанные ошибки. Ведь газете, которая двадцать лет попадала в руки читателя на русском языке, трудно в одночасье перестроиться на качественный литературный украинский язык. Не обессудьте!

Итак, первым своими мыслями поделился с нами Станислав Янчуков. Выбор данной кандидатуры обусловлен многими факторами: Станислав Николаевич долгое время вёл на областном телевидении и радио цикл передач об истории и культуре нашего края, является главным редактором Центрально-Украинского издательства, которое занимается в том числе и изданием книг начинающих и известных украинских литераторов. С нашей точки зрения, именно он является носителем чистого, литературного языка.

— На мій суб’єктивний погляд, українська мова в Україні ще й досі упосліджена. Ми можемо уявити німця, який розмовляє чужою мовою у своїй родині? Я не можу уявити хорвата, який не говорив би хорватською. А в нас чомусь прийнято, що можна «говорити», а можна «балакати». Склалася ситуація, коли вже немає чистої російської мови та ще немає чистої української. Нам би треба свою мову шанувати! Не нищити мову російську (вона того не заслуговує!), а піднімати свою, українську, навчаючи ненав’язливо. Тільки піднімати не директивами та зобов’язаннями, але навчанням. У нас немає такої послідовної науки. Хоча школа україномовна, але діти не спілкуються українською мовою, так само, як і російською. Домінуючим (на жаль) є суржик, ось з ним і треба боротися, але боротися не зброєю, а особистим прикладом. Наша мова — надзвичайна, прекрасна та багатюща. Вчені-лінгвісти довели, що за синонімічними рядами українська мова найбагатша серед усіх слов’янських мов. Російською «отношение» — на все случаи жизни, українською — відношення, міжнародні — відносини, сімейні — стосунки, в колективі — ставлення, в групі — належність. Маса варіантів!

А подивіться, яка вона мило­звучна:
Гаснуть заходу крила малинові,
Прокуняли тини в тумані
Не сумуй, моя біла хатино,
Що ми знову одні та й одні.

Думаю, що сам Єсенін за такий переклад встав би та вклонився. А ви кажете «суржик»! Мову треба плекати та вчити. А ми цього не робимо. У нас немає державної політики захисту української мови. Ми нею нехтуємо, коли треба навчити людей. В мене болить душа за рідну мову, адже те, що відбувається на побутовому рівні, воно переходить далі. Навіть наша журналістська братія теж користується елементами суржику, даючи приклад читачам. Це погано, коли той, хто повинен вчити мові, не є її носієм. Це стосується й російської мови. Справжніх носіїв мови Тургенєва та Пушкіна немає, масові українізми, як в українській — русизми. Тобто і «мова», і «язык» знаходяться на рівних, то чому ми повинні підтримувати мову іншої держави? Я не бачу утисків російської мови і тим більше не закликаю до них. Для будь-якої освіченої людини, знання декількох мов — майже обов’язкова умова.

Для мене особисто немає жодної проблеми, якою мовою спілкуватися. Але щиро вітаю вихід україномовного варіанту вашої газети. Навіть буду його купувати, не дивлячись на те, що давно підписався на російськомовний примірник. Думаю, що ви зробили правильний вибір, навіть можна було це зробити раніше.

Своими мыслями на тему противопоставления двух языков поделилась и глава Кировоградской областной организации «Русского движения Украины» Валентина Бажан.

— Явление языка — это явление историческое, и каждая местность имеет тот язык, который распространялся здесь в процессе исторического развития. У нас длительное время русский язык был языком межнационального общения во времена СССР и никуда не девался с тех пор. А в Кировограде, который основали русские военные, традиция русского языка давно распространилась за окрестности крепости и укоренилась в сознании людей. В городе значительно большая часть населения владеет и пользуется русским языком, а в глубинке, в селе, доминирует украинский язык. Но в Кировограде нет ни одной школы с русским языком преподавания, нет ни одного русского садика. А вот в русскоязычном селе Покровское руководитель сельхозпредприятия заставил людей написать заявления, что они хотят перевести школу на украинский язык. Это ли не давление на язык?! Каждый язык — это дополнительное богатство, а мы от этого богатства — второго, родного русского (а я уверена, что он родной для большинства жителей области) — хотим отказаться в угоду каким-то абстрактным истинам. Это просто неразумно! Сегодня сложилась такая ситуация, что русским языком в устной форме владеет практически всё население Кировограда, но в плоскость письменности это не переходит.

Что касается русского языка как государственного, то это было бы очень выгодно: страна торгует в основном с Востоком, а не с Западом. Принудительный перевод всей документации на украинский язык (это было во времена, когда Ющенко был премьер-министром) привёл к созданию дополнительных трудностей. Вопрос о государственном языке не столько сугубо политический, сколько вопрос прав человека. Потому что право каждого человека учиться и общаться на родном языке — неотъемлемо! Я знаю, что мне скажут на это националисты: «Кто вам запрещает разговаривать?!» Но ребёнок, выросший в русско­язычной семье, но идущий в украинскую школу, испытывает стресс. Ведь он не имеет возможности реализовать своё право учиться на родном языке. Швейцария живёт с пятью языками, и как раз это делается, чтобы не создавался конфликт. А вот в Молдавии произошел раскол именно из-за языковой проблемы. Когда в Киргизии приняли решение о приёме вступительных экзаменов в ВУЗы только на киргизском, страна обрекла себя на выезд всех славян.

Всё, что касается языка, — тонкие вещи, от которых зависит очень многое. И я думаю, что здесь нужно решать вопросы разрешениями, а не запретами. Я родилась во Львове і володію мовою вільно, но мы разные, и это надо принять. Если во Львове хотят поставить памятник Бандере — пусть ставят, если в Донецке хотят сохранить памятник Ленину — пусть сохраняют. У каждого региона свои пути развития, и в этом нет ничего страшного.

Что касается выхода «Украины-Центр» на украинском языке — посмотрим, что у вас получится.

