Когда я получил почетное для меня предложение попробовать себя в роли журналиста «УЦ», то не смог не написать именно на тему моей профессии. Я не могу оставаться равнодушным к ней и не высказать свое несогласие с тем, что я считаю совершенно неправильным.
Сегодня только ленивый не критикует нашу медицину. Периодически возникают информационные поводы, получающие огласку в СМИ. В некоторых из них действительно есть вина медицинских работников, в других — не было особого желания разбираться, и на-гора выдаются выводы, которые не соответствуют действительности… Также бывали случаи в нашей стране, когда разрушали репутацию целого заведения (если не всей медицины) только в связи с политической задачей — избавиться от конкретного главного врача конкретной больницы… Не спорю, критиковать сферу здравоохранения часто есть за что, но есть случаи, когда стоит ответить себе на вопрос: а нет ли нашей вины в некоторых недостатках?
Постоянный подогрев в обществе негатива против врачей, медицинских сестер, санитарок и других работников лечебных учреждений срабатывает прежде всего против пациентов. Он просто запугивает людей и заставляет их избегать визита в медицинское учреждение максимально долго. И я уверен, что это одна — очень важная! — из причин, по которым в странах постсоветского пространства, и в Кировограде в частности, такой высокий процент запущенных случаев, когда вылечить человека почти невозможно и даже просто помочь не всегда удается.
Конечно, качество медицины во многом зависит от деятельности профильного министерства, управлений здравоохранения, администраций медицинских учреждений и от каждодневного труда каждого из нас — людей, которые работают в больницах и других лечебных учреждениях. Но без адекватного общества откуда взяться адекватной отрасли? Медицинскими работниками становятся именно представители этого общества. Поэтому, когда в очередной раз вы гневно характеризуете нашу отрасль, не забывайте, что вы просто оцениваете собственное отражение в зеркале. В нем отражаются все, кто есть в обществе: порядочные и проходимцы, разумные и неразумные, добрые и злые, ну и так далее…
Главная моя «претензия в ответ», когда речь идет о качестве медицины, заключается в том, что наш народ считает необходимым просто поговорить, обсудить на кухнях, максимум — на телевидении или в газете. И почти никто не пытается отстаивать свои права.
Давайте, каждый из нас спросит себя: а что я сделал для того, чтобы медицина стала лучше? Вот, например, нахамил вам какой-то врач — вы будете ставить вопрос перед его начальством, добиваться, чтобы перед вами извинились, а врачу объяснили, что нельзя по-хамски общаться с людьми, тем более — на работе? А вопрос-то риторический, к сожалению. Большинство из нас просто проглотит, повозмущается где-то, обсудит с родственниками, соседями по палате… И нам абсолютно все равно, что это будет продолжаться и дальше… А какая разница, что будет дальше, правда? Главное — самому выписаться из больницы и пережить это.
А чего, на самом деле, бояться? Того, что будут мстить? Если вы обратитесь к заведующему отделением, главному врачу, то как вы себе представляете эту месть? Вы должны помнить, что имеете право на выбор лечащего врача, учреждения, где будете получать лечение, на обращение в руководящие органы с требованием соблюдения ваших прав как пациента и как гражданина нашего государства.
Но это надо делать всем. Если станет отстаивать свои права один человек из тысячи, а остальные будут просто говорить — мы останемся в тех условиях, господа, которых заслуживаем. Кстати, чтобы иметь моральное право отстаивать свои права и право на корректное к вам отношение, вы также должны быть вежливым, корректным и адекватным.
Тогда мы сможем сделать менее неприятным процесс борьбы с болезнью и лучшим — качество работы лечебных учреждений. И сделаем маленький шаг в направлении европейского качества жизни. Пусть политики определяются, хватит ли у них сил и ума, чтобы сделать нашу страну действительно европейской, но мы также кое-что можем сделать. Так, может, стоит попробовать?
Андрей Гардашников («Елисаветградський лікар»).
«Елисаветградський лікар»!!!!! Ти найкращий!!! Дякую за цікаву статтю!!! Наснаги тобі і всього найкращого,бо ти того вартий!
Ксюш, дякую тобі! :rose:
Это ж как надо любить людей, чтобы призывать их отстаивать свои права.
Какое терпение нужно, чтобы выслушать каждого, отстаивающего свою точку зрения на лечение (ибо пациент умнее врача).
Відстоювати свої права та свою точку зору на лікування — трохи різні речі. Невже треба розлого пояснювати різницю? :scratch:
Даже если призывать пациентов отстаивать свои права… Для этого надо очень-очень их любить.
И дай Вам Бог только таких пациентов, которые очень четко понимают эту разницу: между отстаиванием своих законных прав и ненужным вмешательством в лечение (себе же во вред).
Переконаний, що гідне життя можливе тільки, якщо люди вміють та хочуть відстоювати свої права. А не тільки говорити. Тому, так, закликати до цього можна тільки, якщо ставишся до людей з любовью та повагою. Без іронії та лапок.
А закликати бути безсловесними на ділі та обхаювати з-під кута, я б не став.
Андрюш, не царське це діло метати бісер перед моїми пацієнтами. Не звартай уваги :yes:
:rose:
Ну, вот заработал. Стоит выразить недоумение, когда человек призывает других жаловаться на себя самого.
И пожелать доктору невредных пациентов.
И оказалось:
1. Обхаял человека из-за угла, так как не назвал при этом фамилию, имя, отчество, адрес и номер телефона;
2. Очень тонко и интеллигентно намекнули, что имеют дело то ли со свиньей, то ли с пациентом психиатра. (Очевидно, это принято среди лиц, считающих себя культурными и доброжелательными).
Бармалей,фельДшер!!! Прежде чем тутачки высказывать свое мнение Андрею Леонидовичу, доростите до его уровня!!!!! И для начала подпишитесь своей фамилией, а потом можно будет сделать выводы касательно мой Вы пациент или кого-то другого! Хотя с другой стороны гениев всегда гнобили и критиковали люди более слабые.
Ви перший висновок зробили ну зовсім не по темі. Я порівнюю дві моделі поведінки пацієнта: або відстоювати свої права, або обхаювати (медицину) з-під кута. Поважаю першу. А от про те, що Ви мене обхаяли, я не писав. Вам здалося. 😉
Ксюш, дякую за підтримку. Але не будемо сперечатися. Тим більше, що до генія я явно не доріс. І хоча сприйняття Бармалеєм Фельдшером моєї статті мені трохи незрозуміле, і інколи здається, що просто все перевертається з ніг на голову та перекручується, але це не привід сваритися.
Словом, прошу одне на одного не ображатися. То все емоції.
В оригинале сия пословица звучит так:
Не царское это дело пальцем в жопе ковырять (пардон-с мадам, но слов из песни тобишь пословицы не выкинешь).
А теперь подумайте что Вы написали
Демагогия. Сплошная демагогия.
Когда мне мои сотрудники задавали разные «очень хитрые» вопросы. Я им предлагал поставить себя на мое место и дать себе ответ на свой вопрос. В 99 случаев из 100 на этом все и заканчивалось.
Поэтому я Вам предлагаю, когда Вы будете недовольны работой милиции (ЖЕК, президент, горсвет, водоканал …) возьмите свой текст и вместо слов медик, медицина впишите милиционер, милиция (то чем вы недовольны).
Получится что-то типа:
Сегодня только ленивый не критикует нашу МИЛИЦИЮ. Периодически возникают информационные поводы, получающие огласку в СМИ. В некоторых из них действительно есть вина МИЛЦЕЙСКИХ работников, в других – не было особого желания разбираться, и на-гора выдаются выводы, которые не соответствуют действительности…
Все верно, Андрей, всё верно. Вот только кто защитит права медиков?
Хоч поповню свої пізнання в приказках та прислів’ях. 🙂 Як не кажи, а користь блогів є для кожного))) Не знав такого витонченого прислів’я.
Коли незгоден із співрозмовником легше за все його звинуватити у демагогії. І все, доказів це не потребує, універсальна зброя.
З чим погоджусь, стосовно критиканів дійсно ця частина мого тексту є справедливою для багатьох сфер. Я писав саме про свою. У решти є право писати про свої, де вони знаються.
А Ви продовжуйте захоплюватися своїм значенням. Можете не витрачати час на прочитання та рецензування того, що Ви вважаєте порожнім.
