Невинні жертви вандалів

Можна констатувати, що чергова спроба озеленити ділянку набережної Інгулу в центрі Кіровограда закінчилася провалом. Про те, що 17 жовтня цього року працівники однієї з організацій насадили тут саджанці верби, нагадують лише таблички на пакільцях. На жаль, абсолютно ВСІ кілька десятків деревець хтось просто зламав під самий корінь.

Така послідовність вандалів свідчить про те, що дерева знищувались планомірно й послідовно. Для чого це робилося й робиться саме на набережній – не зрозуміло, але ось уже більше десятка років усі спроби заліснити цю ділянку набережної закінчуються загибеллю абсолютно всіх молодих посадок.

В 2002 – 2004 роках в процес знищення насаджень втрутилася, якщо так можна сказати, політика, оскільки тоді деревця садили «помаранчеві», про що свідчили стрічки відповідного кольору. Це не сподобалося опонентам, яким було легше зламати деревце, ніж розв’язувати ненависні стрічки. Одного разу дерева на набережній  біля Кіровського мосту навіть трохи піднялися, але у виконкому  Ленінської в місті райради не виявилося коштів для поливки дерев у спекотне літо…

Чи не кожного року тут неодноразово садили дерева міські голови і кандидати в міські голови, політичні партії й громадські організації, але – марно. Деревця або просто гинули, або їх ламали, у тому числі й собачники, яким подобається, коли їхні вихованці міцними щелепами нівечать молоді дерева.

Та й взагалі, ця частина кіровоградської набережної, розташована нижче пішохідного містка і до Кіровського мосту, ніяк не піддається цивілізації, а жертвами вандалів стають не лише молоді насадження. Тут не втримуються  урни для сміття, розбиваються  ліхтарі, ламаються лави. Влітку цього року в самісінькому центрі міста, де будь-якої години доби повнісінько гуляючої публіки, хтось поцупив важкі чавунні секції парапетної огорожі загальною довжиною кілька сотень метрів! Дивно, але навіть цих зловмисників, які протягом кількох днів діяли за допомогою автотракторної техніки, наші правоохоронці ні зупинити, ні встановити не змогли…

Сергій Полулях.

Опубликовано Рубрики 47

Добавить комментарий