А условную роль независимого наблюдателя мы отвели Александру Полячку — главе объединения поляков Кировоградщины «Полония».

— Я щиро вітаю усіх читачів тижневика «Україна-Центр» з виходом нового, якісного українського видання. Я особисто вважаю, що роль та значення української мови повинно постійно зростати. Це повинні визнати всі. Але багато з громадських діячів хочуть, щоб це сталося сьогодні та раптом, щоб всі відразу заговорили красивою та вишуканою українською мовою. Інші — взагалі вимагають надати більше прав російській мові. Але я не бачу якогось утиску для російської мови, не знаю, чому російських авторів не можна перекладати українською мовою? Чому всіх інших можна? Інша справа, наскільки якісний переклад, наскільки це все потрібно, адже наші громадяни розуміють російську мову та за потреби вільно нею користуються.

Не можна не визнавати, що тривалий час йшов процес русифікації, зокрема в нашому регіоні, в містах Кіровоградської області, переважає російська мова. Ми знаємо, що були утиски, українських шкіл фактично не було, ось зараз і йде зворотній процес — це абсолютно природньо. Цей процес не залежить від змін влади, від тих відвертих спекуляцій, які роблять на цьому деякі політики. Думаю, що поступово, без коливань, українська мова повинна здобувати все більшого поширення. Як представник польської культури в Україні, я можу впевнено сказати, що ці процеси є необхідними. Серед мешканців області польського походження немає проблеми у використанні обох мов, хоча приблизно для однієї половини рідною мовою є українська, для другої — російська. Але використання другої мови не є проблемою для всіх.

Щодо утисків для будь-якої з мов, думаю, що це надумана проблема. Ті, хто звик користуватися у вжитку російською мовою, вільно нею користуються. А ось люди, які працюють у сфері культури, освіти, державного управління, безумовно, повинні опанувати українську мову. Що стосується інших сфер, то тут немає ніякої різниці: всі користуються тією мовою, якою їм зручніше. Уявіть лікаря, який замість лікування «мучається» питаннями мови? Це нонсенс!

Взагалі вважаю, що усі питання з мовою — це надумана проблема, яку політики використовують через її … невисоку складність. Адже завойовувати собі політичний авторитет за рахунок економічного розвитку держави значно складніше.

Кто прав, а кто «правее», судить вам, уважаемые читатели. Но мне почему-то больше по душе слова, которые сказал Александр Иванович Полячок напоследок.

Алексей Гора, «УЦ».

Автор

Админ

Site admin

«Язык» или «мова» — есть проблема?: 104 комментария

  1. Сконаю я дрючком пропертий,
    чи мимо прошпандьорить вiн

    и такие примеры милозвучности тоже есть.

    **сей пример привел мне 30 лет назад один директор сельской школы, безупречно разговаривавший на мовi

  2. Згадую свою шкільну програму. Яка вона була чудова. Викладання — українською. Але з 2 по 9 клас — 2 уроки російської мови, та 2 уроки російської літератури, зарубіжна була окремо. Чудова була програма.
    Далі це дуже допомогло у ВУЗі, оскільки професійна література була тільки російською. Українською майже не друкується і зараз.

  3. Державну мову мають знати усі. Якою мовою вести викладання — важко сказати, адже наприклад терміни з математики, хімії, фізики — дуже відрізняються. Тут думати повинні явно не політики.
    Цікаво чи багато професійних піідручників для лікарів, архітекторів і т.д. друкуються українською? Напевно мало, з книгодрукуванням у нас взагалі кепсько, а зарубіжну професійну літературу українською мовою майже не перекладають.
    З практичної точки зору уроки російської краще залишити в шкільній програмі. Щоб і навчатися у ВУЗі було легше, і інструкцію до пральної машини прочитати. І взагалі знати ще одну мову 🙂 бо англійська вже вся вивітрилася :))))

  4. Мои личные наблюдения: если группа молодежи разговаривает по-русски — это больно слышать! Речь засорена выражениями: «типа», «короче», «прикидываешь», «окей», «вау». Тридцать — сорок процентов текста уходит на этот мусор. А вот на украинском разговор более четкий. Конечно, «суржик» изрядный, но это уже особенности нашего региона. И еще, в разговорах на украинском мат звучит гораздо реже, а на русском его используют практически постоянно.

  5. Валентине Бажан респект за ее умозаключения. А Янчуков и Полячок демонстрируют примитивный подход: если страна называется «Украина», то все должны говорить на украинском языке. Для них не существует понятия «родной», «материнский» язык, все в стране должны быть причесаны под одну гребенку…

  6. На картинке, анонсируемой выход украиноязычной версии УЦ, показан кораблик с украинским флагом (акцент понятен). Выходит, если я отдаю предпочтение русскоязычной версии, то мой кораблик — без украинского флага, то есть бедный родственник без рода и племени. Вон оно как бывает: столько лет читаешь газету, доверяя ей, а, оказывается, плывешь на безымянном корабле…

  7. Вообще-то, кораблик — это газета, которая отправляется в новое плавание. Но если Вам приятнее считать безродо-племенным корабликом себя, ничем не могу помочь…
    P.S. К тексту: незнание ни одного из двух языков становится угрожающим. Не «анонсируемой», а «анонсирующей».

  8. Перепрошую, а хто така Валентина Бажан?
    Чи це платна посада голови товариства?

  9. Прошу прощения, но у меня создалось впечатление, что Вы не умеете читать, или читаете только то, что хотите увидеть.
    Акцентирую внимание:
    С. Янчуков: «Я не бачу утисків російської мови і тим більше не закликаю до них. Для будь-якої освіченої людини, знання декількох мов – майже обов’язкова умова.»
    А. Полячек: «Ті, хто звик користуватися у вжитку російською мовою, вільно нею користуються».
    Где ж причёсывание «под одну гребёнку»???
    Кто нам с Вами мешает общаться на «великом и могучем»???