Я висловив свою думку. Думаю, це важливо. Побачив і те, що на кожну думку також знайдуться «рецензенти». 🙂
Важко сказати. Хоча, я так це собі бачу: без ініціативи пацієнта ніщо йому не допоможе. Є в кожному відділенні адміністрація відділення, в кожній лікарні — адміністрація лікарні. Вони, ти ж знаєш, в будь-якому разі не зацікавлені в тому, щоб права пацієнта зневажалися. Принаймні там, де на це можна вплинути.
Я впевнений, якби у нас був чіткий зворотній зв’язок, тоді б наших колег-хамів було б набагато менше. Вони б виховувалися та ставали б дуже ввічливими та доброзичливими. Одиниці б розуміли, що їм треба міняти сферу діяльності, що власне хамство їм важливіше та дорожче.
Хоча я впевнений, що саме таких було б дійсно одиниці. Ми ж всі в глибині душі хороші люди. Просто інколи нам не пояснюють, що це потрібно, що треба бути не хамом, а людиною. ) І не до всіх доходить одразу, що людиною таки треба бути…
Ну, ще є громадські організації, керівні органи тощо. Але думаю, що 99% питань можна вирішити на місці.
..а як же «Гаряча лінія»?????? Ну что ж Вы, батенька 🙁 …а «УЦ», а сайт,????????
» Вот, например, нахамил вам какой-то врач – вы будете ставить вопрос перед его начальством, добиваться, чтобы перед вами извинились, а врачу объяснили, что нельзя по-хамски общаться с людьми, тем более – на работе?»
Как не стыдно писать такое о своих коллегах… Вы часто встречаете врачей «хамов»? Почему вы не пишете о хамском отношении к медработникам со руководства города, области министерства и т.д. Почему вы не выносите на обсуждение то, что им задерживают зарплату и т.д.? Не раскрываете подлинных причин почему медработники становятся хамами…?
Хамы среди медиков мне встречались нечасто,а вот высокомерие-постоянно.А как же: он Бог! Он учился много лет! А я-хрень из под ногтей. 10% врачей спокойно выслушивают уточняющие вопросы по применению назначенных лекарств, еще столько же иронически ,а остальных все лишние ,по их мнению, вопросы мягко говоря раздражают. А меня за всю жизнь только один(!) врач физиотерапевт 1 пол. Фамили вроде Иванова,сомневаюсь(но врачу все равно- респект), прежде чем назначить лечение, спросил принимаю ли я какие-то препараты постоянно. А вообще как: приходишь в аптеки и ПАБАМММ! вычитываешь, что тебе или вообще не следовало принимать такой препарат, или надо прекратить принимать другой. И, хвала интернету, я могу там изучить инструкцию, прежде чем покупать недешевый препарат, или еще раз проконсультироваться с врачом. Я против самолечения, я категорически против рекламы лек. препаратов,любой!
Врачи не терпят каких либо познаний пациентов своей сфере. Даже правильно заданный вопрос и то выслушивают с видом:»Ну-ну, умная нашлась». Они не хамят, они культурно посылают. Поэтому и не хочется к ним и ходить.
А еще я очень благодарна врачу, который проводил мне гастроскопию (могу ошибаться Тиунов), который очень удивился что при идеальной картине в желудке я корчусь от боли. Благодаря его сомнениям и дальнейшим действиям(он меня не просто послал, а послав куда надо и сопроводил послание звонком, просто так ,человеку с улицы, свою работу сделал не выставил за дверь),а к вечеру того же дня мне удалили аппедицит. Такие приступы меня мучили раз в полгода и мне благополучно лечили то гастрит, то холецистит. В первый день после выписки, хм…, в интернете(только подключили) я увидела, что все мои симптомы-аппендицит в чистом виде! Никто за все время даже не предположил! Не сделал срочного анализа крови! Скорая или предлагала традиционно» на Валы» или колола обезболивающее. Спасибо анестезиологу Юрию Вардановичу, хирургу (помнила-помнила фамилию и забыла).
И вообще, мне кажется в стационарах врачи более внимательны, что ли. Сами видят проблему, реагируют быстрее, вернее реагируют вообще. Или опыта больше?
Мені не соромно, тому що я не писав, що лікарі — хами. А те, що у Вас своєрідне сприйняття надрукованого тексту ще не привід для мого сорому.
«Вот, например, нахамил вам какой-то врач..» «Мені не соромно, тому що я не писав, що лікарі – хами».
Это как прокурор «убил», судья — «засудил», милиционер — «ограбил».
И далее.
«Когда я получил почетное для меня предложение попробовать себя в роли журналиста «УЦ».
Коль уж вы пытаетесь пробовать себя в роли журналиста, не делайте подобные высказывания, потому, и тут я с вами абсолютно согласен, «у мене своєрідне сприйняття надрукованого тексту».
Подобные примеры «из жизни» формируют и без того «негативне ставлення до медицини», представителем которой Вы являетесь.
Док, я, конечно, дико извиняюсь, понимая, что это как бы проба пера, но… Главная мысль озвученная вами есть: В медицине непорядок, жалуйтесь на врачей и вам ничего не будет. Вы , естественно, не это имели ввиду, но так получилось.
Вы представляете, что будет после? Народ и так знал, что врачи виноваты. Независимо от чего бы то ни было. А сейчас дана отмашка на жалобы. И они будут жаловаться. И будет, как всегда. Главный с начмедом будут жалобы сортировать и давать ход по их усмотрению. Например, племянница закончила мед, надо устроить в области на работу. Нет проблем. Подбираются жалобы на неугодного. Необязательно плохого, но достаточно строптивого по отношению к администрации. И его убирают. Если жалоб недостаточно много, с пациентом работают, давая ему понять, что тот врач не совсем компетентен, и возможно все беды пациента не от его алкоголизма, курения и излишеств всяких, а от неправильно назначенного лечения. Это ж азбука. Спросите, как в первой городской, лет десять назад убирали неугодных, чтобы устроить любовниц и родственников.
Если вы главный или начмед, то это вам на руку. А простым ремесленникам от медицины это дополнительный стресс и страх.
Дякую за достатньо доброзичливий тон Вашого відгуку, і, власне, за сам відгук.
Але дозволю собі з Вами багато в чому не погодитись. От читаю Ваші слова, і таке враження, нібито у народу буле уявлення про медицину, як про щось ідеальне, а я своєю статтею все це зіпсував. (До речі, я не узагальнював медицину, та не писав, що там непорядок. Як на мене — багато є там різного. І хорошого, і поганого). Та тема моя і з’явилася тільки тому, що народ незаслужено плюється в медицину. І саме через це прикро. І часто плюється саме без жодних підстав. Бо екстраполює одного хама, одного вимогача чи ще там когось — на всіх. Тих, ким людина задоволена, вона зазвичай забуває. А от негативні враження — тиражують, як можуть.
І мій протест проти того, що самі нічого не хочуть робити люди, а от звинувачувати мастаки.
А стосовно того, що хтось тільки й чекав на мою «відмашку» та стануть позбавлятися тих, хто незручний… Я навіть не вірю, що моя стаття дійсно щось серйозно зрушить з місця, що люди припинять безпідставно розповсюджувати плітки, стануть дійсно грамотно відстоювати свої права… А позбутися тих, хто незручний завжди було легко. І якраз в цьому випадку потрібні «скарги» з’являться без проблем та в потрібній кількості… І для цього якраз моя стаття непотрібна.
Мова якраз про те і йдеться, що зараз це не механізм зворотнього зв’язку, а хіба що штучний інструмент для зловживання службовим становищем…
От чесно, дуже хочеться змінити цей стан на краще…
Врачи не терпят каких либо познаний пациентов своей сфере.
=================
Наташ, ти не права. Лікарі різні. І по-різному ставляться до слів пацієнта. І пацієнти різні та по-різному свої знання «демонструють». Ну і вже такі нюанси, як вид, з яким лікар вислуховує пацієнта, — це вже точно не тема моєї замітки. Ой, статті (ніяк не звикну, що це не звичайна замітка). 🙂
Сам я вважаю, що вислухати уважно необхідно. Навіть зайвий раз звіритися зі своєю «базою даних». Нерідко пацієнт може сам того не очікуючи підказати якийсь важливий нюанс, який ти упустив. І інколи він дуже незайвий. А, якщо пацієнт не дуже правий, це можна нормально пояснити…
А Тіунов — ти не помилилася, Лікар найвищого ґатунку. Якому респектіще!
ssc, мета статті в тому, щоб пояснити, що те негативне ставлення, яке є зараз при повній бездіяльності людей та бажанні просто поговорити — часто є несправедливим.
Не робити подібних висловлювань? Боятися їх, бо саме написання їх робить це фактом? Та ну, даруйте, але це дурниці. Я спростовую це, або вимагаю доказів, а не пустопорожнього тиражування тих висловлювань без жодних доказів.
