Призыв или мобилизация – мы готовы?

Когда мы обсуждали с городским военным комиссаром Владиславом Зуевым предстоящее интервью, естественно, возникло предложение обсудить, что делать тем, кто хочет или не хочет пойти в армию? На вторую половину вопроса Владислав Владимирович ответил с некоторым раздражением, что для него лично тема о тех, «кто не хочет», абсолютно неприемлема. И понятно, городской военком – боевой офицер. А для таких людей вопрос защиты своей страны решается однозначно.

Уже в начале встречи прозвучало условие: «Я – державна людина, тому пропоную вести розмову українською мовою».

– В першу чергу цікаво дізнатися про результати минулорічного призову до Збройних сил України.

— Конкретні цифри назвати не можу, бо це є державною таємницею, але можу сказати одне – план ми виконали. А враховуючи той факт, що перед країною стояло завдання призвати до лав ЗСУ майже 14 тисяч «срочників», то воно було виконано всіма. При цьому підкреслю, що держава гарантує, що жоден з таких призовників не потрапить в зону АТО! Війна – то справа професіоналів. Тому туди можуть потрапити тільки кон­трактники, що пройшли спеціальну військову підготовку.

– Зараз інколи випливають чутки про приховану мобілізацію. Адже сьомої хвилі немає, але потреба в бійцях є. Як ви можете прокоментувати?

— Ну, коментувати чутки – то справа невдячна. Але скажу: мобілізації нема, й вона не планується. Тому що Президентом поставлено чітке завдання: створити якісну кон­трактну армію. Мобілізація – це вимушений крок, на сьогодні вона виконала свої завдання. Тепер потреби в таких масових поповненнях армії нема. Та й ви самі знаєте, що мобілізація, крім допомоги армії, несла й шкоду: наявність «аватарів» чи тих, хто не бажає гідно виконувати обов’язки, або випадкових людей, які просто не здатні служити в армії знижувало позитивний ефект мобілізації. Тому зараз стоїть одне питання: якість.

В чому різниця між контрактом і мобілізацією? По-перше, це мотивація: один вмотивований боєць вартий роти «аватарів». По-друге – якісна підготовка бійців. Зараз, перш ніж потрапити в зону, де йдуть бойові дії, контрактники повинні пройти піврічну підготовку у навчальних центрах. І це стосується всіх без виключення. Навіть ті, хто має за плечима бойовий досвід, повинні знати та вміти набагато більше. І тепер вони отримують гідну винагороду за виконання завдань та використання своїх знань. Не секрет, що мінімальна заробітна плата для військовослужбовців становить більше семи тисяч гривень, і це без оплати «бойових». Залежно від посади, звання, терміну та місця проходження служби зарплата збільшується. При цьому воїни отримують повний соціальний пакет.

Перший рік такого підходу до формування армії продемонстрував, що в нас є достатня кількість людей, які бажають служити за контрактом. Для прикладу: місто виконало план призову на контракт­ну службу в армії на 105 відсотків, область теж перевиконала план – маємо теж більше 100%. Тобто і обсяги призову, і якість кон­трактників в нас на високому рівні.

Хочу підкреслити, що багато нових контрактників – це ті, хто вже пройшов через мобілізацію. Люди, які вже відслужили в зоні АТО, повертаються назад за власним бажанням, і ми раді їх бачити в лавах армії.

– Ця категорія військових має якісь переваги при підписанні контракту?

— Звичайно. Ця перевага, можливо, негласна чи, скоріш, офіційно не оформлена, але, обираючи між двома претендентами на підписання контракту, ми завжди дамо першочергову можливість тому, хто вже воював та знає, що його чекає в армії. Але, знов-таки: навіть ці бійці обов’язково проходять через навчальні центри. Адже, вирішуючи бойові завдання під час мобілізації, вони отримували обмежені знання. Зараз армія змінюється, модернізується, з’являється нова техніка, а це потребує нових знань. Сучасна війна перейшла на новий рівень, змінилася тактика дій. Тепер є необхідність навчати бійців діяти у складі малих підрозділів та вміти протидіяти таким підрозділам. Характер застосування легкої та стрілецької зброї змінився, тому такі знання потрібні. Професійна підготовка з професійними викладачами на професійній апаратурі – запорука успіху!