  10. Если Янчуков и Полячек не видят никаких проявлений притеснения русского языка, пусть поинтересуются насчет нынешних тестов по украинскому и русскому языку (ЗНО). Они узнают, что макс. балл по русскому — 88, по украинскому — 111. И пусть они себе ответят, притеснение это или нет…

  11. Слай, не путайте грешное с праведным! 88 и 111 баллов — это ТЕСТОВЫЙ результат. Начисляется он в зависимости от сложности и количества тестов в каждом предмете! И только потом переводится в РЕЙТИНГОВЫЙ балл. Например по географии он тоже 88, а по всемирной истории вообще 87. Значит и географию с историей у нас тоже нещадно притесняют?!
    Более подробно о результатах ЗНО см. тут: http://ru.osvita.ua/test/rez_zno/ ____________________________________

    Крик души: почему ненависть ко всему украинскому у нас чаще всего связана с элементарным невежеством?!

  12. Безусловно,русский язык вытесняется из культурной сферы.Тот же Гора это мог бы показать на смене учебных программ, для школ и вузов.Естественно,он от этого лучше не становится.
    Отношение к языку русскому меняется,поскольку со времени незалежности,пока политики думали о выборе развития страны(Восток или Запад),в школах пропагандировалась национал-патриотическая идея.
    Но ,думаю,стремление к монополии приведет к деградации украинского языка,которой сегодня перенасыщен иностранными заимствованиями,сложен для передачи философских,научных понятий.

  13. Да перестаньте глупости говорить!
    Опыт работы в ВУЗе позволяет мне утверждать обратное — первый вопрос к студентам при знакомстве всегда одинаков: «На каком языке общаемся?». А недостаток специализированной литературы иногда не оставляет выбора: на русском. Русский язык не вытесняется из культурной среды! Примером тому хотя бы наше с Вами общение.
    А вот деградация украинского языка вполне возможна, тут я с Вами согласен, только произойдёт она оттого, что насильственно разыгрываемая (и Вами в том числе!) карта противостояния языков отвлекает народ от истинных проблем, давая возможность дешевым пройдохам от политики заробатывать себе куцый авторитетишко у скудоумных сторонников борьбы с ветряными мельницами.

  14. Позволю себе вставить и свои пять копеек как в прошлом учитель русского языка, работавший в украинской школе. Первое — относительно украинского: государственный язык ОБЯЗАНЫ знать все без исключения, на то он и государственный. Переехав жить, к примеру, в Китай, вы же не будете требовать общения с вами на русском/украинском, а быстренько постараетесь его выучить.
    Второе: когда в школьной программе были одновременно и русский, и украинский, уровень грамотности был значительно выше, так как некоторые моменты в русском и украинском языках совпадали и, когда повторялись дважды, лучше запоминались. Это, думаю, подтвердят мои бывшие коллеги, работавшие в «двуязычное» время. И еще один момент. В 4-й школе, где я работала, были одновременно и несколько русских классов (кстати, намного сильнее дети в них были!). И в один не очень прекрасный момент директор не захотела делать русский 9-й (при десятилетке). Дети вынуждены были пойти в украинский класс, но, проучившись буквально неделю-другую, вынуждены были перейти в другие школы. Причем лучшие ученики! Вот вам и тонкости двуязычия: терминология подвела!

  15. Alex говорит:
    03.07.2013 в 18:01
    … Но ,думаю,стремление к монополии приведет к деградации украинского языка,которой сегодня перенасыщен иностранными заимствованиями,сложен для передачи философских,научных понятий….
    ______________________________________________
    Алекс не обольщайтесь, деградации украинского языка не будет, в украинском языке нет такого количества не нормативной лексики как в русском. Русскоязычные граждане не хотят сохранить свой язык чистым и литературным засоряя его матами. Это не к нам о притеснениях, а к самим себе, книжки нужно сходить в магазин или на рынок купить, время найти их почитать, а главное желание, а с этим как раз и напряг получается у носителей великого и могучего. а ещё в нете накачать можно и всё будет путём, в порядке, так сказать. Надеюсь вы учли , что данный коммент персонально к Вам, на великом и могучем!!!!

  16. «Выходит, если я отдаю предпочтение русскоязычной версии, то мой кораблик – без украинского флага, то есть бедный родственник без рода и племени.»

    Слай, убеждена, Вы не провокатор, а просто очень мнительный человек.))))

  18. Класно, що запускається новий кораблик з українським прапорцем! Буде приємно читати улюблену газету українською мовою. Класно, що є люди, які небайдужі до мови нашої країни. Це дуже добре.

    Тих, кому це дуже неприємно, прошу не перейматися. З російською мовою нічого не сталося. Ви й надалі можете читати, говорити й писати російською. А от мені дали можливість почитати тією мовою, якою хочеться мені. Це не так страшно, як вам здається на перший погляд. 😉

  19. Дивовижно неадекватна реакція. Хто там кого притіснив?
    Газета просто почала виходити українською мовою, але ж російською не перестала друкуватись.

    Щодо термінології. Фахівці, які не знають або не бажають знати мову зазвичай стверджують, що там немає відповідних термінів. Для мене й англійською слів не вистачатиме)))
    Але ж це не означає, що їх немає. Потрібно визнати — просто не знаю.
    Про фахову літературу. Видаються підручники за всіма спеціальностями медицини українською мовою. Регулярно виходять фахові журнали українською мовою.
    Все буде добре, коли проплачені політики не будуть каламутити воду.

  21. Китай — плохой пример. Потому что там очень много вариаций языка, диалектов, наречий и т.д. Как и всяких разнообразных народностей:)

  22. Ставлення до слів залежить від точки зору. Якщо однодумець — тоді вже неважливо, що саме сказано. 😉

    І чого вас всіх так обурює вихід газети і українською мовою також? :wacko:

  23. С чего вы взяли, что меня что-то обурює?
    Мне по-барабану, если честно. И сам факт выхода газеты на украинском, и флаг Украины на корабле, и так называемый языковой вопрос (которого на самом деле нету).
    Но Слай действительно прав. Если на украиноязычной версию газеты — флаг Украины, это значит, что русскоязычная версия — не для украинцев, что ли?
    Мы конечно все понимаем, что редакция этим флагом ничего такого и не думала сказать, просто прицепили флаг, не подумавши, и все.
    Но не в этом дело. А в том, что Слай действительно прав, а недоработка со стороны редакции имеет место быть.
    И не спорьте.