А фраза «Якщо якійсь прокурор вбив, то ви маєте викликати міліцію та такий злочинець має опинитися за ґратами» — також має право на існування. Не просто має, а вона тільки такою й може бути. І це зовсім не означає, що всі прокурори — вбивці. Це ж саме справедливо по відношенню і до суддів, і до міліціонерів, і до всіх інших професій.
Давайте припинимо оцінювати (хоч позитивно, хоч негативно) людей групами — професіями, національностями, статтю та іншими… Що це за табу з’явилися? У нас то пишуть, що всі лікарі, як один — пройдисвіти (проти чого я якраз і написав статтю), то навпаки галасують — як тобі не соромно, припустити, що хтось з гіпотетичних твоїх колег, хоч один з мільйона, може нахамити (і то, це приклад, ілюстрація, є ще деякі порушення прав пацієнта, які теоретично можливі).
Колегіальність — це не завжди відсутність об’єктивності. А в своїй статті я не звинуватив жодного колегу. Жодного.
Сергію, а до чого тут «Гаряча лінія»? 🙂 До речі, якраз звернень на ГЛ з приводу медицини — повно. Але тут якраз я вважаю, що ГЛ не вирішує проблему, а просто «бряцає м’язами» часто. Ну, це по тих випадках, які я бачив. І Андрію Лейбенко я це в очі казав.
Погіршення стану здоров’я зумовлене насамперед комплексом не медичних, а соціально-економічних та екологічних чинників, недосконалим способом життя населення. Тому поліпшення здоров’я неможливе без істотних соціально-економічних змін.
Оскільки здоров’я населення є результатом діяльності не тільки галузі охорони здоров’я, а інтегральним показником успішності функціонування держави, усіх її інституцій, в основу розроблення Програми покладено міжгалузевий комплексний підхід.
(ЗАТВЕРДЖЕНО постановою КМУ від 10 січня 2002 р. N 14 МІЖГАЛУЗЕВА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки)
Вот «откуда ноги растут»….
Не знаю. Мое отношение к жалобам неоднозначное. Неоднократно встречался с ситуацией, когда, действительно серъезные усилия сохранению жизнедеятельности наших сограждан оборачивались дикими жалобами и санкциями. Оно, когда человек понимает, что люди старались ему помочь и у них получилось. И, вроде бы, пациент врачу должен. В силу какого то жлобства мысль о простом спасибо, вроде бы неприемлема. Надо что то материальное. Курица, деньги, поляну накрыть. Да еще и сами медики, чего уж греха таить, объясняют:»… сколько не жалко…», или в твердых ценах. Потом приходит осознание, что цена жизни несопоставима с курицей, там, или теми же деньгами плюс и деньги и курицу жалко. Тогда наступает раздражение источником коего, как понятно, является тот же спаситель-доктор. По мере нарастания раздражения, чувство благодарности исчезает, уступая место обвинению, которое базируется на сплетнях кумушек санитарок, газетных статьях, телерепортажах и врачах-людоедах. Все. Приехали. Пишеться жалоба. Парадокс. Причиной жалобы является чувство нереализованной благодарности.
Ситуация нечастая, но реальная.
Поэтому, думаю, более эффективным было бы анонимное анкетирование с целью выявить причины неудовлетворенности обслуживанием. Типа анкет авиакомпаний. Инициатива должна исходить от руководителя учреждения, подразделения или разного уровня здравотделов.
Кстати, если можно, ваша специальность и должность. Если не можно, то тоже не беда.
Ідея також дуже непогана, стосовно анкетування. Хоча й тут вброс можливий не дуже об’єктивної інформації. Стосовно скарг — в тому вигляді, які вони є тут — і в мене неоднозначне. Я писав не стільки та не тільки про скарги, а про відстоювання своїх прав. Інколи, частина такого відстоювання — і скарги також. Але не завжди.
Можна: це давно не таємниця. Онколог, хіміотерапевт. Посада — завідувач відділенням денного перебування Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру. Думки про відстоювання своїх прав громадянами взагалі та пацієнтами зокрема з’явилися задовго до набуття цієї посади. Есишо, кажучи майже російською мовою. 🙂
чем больше анкет заполнено, тем меньше погрешность.
Это не высокомерие. Это печаль. Врачи так много знают о вас с нами. А многие знания-многия печали, как говорил один еврей.
Можливо. Вже не вперше чую ідею про анкетування. Але подумати є над чим дійсно. Дякую.
Сам я вважаю, що вислухати уважно необхідно. Навіть зайвий раз звіритися зі своєю «базою даних». Нерідко пацієнт може сам того не очікуючи підказати якийсь важливий нюанс______________ Вот то-то и оно:»Внимательно», черта с два нужны им эти нюансы! Есть шаблон, протокол,как хотите назовите. Вот Тиунов вышел за рамки шаблона,сам, без просьбы,без вознаграждения, спасибо только сказала перед операцией. А детский врач у нас на участке как назначения делает от простуд? Вот что гоняют в рекламе, то и назначает,а у моего ребенка был не обычный кашель и только в отделении пульмонологии ДОБ стали назначать соотвествующие препараты, а попали мы туда вовсе не по рекомендации участкового педиатра, а вопреки, можно сказать. А в отделении сколько наслушалась от мамаш с районов? «Пидыть, якись сыропчик вид кашлю в аптеци купыть» Вот и такие назначения делают.Ну ведь это не хамство? Некомпетентность? Но я не могу делать такие выводы, я не врач. Это похеризм. Ребенок на пороги астмы, а ему «щось купыте». Я вижу больше похеризма и безответсвенности чем хамства. И все таки врач-весьма не обычная специальность, чтобы списывать безответственность на маленькие зарплаты. Ведь если две уборщицы с маленькими зарплатами делают свою работу по разному:одна ответственно, другая -без, то от этого никто не умрет и не станет калекой.
Обращайтесь.
Єлисаветградський лікар говорит: 6.12.2013 в 07:16 Важко сказати.
========================
Андрей,
мне кажется, мы говорим о разных вещах. Часто приходится слышать недоуменное: как так, в медицину области вложили сотни миллионов, а где результат? И это правда, и честь и хвала руководителям области, что они это сделали. Но! В 95 случаях из 100 грамотный, опытный врач ставит правильный диагноз в течении первых пяти минут осмотра пациента. Без всякой аппаратуры и анализов, которые потом только подтверждают его диагноз. Но никакой супер-пупер современный аппарат, стоящий огромные деньги, сам по себе ничего не стОит, это груда металла. Без специалиста, на нем работающего. Совершенно же очевидно, что вкладывать нужно прежде всего в человеческий капитал! Это не только медицины касается. Во всех развитых странах РАБОТАЮЩИЙ человек не может быть нищим и бездомным! А что можно требовать от нищего?
Сергію, тут така штука, що я згоден з кожним написаним тобою словом… Але на моє глибоке переконання твій комент ну зовсім не протирічить моїй статті… :scratch:
Чого можна вимагати? Просто бути порядною людиною. Ось ти, наприклад, наскільки я можу судити — людина порядна. І ще я знаю порядних людей в нашій професії ну просто безліч. Мало того, порядній людині і пацієнт інколи допоможе вижити, якщо вже у нас така держава…
Тому навряд можна скотство (мені здається в одиничних випадках це зустрічається, просто народ помічає це швидше) виправдати саме жебрацьким положенням. Положення у мед. працівника дійсно не піддається жодній критиці (і більшості бюджетників). Але при всьому цьому порядні також якось виживають…
Ну а мету статті я вже тут озвучував, тому не стану повторюватися.
:good: :good: :good: :good: :yahoo:
dell, я написала коммент находясь в полном уме и здравии и адресовала его именно Андрею !!!! А теперь подумайте уважаемый, кто из нас, чем и где ковыряется?! Вы даже смысла не поняли, а упрекнуть меня успели! Пословицу » Не зная болота -…..», напомнить?
Ну ти ж знаєш, я тут не на роботі і саме тому пишу як вважаю. А сваритися навіть не збиралась :unsure:
Не на роботі 🙂
Звісно знаю 🙂 Я тут теж не на роботі)
Просто я вже як Леопольд. Хочеться, щоб люди не ображалися один на одного.
Компетентність — це окрема непроста та довга тема. Може колись і її обговоримо. Не все так однозначно, як може здаватися…
Борменталь говорит: 26.12.2013 в 06:39
Все верно, Андрей, всё верно. Вот только кто защитит права медиков?
