До цього року пересічні громадяни не мали змоги ознайомитися із декларацією чиновників. Але така можливість з’явилася, і безліч виплеснутих людських почуттів важко описати простими словами, принаймні такими, що можна друкувати в газеті, не змінюючи букви спецсимволами. Але постає питання: «Що робити далі?» Саме на нього представники ЗМІ отримали відповідь на семінарі-брифінгу «Як зупинити корупціонера? Е-декларування і контроль з боку суспільства», що відбувся в Києві 10 листопада.
Цифри, цифри, цифри…
Варто нагадати основні моменти, які передбачені новим Законом України «Про запобігання корупції», який був прийнятий 14 жовтня 2014 року та введений в дію 26 квітня 2015 року. Згідно з ним, до першого етапу декларування підпадають особи, які займають відповідальні та особливо відповідальні посади, – зокрема, державні службовці категорій А-Б, посадові особи місцевого самоврядування 1-3 категорій, усі судді, прокурори, слідчі. Загалом це близько 100 тисяч осіб. Цифра вражаюча. Проте є ще й друга хвиля до якої відносяться усі інші типи декларацій та суб’єкти декларування, а це близько 1 млн осіб.
Зрозуміло, що навіть за встановлені законом 5 років (саме стільки зберігаються декларації, окрім останньої, що заповнюється при звільненні з місця роботи), обробити вручну такий обсяг документів неможливо. Тому у пригоді стане програмний комплекс, що аналізуватиме цифру й виставлятиме рейтингову оцінку відповідності доходів та задекларованих статків. Наразі підготовчі роботи ще тривають, і варто слідкувати за цим процесом.
Подолати «кабінетного» перевертня
Що ж думають про декларування як елемент боротьби проти корупції іноземні спеціалісти? Цікавим був виступ Лаури Поп, старшого спеціаліста фінансового сектору Світового банку.
Перш за все вона зазначила той момент, що не варто сприймати електронне декларування як срібну кулю, що вмить подолає корупцію раз і назавжди. Бо це лише один із інструментів. До того ж він не є загальним для кожної з країн. Бо в кожній державі є свої пріоритети у визначенні людських цінностей (не плутати із загальнолюдськими. – Авт.). Декларація аргентинського чиновника відрізнятиметься від декларації в Германії, а та, в свою чергу, від декларації в Іспанії.
Проте вкрай важливіша співпраця між відповідними органами, ЗМІ, громадськими організаціями та кожним громадянином. Далеко не кожний виборець стане розбиратися у купі цифр, що є в деклараціях. І це вже не кажучи про більш складний аналіз задля викривання нелегальних доходів. Варто допомогти йому в цьому процесі.
Так, в Чилі розроблено спеціальний сайт, де за допомогою піктограм зазначена кількість нерухомості, авто, грошей в кожного з суб’єктів декларування. Коли навести курсор на ту чи іншу піктограму, можна отримати детальну інформацію про цей об’єкт. Transparency International в Грузії проаналізувало доходи чиновників, які вони отримали від компаній в якості винагороди зі звітами самих компаній. І хоча ряд розбіжностей можна було пояснити, проте певна кількість потрапила до більш детального розгляду та аналізу компетентними органами.
На думку Лаури Поп, не варто недооцінювати роль простих громадян. Вони живуть поруч з тими, хто є причиною негараздів. В невеличкому селі, що не завжди знайдеш на мапі, неможливо сховати великий будинок. Отже саме від кожного з нас залежатиме успіх у боротьбі із корупцією.
На запитання «Чия декларація в Україні та за кордоном стала для неї «відкриттям», що запам’яталося? » спеціаліст відповіла: «В першу чергу я дивилася на механізми аналізу. Отже українська система має багато характеристик і використовує багато технологічних методів. Система продумана. Є багато органів та інституцій, що можуть використати цю інформацію. Коли буде автоматизовано процес аналізу, то можна буде провести аналіз із іншими деклараціями. Але в жодній країні мені не попадалася така безпрецедентна кількість задекларованої готівки, як в Україні. Це свідчить про те, що є розуміння про можливість ухилення від покарання, на відміну від інших країн».
Антикорупційні уроки від Віталія Шабуніна
Виступ голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна дав відповідь на актуальні запитання та надав ряд конкретних інструментів для ефективної протидії корупції.
Щодо величезної кількості задекларованої готівки. Так, її перерахувати неможливо. Проте в цьому немає потреби. Бо за законом, що діяв до 2015 року, суб’єкт декларування не повинен надавати докази її законного походження. Але з прийняттям нового закону, коли цю готівку захочуть витратити, будуть зобов’язані довести її законність. До розгляду будуть братися об’єктивні докази, а не такі, як «подарунки від Святого Миколая» чи «позика від коханки».
Не варто покладати великих сподівань на НАБУ. Робити перевірку декларацій вони будуть, хоча й не зобов’язані за законом. То, якщо ви зацікавлені в якісному аналізі, тоді варто докладати ініціатив самим. Громадська організація «Центр протидії корупції» надаватиме в цьому допомогу.
Якими інструментами варто користуватися? Відкриті реєстри нерухомості та рухомого майна. Порівнюємо їхні дані із задекларованим майном.
Не варто ігнорувати базу відсканованих паперових декларацій, що є у вільному доступі. Виявлена розбіжність у даних – це не привід для відкриття справи, але це може стати гарним матеріалом для журналістського розслідування.
Думки Віталія Шабуніна про…
…статки Сергія Лещенка:
— Жодне ЗМІ, що поширювало інформацію про рахунок в «Ощадбанку Росії», не шукало інформацію про рахунки інших посадових осіб в цьому банку. Тим самим фракція, яка «мочила» Лещенка, мала змогу не привертати уваги до своїх статків. Саме тому варто вважати це акцією знищення політичного рейтингу.
…роботу Центру протидії корупції та її наслідки:
— Ми працюємо, виходячи з того, що ми не довіряємо усім органам. І тому робимо усе можливе, аби довести кожну справу до кінця.
Андрій Флоренко, «УЦ». Фото з FB-сторінки Світового банку.