  24. И не спорьте.
    ============
    🙂 Дуже цікава пропозиція. 🙂 🙂 🙂

    Тут немає недопрацювання редакції. Тут є проблеми з трактуванням у трактувальників. 😉

    Деякі операційні системи чи програми-надстройки зображають українську розкладку клавіатури також маленьким українським прапорцем. Хтось і на це хоче образитись? 🙂

    А версії газети: і російська, і українська — для громадян України, мешканців Кіровоградщини. Хоча, і для всіх інших, якщо вони зацікавляться. 🙂

  25. А никто и не спорит. Вы что хотели, то и увидели.

    Борменталю: доктор, теперь начинаю понимать, что Вам приходится выслушивать в ходе теста Роршаха))

  26. «Если на украиноязычной версию газеты – флаг Украины, это значит, что русскоязычная версия – не для украинцев, что ли?»

    а что по-вашему, на русскоязычной версии нужно было российский триколор изобразить? или уже тогда все флаги всех народов, проживающих на ее территории, чтоб случайно еще кто-нибудь не обиделся? так бесполезно, кто захочет обидеться, тот всегда найдет причину.

    уже флаг Украины на украинской газете кого-то удивляет, блин. кумэдни люды, ей-богу…

  27. Степаныч, ты ж философ по жизни, смотри проще — по сравнению с Врадиевкой это такие мелочи

  28. та я поэтому и не вникал особо по-новой в их старые обиды.) но тут уже смешно просто стало!

  29. Если кто-то думает, что меня огорчает выход украиноязычного варианта УЦ, то это не так. Я, как сторонник двуязычия, этому факту только рад, так как он отвечает моей концепции двуязычия. Но я абсолютно не приветствую идею придать титульность украиноязычному варианту газеты: мол, смотрите, какой красивый, новенький, сверкающий, как форель в горной речке, кораблик под украинским флагом, и какое непрезентабельное, обветшалое судно без опознавательных знаков — русскоязычная версия газеты. А когда в статье, обыгрывающей тему, устами специалиста говорится, что русский язык — «це мова іншої держави», то становится совсем уж не по себе тому, кто собирается читать УЦ, а не УЇЦ…

  30. Слай, так тебе статья не нравится или кораблик? )
    ну согласись, положа руку на сердце, ведь это просто повод для обиды, а не причина! 😉
    а сама обида, она всегда с тобой, наготове… а жаль.

  31. Ой, я всегда думала, что бумажный кораблик у мальчишек вызывает только позитивные эмоции. :unsure:
    Это Вы, Слай, просто позавидовали. Признайтесь в своем порочном чувстве. 😉 🙂

  32. РЕСПЕКТ Полячку(з польськими корнями) і Янчукову(з російськими). Розумно і мудро! У відповідності до власних переконань.
    Що не можу сказати про журналістку з українським прізвищем Бажан. Вочевидь статус зобов»язує — «глава Кировоградской областной организации «Русского движения Украины»» і відповідно, редактор проПаРтійного видання.(((

  33. 1. Странная позиция для журналиста: «Мы напечатали, а вы что хотели, то и увидели».
    2. Это какое-то второсортное издание или второсортный дизайнер может позволить себе бездумно скачать из интернета картинку и прилепить ее куда вздумается (например, американского солдата на открытку к 9 мая).

    Вот серьезно, объясните мне, что символизирует флаг Украины на этом кораблике?

  34. Леша, нет более истинных проблем, чем языковая)))

  35. А что Валентина Васильевна сказала такого неправильного, что Вы ей в респекте отказали?

  37. Вопрос несколько иного свойства — зачем открывать украинскую версию бумажной газеты в эпоху умирания (причем, очень быстрого) бумажных СМИ как таковых?
    Автор же, надеюсь, понимает, что количество читающих людей в целом не изменилось в городе и области со времен звездного статуса УЦ? Просто люди стали читать другое. И дело не в смене политической ориентации газеты, УЦ никогда боевым листком не была и со времен своего первого главреда демонстрировала осторожную, истинно центристскую позицию. Дело в том, что люди читают ДРУГОЕ. Форма еженедельника уже больше журнальная, чем газетная, какой смысл информировать о событии недельной давности, когда двадцать блогеров его уже описали, проанализировали, просмаковали главное и смешное, а некоторые даже подрались. Значит, нужно, что-то другое? А УЦ все старит и старит контент, дрежась за уходящую, к сожалению, натуру.
    Так что делаю сумний прогноз щодо україномовноі версіі УЦ. Мова не витягне УЦ на лідерські показники. Тількі контент, цар сучасного медіа-життя. Ідея запізнилася на десять років, на жаль.

  40. Идея не запоздала, запоздала реализация((( А по сути — справедливо. Но не безнадежно. ИМХО

  41. Серьезно объяснять не буду. А то боюсь почувствовать себя полным идиотом.

  44. Такой вопрос к студентам Вы могли задать,если задавали(Вы были преподавателем вуза?!),если имели поддержку в этом вузе(напр.мама-декан).Мои же занятия подслушивал зам декана на предмет языка занятий.Нужно ли говорить,что я уже не работаю в этом вузе и мои дисциплины читал украиноязычный неспециалист,жалкий алкоголик и казнокрад?
    Русский язык сохраняет свое значение не БЛАГОДАРЯ,а вопреки государственной политики.
    Язык-база культуры,национальной идентичности.Простите за высокий штиль,но как сказано в Писании,вначале было слово.И пока люди способны думать о языке,слове,а значит,о душе,еще не все пропало.
    И еще.Меньше ругайтесь.Вы не очень здорово учились в университете,насколько мне известно,чтобы так резво нападать на оппонентов.