Єлисаветградський лікар говорит: 6.12.2013 в 07:16 Важко сказати. Хоча, я так це собі бачу: без ініціативи пацієнта ніщо йому не допоможе. Є в кожному відділенні адміністрація відділення, в кожній лікарні – адміністрація…
===================
І я про це. Захистити пацієнта можуть багато хто. А хто захистить лікаря? На мене подали в прокуратуру і суд за те, що я направив консіліум 5 лікарів на огляд ветерана, який є у списках «Зірка пам»яті». Хтот захистить мене?
И вряд ли Вам после этого было приятно прочесть призыв отстаивать права пациентов. Даже том, что не хотелось быть излишне строгим к первой статье коллеги, которому Вы (да и я тоже) симпатизируете и поддерживаете.
Кто отстоит наши права?
Так, не привід сваритися. Тим більше, що ще ніхто, нікому нічого не довів під час суперечок на блогах. А зайвий раз сваритися не має сенсу. На форумі і так забагато холіварів. Тим більше, що насправді, я ставлюся до Вас з повагою. В коментарях до статті не на жарт реалізована ідея — відповім кожному. І розумію, що критикувати статтю значно легше, ніж написати. Без іронії. Всеж, на мою думку, заклик лікаря скаржитися на інших лікарів — це за прикра помилка.
це за прикра помилка = це прикра помилка
lapsus manus, вибачте
Оксана, ну куда малаграматнаму фельшеру до уравня самаво Андрея Леонидовича…
А если серьезно, то никогда не высказывайте пренебрежение к своим пациентам. Ни на работе, ни в интернете, ни где бы то ни было. Будь вы хоть выдающимся светилом психиатрии, хоть санитаром в патанатомии.
Впрочем, Вы вряд ли последуете моему совету.
Борменталь та Бармалію… Посипаю голову попелом. В першому запитанні Борменталя я з просоня, мабуть, неправильно зрозумів запитання. Я тут про права пацієнта розпинаюсь, а мова пішла про наші права.
Я вважаю, що адміністрація відділень та лікарень, управління охорони здоров’я мають, ЗОБОВ’ЯЗАНІ захищати права медичного працівника. І об’єктивно розбиратися в кожному випадку. Це важко. Але вони це зобов’язані робити.
І непрямим чином коли тим, хто безвідповідально ставиться до своєї роботи вказуватимуть, що так робити не можна — це також трохи допомогло б захиститися від узагальнення та від того, що зараз безпідставно навіть на того, хто дуже відповідальний та людяний, виливається негатив «за того парня».
Тим не менше, згоден, часто медичний працівник просто беззахісний перед хамством деяких неадекватних та скандальних суб’єктів.
Якщо колись мені дадуть можливість продовжити розмову на шпальтах, можливо це буде тема для другої частини цієї статті…
Це дійсно важливо. Але тут також я не впишусь в одне речення. Мені потрібно немала кількість «друкованих знаків», щоб спробувати означити проблему.
Бармалію, дякую за те, що Ви зараз написали. Спробую тезісно. «Відповім кожному» — це не ідея, просто я дійсно маю, що сказати, маю свою точку зору, тому намагаюсь це довести. Стосовно порівняння написання статті та критики — і вдячний за ті слова, і погоджуюсь. І також без іронії.
Щодо заклику. Можливо, мене не зрозуміють знову… Однак… Тут така фігня, пишу те, що думаю, даруйте.
В мене є на прикладі декілька колег, які на моє глибоке переконання не мають права працювати з людьми. Те, що вони принижують своїх колег — півбіди. Те, що вони принижують хворих (тим більше, онкологічних хворих) — як на мене — це неприпустимо. Те, що вони дозволяють собі ляпати язиком — тим більше. Давайте, я вже не буду озвучувати прізвища та посади…
А люди мовчать, бояться це озвучувати там, де це має бути озвучено. Які претензії до адміністрації, якщо немає інформації та немає зворотнього зв’язку??? Хай і далі буде хамство??? Ну, хай буде… За пацієнтів я не можу вирішити ту проблему… Мої слова тут мало мають значення — мене можна підозрювати у зацікавленості (а я також не приховую своє ставлення до такого, я просто не можу, якось звик казати/писати те, що вважаю справедливим)…
І що, я маю в черговий раз дивитися на блогах та в інших ЗМІ про те, що ВСІ ЛІКАРІ (медичні сестри, санітарочки, тощо) — пройдисвіти та сволочі???
Чи є таке становище справедливим?
Давайте ще раз подумаємо. Я зовсім не є прокурором для наших колег. Я якраз хочу, щоб порядні мої колеги позбулися того лайна, яке ллється тонами на них роками. Але в кожній групі людей є недостойні люди. Їм або треба пояснювати, що треба міняти їхні методи роботи, або позбуватися їх (якщо неодноразові пояснення не діють). Або полишати все так, як є…
Мені б набагато легше було б не зачіпати цю тему… Але чи правильно б це було?..
Та Оксана цього й не зробила. 🙂
Оксана працює у ветеринарній медицині. І достатньо своєрідно через це (можна сказати, що й з гумором) протрактувала біблійний текст стосовно бісеру. Тим не менше, ось тут я дуже попрошу одне на одного не ображатися, навіть простити одне одного та не продовжувати цю тему.
Емоційно і мені, пане Бармалію, було не дуже зрозуміло та трохи прикро читати те, що Ви написали. Можливо, якби Ви не прагнули бути таким стислим до талановитості, якби більше б пояснили свою точку зору, вона була б більш зрозумілою опоненту (мені) та іншим читачам…
І викликала б менше емоцій. З іншого боку, я дуже сподіваюсь, що ці емоції не заважатимуть порозумітися двом хорошим, власне, людям.
Бармалей, фельшер,
я отнюдь не против того, чтобы отстаивали права пациентов. Более того, сам это делаю. В силу должности. Но вот Андрей пишет: «адміністрація відділень та лікарень, управління охорони здоров’я мають, ЗОБОВ’ЯЗАНІ захищати права медичного працівника», но не пишет, КАК. Что могут сделать перечисленные им институции реально? Повысить зарплату? Нет. Сделать её размер зависимым от объёма и качества работы? Ну, в какой-то степени да. Но только в какой-то степени. Запретить безосновательное шельмование медиков в СМИ? Или запретить высокопоставленным чиновникам утверждать, что врачи саботируют реформу? Так это же полный бред, что врачи саботируют! Они не радуются реформе, нет у них причин для радости. Как и нет даже теоретической возможности что-то саботировать. И пр., и пр., и пр…
))Чекаємо, коли Редактор дасть таку можливість! :yes: А взагалі не переймайся. Ти написав усе правильно і тема дійсно болюча. В усякому разі, я тебе зрозумів. І в цілому підтримую.
дасть)))
Вы правы — «и ПР, и ПР, и ПР…» ))
))))) «Ппп… пп-па.. пп-падл… пп-падл… падлавил» (с).
И вы правы, Андрей, что обратились к Борменталю — навязчивые состояния это по его части)))
Вы компетенты в «навязчивых состояниях», чтобы определять «правность» обращения именно к Борменталю? )))
не-а, все на личном опыте))))
)
Да, «личный опыт» навязчивых состояний весомый аргумент. ))
Безотносительно к участникам сего обмена мнениями, а исключительно повышения медицинской грамотности населения для, отмечу. Очень тяжело лечатся эти обсессивно-фобические состояния! Токмо «престидижитация и гипноз»(с) :yes: .
Если можно, я по теме.
Я где-то согласна с доводами Сергея Степановича по поводу «общество имеет того врача, которого заслуживает» и, конечно, согласна с тобой, Андрей… Но есть как бы еще одна сторона. Приведу пример: несколько месяцев назад я записала интервью женщины, муж которой умер в одной из ЦРБ. Признаюсь: таких тем я стараюсь избегать, обычно все очень неоднозначно. но тут женщина была потрясающе адекватна, она не обвиняла врачей в смерти мужа, она обвиняла их в халатности и хамстве (в числе прочего речь шла о том, что ночью в отделении интенсивной терапии вообще не было врача, а на посту — даже медсестры), более того, мы располагали письмом о выводах служебного расследования, в котором все перечисленные ею факты подтверждались… Конечно, часть присутствующих медиков обвинила меня в заангажированности, а мою собеседницу во лжи — но это вполне нормально.