– Зараз розглядається питання необхідності мобілізації тих, хто пройшов військову кафедру під час навчання у вищих навчальних закладах. Таких офіцерів завжди називали «піджаки», чим підкреслювалось їхнє цивільне походження. Чи є в цьому раціональне зерно?

— По-перше, якщо буде такий наказ, то його буде виконано. Адже в армії накази, як відомо, не обговорюються. Потреба в офіцерах нижчої ланки є на місцях, але й вони потребують певної підготовки. Тому таких офіцерів призвуть на 18 місяців: перші півроку вони проходять перепідготовку, де поновлюють свої знання на базі вищих навчальних закладів Міністерства оборони. І тільки після цього, у відповідності до отриманих знань, займуть посади у частинах. Причому зовсім не обов’язково, що потраплять у зону АТО, – адже потреба є у різних спеціалістах, не тільки в бойових частинах. Зрозуміло, що той, хто може працювати на комп’ютері, але не може керувати особовим складом (за певними особливостями власних психологічних характеристик), не буде призначений командиром взводу. Усі знання та вміння треба використовувати доцільно!

Крім того, за такими особами зберігаються їхнє робоче місце та заробітна плата на час виконання мобілізаційних завдань. А в армії їм нараховується відповідне грошове забезпечення та інші виплати, що передбачені законом. Нагадаю, що зараз лейтенант (командир взводу) отримує мінімальну оплату у розмірі 9500 гривень. Вона може трошки відрізнятися в залежності від роду військ та посади, але незначно.

– Чи немає серед них тих, хто намагається уникнути служби в армії?

— Ні. Я вже казав, що для мене це неприйнятно. Крім того, це ті, хто пройшов певну підготовку, хто має вищу освіту та рівень самосвідомості, на порядок вищий, ніж інші. На моїй пам’яті жодного офіцера запасу, який ухилявся від служби в армії, не було. В нас є контакти всіх тих, хто потрапить під дію такого наказу. І більш того, вони самі приходять у військкомат та поновлюють свої облікові дані або проходять медичну комісію. На сьогодні в нас є достатня кількість таких офіцерів запасу. Крім того, навіть до підписання такого наказу, в нас є певна кількість людей, які вже виявили бажання піти на офіцерські посади в армію на цей складний період.

– І все ж таки, хто може не потрапити в армію?

— Закон про військовий обов’язок дає можливість відтермінувати призов чи взагалі звільнитися від нього за певних умов. Ті, хто має непраце­здатну матір або батька або іншого родича на утриманні; має дитину віком до трьох років; самостійно виховує дитину (без матері); має двох і більше дітей; має вагітну дружину або дружину-інваліда; є сиротою; має тимчасові проблеми зі здоров’ям; якщо рідний брат служить в цей же час в армії; молодше 21 року та при цьому отримує освіту за денною формою навчання; працює вчителем або викладачем, священиком, поліцейським (за певними умовами) – мають право на отримання відстрочки від служби в армії. Також армії не потрібні ті, хто є підозрюваними у кримінальних злочинах.

Звільнитися від призову в армію на строкову службу можуть ті, хто непридатний за станом здоров’я або вже є старше 27 років. Це вичерпний перелік умов відстрочки, що дозволяються законом. В усіх інших випадках молоді люди повинні виконувати свій обов’язок.

– Зараз у різних ЗМІ мусується питання можливості введення військового стану. Як військкомати відреагують на його введення?

— Ми – люди військові й виконуємо накази. В наших обов’язках це прописано. Тому, якщо буде наказ, – виконаємо безумовно. Є певні плани дій в такому випадку, кожен службовець знає свої обов’язки та зможе їх виконати почасово. У випадку введення правового стану військового часу (так звучить у законі ця назва) ми зробимо все, що потрібно для виконання поставлених завдань.

Алексей Гора, «УЦ».

Опубликовано Рубрики 07

Добавить комментарий