  45. Здравые рассуждения,но уточнить хотелось бы.
    Если газета перестает выполнять функцию своевременного информатора,значит,»менять контент» означает переход к новым жанрам,новому формату газеты? Публицистика,литературная критика,спортивные обзоры,музыкальные и т.д.,плюс разъяснения,комментарии горячих новостей.То есть меньшая привязанность к оперативной информации за счет анализа и критики? То есть среднее звено между газетой и журналом? Если учесть ,что сегодня и толстые журналы читают с небольшим интересом(кризис их начался не вчера),то вот это,назовем «среднее звено»,ответ на вызов медиа жизни сегодня?
    Важным подспорьем здесь могут стать оригинальные авторы,мастера слова,таких,ради которых раньше и раскупались номера газет и журналом,статьи которых могли собрать людей для обсуждения(ну,как в давние времена,статьи Белинского В.Г. в Современнике).Сам по себе язык,»не вытянет».Тем
    более,что среди национал-патриотов подлинно культурных людей не так уж и много.

  46. Видать я ещё не готов…. осознать возможную мудрость и глубину мысли В.Б.. Посему и отказал ей в респекте.
    Как то:
    — «Каждый язык – это дополнительное богатство, а мы от этого богатства – второго, родного русского (а я уверена, что он родной для большинства жителей области) – хотим отказаться в угоду каким-то абстрактным истинам.»
    Щодо другого «багатства», а краще і третього, і четвертого — ніяких заперечень.
    Інша річ — «якісь абстрактні істини»…
    Особисто я, людина, у якоі «Украіна в серці». Маю на увазі не іі державні кордони, а ТЕ, що і ви, коли казали — «у меня Россия в сердце». І домінантою в ТОМУ є мова(язык) — душа народу. Загине мова, загине душа, загине народ, як нація. І коли я після прийняття «мовного закону»(окрема тема), принципово почав писати тут украінською, здебільшого відмовляючись від російськоі, то зовсім не в УГОДУ «абстрактным истинам».
    Між іншим, якби для самоі Бажан питання мови були теж лише якоюсь абстракцією, думаю вона, яка, за іі ж словами, чудово володіє украінською, не давала б інтерв»ю в ДАНОМУ ВИПАДКУ! російською.

    — «Но ребёнок, выросший в русскоязычной семье, но идущий в украинскую школу, испытывает стресс.»
    Так і хочеться сказати: «Ой не надо, ай бросьте». Мабуть у Валентини Василівни немає друзів в Ізраілі, в Німеччині чи в Америці. Щось я не чув про той жахливий стрес і від нашоі «швейцарки» Oxana.
    До речі, Нобелівський лауреат І. Пригожин був вивезений батьками з Росіі у п»ятирічному віці. А другий росіянин, лауреат Н.П. В. Леонтьєв, взагалі народився в Берліні, але виховувся в російському сімейному середовищі, як і перший.
    Якщо ті «стреси» здатні робити з дітей видатних хіміків і економістів, то у маленьких російськомовних громадян в Украіні велике майбутнє)))

  47. Алекс, кризис толстых литературных журналов — это одно, а то, что иллюстрированный еженедельник во всем мире показывает рост рекламы, хотя и небольшой, а все остальные бумажные формы — падение, это другое.
    Давайте рассмотрим конкретный пример. Вот события в райцентре Врадиевка. Мы получаем информацию сначала из местных сайтов и форумов, а также из соцсетей, потом подключается центральное телевидение и крупные порталы, которые могут организовать присутствие своих корреспондентов на местах. Тем не менее мы, кировоградцы, обсуждаем проблему Врадиевки в тот же вечер, на сайте УЦ. Хотя сама УЦ на проблему не реагировала еще ни сном, ни духом. Ну нет у нее оперативных рычагов, кроме условно-родной ленты новостей слева на экране (она же условно-оперативная, написала о Врадиевке на следующий день) и блогеров справа.
    Итак, газета выходит в среду следующей недели. Есть смысл писать о Врадиевке?
    В теперешнем формате УЦ — наверное, нет.
    Хотя напрашиваются, как минимум, три материала.
    1. Дискуссия о восстании как неотъемлем праве народа и гражданина на почве свежей, Врадиевской, проблемы с привлечением духовной, научной и политической элиты города (если у нас город -должна быть элита)
    2. Обзорный материал — милицейские эксцессы в райотделах кировоградщины за последние годы, благо, таких было огромное количество.
    3. Парное интервью с милиционером высокого областного уровня (вариант — прокуратуры) и правозащитником с четкими вопросами по теме — что делать отдельно стоящему гражданину Украины, если преступные намерения против него имеют работники силовых органов.
    Мне кажется, такие материалы имели бы резонанс независимо от количества дней, отдаляющих события в райцентре Врадиевка от выхода номера еженедельной газеты.

  48. Политическая элита города? Это те, кто бегает из партии в партию в зависимости от конъюнктуры? Или я не всех знаю?

  49. как по мне — безнадежно.
    Вам пока просто везет, что потенциально конкурентный продукт в интернете делают дилетанты. ВК сдулся совсем, Гречка и Акула — пока творчество на тему, а не журналистика (Видите, я не назвал бумажных газет. Они мне не интересны) Но это дело наживное — люди учатся. Вы же знаете — всегда важны тенденции. Тенденция УЦ — падение. А безнадежно ли? Думаю, нет. Люди и виниловые диски до сих пор крутят дома. Просто таких людей очень мало.

  50. будем собирать читателей поштучно. Это реалии.

  51. Наш город и область дали стране десятки нардепов, министров и т.д. Неужто ни к кому не питаете доверия или хотя бы интереса? Я вот с удовольствием прочел бы материал с точкой зрения на врадиевскую проблему Николая Алексеевича Сухомлина, к примеру.