Через несколько дней приехал к нам в редакцию начмед этой больницы и говорит: все описанное (за исключением незначительных деталей), как ни грустно, — чистая правда. Более того, служебное расследование проводил он сам и, как бы ему ни хотелось, изменить в его выводах ничего не может. Но в результате публикации нависла угроза увольнения над главврачом, а он как бы не совсем виноват и хотелось бы как-то его защитить. Потому что в отделении интенсивной терапии всего два врача!
На мой субъективный взгляд, одно это предложение сразу же оправдывает и женщину-врача, и главврача в глазах пациентов, вопрос о халатности снимается автоматически! Потому что любой человек понимает, что никто не может работать без выходных по 12 часов в сутки — это просто физически невозможно. Но вот незадача: никто этого вслух сказать не может! не только главврач этой больницы, вообще никто, ни один главврач… Скажем, Ярынич иногда что-то такое говорит и главврач детской поликлиники Макеенко (при этом как раз онкодиспансер и детская поликлиника сегодня могут считаться чуть ли не эталоном в оказании медицинской помощи — не сочтите за комплимент). У остальных главврачей все гарнесенько и чудернасенько. Им кричать надо, а они молчат прочему-то…
Но вот незадача: никто этого вслух сказать не может!
==================
Окрема і дуже велика проблема. Світ медичних працівників настільки заляканий! Я не знаю, що можна зробити, щоб цю проблему зменшити…
Коли я для «Нашого Здоров’я» запрошував зав. гематологічним відділенням на сюжет, то отримав справжню істерику. Збиралися говорити про анемії, а вона боялася теми гемофілії, перелічувала проблеми та казала, що про них не можна говорити… Ну, це так, стисло… А чому не можна говорити про проблеми? Навіщо робити своїм мовчанням себе винним у таких проблемах?
Це може змінитися тільки у випадку, якщо роками буде видно, що лікар має право казати відкрито та він за це не постраждає. Цей страх витравлювати треба довго, якщо це взагалі можливо (в тому числі якщо і те можливо, що лікарю НАДАДУТЬ право говорити відкрито протягом тривалого часу).
Між іншим, моє суб’єктивне спостереження. На Кіровоградщині ще більш-менш можна висловлювати свою точку зору. На Луганщині взагалі тоталітарщина в медичних рядах, за майже кожне сказане слово — можна позбутися роботи. І панічний страх перед будь-яким начальством. І обов’язковою необхідністю є постійний доказ панчику своєї лояльності… Цього у нас я не замітив…
Им кричать надо, а они молчат прочему-то…
===========================
Оля,
во-первых, Вы неправы. Хотя бы мои темы и комментарии на сайте почитайте. Или других врачей. Толку? Во-вторых, ну давайте будем кричать, что хотим на Новый год снег и мороз. Кричать хором. Орать, топая ногами и бъясь головой об стену. Завывать и вырывать на голове волосы. И ЧТО ЭТО ДАСТ? НИ-ЧЕ-ГО! Так смысл нарываться на неприятности?
И ЧТО ЭТО ДАСТ? НИ-ЧЕ-ГО!
—————————————————
Сергію, прівєт тобі від Чернишевського — ну і… «Что дєлать?»))
:unsure: Поспать.))
«Дурацкий сон… Проспал всего лишь час,
Но надо приниматься за работу.»
Протер глаза, прищурился и встал.
И было двадцать третье октября
Последнего — семнадцатого — года.»(с)
/Пелевин/
:yahoo: :yahoo:
Борменталь говорит:
29.12.2013 в 08:16
Оля, во-первых, Вы неправы.
============================
А мені здається, що Оля якраз права. Хоча, досвіду в тебе, Сергію, не в приклад більше, тому не наполягатиму, а просто напишу, що думаю. Може я й помиляюсь…
Проблема дуже велика в тому, що ми мовчимо. Нє, не треба тупотіти ногами, але, якби ми масово, а не тільки ти та я та ми з тобою, називали б речі своїми іменами, спокійно б вказували на ті недоліки, які є — мені здається, був би позитивний результат. І по реформі також.
А так… В центрі продавлюють реформу, підставляють місцевих, не вважають представників регіонів (в географічному сенсі, а не партійному) взагалі за людей… У нас тут натовп радий старатися, також ведеться на цю фігню та вважає винними тільки місцевих… І всі мовчать. Обласні, міські, головні та рядові…
І начебто все добре… А хто чиї права буде захищати, якщо їх не відстоювати? Який такий добрий (і божевільний) дядя з’явиться, який за нас стане вирішувати наші проблеми? І, власне, де йому з’явитися? Звідки?
І тут би знадобився б «профсоюз», профспілка. Але не кишенькова, яка нічого не робить для захисту медичного працівника, а реальна, справжня профспілка…
А наша існує хіба що для того, щоб організувати пьянку на новий рік, всунутися в якісь конкурси, розподілити мізерну «матеріяльну допомогу» (злі язики кажуть, що без зиску для себе це взагалі не діє) та розподілити путівки в санаторії…
Ось і все, чого потребує медичний працівник від профспілки???
Хіба що, знову може я тебе неправильно зрозумів. Та ти з Олею не погодився стосовно «Суспільство має такого лікаря, на яке заслуговує»?
В такому випадку, Олю, я скоріше погоджусь з тим, що я готовий казати цю фразу — дійсно, наше суспільство має саме таких лікарів, на яких заслуговує. Можливо, навіть має кращих, ніж таких, на яких заслуговує…
…але, якби ми масово, а не тільки ти та я та ми з тобою, називали б речі своїми іменами…
—————————————————
Андрію, даруй мені, але це нагадує фантастичні сни Вєри Павлівни про утопічне світле майбутнє(«Что дєлать?», Н.Чернишевський). І особливо в частині профспілок — Вєра Павлівна прийняла рішення організувати трудове товариство нового типу.))
Як відомо, у Чернишевського було вималювано чотири сни відносно того, що робити. А от «п»ятий», діаметрально протилежний, запропонував Ленін. Теж в своїй книзі «Что дєлать?» — революцію пролетаріата, на який я І натякнув Сергію разом з Полєвіним.
Гадаю, коли Степанович «прокинеться», можливо розповість нам, що йому наснилося в його ШОСТОМУ.)))
Тоді може і сообразім на трьох, тобто подискутуємо.
але це нагадує фантастичні сни Вєри Павлівни про утопічне світле майбутнє
=========================
Ага, у нас є інша можливість — жити в тому лайні, в якому живемо й надалі та звинувачувати всіх навколо в тому, що навколо смердить… Звісно, наш народ скоріше за все обере саме цей варіант…
Добре, смиренно чекаю на прокинення та на подальшу дискусію. )
Намекну и я)) Две цитаты из Ленина:
«Дайте нам организацию революционеров — и мы перевернем Россию» («Что делать?»).
«Если мы хотели повернуть историю, — а оказывается, повернулись мы, а история не повернулась, — казните нас!» («ПСС, т.36, страницу не помню :unsure: ). :mail:
Чекаємо…)))
Сергію, як я зрозумів, нічго нового не наснилося?))
«Я сделал все, что мог, кто может, пусть сделает лучше» (с). 😉
А без натяків і всурйоз, то є оставини непереборної сили. І перш за все це менталітет наших людей, який створювався десятиліттями.
Тут одна людина питалася про Hunter. Бачились ми з Геннадієм, говорили хвилин 30, максимум — годину. Це було 1 грудня мабуть… Нормальна людина. Дві руки, дві ноги. І мислить адекватно.
Дозволю собі такий ось офтоп.