  52. Это фигня, а не реалии, уж простите меня, грешного. Реалии в том, что УЦ не справляется пока с ходом времени. Это природная вещь, все когда-нибудь кончается. Другое дело, что фраза про сборку поштучно, вручную и без единого гвоздя — это как раз гвоздь в гроб УЦ. Читателей не стало меньше. Скажу больше — их стало больше) Да, новые поколения, возможно, не столь подкованы вглубь, но вширь они куда сильнее и Ваших сверстников и моих. Вы просто не хотите меняться, господин главный редактор. Хотя прекрасно понимаете — моторесурса у УЦ уже почти нет.

  53. У мене теж Україна в серці, воно в мене велике, ща й місце для білорусів знайдеться. Але я щось не розумію питання. Ось Ви, людина, зовні демократичних поглядів ( так воно й буде українською?), але якщо хтось захищає російську мову, якось по-більшовицьки себе поводите. Це не погано, Боже збав, захищайте своє, але чи немає у Вас когнітівного діссонансу, пане Валерію?)))
    Не зважайте на моі слова)) Я дуже поважаю Валентину Василівну, вона мій педагог, ганяла (суржик, йоу) мене, як козу пана Сидора, у питаннях орфографічних, а також пунктуаційних. Тому хто на неї буде казати погане, буде мати справу зі мною))))

  54. Просто українською молоді люди навчалися в школі 11 років — тому мова вних виходить краще, ніж язик, яки мще й досі розмовляємо ми.

  55. Не хочу. Похылый вик. Вот «придут честолюбивые дублеры, Дай Бог им…»

  57. Не, лучше Кальченка послушать. Он и действующий нардеп и область ему не чужая. Хотелось бы побывать на старости лет в етом цырке :yahoo:

  58. Юрію, вам поталанило на вчительку. А от я свою «украінку» чомусь не любив страшенно.Тепер розумію,не ганяла вона мене по питаннях пунктуаційних))
    Щодо когнітівного діссонансу.
    Я не спостерігаю у себе неузгодженості між власними переконаннями і тими думками, що висловлюю тут. Сьогодні в Украіні склалася така ситуація, коли захисники російськоі, у переважній своій більшості, є латентними нападниками на украінську («абстрактні істини» пані Бажан того ж порядку).
    Тому, якщо у мене і є щось з «більшовицького», то лише ленінська теза — » Всякая революция лишь тогда чего-нибудь стоит, если она умеет защищаться»)))

  59. Все у Вас недоумки: тот алкоголик, тот плохо учился. Все кроме Вас, Алекс.
    Но прежде , чем раскрывать чужие оценки, назовите свое имя. Либо молчите. Иначе это подло и низко.

  61. Для urasmi: Мы говорим о «десятках нардепов и министров» или о политической «элите» города? Если честно — к нардепам от Кировограда особого доверия не питаю в силу их наклонностей к дрейфу в сторону действующей власти.

  62. Ка говорил Никита Джигурда : элитные бывают быки и коровы, а люди они аристократичные, ну от себя я бы ещё добавила, что люди интеллигентные. Я бы вот, для себя, уточнить хотела, так Кировоградские политики они какие? :scratch:

  63. Алекс, а Вы не очень хорошо преподавали в сравнении с Филаретовым В.Н., Дементовым Е.В, Ачкинази А.Б. Шевченко С.И., Понаморенко Л.В., Бабаком, Т.И., Манжул К.В. и многими другими…, Если так, честно и откровенно… :wacko:

  65. Газетная версия как нетленный архив.Вот меня когда-то сфотали в краснозвёздовскую газету,до сих пор где-то валяется как память.А подшивки газет в библиотеках,классика.Газета должна стать общественно-политическим центром её читателей,той же «Искрой»,пламя не обязательно.Когда-то это предлагал «полуумный» Снайпер.

  66. «1. Странная позиция для журналиста: «Мы напечатали, а вы что хотели, то и увидели».
    Действительно,странная.А главное,так снимается ответственность за высказанное ПУБЛИЧНОЕ,а не в узком кругу единомышленников, слово

  67. Ваш комментарий не противоречит сказанному мной выше,просто я обошелся без конкретики,поскольку не являюсь практикующим журналистом или репортером.(«То есть меньшая привязанность к оперативной информации за счет анализа и критики? То есть среднее звено между газетой и журналом? «).
    Вообще-то вопрос,как удостовериться в том,что газета переживает кризис?Может правильнее говорить о путях ее развития? В этом смысле издание ее на двух языках безусловно,стремление редакции к переменам.Другое дело,насколько серьезным?
    Оперативность сохраняет свое значение,если речь идет именно о местных,областных новостях(у Вас пример николаевский,что и объясняет замедленную реакцию газеты,плюс сроки выхода номера).
    Мне кажется, для развития газеты необходимо искать более тесные связи с читателями(инет ,ТВ ,это позволяют).Во-первых,для установления обратной связи.Автор обязан знать как воспринимают его статьи,а не снобистски размышлять:»я написал,а вы как хотите,так и воспринимайте».Во-вторых,в таких условиях,когда читатель понимает,что к его словам прислушиваются,тогда он из объекта информационного воздействия превращается в его субъект.Он как критик,собеседник,если угодно,соавтор,становится лично заинтересованным в том,что пишет газета и для кого.