Борменталь, я вот о чем: вы хотите, чтобы ОБЩЕСТВО защитило медиков (и именно почитав цитаты, которые вы приводили в блогах, я стала с эти соглашаться). Но общество как бы не в курсе, от чего. Средний пациент видит по телевизору и читает в газетах выступление губернатора: эта аппаратура не должна быть способом обогащения отдельных врачей (аплодисменты), ангиография у нас бесплатная (бурные аплодисменты), благотворительные взносы нужны, да, но не необходимы и если человек не может их заплатить… (овации). Потом человек обращается в поликлинику, или сосудистый центр, или еще куда. А ему говорят: да ангиография бесплатная, но вот вам список расходников на 2 тыс. грн. И человек ощущает себя обманутым и начинает на «Горячую линию» жаловаться, что у него деньги вымогают! И выступления «в общем» на блогах под никами ничего не изменит в восприятии пациента, а вот если вывесить в каждом коридоре больницы бюджет, да штатное расписание, да за подписью главврача, да подчеркнуть там красным места «0.00 грн.» — на моющие средства, «0.00 грн. на расходные материалы», «0.00 грн. на бензин», «окулист 1,25 ставки при норме на количество населения 5» и т.п. и настаивать, чтобы каждый это прочел, то и отношение пациентов, наверное, будет другим…
Нет, Ольга, я не хочу, чтобы что-то безлико-общее, что подразумевается под словом «общество», ЗАЩИЩАЛО медиков. Все гораздо сложнее. Нужно, чтобы конкретные люди, которые не у власти, поняли: бесплатного нет ничего. А люди «во власти» имели мужество говорить правду. Что бы ни говорили о сформировавшемся за времена СССР обществе «советских людей», оно таки есть. Одна из отличительных черт таких людей убежденность в том, что за их жизнь (не в медицинском смысле, а в смысле бытия) должен отвечать кто-то, а не они сами. Сколько поколений выросло в патерналистском государстве за больше чем 70 лет его существования? Где многое ДАВАЛОСЬ БЕСПЛАТНО. В том числе медицинская помощь и лечение. Ну а те, кому сегодня 22 и меньше года впитали это с молоком матери. Ни одна власть с момента обретения независимости не рискнула сказать: «Все, лафа кончилась!». Нынешняя, проводя все эти реформы, в том числе медицинскую, пытается сделать так, чтобы страна жила по средствам. Для этого нужна и смелость, и политическая воля. И какие отзывы мы слышим о том, что власть просто ОБЯЗАНА делать? Мне тоже многое не нравится в нынешней власти, но тут она идет в правильном направлении. В том числе правильно, что не вступили СЕЙЧАС в ЕС. И что мы наблюдаем? Майданят сотни тысяч!
Ну, это так, спич «взагалі». Касаемо Вашего предложения, только два нюанса. НОЛЕЙ нет, какие-то цифры стоят. Кроме того, из бюджета стопроцентно оплачивается зарплата, энергоносители, приобретается оборудование и аппаратура… Тратятся огромные деньги, но их недостаточно. Во-вторых: если вывесить такие объявления так что, деньги в бюджете появятся?
В общем, на эту тему нужно говорить долго и основательно.
я понимаю о том, что оплачивается из бюджета, — правда, понимаю. И о том, что деньги это немалые — понимаю. Но я также понимаю, что не оплачивается. И как бы догадываюсь, что ни больницы, ни садики, ни школы не могут нормально функционировать без добровольных взносов. Но на высшем уровне все звучит как-то по другому, и, попав в больницу, человек чувствует естественное раздражение: болеть — неприятно, лекарства — дорого, условия чаще всего жуткие, но кроме этого он еще должен-должен и должен. И хорошо, если деньгами можно, а то: принесите пачку бумаги, пачку стирального порошка, одноразовые полотенца и т.п.
И я слышала, что ноли есть, по крайней мере в кировоградских городских больницах — информация ни коим образом не проверенная, но говорят, что по специальному фонду ничего месяцами не поступает.
И в общем-то я хочу только того, чтобы это перестали скрывать (и тогда люди не будут думать, что медсестры с врачам по вечерам деребанят в кабинетах огромные суммы, нечестным путем выманенные у пациентов),чтобы горсовет принял четкие расценки, что сколько стоит, и я лично могла пойти в поликлинику и получить ПЛАТНУЮ услугу, поскольку пока я, увы, никакой получить не могу…
Якось вийшло, що всі біди від того, що народ не розуміє єдиної та направляючої ролі
КПРСПР. Я про Майдан та ЄС навіть довго розтікатися не хочу. І не ЄС зараз так обурений народ (не тільки та не стільки ЄС), і «правильно зробили, що не вступили зараз» — і не збиралися ЗАРАЗ ВСТУПАТИ, і важко сказати, що ці ідіотські мітання з боку в бік були правильними та й торги — достойними…А от з чим погоджусь — треба нарешті владі казати правду, дозволити кожному також казати правду, проводити ту реформу так, щоб кожному було зрозуміло що робиться та для чого. Без ідіотизму з двох реєстратур в одному приміщенні. Мету означити правдиво: намагаємось зекономити. Не проводити реформу по-ідіотськи та недолуго, щоб потім не було потреби казати, що народ не оцінив вкотре зусилля влади…
Повернути рівні умови для медикаментів, не влаштовувати таких перереєстрацій для ліків, щоб вони на місяці зникали з продажу, коли люди примушені бігати по всій країні, забігати за кордон, щоб знайти медикамент та спробувати вижити… Навіть, якщо син міністра займається фарм. бізнесом — не робити таких перереєстрацій (я вже не знаю, чи це пов’язані речі, чи ні, але такі зухвалі перереєстрації, що й досьогодні зникають медикаменти з продажу — я помічаю останні роки, за папєрєдників — не пам’ятаю я такого безладу з ліками)…
Тому звести все тільки на те, що ми не оцінили титанічної роботи поточної влади, вибач, Сергію, тут я категорично не погоджусь. Я часто з тобою погоджуюсь, бо нема куди правди діти — ти часто пишеш правдиві та розумні речі. Але цей комент мені прямо видався скоріше партійною пропагандою, ніж твоїми думками. Вибач, сподіваюсь, без образ.
Солідарний з Олею. Якби була відкрита політика інформаційна, якби і влада чесно та відкрито могла казати про те, що є насправді…
Сергію, та у нас програма ще не діє, фінансів ще немає, а казати про це в ефірі не можна, ти ж сам це знаєш! І треба викрутитися. А якого фіга примушувати це приховувати, ну скажи? КОМУ краще від такої брехні???
И в общем-то я хочу только того, чтобы это перестали скрывать …,чтобы горсовет принял четкие расценки…
========================
Оля,
да не могут горсоветы/обсоветы этого делать, ибо такие решения будут незаконными и прокурор их отменит! А Постановления КМУ, принятые в конце 1990-х отменил Конституционный суд. По требованию, кстати, народных депутатов. Я писал выше про «обставини непереборної сили».
Андрію,
давай без пересмикування і зайвої емоційності. Де ти побачив у моєму дописі про «титанічну роботу влади»?
Про ЄС. Я не знаю, збиралися чи не збиралися. І ти цього знати не можеш. От про «мітання» публічні погоджуюся, про те, що на інформаційному фоні влада програє, я вже писав раніше.
Про реформи я також писав і неодноразово. Маю надію, ти мою думку щодо їх проведення знаєш.
По медикаментам також згоден. І взагалі, я ж писав вище: «Мне тоже многое не нравится в нынешней власти, но тут она идет в правильном направлении». Тому давай без звинувачень у партійній пропаганді. Хоча б тому, що навіщо воно мені треба? І крім перелічених тобою недоліків я можу додавати та додавати. Але свою думку я ж можу написати, не будучи звинувачений у партійній пропаганді?
🙂 Шось ти сьогодні вибірково мої тексти читаєш :-(. Ти оцю фразу обминув: «А люди «во власти» имели мужество говорить правду»?
Сергію, я не звинувачую та не пересмикую, ти ж бачиш, як я пишу — я пишу про те, як я бачу, відчуваю твої слова (конкретні слова). Я помиляюсь? Так слава Богу. Але ти даремно думаєш, що я збирався тебе будь в чому звинувачувати.
Стосовно збиралися-не-збиралися. І я точно знаю, і ти, і всі, хто чує. АСОЦІАЦІЯ з ЄС — це не вступ в ЄС. Ну, нехай, якщо і збиралися, то нас не запрошували. 🙂 Підписання асоціації з ЄС не означав вступу в ЄС зараз. Це юридичний термін, і не треба бути вхожим у високі кола, щоб це знати.
Ну а в решті, дякую за те, що прояснив дещо. Бо от чесно, в мене виникло таке відчуття, як я описав, після прочитання твого попереднього коментаря. Але це моє власне відчуття.
Сергію, так саме цю твою фразу я підтримав повністю. 🙂 І не один раз під час сьогоднішньої дискусії.
Єлисаветградський лікар говорит:
29.12.2013 в 19:31
А от з чим погоджусь – треба нарешті владі казати правду, дозволити кожному також казати правду, проводити ту реформу так, щоб кожному було зрозуміло що робиться та для чого.
Ну-у-у, я відреагував на твою фразу «А якого фіга примушувати це приховувати, ну скажи? КОМУ краще від такої брехні???» :unsure:
Тут я скоріше не сперечаюся із тобою, а розвиваю сказане тобою. 🙂 Я ж в цілому розглядаю свої коментарі. І наступний є продовженням попереднього.)
Ни один главный врач ничего подобного не вывесит. Ни один, нигде, никогда и ни в какой форме. Потому что это будет последний день его работы в этой должности.
Так она доктор Айболит!
🙂 🙂 🙂
Но смогут ли медработники , после того что вы предлагаете ( я имею в виду платные услуги), качественно и в полном объеме выполнять свои обязанности? И будут ли они готовы отвечать в полном объеме за свои медицинские ошибки и недоработки?
Про це й мова.
Зможуть. Навіть в цих умовах повальна більшість мед. працівників якісно виконує свою роботу. Якщо надати дійсно нормальні умови (і не тільки справа в платних послугах), тоді, думаю, якість можна буде підвищувати навіть тільки через належні умови.
Контроль має бути також відповідним. Але це має бути послідовним: належні умови для роботи та освіти (а робота мед. працівника — це щоденне навчання, крім іншого), після чого — адекватний контроль.
Наскільки я можу судити, талановитий, між іншим.)
В том числе правильно, что не вступили СЕЙЧАС в ЕС…
————————————————-
Сергію, ну, щодо «вступу», то Андрій тобі вже зауважив.
А от у мене питання, перепрошую за свою можливу недолугість — «не СЕЙЧАС», а КОЛИ?
Всі роки наші, і економіка, і соціальна сфера, і навіть культурна, і…, і… йшли у одному фарватері з Росією. Так, її торгівельна війна дуже зашкодила нам цього року. Разом з тим, а що, у минулому і позаминулому роках, при нормальних стосунках з сусідкою, ми були краще готові до підписання асоціації з ЄС?!?
І що такого КАРДИНАЛЬНОГО змінилося, щоб сподіватися на ЦЮ готовність в найближчі роки, та ще й з борговим зашморгом в 15 млрд. Адже братською російською стежкою ми йшли і раніше. Результат, як кажуть, наліцо. То може не тією стежкою ходимо? І чим раніше станемо на нову, тим швидше позбавимося і того менталітету, «який створювався десятиліттями.», якого і через два десятиліття незалежності не можемо позбавитися.
Не верю !!! Исходя из теперешних моральных ценностей общества, большинство бросится зарабатывать деньги, назначая ненужные лекарства, процедуры и т.д. и т.п. И еще, какие-же нормальные условия для работы и учебы медикам необходимо еще создать ? В медучреждениях что уже нет необходимой материально-технической базы и т.д.? Или врачи работают под открытым небом ? ( утрирую),
А может быть все дело в том, что определенные медицинские работники(я не говорю про всех), главной задачей своей работы в медицинской отрасли ставят тупо зарабатывания денег в свой карман( как правило числясь на 1,5 ставки), понимая что кроме их, родимых, пациент больше ни к кому не пойдет…
Ну, оцінювання всіх скопом та спроби сказати у кого яка мотивація я полишаю за дужками. Знаєте, Фреде, я в таких випадках вважаю, що кожен судить по собі.
Але. «какие-же нормальные условия для работы и учебы медикам необходимо еще создать ?»
Відповідати на це можу годинами. Але такого часу не маю. Тому наведу не все.
1. Гідна нормальна зарплатня. Всім бюджетникам, звісно, але й мед. працівникам в першу чергу. Щоб не чекали та не надіялись, що хтось замість роботодавця забезпечить необхідним.
2. Комфортні умови перебування для пацієнтів. Щоб не в бараках вони лікувалися та приходили на прийом не у розвалини поліклінік, а щоб там було приємно знаходитись. І щоб не персонал шукав фінанси для ремонтів медичних установ, а робив це власник (держава, комуна, тощо, якщо у нас вже лікарні державні та комунальні).
3. Компьютер та доступ в інтернет на кожному робочому місці. Фахівець з ІТ. Навчання роботи з програмним забезпеченням. Наявність необхідних програм з довідниками лікарських засобів, класифікацій, нормативно-правової бази. Проведення вебинарів на регулярній основі з навчанням мед. працівників знанням останнього року, дня, години, якщо потрібно.
4. Доступність медичної літератури, періодичної літератури. Постійна та регулярна. Останні новинки мають бути в кожній ЦРЛ та в кожному ФАПі.
5. Можливість брати участь в науково-практичних конференціях не за власний рахунок (від половини до 10 офіційних зарплат), а так, як положено. Або врахування в суму необхідної зарплати цих витрат.
Це так, навскидку. Це все дуже необхідно. Але я боюсь, що я не навів всього, що потрібно для роботи лікаря, медичної сестри, санітарочки, лікарні, поліклініки, амбулаторії…
А ще потрібні реактиви для лабораторій, обслуговування апаратури для операційної, рентгенології, лабораторії, ендоскопії тощо.
Слава Богу, Януковичу та Вам, Фреде, що ми не лікуємо пацієнтів просто неба. Але цього замало, якщо Ви хочете результату, а не просто процесу…
1. По сравнению с другими бюджетниками, уровень заработной платы медицинских работников относительно больше. А если учесть, что большинство лечебных учреждений есть коммунальная собственность, то по этому вопросу вам прямая дорога к соответственному «власнику», т.е. областной, городской , районный совет…
2. Аналогично. И если собственник не в состоянии содержать, то путь, как во всем цивилизованном мире наверное один. Извините, живем при капитализме…
3.Это все зависит от руководителя лечебного учреждения, если он конечно руководитель . И затраты на все это как раз минимальны.
4.Кто или что мешает это дело организовать? Насколько я знаю, практически в каждой больнице или поликлинике есть штатная должность , и не одна , которая отвечает за это направление . Или я не прав?
5. Большинство научно-практических конференций и т.д., которые проводятся по плану МОЗ Украины, подразумевают «відшкодування витрат за місцем основної роботи» , или-же за счет спонсоров мероприятий. Правда ждать командировочные долго, но их то все равно выплатят. Или вы это не знаете ?
А вот по поводу материального обеспечения, то то вопрос конечно сложный. Хотя …
Чисто практический вопрос. Кто нибудь в вашей больнице интересовался к примеру, сколько и каких анализов, проводит в среднем за месяц,год клинико-диагностическая лаборатория и какое количество каких материалов она при этом использует ? И сколько эта лаборатория к примеру в состоянии их выполнить исходя из штатной численности, наличия необходимо оборудования и т.д. и т.п. И даю голову на отсечение, что кроме заведующей лабораторией этого наверное никто не знает. Такое-же положение наверняка и в остальных вопросах материального обеспечения.
Валєро,
та я знаю, що мова не про вступ у ЄС, а про підписання угоди з ним. Але ж це «опозиція» лементує, що «всьо пропало, в ЄС не йдемо!». З приводу КОЛИ — як я розумію, тоді, коли країна зможе більш-менш безболісно виконати вимоги ЄС. Я от слухаю представників влади, чому не підписали, і чую факти. Слухаю «опозицію» — ніякого спростування наведених владою фактів, а лише емоції «а ми хочемо!». З приводу того, якою стежкою йти, ти мою думку знаєш. І останнє: коли у домі пожежа, її потрібно спершу загасити, а потім шукати причини і винних.
Борьба за чистоту рядов — нужное дело.
Но ряды, что-то уже и так редковаты и продолжают редеть. Без всяких чисток.
При чем почему-то они редеют среди самых легких и высокооплачиваетмых должностей: участковые педиатры, участковые терапевты, семейные врачи. Те самые, которые больше всех зажрались, вечно куда-то торопятся, слушают невнимательно, что-то постоянно пишут, лекарства назначают то слишком дешевые, то неэффективные, а то и вовсе — слишком дорогие.
Кое-как, с горем пополам, пока заполняются вакансии венерологов, урологов, гинекологов, хирургов в крупных больницах, главврачей, чиновников здравотдела и министерства.
Кто нибудь в вашей больнице интересовался к примеру, сколько и каких анализов, проводит в среднем за месяц,год клинико-диагностическая лаборатория и какое количество каких материалов она при этом использует ?
======================
Фреде, відповім тут. Це і має цікавити насамперед працівників лабораторії та адміністрацію мед. закладу. Але це важлива ланка роботи мед. закладу.
Всі решта Вашої відповіді — було б цікавим, якби я скаржився. Ви питаєте про належні умови роботи. Ви ж кажете, що більшість з них залежить від роботи обласної, міської, районної влади. І всі ми розуміємо, що фінансування мізерне. Ви пропонуєте, кому не подобається — іти в приватний бізнес? Ідуть. А от якість державної/комунальної залишається тою самою. Ви задоволені цими умовами, тоді не треба скаржитися на якість. Ми всі даємо якість навіть більшу, ніж мала б бути при таких умовах.
Я писав не про вирішення проблем когось особисто. Я писав про поліпшення якості системи. Якщо це не цікавить споживача — ну тоді взагалі чого ми будемо говорити… Користуйтеся тим, що є.