  68. Alex говорит:
    07.07.2013 в 10:57
    —————————————————
    ????
    Не розумію, в чому «странность».
    Коли я читаю «2000», то бачу зовсім не те, що бачите (хочите бачити) Ви. І абсолютно нормальною реакцією з цього приводу були б ті ж самі слова Мармера у виконанні Кічігіна. Він надрукував, а вже сприйняття прочитаного залежить цілком від читача.
    Інша річ — ЩО друкується. Ось тут і виникає ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ редактора «за высказанное ПУБЛИЧНОЕ,а не в узком кругу единомышленников, слово»(хто б, що б собі там не домислював).
    У даному випадку навіть у надрукованому жовто-блакитному прапорцеві кожен бачить те, що ХОЧЕ бачити. І, як Я сприйняв коментар Редактора(04.07.2013 в 22:06), він зовсім НЕ ПРОТИ того.
    З свого боку ви, Алекс, ЗАХОТІЛИ в ньому(коментарі) побачити лише намагання скинути з себе відповідальність… Маєте право. Судячи з усього, Юхим Леонідович і тут не проти. Єдине — відповідальність за БАЖАНЕ повністю лягає вже на вас ))

  69. В Україні треба визнати на державному рівні існування східного та західного діалектів і іх обидва вважати українською мовою, хоча вони обидва різко відрізняються від державної мови яку треба назвати київським діалектом і усі питання знімуться адже ми усі добре розуміємо один одного, коли бажаємо цього. і назавжди закрити це пи питання

  70. Мова є державотворчим елементом.
    Щось ні в Польщі. ні в Росії не виникає думок про узаконення діалектів. Навпаки. докладається маса організаційних зусиль і фінансів для розвитку державної мови.
    Все інше від лукавого.
    От і валуєвський циркуляр не визнавав української мови. Були лише діалекти.

  71. Але в такому випадку мовна «війна» ніколи не припиниться і завжди буде приводом для розбрату

  72. От і валуєвський циркуляр не визнавав української мови. Були лише діалекти.
    Циркуляр появился из-за опасений сепаратистских настроений украинофилов и рассматривался Валуевым как временная мера .К тому же,содержащееся в нем определение украинского языка отражало мнение учителей гимназии Украины,то есть отвечало уровню филологических знаний своего времени.

  73. То була думка вчителів російських гімназій у Малоросії, але не України. І мислити вони по-іншому не могли, бо мали імперське виховання та імперську освіту.
    Але ж таки дійсно в тих умовах сприяння розвиткові української мови створювало би сприятливі умови для сепаратизму.
    Так само зараз ідея щодо офіційного розчленування української мови на діалекти сприятиме регіональному сепаратизму. Ще й суржик можна діалектом визнати! 🙂
    Філологи й так вивчають діалектологію.
    Мова важливий державотворчий елемент. Це бажано, принаймі, визнати.

  74. Alex говорит:
    07.07.2013 в 10:57

    «Действительно,странная.А главное,так снимается ответственность за высказанное ПУБЛИЧНОЕ,а не в узком кругу единомышленников, слово»

    Интересно, что к Ленину у Вас таких претензий нет. От нарисованного кораблика с украинским флагом никто не пострадал и не пострадает, в отличие от ленинской фразы об интеллигенции.

  75. Якщо пральна машина не має української інструкції — це грубе порушення прав споживачів і українського законодавства або ознака того, що ви придбали контрабандний товар…

    А щодо вивчення — погоджуюсь, що вивчати необхідно як можна більше іноземних мов — учням з гуманітарним складом мислення. Учням, яким більше до вподоби точні науки достатньо, крім державної, і однієї мови міжнародного спілкування — англійської.

  76. «почему ненависть ко всему украинскому у нас чаще всего связана с элементарным невежеством?!»

    Тому що бажання введення «другої державної» повязане переважно або зі звичайною лінню (небажанням вчитись) або розумовою відсталістю (неспроможністю вивчити мову)… От і маємо невігласів, які ненавидять тих, хто змушує їх підвищити свій інтелектуальний рівень…

  77. А Вы считаете, что «підвищувати інтелектуальний рівень» кому-то можно принудительно? Откуда столько пафоса, Дмитрий?

  79. Алексе, таке питання до студентів — це злочин проти української держави і диверсія проти української освіти. Як ви думаєте, чи звучить подібне питання, наприклад, у вузах Кубані чи у Білгороді, де більшість населення становлять українці? Ні. І чомусь ніхто цього навіть не думає вимагати. Чому ж у вас виникають заперечення?
    Знаєте, що би сказали в Росії на таке питання? Їдьте собі в Україну і навчайтесь своєю рідною мовою… і вони будуть праві.

    Мені довелось після української школи потрапити до переважно російськомовної групи у вузі. Що ж ви думаєте відповіла група на подібне питання викладача (яке для мене і декількох інших студентів викликало обурення)? Але знаєте, хто з рештою отримав кращі результати в навчанні? Ті, хто вимагали викладати українською… приклад доволі показовий…

  80. чому тоді німці, які теж мають різні діалекти ,державною мовою вважають берлінський діалект і нихто розчленовувати німеччину не збирається, хоча там взагалі й так федеративний устрій. а мі ,я к бугай, вперлися рогом і 20 років іде мовна війна і ніхто не думає як її припинити, на чергових виборах знову піднімуть прапор другої державної

  81. Будь-яка навчальна програма складається в рівній мірі зі стимулів (читай примусу) та мотивацій (читай пряника).

  82. Циркуляр появился из-за опасений сепаратистских настроений украинофилов
    ——————————————————
    Це виправдання?!
    Тоді які у вас претензіі до Фаріон?

    К тому же,содержащееся в нем определение украинского языка отражало мнение учителей гимназии Украины,то есть отвечало уровню филологических знаний своего времени.
    ————————————————-
    І це, коли вже широко розповсюджувалася в Україні літературна шевченківська мова?!

  84. Блін, Дмитре, ну що Ви говорите? У нас в країні обов’язкова тільки загальна середня освіта. Мова йде про «дядьків з пузом». Який кнут, який пряник? Про який «примус»? Демагогія чистої води.