Fredd говорит:
29.12.2013 в 22:07
… вам прямая дорога к соответственному «власнику», т.е. областной, городской , районный совет…
===========================
А давайте не будем никого (нет, ну как изощренно и цинично!) «посылать в горсовет». А то на Вас могут пожаловаться сначала редактору, а потом (если редактор не отреагирует должным образом) прямо в спортлото.
🙂
Я скоріше погоджусь із сказаним.
Якщо це й був закид мені, то відповім, що я не є поборником «масових звільнень». Але дохідливо пояснити декому, що вчиняти треба не так, як ця особа вчиняє — необхідно. Причому, якщо з першого разу не доходить — декілька разів. Навіть тренінг з етики, деонтології, порядності, дотримання законодавства — провести. І вже, якщо ну зовсім не доходить до людини — тоді вже варто думати, де ця людина впорається із своєю роботою краще. В такому разі якщо й будуть звільнення, вони будуть 1 випадок на млн співробітників та не будуть помітними в масі. )
Але дійсно, «престижність» нашої роботи така, що ми ризикуємо без всяких чисток залишитися тільки з венерологами та чиновниками. Ну, в обласних центрах, можливо, залишаться ті, що зацікавлені працювати… А медицину на периферії наша держава може знищити таки. Скільки років докладають-то зусиль…
Фред, простите, но мне кажется, что вы очень не в теме (я тоже не совсем в теме, правда)
Пряма дорога в … раду. І там, якщо ти туди прийдеш — ти попрощаєшся із робочим місцем. А все залишиться таким, як і було… І ніхто і не помітить. А Фред зможе й надалі писати, що умови ідеальні та всі просто зажралися…
А вот возьму и последую Вашему совету! И есишо, прошу простить мой сарказм в предыдущем комменте, но Андрей действительно человек с большой буквы и меня бесит когда его пытаются троллить.
Щось я не догнала хто?кого? і в яку раду посилає?
http://uc.kr.ua/gardshnikov/comment-page-1/#comment-200790
:yes: :good:
Дякую! Старію блін. :scratch:
Не переймайся. В цьому у нас темпи однакові)))
:yes:
КОЛИ – як я розумію, тоді, коли країна зможе більш-менш безболісно виконати вимоги ЄС.
—————————————————
????????!
Так угоду ж не підписала УКР. сторона. В ЄС були готові. Тобто всі вимоги останнього, які вважалися необхідними для її підписання — було ЗАДОВОЛЕНО!
Можливо ти мав на увазі болісну імплементацію вже підписаної Угоди?
Так вона апріорі не може бути БЕЗБОЛІСНОЮ. Більше того, чим далі хворобу запускати, тим … Тобі, як лікарю, краще про це знати))
Аргументую — зараз Азаров мріє на 2014р. про досягнення економічних показників… першого року президентства Януковича!!!
Це ФАКТ.
Про які показники буде мріяти новий президент у 2015. Кучмівські?)
Польща в 1991-му мала вдвічі менший ВВП за український. Потім БОЛІСНО, тринадцять!років виконувала вимоги угоди про асоціацію з ЄС…. Сьогодні має вчетверо більший ВВП за наш.
Как дважды инфарктник,приношу признательность,поздравления и наилучшие пожелания доктору!Спасибо,Андрей и сногсшибательной каръеры в новом году!
Дякую, Григоровичу, за добрі слова. І мої тобі найкращі побажання!
Интересно, а зачем выдумывать велосипед, если он уже выдуман. Ведь в мире уже много наработано различных систем здравоохранения, бери самый оптимальный вариант и внедряй. Но остается одно но, на существующей системе кормятся так много сильных мира сего, что менять им теперешнее положение дел как-то не с руки.
Або я чогось не розумію? ЄС висунув вимоги, при виконанні яких він підпише угоду. Україна не могла виконати усі ці вимоги. З іншого боку, Україна просила про компенсації, кредити, трьохсторонні домовленності. ЄС не погоджувався. Тому і не склалося. Звинувачувати тільки Україну нелогічно.
З приводу іншого — логічно. Але все ж таки навіщо стрибати у прірву, соломки не підстеливши?
Не в том дело, кормятся/не кормятся. Дело в том, что когда экономика в кризисе, а он у нас перманентный больше 20 лет, когда страна нищая, никакая система здравоохранения не удовлетворит общество. Тем более, что общество жаждет безоплатной (не путать с бесплатной) медицины. Масса людей или не работает вообще, или работает без оформления, или уклоняется от уплаты налогов. Но представители этой массы идут в лечебное учреждение и ТРЕБУЮТ, чтобы их лечили безоплатно и качественно. Приходит пенсионер и требует: «Я отработал 40-50-60 лет (воевал, ликвидировал, почетный донор, дитя войны…), а вы меня не можете обеспечить бесплатными медикаментами!?». И я его понимаю. Вот только он не хочет понять, что у меня в столе не лежат пачки денег, которые я зажал. И это печально.
Вот наконец-то и определилась, как говорят медики, причина болезни. Оказывается все дело в экономике, а точнее в том, что декларируя на словах социальную направленность державы, все успешно строили феодальный капитализм, в котором качественная медицина будет доступна только тем, у кого есть деньги..
Сергію, ми можемо з»ясовувати з тобою всі ці незрозумілості мабуть аж до нових віників.
І ти будеш правий, і я буду правий. Аналогічно, як і у випадку «неправий». Все це тому, що економічна складова ОБОХ векторів абсолютно непрозора, а її результативність в перспективі, взагалі в ІМЛІ.
Інша справа — складова політична. На жаль, вона і виявилася ВИЗНАЧАЛЬНОЮ.
Тут ось дещо про ЦЕ — http://www.pravda.com.ua/articles/2013/12/30/7008843/
Зверни увагу на висновок:
Незважаючи на усю некоректність інфографіки уряду, вона цілком очевидно доводить, що підтримка від Російської Федерації була отримана власне в обмін на відмову від підписання угоди з ЄС.
І що уряд в цій ситуації обирав не дешевші чи більші гроші, а вирішував, чи оздоровлювати і модернізувати економіку у випадку асоціації з ЄС та співпраці з МВФ, чи й далі збільшувати державний борг і не реагувати на системні проблеми в економіці та бюджетній сфері.
П.С.
Щодо соломки… «М»яко стеле, та жорстко спати»)))
Все чуть-чуть не так. Тут капитализма меньше, а феодализма больше. Одним, большинству, не всегда можно получить необходимое лечение даже за деньги. Зато некоторым доступно все бесплатно. И дома, и за рубежом — все за счёт бюджета. Даже не феодализм, а рабовладение…
… економічна складова ОБОХ векторів абсолютно непрозора, а її результативність в перспективі, взагалі в ІМЛІ».
=========================
Погоджуюсь. Саме тому і писав: «Борменталь говорит: 29.12.2013 в 22:11 «Я от слухаю представників влади, чому не підписали, і чую факти. Слухаю «опозицію» – ніякого спростування наведених владою фактів, а лише емоції «а ми хочемо!». Де оце http://www.pravda.com.ua/articles/2013/12/30/7008843/ було раніше? Гроші на «майдан» є, а на аналітику публічну і доступну нє?
З приводу іншого — поживемо-побачимо.
З НОВИМ РОКОМ!!! :heart: :rose:
Підтримаю колегу. 🙂
З Новим роком усіх!!!
До речі, Сергію Степаничу, виручай. Дуже хочу зробити початок року для радіо-програми нетривіальним. Давай 15 січня, будеш гостем програми? Ти не проти?
Тему обирай сам. Або захист прав медичного працівника, або стан мед. допомоги на Олександрійщині, або суто свою галузь. Тут вже як захочеш. З тобою будь якої теми програма приречена бути цікавою.
Дай відповідь, чи зручна для тебе дата, та й взагалі чи погоджуєшся на участь в програмі.
Якщо хочеш, можемо реформу зробити лейтмотивом. В принципі, тем багато — обирай, якщо згоден.
Андрію,
без проблем. Над темою давай подумаємо. Можливо, «Про все і ні про що»? Шуткую. Зтелефонуємося числа 3-4. Зручно?
Андрію, ну яка, до біса, медична реформа на новорічні свята? Ти ж хотів нетривіального. От нехай і розповідає про «суто свою галузь». До весни треба готуватися :mail:
Борменталь говорит:
31.12.2013 в 18:55
================
Звісно, зручно. Чекаю на дзвінок. І дякую.
Руслане, тобі також дякую. 🙂