  85. Нет,горожанин,это не оправдание(моральный аспект),а объяснение(научный аспект).Циркуляр не был антиукраинским,он был направлен на сохранение целостности государства.Циркуляр-не закон,но административное распоряжение,то есть отражал не политической принцип в национальном вопросе.Читайте:А.И.Миллер «Украинский вовпрос» в политике властей….
    Партия Фарион находится в иных исторических условиях и сохранение языков народов Украины нельзя рассматривать как угрозу суверенитету данного государства.
    Кстати,в моей библиотеке был томик стихов Шевченко изданный в России в 1906г
    » шевченківська мова?!»—Вы не на Майдане.Язык создает народ ,который вливатся в литературную традицию.(в России-Ломоносов-Карамзин-Пушкин-Тургенев-Толстой-Достоевский-Чехов-вот основа!.)

  86. .Циркуляр-не закон,но административное распоряжение
    —————————————————
    …тим не менш виконувався пущє деяких законів. А про розширений і закріплений шляхом видання імператором Олександром II Емського УКАЗУ! 1876 року, ви забули?
    ============================

    …. отражал не политической принцип в национальном вопросе.
    ————————————————-
    …тут мені навіть ніяково за вас — історика.
    Тобто повна заборона писаи, читати і навіть розмовляти народові на своій мові, це не ПОЛІТИЧНЕ національне питання?! І лише тому, що не було «закону»????
    (постанов ЦК ВКПб, тим паче закону, про чітко усвідомлені діі, що призвели до вбивства мільйонів украінців голодом, ТЕЖ не було, лише «циркуляри».І ТЕЖ ніякоі антиукраінськоі політики, так, БИТОВУХА).
    Тільки томік Шевченка був виданий вперше через сорок років по смерті поета.
    Тому і Фаріон сьогодні, це наслідки і відгуки тієї, в тому числі, неполітики.

  87. Я лише відповів на ваше питання. І даного коменту не зрозумів. Виглядає типу «а баба Яга проти!» Проти чого?
    :unsure:
    Цікаво інше… якщо ви критикуєте мою думку про недоцільність введення двох державних мов, можна зробити висновок, що ви за двомовність? А ваша партія про таку вашу позицію знає?
    :scratch:

  88. Між іншим, якщо вже говорити про не політичний принцип в національному питанні, то саме Фаріон це і стосується. Адже ніякоі загрози ІСНУВАННЮ мови російського народу(успішно процвітає на 1/6 суші) іі словесні «циркуляри» не несуть і нести не можуть. На відміну від тодішніх реальних валуівських для украінськоі. А от іі тривогу за долю мови украінськоі я цілком розділяю.
    Що ж до загрози «целостности государства», то ця загроза промовляється і пишеться сьогодні лише на ОДНІЙ мові і не на державній, а не » на языках народов Украины», як колись в 19ст. писалася тільки на польській.

  89. Дмитре, ще років півтора-два тому, в мене було уявлення про Вас як про такого собі інтелектуала, громадського діяча… Чим більше читаю Ваші коментарі та дописи, тим все більше переконуюсь наскільки була хибною думка про Вас. Яка партія, шановний? Не смішіть. На відміну від Вас, я у лавах жодної партії не перебував і не перебуваю. Звідки у Вас ця зашореність і штампування?

    А щодо мови — мені ні холодно, ні гаряче яка там мова «перша» державна, яка «друга» чи «третя». Я вільно розмовляю на трьох мовах, на тому рівні, який маю. І жодних утисків я ніколи не зазнавав щодо питань мови. Я не бачу взагалі проблеми. Окрім мови більш актуальніших питань немає? Граєтесь як ті малята.

    До речі, Ви вже сплатили податки з тих грошових виплат Вам, які отримували за роботу у різних політичних проектах? Чи у нас такі «державотворці» — дежаву найо….вати і суспільство? Перестаньте жити подвійними стандартами, а тоді і поговоримо більш предметно. А поки — сільський колгоспний дитячий садок.

  91. Ганноверський, а не берлінський… В Ганновері завжди говорили еталонною німецькою…

  92. Андрію, окрім прізвища та імені (справжні?) я не маю жодного уявлення про вас. Я не пригадую, щоб ми десь перетинались, тому не знаю, як ви могли скласти про мене якесь уявлення. 2 роки тому мене навіть не було в Кіровограді.
    Тому доки ви «віртуальний», доти будь-які ваші слова про те, хто ви, не претендуватимуть на істинність. Покажіться хто ви є, тоді буде зрозуміло про що говорити. Досі у мене складається враження, що ви звичайний партійний бот. Без образ.

  93. Та звісно, без образ. )

    Я на істинність ніколи не претендую.

    Партійний бот? Круто. А якої тоді партії бот? )) Батьківщини? Удару? ПР? Свободи? Комуністів? Чи Партії пенсіонерів? Назвіть, щоб усі блогери разом зі мною посміялися.

    Дмитре, мені Вас шкода. По-людськи. Так засрати мізки собі… Жах.)

  94. Ну от, зіскок з теми і небажання розвіртуалізуватись — явна ознака бота. Якої партії? Та мені байдуже. Навіть зовсім не цікаво продовжувати розмову.

  95. Діма, намагайся читати не тільки власні опуси і коментарі до них. asilya — партійний бот? Це, мабуть, найбезглуздіше припущення, яке тільки можна уявити. :wacko:

  96. давно заметил, чем выше градус беседы, чем сильнее требование предъявить паспорт.)
    ну откуда это? из СССР?
    причем, не зависимо от идеологии! ))
    asilya — партбот??? ржунимагу! ))))

  98. Якщо воно хибне — тоді, Руслане, просвіти мене. Хто він? Ти його бачив «в живу»? Він приходив на зустрічі блогерів? Чи ви особисто знайомі задовго до того, як він зявився у блогах?

  100. Діма, та яке це має значення, знаю-не знаю, приходив -не приходив? Знов ти за рибу гроші…

  103. asilya говорит:
    09.07.2013 в 00:08
    Дмитре, ще років півтора-два тому, в мене було уявлення про Вас як про такого собі інтелектуала, громадського діяча…
    ______________________________________
    Вот так и проходит слава земная. Начинал как интелектуал, общественный деятель, а закончил на подтанцовках у Вьюна :unsure:

Добавить комментарий